2. Загальні повноваження держави у регулюванні страхового ринку

Страховик не відповідає по зобов'язаннях держави, а держава — за зобов'язаннями страховика, за винятком обов'язкового державного страхування, відповідно до якого держава гарантує виконання зобов'язань перед страхувальниками у випадку неплатоспроможності страховика по цьому виді страхування. Не допускається, за винятком обов'язкового страхування, а також страхування життя, майна громадян, перестрахування і діяльність страхових посередників, будь-яке централізоване регулювання (уніфікація, обмеження, обов'язковість і т.п.) розмірів страхових платежів (тарифів) і страхових сум (страхового відшкодування), умов висновку страхових договорів, взаємин страхувальника і страхувальника, якщо вони не суперечать законодавству України.

Держава гарантує дотримання і захист майнових і інших прав і законних інтересів страховиків, умов вільної конкуренції в здійсненні страхової діяльності. Втручання в діяльність страхувальників з боку державних і інших органів забороняється, якщо воно не зв'язано з повноваженнями органів, що здійснюють державний нагляд і контроль за діяльністю страхувальників.

Законодавством України може бути визначено уповноважених страховиків для здійснення тих чи інших видів страхування, у разі якщо здійснення тих чи інших правовідносин передбачає використання бюджетних коштів, валютних резервів держави, гарантій Кабінету Міністрів України. Обов'язковою умовою для визначення уповноважених страховиків має бути проведення відкритого тендеру з оприлюдненням у засобах масової інформації його умов і результатів та участь представників добровільних об'єднань страховиків. В інших випадках забороняється будь-яке уповноваження страховиків для здійснення окремих видів страхування з боку держави