analiz_bankovskoy_diyalnosti_parsiy / P_1

2.5. Аналіз статутного капіталу

Найбільшу частку в сумі капіталу комерційного банку становить статутний капітал. Показник статутного капіталу — один з основних показників розвитку банку.

Статутний капітал являє собою вартість вкладів акціонерів (засновників, учасників) банку, внесених з метою формування його активів для початку чи подальшої банківської діяльності, а також гарантування інтересів вкладників банку.

Статутний капітал формується під час створення комерційного банку за рахунок внесків засновників банку і випуску акцій. Розмір статутного капіталу комерційного банку визначається його засновниками, але він не може бути меншим установленого Національним банком України рівня.

Аналіз статутного капіталу починається з оцінки його динаміки, тобто зміни його розміру за кілька років, його частки в загальній сумі власного капіталу комерційного банку, у валюті балансу, в зобов’язаннях банку.

Крім того, в процесі аналізу формування статутного капіталу вивчається структура акціонерного капіталу, і передусім склад акціонерів банку. Для цього використовуються дані аналітичного обліку. При цьому необхідно зауважити, що частка одного акціонера в загальній сумі статутного капіталу не повинна перевищувати 35 %. Цей аналіз дає можливість визначити, яким фізичним та юридичним особам належить більшість голосів на загальних зборах акціонерів. Крім того, на початковому етапі аналізу діяльності банку аналізується оплата статутного капіталу і виявляється ще неоплачена його частина.

Внески до статутних капіталів банків роблять юридичні особи — акціонери банків тільки за рахунок наявних вільних власних коштів у грошовій формі. У зв’язку з цим у процесі аналізу правильності формування статутного капіталу необхідно перевірити за кожним акціонером банку:

наявність аудиторських висновків незалежних аудиторських організацій, які підтверджують достовірність балансових даних юридичних осіб — акціонерів банку про наявність у них вільних власних коштів у грошовій формі для здійснення внесків до статутних капіталів банків в обсягах, передбачених установчими документами, а також оцінити фінансовий стан і платоспроможність акціонерів;

наявність балансів підприємств — акціонерів банків (ф. 1) та звіту «Про фінансові результати» (ф. 2).

Загальну характеристику масштабів діяльності банку дає показник приросту статутного капіталу:

Цей показник дає можливість визначити темпи експансії, тобто розширення діяльності банку й зміцнення його статусу.

Ефективність використання статутного капіталу визначається за допомогою таких показників:

розмір кредитних вкладень на 1 грн статутного капіталу;
розмір прибутку на 1 грн статутного капіталу;
розмір прибутку на одну акцію;
розмір прибутку на одного акціонера;
термін окупності акціонерного капіталу.

Значення статутного капіталу в діяльності комерційного банку визначається за допомогою таких показників:

питома вага статутного капіталу в загальній сумі капіталу;
питома вага статутного капіталу у валюті балансу.

Рівень покриття активів за рахунок акціонерного капіталу характеризується особливим показником — мультиплікатором капіталу (М):

Капітал банку являє собою гарантійний фонд покриття можливих витрат. З цього випливає, що чим вище числове значення мультиплікатора капіталу, тим істотнішим є потенційний ризик втрат банку. Для середнього банку мультиплікатор капіталу становить 14—15 %, а для великого банку, фінансового центру — 20—25 %.

Цей показник можна проаналізувати і в динаміці.

Содержание