Настройка мережевих інтерфейсів.

Це визначення параметрів обміну даними через мережевий інтерфейс і присвоєння йому ІР адрес.

Настройка Ethernet інтерфейса.

В цьому випадку ніяких параметрів настроювати не треба, тільки призначити ІР адресу командою ifconfig.

/usr/paul>ifconfig ed0 inet 144 206 130 138 net mark 255.255.224.0.

В цьому випадку інтерфейсу ed0 призначається адреса 144.206.130.138, при чому на мережі встановлюється маска 255.255.224.0. В загальному випадку команда ifconfig має формат:

ifconfig_interface address_family[address[dest_address]][parameters]

address_family – ім’я мережевого інтерфейса

тип адреси – family, в нашому випадку це inet, тобто адреса Internet. Це значення задається по замовчуванню.

Address – ІР адреса джерела. Звичайно в цьому полі вказують ІР адресу яку призначено мереженому інтерфейсу. Якщо це інтерфейс Ethernet, то цієї адреси достатньо для його настройки.

dest_address – ІР адреса отримувача. Вказується для інтерфейсів типу Point-to-point SLIP (sl0) i PPP (ppp0) . В таких з’єднаннях до кінців лінії зв’язку підключені тільки 2 інтерфейси і треба задати адреси обох. В попередньому полі адрес задають адресу свого інтерфейсу, а в цьому полі задають адресу інтерфейсу, встановленого на іншому кінці лінії. В якості параметрів можна вказати маску мережі. Цей параметр обов’язковий. Існують і інші параметри, але їх використовують не часто і їх значення присвоюють по замовчуванню. І це є обмеження локальної мережі без виходу за межі шлюзу.

Команда ifconfig може бути використана для отримання інформації про інтерфейс. Для цього в ній треба вказати тільки ім’я.