Кредити комерційних банків:

• Кредитна лінія - це угода між банком і позичальником про максимальну суму кредиту, яку можне використати протягом обумовленого строку і при дотриманні певних умов.

Як правило позичальник при відкритті кредитної лінії повинен зберігати компенсаційний залишок на поточному рахунку в розмірі 20-30% від суми кредитної лінії.

Існують наступні види кредитних ліній:

• Сезонна.

• Поновлювальна кредитна лінія (револьверний кредит). Обумовлюється сума і строк. Можна брати, віддавати і знову брати. Або частинами.

• Контокорентні кредити - функціонують в межах контокорентних рахунків. Поєднують поточний рахунок із короткостроковим кредитним рахунком.

У банківській практиці розрізняють такі контокорентні рахунки:

• Клієнтські - фізичних і юридичних осіб. Наявне кредитове (на нашому рахунку більше, ніж ми винні банку - дохід - нам), дебітове сальдо (на нашому рахунку менше - кошти зараховуються банку).

• Банківські - кореспондентський разунок банку в іншому банку. Рахунок для облікового розрахунку між банками.

Контокорентний рахунок - єдиний рахунок, на якому обліковуються усі операції клієнта з банком. З одного боку на ньому відображають позики банку і всі платежі з рахунку за дорученням клієнта, а з іншого боку - кошти, які надходять в банк від клієнтів у вигляді вкладів, повернення позик тощо.

Даний механізм надання кредитів клієнтам зумовлює:

• Гнучкий механізм нарахування відсотків.

• Вартість контокорентних кредитів як правило вища за вартість звичайних кредитів.

Особливості контокорентних кредитів:

• Контокорентний рахунок є передумовою надання контокорентного кредиту. Хоча як правило в банківській практиці підписується угода про відкриття кредитної лінії.

• Банк може вимагати від власника рахунку здійснювати всі операції лише через даний рахунок.

• Банк може заборонити клієнтам, які користуються контокорентним разунком надавати гарантійні послуги третім особам.

• Овердрафт - вид короткострокового кредиту, коли банк за рахунок власних коштів здійснює платежі з рахунку клієнта при відсутності на ньому коштів або їх недостатності.

Особливістю є те, що він відкривається клієнтам, які мають стабільні грошові потоки.

Надається юридичним особам, які відповідають наступним критеріям:

• Стабільні середньомісячні надходження на поточний рахунок в межах певного еквіваленту.

• Стійкий фінансовий стан.

• Відсутність фінансових зобов'язань перед банком.

• Відсутність простроченої заборгованості перед бюджетом і позабюджетними фондами.

Обов'язково визначається ліміт - до 70% від надходжень.

• Іпотечний кредит - правовідносини, які виникають між кредитором та боржником з приводу надання коштів у користування з встановленням іпотеки.

Іпотека - вид забезпечення (виконання зобов'язання) нерухомим майном, що залишається у користуванні іпотекодавця згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Суб'єктами іпотечного кредиту є:

• Іпотекодержателі - кредитори з іпотеки - банки чи інші фінансові установи.

• Іпотекодавці - позичальники.

• Посередники - експерти, які оцінюють неруховці, банки, що мають право управляти іпотекою і тд.

• Керуючі (управителі) іпотекою - суб'єкти, що здійснюють управління іпотечним майном (наприклад забудовник, іпотечний гарант і т.д.).

В договорах про іпотеку зазначається:

• Вартість основного зобов'язання та порядок його амортизації.

• Право кредитора самостійно встановлювати розмір платежів щодо погашення кредиту.

• Згода позичальника на приєднання його основного зобов'язання до консолідованого іпотечного боргу та включення іпотеки до іпотечного пулу (далі банк може продавати іпотечні облігації).

• Право кредитора відчужувати основне зобов'язання.

• Інфляційне застереження.

• Умови страхуванні фінансових ризиків та майна.

• Консорціумний кредит - форма кредиту, що надається банківським консорціумом.

Причини для об'єднання банківських консорціумів:

• Наявність регулятивних вимог з блку центральних банків щодо максимального розміру кредиту, який може бути наданий одному позичальнику.

• Розподіл кредитних ризиків.

• Брак власних ресурсів для кредитування великих проектів.

• Підтримання ліквідності банків.

• Наявність попиту на великі та довгострокові кредити.

Управління консорціумом кординує та здійснює головний банк, який представляє інтереси консорціуму, проте він діє в межах повноважень, які отримує від інших учасників консорціуму.

Комісійна винагорода та відсотки розподіляються між учасниками пропорційно їхньої пайової участі.

Учасники консорціуму несуть солідарну відповідальність перед позичальником.

Кредит може надаватись таким чином:

• За рахунок аккумульованих кредитних ресурсів головному банку.

• Шляхом гарантування загальної суми кредиту головним банком. А кредитування здійснюється по мірі виникнення потреби.

• Шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі у консорціумній угоді.