Робота кб по залученню коштів населення

Аналіз валютних операцій, має, як мінімум дві складові – оцінку зовнішнього середовища, в якому функціонує комерційний банк, і внутрібанківський аналіз.

Внутрібанківський аналіз доцільно розпочинати з оцінки організаційних аспектів здійснення валютних операцій.

Оцінивши організаційні аспекти згідно з наведеною блок-схемою, слід перейти до аналізу активних і пасивних валютних операцій, валютних ризиків і фінансових результатів.

До активних валютних операцій належать операції з розміщення іноземної валюти та банківських металів з метою отримання доходів. Аналіз активних валютних операцій повинен проводитися на основі оцінки всіх видів активів банку, виражених в іноземних валютах і банківських металах. Зауважимо, що валютні активи − це:

- готівкова іноземна валюта;

- банківські метали;

- кошти її іноземній валюті на кореспондентських рахунках "Ностро" в НБУ та інших банках;

- депозити і кредити, надані іншим банкам;

- цінні папери и іноземній валюті;

- валютні кредити, надані клієнтам;

- інвестиції її іноземній валюті н асоційовані й дочірні компанії.

Склад і структура валютних актинів значною мірою залежать під пасивних валютних операцій, тобто операцій, за допомогою яких банк формує валютні ресурси для проведення активних операцій. До джерел залучення валютних коштів належать;

- іноземна валюта на кореспондентських рахунках "Лоро";

- валютні депозити й кредити, отримані від інших банків;

- кошти в іноземній валюті на поточних і депозитних рахунках клієнтів банку;

- кредити, отримані від міжнародних фінансових організацій; - інші зобов'язання в іноземній валюті та банківських металах.

Метою аналізу пасивних валютних операцій є оцінка динаміки обсягу та структури зобов'язань в іноземних валютах і банківських металах; оцінка структурних зрушень у валютних зобов'язаннях та їх впливу на витрати банку; оптимізація структури валютних зобов'язань.

У процесі аналізу валютних операцій слід зіставляти взаємопов'язані статті активу й пасиву, де зафіксовано залишки в іноземних валютах, та розраховувати нетто-позицію за кожною групою парних статей. Це дає змог оцінити напрями використання різних видів залучених валютних ресурсів, а також з'ясувати, за рахунок яких видів ресурси розмішувалися у ті чи інші активи.

Успішна діяльність комерційного банку на валютних ринках значною мірою залежить від ефективності управління валютним ризиком. Важливе значення для аналізу валютного ризику має його науково обгрунтована класифікація.

Кожний вид валютного ризику мас свої особливості, які необхідно враховувати при його аналізі. Водночас на практиці досить важко провести межу між економічним, оперативним і трансляційним ризиками, оскільки один вид може трансформуватися в інший.

Оскільки одним з основних факторів виникнення операційного ризику є стан валютної позиції комерційного банку, метою його аналізу є:

• Комплексний аналіз валютних операцій

• Аналіз зовнішнього середовища

• Внутрібанківський аналіз

• Валютних операцій

• Аналіз правового регулювання валютно-банківських відносин

• Аналіз стану валютних ризиків, динаміки обмінних курсів валют

• Оцінка загально-економічної ситуації

• Аналіз активних валютних операцій

• Аналіз пасивних валютних операцій

• Аналіз валютних ризиків

• Аналіз фінансових результатів

• Аналіз організаційних аспектів проведення валютних операцій

Аналіз дотримання банками нормативів і внутрібанківських лімітів відкритої валютної позиції проводять шляхом порівняння їх фактичних значень з установленими.

З метою комплексного аналізу стану валютної позиції рекомендується визначати потенційні прибутки (збитки) за балансовою, позабалансовою та загальною відкритими валютними позиціями банку. Розрахунок доцільно проводити як за кожною іноземною валютою, в якій відкрита валютна позиція, так і в цілому за валютним портфелем банку. При цьому необхідно враховувати, що величина потенційних прибутків (збитків) визначається двома основними факторами:

1) змінами у вартості національної валюти щодо іноземних валют, у яких банк проводить операції;

2) розміром і видом відкритої валютної позиції.

Аналіз стану відкритої валютної позиції дає змогу частково оцінити валютний трансляційний ризик, оскільки його джерелом є невідповідність між банківськими активами й пасивами, вираженими в іноземних валютах. Унаслідок трансляційного ризику виникають курсові різниці, величина яких залежить від діючої практики переоцінки валютних статей балансу.

Аналіз фінансових результатів діяльності банку на валютних ринках, на мою думку, доцільно проводити за схемою, яка налічує такі етапи:

- аналіз доходів, одержаних від проведення валютних операцій;

- аналіз усіх витрат, пов'язаних із генеруванням зазначених доходів;

- визначення фінансових результатів і дослідження факторів впливу на прибутковість валютних операцій;

- порівняння фінансових результатів певного банку з результатами інших банків;

- оцінка виявлених резервів підвищення ефективності валютних операцій та розробка заходів щодо їх мобілізації.