logo search
шпора ДиК

48 Суть і необхідність валютного регулювання.

Валютна система — це організаційно-правова форма реалізації валютних відносин у межах певного економічного простору.

Як організаційно-правове явище національна валютна система складається з цілого ряду елементів. Основними з них є:

  1. Назва, купюрність та характер емісії національної валюти.

  2. Ступінь конвертованості національної валюти.

  3. Режим курсу національної валюти.

  4. Режим використання іноземної валюти на національній території в загальному економічному обороті.

  5. Режим формування і використання державних золотовалютних резервів.

  6. Режим валютних обмежень, які вводяться чи скасовуються законодавчим органом залежно від економічної ситуації в країні.

  7. Регламентація внутрішнього валютного ринку і ринку дорогоцінних металів.

  8. Регламентація міжнародних розрахунків та міжнародних кредитних відносин.

  9. Визначення національних органів, на які покладається проведення валютної політики, їхніх прав та обов’язків у цій сфері.

Валютне регулювання — це діяльність держави та уповноважених нею органів щодо регламентації валютних відносин еко­номічних суб’єктів та їх діяльності на валютному ринку. Така регламентація тією чи іншою мірою поширюється на всі складові валютних відносин та валютного ринку, і насамперед на:

Крім валютних обмежень, практика валютного регулювання виробила ще ряд методів (інструментів), які забезпечують переважно економічний вплив на валютні відносини. Це, зокрема:

Валютна інтервенція — це пряме втручання центрального банку або казначейства у валютний ринок.

здійснення валютного демпінгу — знецінювання національної валюти з метою нарощування експорту товарів за цінами, нижчими за світові.

Суть дисконтної політики зводиться до підвищення або зниження дисконтної ставки центрального емісійного банку з метою вплинути на рух зарубіжних короткострокових капіталів.

девальвація та ревальвація — зниження та підвищення валютного курсу.