1. Методи нарахування резерву сумнівних боргів
Визначення чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості здійснюється шляхом нарахування резерву сумнівних боргів.
П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість” передбачає три методи нарахування резерву сумнівних боргів.
1) виходячи із платоспроможності окремих дебіторів;
2) на основі класифікації дебіторської заборгованості;
3) питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на умовах наступної оплати.
При використанні першого методу передбачає аналіз платоспроможності кожного дебітора.
Використання методу класифікації дебіторської заборгованості групується за строками її погашення. Якщо покупець прострочив строк оплати, то є ймовірність того, що заборгованість може бути не погашена. Чим довший строк несплати, тим більша вірогідність несплати. Для кожної групи встановлюється прогнозний коефіцієнт сумнівності.
Коефіцієнт сумнівності – це відсоток сумнівних боргів від загальної суми дебіторської заборгованості встановленої групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботу, послуги за попередні періоди. Як правило, коефіцієнт зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості.
У Примітках до фінансової звітності повинна розкриватись така інформація щодо дебіторської заборгованості:
перелік дебіторів і сума довгострокової дебіторської заборгованості;
перелік дебіторів і сума дебіторської заборгованості пов’язаних сторін із виділенням внутрішньогрупового сальдо дебіторської заборгованості;
склад і сума статті Балансу „Інша дебіторська заборгованість”;
метод визначення величини резерву сумнівних боргів;
сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги у розрізі її класифікації за строками непогашення.
Документами, які підтверджують визнання заборгованості безнадійною і її списання, можуть бути: виписка з Єдиного державного реєстру або довідка податкового органу про ліквідацію боржника; повідомлення ліквідаційної комісії або рішення суду про відмову в задоволенні вимог із стягнення відповідної заборгованості через недостатність майна ліквідованого підприємства-боржника; акт судового виконавця про неможливість стягнення заборгованості з боржника.
Облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої існує ризик неповернення, ведеться на рахунку 38 ”Резерв сумнівних боргів”. Даний рахунок є контрактивним, балансовим, регулюючим і застосовується для уточнення оцінки поточної дебіторської заборгованості. За кредитом рахунку 38 ”Резерв сумнівних боргів” у кореспонденції з рахунками обліку витрат відображається створення резерву сумнівних боргів, за дебетом у кореспонденції з рахунком обліку дебіторської заборгованості – списання сумнівної заборгованості, та в кореспонденції з рахунками обліку доходів – зменшення нарахованого резерву. Рахунок не закривається в кінці звітного періоду, його сальдо є сумою потенційної безнадійної дебіторської заборгованості.
Аналітичний облік за рахунком 38 ”Резерв сумнівних боргів” ведеться в розрізі боржників або за строками непогашення дебіторської заборгованості залежно від того, за яким методом здійснюється нарахування резерву сумнівних боргів. На підприємстві на кожного дебітора відкривають картку довільної форми, в якій зазначається найменування покупця, зміст операції, дата оплати за договором, дата фактичної оплати, сума створеного резерву сумнівних боргів.
- Самостійна робота №7
- 1. Сутність готової продукції та її оцінка
- 2. Аналітичний і синтетичний облік готової продукції
- 3. Облік реалізації готової продукції
- 4. Облік товарів та торгової націнки
- 1. Порядок відкриття та закриття поточних рахунків;
- 2. Види акредитивів
- 3. Характеристика методів оцінки фінансових інвестицій (за справедливою вартістю, за собівартістю, за методом участі в капіталі, амортизованою собівартістю).
- Самостійна робота №9
- 1. Методи нарахування резерву сумнівних боргів
- 2. Аналітичний та синтетичний облік довгострокової дебіторської заборгованості
- 3. Аналітичний та синтетичний облік векселів отриманих
- 1. Формування та функції власного капіталу;
- 2. Облік розрахунків з учасниками
- 3. Облік цільового фінансування і цільових надходжень.
- 1. Облік довгострокових і короткострокових позик банку
- 2. Методика розрахунку забезпечень виплат відпусток.
- 1. Облік додаткової заробітної плати
- 2. Облік інших заохочувальних та компенсаційних виплат
- 3. Види та порядок нарахування виплат за середнім заробітком.
- 1. Методи обліку витрат
- 2. Облік незавершеного виробництва.
- 1. Облік інших операційних доходів
- 2. Облік доходів від участі в капіталі
- 1. Організація роботи перед складанням фінансової звітності
- 2. Принципи формування і якісні характеристики фінансової звітності
- 3. Мета і основні вимоги складання і подання фінансової звітності