logo search
TT-с-3

Аналіз структури зобов’язань за депонентами

Показники

На 1.01.2001

На 1.01.2002

Відхилення

тис. грн

%

тис. грн

%

абсолютне

%

за структурою, %

1. Кошти фізичних осіб

37 975

10,1

95 497

16,5

+57 522

+151,5

+6,4

а) до запитання

12 282

3,3

17 161

3,0

+4879

+39,7

–0,3

б) строкові депозити

25 693

6,8

78 336

13,5

+52 643

+204,9

+6,7

2. Кошти юридичних осіб

78 420

20,8

167 111

28,8

+88 691

+113,1

+8,0

а) до запитання

49 472

13,1

128 671

22,2

+79 199

+160,1

+9,1

б) строкові

28 948

7,7

38 440

6,6

+9492

+32,8

–1,1

3. Кошти бюджету та позабюджетних фондів

22 606

6,0

17 056

2,9

5550

24,6

3,1

4. Кошти інших банків

144 947

38,5

196 735

33,9

+51 788

+35,7

4,6

а) до запитання

22 107

5,9

14 930

2,6

–7177

–32,5

–3,3

б) строкові депозити (кредити) НБУ

45 051

12,0

79 034

13,6

+33 983

+75,4

+1,6

в) комерційних банків

77 789

20,6

102 771

17,7

+24 982

+32,1

–2,9

5. Цінні папери

66 882

17,7

67 359

11,6

+477

+0,7

6,1

а) ощадні сертифікати

62 004

16,4

64 011

11,0

+2007

+3,2

–5,4

б) прості векселі

4878

1,3

3348

0,6

–1530

–31,4

–0,7

6. Іншим кредиторам (кредиторська заборгованість)

15 913

4,2

25 101

4,3

+9188

+57,7

+0,1

7. Інші зобов’я­зання

10 182

2,7

11 336

2,0

+1154

11,3

0,7

Усього зобов’я­зань

376 925

100

580 195

100

+203 270

+53,9

На першому етапі аналітичної роботи необхідно оцінити структуру залучених депозитних коштів банку за депонентами (видами вкладників), їх тенденцію та напрями здійснення відповідно до депозитної політики (рисунки 3.4 і 3.5).

З даних табл. 3.3 видно, що зобов’язання банку на 1 січня 2002 р. становлять 580 195 тис. грн. Порівняно з зобов’язаннями на 1 січня 2001 р. вони зросли на 203 270 тис. грн або на 53,9 %. Безумовно, такий значний приріст ресурсної бази банку можна розцінювати як високоефективну роботу депозитного відділу щодо залучення ресурсів. Причому зростання депозитної бази відбувалося в основному за рахунок приросту коштів фізичних та юридичних осіб, а не за рахунок міжбанківських кредитів, що є позитивною тенденцією. Так, кошти фізичних осіб зросли на 57 522 тис. грн і становили 95 497 тис. грн на 1 січня 2002 р. проти 37 975 тис. грн на 1 січня 2001 р., тобто зросли на 151,5 %. У структурі залучених ресурсів їх частка зросла з 10,1 % у 2001 р. до 16,5 % у 2002 р., тобто на 6,4 процентного пункту. Характерно, що основним джерелом зростання коштів фізичних осіб є збільшення залучення строкових депозитів, як правило, терміном до одного року. За аналізований період їх маса зросла на 52 643 тис. грн, або на 204,9 % і на 1 січня 2002 р. їх частка в структурі зобов’язань становила 13,5 %.

Значно зросли і кошти юридичних осіб: їх приріст становив за період, що аналізується, 88 691 тис. грн, або 113,1 %. Так, на 1 січня 2002 р. кошти юридичних осіб становили 167 111 тис. грн проти 78 420 тис. на 1 січня 2001 р. Їх частка в структурі зобо­в’язань зросла з 20,8 до 28,8 %, тобто збільшилася на 8 процент­них пунктів. Дану структуру можна розцінити як оптимальну, оскільки нарощування ресурсної бази банку відбувалося за рахунок не дорогих джерел фінансування, а дешевих. Основним джерелом збільшення коштів юридичних осіб є зростання залишків на поточних рахунках клієнтів, тобто депозитів до запитання. Так, на 1 січня 2002 р. вони становили 128 671 тис. грн проти 49 472 тис. грн на 1 січня 2001 р., тобто зросли на 79 199 тис. грн, або на 160,1 %. У загальній структурі зобов’язань їх частка збіль­шилася з 13,1 до 22,2 %, тобто зросла на 9,1 процентного пункту. Основною причиною такого значного зростання залишків на клієнтських рахунках є ефективна маркетингова політика банку щодо залучення нових клієнтів через зниження тарифів на банківське обслуговування.

Позитивним явищем можна вважати і зниження частки коштів банків у структурі зобов’язань банку за одночасного зростання їх абсолютного розміру. Так, кошти інших банків на 1 січня 2002 р. становили 196 735 тис. грн проти 144 947 тис. грн на 1 січня 2001 р., тобто зросли на 51 788 тис. грн або на 35,7 %. Проте їх частка у структурі зобов’язань зменшилася з 38,5 % 2001 р. до 33,9 % у 2002 р., тобто на 4,6 процентного пункту. Поєднання тен­денції зниження залежності від міжбанківського кредитування з одночасним розширенням ресурсної бази за рахунок цього джерела фінансування банківської діяльності свідчить про грамотну політику менеджерів банку щодо формування ресурсної бази.

Рис. 3.4. Аналіз структури зобов’язань за депонентами станом на 1 січня 2001 р.

Рис. 3.5. Аналіз структури зобов’язань за депонентами станом на 1 січня 2002 р.

Розглядаючи внутрішню структуру залишків коштів інших банків, слід зазначити, що за цим видом пасивів основними джерелами зростання залишків є збільшення кредитування аналізованого банку Національним банком України, а також збільшення міжбанківського кредитування банками-контрагентами. Так, приріст кредитування банку від НБУ становив 33 983 тис. грн, або 75,4 %. Це збільшило внесок даного виду кредитування банку в загальний обсяг зобов’язань на 1,6 процентного пункту. Проте при збільшенні абсолютного розміру МБК на 24 982 тис. грн, або на 32,1 %, їх частка зменшилась на 2,9 процентного пункту.

На загальному фоні зростання ресурсної бази банку дещо знизилася роль ощадних сертифікатів. Їх частка в загальній структурі зобов’язань знизилась на 6,1 процентного пункту, хоча абсолютний приріст їх суми становив 2007 тис. грн.

У цілому, підводячи підсумок роботи банку щодо залучення ресурсів, слід відзначити правильну політику банку стосовно залучення нових клієнтів, яка веде до зростання дешевих ресурсів банку, та належну роботу з формування стабільної частини ресурсів банку за рахунок залучення такого перспективного виду ресурсів, як депозити фізичних осіб. Особливу увагу необхідно звернути на впровадження зарплатних проектів з використанням платіжних карток.

Банк зацікавлений у розширенні обсягів залучених депозитних коштів, що перебувають тимчасово у його розпорядженні. Для цього банку необхідно постійно вдосконалювати старі й упроваджувати нові форми і методи залучення різних категорій вкладників, а саме: вести науково-дослідну, аналітичну роботу, активно використовувати рекламу, маркетинг, розширювати ділові контакти з клієнтами.

На другому етапі аналізу зобов’язань необхідно оцінити наявні кошти на рахунках за строками використання. Розглянемо структуру зобов’язань банку за термінами залучення ресурсів (рисунки 3.6 і 3.7).

З даних табл. 3.4. видно, що основна частина ресурсів банку сформована за рахунок строкових депозитів. Депозити до запитання у структурі ресурсів становлять третю частину. Так, на 1 січня 2001 р. вони становили 106 467 тис. грн, тобто 28,3 % від загальної суми зобов’язань. На 1 січня 2002 р. їх розмір становив 177 818 тис. грн, або 30,7 % від загальної суми зобов’язань, тобто їх частка збільшилася в структурі зобов’язань на 2,4 %. Причому основну частину в структурі депозитів становлять залишки на поточних рахунках юридичних осіб — 22,2 %, які збільшилися проти минулого року на 9,1 %. Це позитивно характеризує роботу банку щодо залучення нових клієнтів, значно розширює базу дешевих (безкоштовних) ресурсів.

Сума короткострокових депозитів зросла за аналізований період на 97 436 тис. грн і на 1 січня 2002 р. становила 240 768 тис. грн, або 42,5 % від загальної суми зобов’язань. При цьому основну частку в структурі короткострокових депозитів становлять депозити фізичних осіб 77 365 тис. грн, або 13,3 % та міжбанківські кредити — 99 062 тис. грн, або 17,1 %.

Т аблиця 3.4