ВСТУП

Банківська система України відіграє важливу роль у формуванні ринкових відносин, здійсненні структурних перетворень, економічному піднесенні країни. В останні роки значно збільшився її вплив на реальний сектор економіки, саме вона значною мірою визначає швидкість, якість і широту економічного зростання.

Як регулятори грошового обігу і центри акумуляції грошових ресурсів та їх перерозподілу банки володіють важелями впливу на фінансову, інвестиційну, виробничу та інші сфери економіки. Однак для того, щоб реалізувати цю роль банків, у суспільства не повинно бути жодних підстав для сумнівів у ї стійкості, а партнери, вкладники й інвестори повинні мати впевненість у надійності банків. Забезпечити стійке функціонування банків та виконання ними важливих суспільних функцій можуть постійний нагляд та контроль за їх діяльністю з боку держави. Головною метою банківського нагляду, який відповідно до законодавства здійснюється Національним банком України, є безпека і стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Вирішення саме цих завдань дасть змогу посилити надійність банківської системи та забезпечити розвиток вітчизняної економіки. Забезпечення належного контролю за діяльністю банків, який унеможливлював би їх функціонування поза правовим полем, є досить складним і вимагає вирішення низки суперечливих проблем. Надзвичайно актуальними і важливими є питання розробки і практичного застосування механізмів та інструментів нагляду за банківською, підвищення її ефективності, що сприятиме чіткому дотриманню Базельських принципів банківського нагляду й інтеграції вітчизняної банківської системи у світовий фінансовий простір.

Необхідність створення ефективної системи банківського нагляду визначається ключовою роллю банків у грошово-кредитній системі України та специфікою їх діяльності як комерційних структур. Банківський нагляд на сучасному етапі - це моніторинг всіх видів ризиків, притаманних банківській діяльності, з метою зведення до мінімуму, насамперед, системного ризику, тобто запобігання ланцюговій реакції, за якої крах одного або кількох банків може спричинити кризу всієї банківської системи.

Органи банківського нагляду повинні забезпечити належний і надійний контроль за діяльністю банків, щоб вона не виходила за межі правового поля, тобто була врегульована законодавством і нормативними актами НБУ.

Звідси головне завдання органів банківського нагляду - забезпечення належного контролю за діяльністю банків, який би унеможливлював їх функціонування поза правовим полем. Незабезпечення на відповідному рівні такої функції нагляду (або допущення діяльності банку поза правовим полем), як правило, супроводжується банкрутством банку і втратою ним як власних, так і залучених коштів.

Як показує світовий досвід, практика нагляду за діяльністю банків у різних країнах відрізняється не тільки різноманітністю форм його організації, а й органами, які його проводять. В Україні функцію банківського регулювання та нагляду згідно із Законами «Про банки і банківську діяльність» та «Про Національний банк України» здійснює Національний банк України. Закріплення за Національним банком функцій банківського нагляду дає можливість підняти його організацію на досить високий рівень обєктивності, який визначається досягнутим рівнем правової та економічної незалежності самого НБУ.

Ліквідація як банкрута навіть одного банку істотно впливає на загальну політичну ситуацію та стан фінансового ринку країни. Це зумовлює винятковість процедури ліквідації банків та необхідність виваженого підходу в кожному окремому випадку, використання всіх можливостей максимальної прозорості процесу і згладжування можливих соціальних і економічних наслідків.

Вдосконалення банківського нагляду та підвищення його ефективності дозволить закріпити позитивні тенденції в розвитку банківського сектору економіки, зміцнити довіру до банківської системи з боку вкладників та інвесторів, підвищити її стійкість до криз.

В той же час наявність значної кількості проблемних банків, значні втрати, що понесли банки під час фінансової кризи свідчать про необхідність вдосконалення регулювання та нагляду за банками в Україні.

Дослідженням питання банківського нагляду займались такі вітчизняні та зарубіжні науковці: В. Л. Кротюк, І. В. Сало, Л. О. Примостка, Л. В. Конопатська, В. І. Міщенко, О. С. Любунь, А. М. Мороз, І. І. Дяконова, В. І. Рибін, К. Нанні.

Актуальність теми дослідження. Банки - одна з центральних ланок системи ринкових структур. На сьогодні сформувалася дворівнева банківська система. Перший рівень - Національний банк України, другий - комерційні банки. Діяльність банків першого та другого рівнів тісно взаємоповязана, вони утворюють взаємоузгоджену й керовану єдиним органом структуру. В умовах ринкової економіки банки мають надзвичайно великі можливості впливати на економічні процеси як позитивно, так і негативно, що зумовлює необхідність регламентації їхньої діяльності.

Забезпечення стабільної банківської системи здійснюється шляхом регулювання банківської діяльності та нагляду за нею. Для цього державі необхідні розробка і впровадження законів, що регламентують діяльність банків (центрального, комерційних та державних), а також положень, які регламентують межі поведінки банків і сприяють надійному та ефективному функціонуванню банківської системи. Актуальність та значення теми полягають у тому, що насамперед від методології організації банківського нагляду з боку Національного банку України залежить дотримання банками пруденційних нормативів, оцінка роботи банків через аналіз інформації, що надається, та перевірки, що проводяться, особливо, ті, які націлені на конкретні проблемні питання. Від ефективної системи банківського нагляду в Україні залежить забезпечення стабільності банківської системи, яка потребує з боку держави регулювання і нагляду, оскільки саме банки, на відміну від інших економічних субєктів ринку, містять у собі підвищену загрозу дестабілізації власної діяльності і провокування загальноекономічної кризи.

Саме на законодавчому рівні Національний банк України в змозі шляхом обовязкового резервування певної частини ресурсів банків проводити роботу по забезпеченню стабільності грошового обігу і національної валюти, шляхом встановлення граничних нормативів платоспроможності та ліквідності знижувати загрозу дестабілізації діяльності банків і загрозу вилучення вкладниками коштів з банків.

Предметом дослідження виступає система банківського нагляду в Україні.

Обєкт дослідження - діяльність Центрального банку країни у сфері регулювання та банківського нагляду.

Мета дослідження - висвітлення теоретичних та практичних аспектів банківського нагляду та надання пропозицій щодо його вдосконалення.

Відповідно до поставленої мети визначено наступні завдання дослідження:

- дослідити сучасні методологічні підходи до організації банківського нагляду з боку Національного банку України;

- дослідити основні принципи ефективного нагляду за банківською діяльністю, розроблені Базельським комітетом;

- дослідити нормативне забезпечення банківського нагляду;

- дослідити інструменти нагляду, що використовувалися в період фінансової кризи;

- дослідити можливість впровадження фінансового мегарегулятора в Україні.

- надати пропозиції щодо вдосконалення банківського нагляду, впровадження вимог Базеля ІІ.

Теоретичною основою роботи являються основні положення, сформульовані в наукових фундаментальних працях вітчизняних і закордонних економістів в області банківського нагляду.

Методологічною базою роботи являються законодавчі та нормативні документи, що регулюють банківську діяльність.

Структура дипломної роботи. Робота складається із вступу, чотирьох глав, висновку, списку використаних джерел, додатків.

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми роботи, визначаються мета і завдання дослідження, формується визначення наукової новизни роботи.

В першому розділі «Теоретичні засади здійснення банківського нагляду» розглядаються питання сутності банківського нагляду, його роль та методи, основні принципи ефективного нагляду за банківською діяльністю, розроблені Базельським комітетом з банківського регулювання, становлення та розвиток банківського нагляду в Україні.

Другий розділ «Основні напрями здійснення банківського нагляду на прикладі ПАТ «ВТБ Банк» » присвячено розгляду питання реєстрації, ліцензування, здійснення безвиїзного нагляду, інспекційної перевірки та встановлення рейтингової оцінки за системою CAMELS в ПАТ «ВТБ Банк» .

В третьому розділі «Напрями вдосконалення банківського нагляду» розглянуто основні причини,що призводять до порушень та недоліків в діяльності банків, систему оцінку ризиків та можливість створення фінансового мегарегулятора в Україні.

В четвертому розділі «Охорона праці» розглянуто санітарно-гігієнічні умови праці в приміщенні банку, а також техніку безпеки в кредитному відділі та профілактику пожежної безпеки на прикладі Бессарабського відділення ПАТ «ВТБ Банк».

У висновку сформульовані основні висновки і пропозиції за результатами дипломної роботи.