logo search
Банківські операції

Види кредитів.

Контокорентний кредит.

Клієнтам, з якими банк має тривалі та міцні відносини і які відчувають регулярну потребу у банківському кредитуванні, може надаватися контокорентний кредит.

Контокорентний кредит надається клієнтам, що знаходяться у комерційних стосунках з великим колом своїх партнерів, що призводить до виникнення значної кількості як вимог так і грошових зобов'язань за поточним рахунком, які як правило, не співпадають як у часі, так і у розмірі. З метою раціоналізації платіжного обороту даних клієнтів банк може взяти на себе здійснення розрахунків за поточними зобов'язаннями таких клієнтів. Для цього клієнту відкривається контокорентний рахунок (поточний рахунок з овердрафтом).

Контокорентний рахунок - це єдиний рахунок клієнта в банку за яким на підставі дії договору здійснюються як кредитні так і розрахункові операції. На контокорентному рахунку періодично може виникати як дебетове, так і кредитове сальдо. Дебетове сальдо (овердрафт) свідчить про нестачу власних коштів на рахунку клієнта, що означає надання банком контокорентного кредиту. Кредитове сальдо означає, що клієнт має на конто­корентному (поточному) рахунку певну суму власних коштів.

Контокорентний кредит надається на підставі письмової кредитної угоди між банком та клієнтом як у національній, так і в іноземній валюті.

Ломбардний та іпотечний кредит

Під ломбардом розуміють заставу (заклад) майна, що легко реалізується, або певних фінансових (грошових) вимог. Така застава складає економічно-правову основу ломбардного кредиту.

Ломбардний кредит - це короткотерміновий кредит, фіксований за розміром, який забезпечується рухомим майном або фінансовими правами. При наданні ломбардного кредиту застава оцінюється не за повною вартістю заставленого майна на день укладення кредитної угоди, а враховує залежно від виду рухомого майна тільки частину його вартості. Це спричинено ризиками, які виникають при реалізації застави.

Основними видами ломбардного кредиту є:

- ломбардний кредит під заставу цінних паперів;

Ломбардний кредит під заставу цінних паперів – це найбільш важлива форма ломбардного кредиту, оскільки в його основі знаходиться досить проста операція з прийому в заставу та оцінки цінних паперів. Витрати на зберігання такої застави мінімальні. Вартісна оцінка заставленого майна теж не є складною через те, що визначення вартості цінних паперів регулярно здійснюється на фондових біржах. Таким чином, банк визначає заставну вартість цінних паперів дещо нижчою від їх біржової вартості аби захистити себе від можливого небажаного коливання курсу. Як правило, заставна вартість цінних паперів не повинна бути нижчого 50% їх ринкової вартості, а за державними цінними паперами - 75-80%.

При ломбардному кредитуванні під заставу товарів в якості застави виступають певні товари з- відносно стійкою ціною. Залежно від виду товарів їх заставна ціна коливається в межах 50-70% ринкової ціни.

При ломбардному кредитуванні під заставу дорогоцінних металів їх заставна вартість оцінюється у 90-95% їх ринкової ціни. При кредитуванні під заставу фінансових вимог у якості застави виступають депозити, ощадні вклади, вимоги за страховими договорами, пенсійні поліси тощо.

Плата за ломбардний кредит обчислюється із двох складових: процентів за користування позикою та комісійних платежів і зборів, пов'язаних із витратами на оформлення, зберігання та реалізацію застави прийнятої у забезпечення ломбардного кредиту.

Іпотечний кредит за своєю економічною природою дуже подібний до ломбардного кредиту. Іпотечний кредит - це особливий вид кредитних відносин з приводу надання кредитів під заставу виключно нерухомого майна. Кредиторами з іпотеки можуть бути спеціальні іпотечні банки або спеціалізовані іпотечні Контори, а також комерційні банки.

Позичальниками іпотечних кредитів можуть, бути юридичні та фізичні особи, які мають у власності об'єкти іпотеки або мають поручителів, що згідні надавати під заставу їх власні об'єкти іпотеки на правах позичальника.

Об'єктами іпотеки при наданні кредитів можуть бути: житлові будинки, квартири, виробничі будівлі та споруди, магазини.

Суть і види споживчих кредитів.

Споживчий кредит — кошти, які надаються комерційними банками громадянам України під процент у тимчасове користу­вання на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності та цільової спрямованості.

Класифікація споживчих кредитів здійснюється:

- за об'єктами кредитування;

- за строками кредитування;

- за способом надання;

- за видами забезпечення;

- за методами погашення;

- за методом стягнення процентів;

- за характером кругообороту коштів.

За об'єктами кредитування (напрямами використаний) в Україні споживчі кредити поділяються на два види:

- на споживчі цілі та на нагальні потреби; \

- на затрати капітального характеру.

За строками кредитування споживчі кредити поділяьться на :

За способом надання споживчі кредити поділяють на цільові і нецільові (на невідкладні потреби, овердрафт та ін,).

За забезпеченням розрізняють позики незабезпечені (блан­кові) і забезпечені (заставою, гарантіями, поручительствами, страхуванням).

За методом погашення розрізняють кредити, які погаша­ються одночасно, й кредити з розстрочкою платежу.

За методом стягнений процентів кредити класифікують так: кредити зі стягненням процентів у момент його надання; позики зі сплатою процентів у момент погашення кредиту; позики зі сплатою процентів рівними внесками протягом усього строку кредитування (щоквартально; або за 'спеціально обумовленим графіком).

За характером кругообороту коштів кредити поділяють на разові і відмовлювальні (револьверні). В групу револьверних, як правило, включають кредити, які надаються клієнтам за кредит­ними картками, або кредити за єдиними активно-пасивними ра­хунками у формі овердрафту.