1.3. Орендні операції
Оренда - це фінансово-комерційна операція з надання однією стороною -власником майна (орендодавачем, lessor) іншій стороні (орендарю, lessee) у тимчасове володіння та користування або у виключне користування на встановлений строк майна за певну винагороду (орендну плату) на основі орендної угоди.
Принципова відмінність орендної угоди від договору купівлі-продажу полягає у тому, що оренда зберігає за орендодавцем право власності на здане внайми майно, орендар отримує лише право на тимчасове його володіння та використання. Але, як мудро зауважив Арістотель, "багатство полягає у користуванні, а не у праві власності".
Вигоди використання оренди для орендодавця та виробника:
• виробники товарів отримують додаткову можливість збуту своєї продукції, розширюють коло можливих партнерів;
• виробники товарів прискорюють процес збуту своєї продукції;
• сума орендних платежів перевищує вартість майна, яке здається в оренду; .
• легко контролювати та обліковувати фінансові операції завдяки періодичності платежів;
• для орендодавця орендна угода менш ризикована з точки зору платоспроможності орендаря, ніж договір купівлі-продажу для продавця. Орендодавець у разі погіршення фінансового стану орендаря може заявити про намір розірвати угоду і за рішенням арбітражу повернути у своє володіння предмет оренди, потім здати його іншому орендарю.
Вигоди використання оренди для орендаря:
• збільшуються можливості самофінансування; орендар може розпочати підприємницьку діяльність з меншим капіталом, оскільки орендна угода може передбачати виплату орендних платежів у міру реалізації продукції, виробленої за допомогою орендованого майна, та отримання прибутку;
• знижуються масштаби мобілізації фінансових коштів для швидкої модернізації виробничої бази (орендованого обладнання), наприклад, на базі використання форм "збутового лізингу", який передбачає періодичну модернізацію або заміну обладнання;
• оренда об'єкта, яка передує його придбанню, дозволяє оцінити об'єкт у процесі експлуатації та вирішити питання про його купівлю;
• не обмежуються можливості для одержання інших кредитів з інших джерел;
• зберігаються кошти орендаря для інших цілей;
• споживачі не завжди прагнуть придбати майно назавжди, через те що, по-перше, це майно після завершення певної роботи вже їм буде не потрібне, і тому вигідно взяти його на строк в оренду за частину ціни (у разі купівлі його довелось би продавати за безцінь), по-друге, це майно може швидко морально старіти, і тоді споживачі можуть відмовитись від старої моделі після закінчення строку оренди та укласти угоду на нову модель.
Орендодавці здають своє майно в оренду за вищу ціну, ніж та, за якою вони купили або виготовили його. Ця різниця є доходом орендодавців, причому його розмір регулюється ступенем конкуренції орендодавців на ринку. Споживачі беруть майно в оренду, а не купують його у кредит, оскільки вони знають, що продавці товарів у кредит закладають у ціну свій прибуток та збільшують її на ризик можливої неплатоспроможності покупця.
У світовій практиці залежно від тривалості розрізняють три види оренди:
рейтинг (renting) - короткострокова орендарка укладається на строк від декількох годин до одного року без передачі права власності на майно орендарю; об'єктами рейтингу можуть бути спортінвентар, комп'ютери, теле-, аудіо-, відеотехніка, автомобілі, туристичне майно, комбайни та інші товари короткострокового користування;
хайринг (hiring) - середньострокова оренда, яка передбачає укладання орендної угоди строком від одного до 2-3 років без передачі права власності на майно орендарю; об'єктами хайрингу є комп'ютери, світлокопіювальна техніка, теле-, аудіо-, відеотехніка, засоби зв'язку, шляхобудівельні машини, транспортні засоби, монтажне обладнання, сільськогосподарська техніка; договори на оренду транспортних засобів можуть бути з екіпажем та водієм (тайм-чартер) або без екіпажу та без водія (бербоут-чартер);
лізинг (leasing, lease) - довгострокова оренда, яка передбачає здачу майна в оренду на 3-5 років і більше; об'єктами лізингу можуть бути конторське, будівельно-монтажне, технологічне, медичне та інше обладнання, авіаційні двигуни, контейнери, далекорейсові автопоїзди, літаки, судна, споруди, будівлі, цехи, підприємства, склади, причали, земля, нафтові та газові свердловини, зокрема бурові платформи, вишки та інше дороговартісне обладнання тривалого користування. '
Лізинг, який, по суті, є чимось середнім між орендою та кредитом, - найбільш поширений у міжнародній комерційній практиці вид оренди. Лізинг - це специфічна форма фінансування капітальних вкладень, він є альтернативою традиційному банківському кредитуванню та використанню власних фінансових ресурсів, при якій лізингова компанія купує для свого клієнта право власності на майно і передає йому в оренду на тривалий строк. Отже, лізингова компанія кредитує орендаря шляхом надання йому права користування об'єктом.
Економічні мотиви застосування лізингу порівняно із закупівлею у кредит:
• лізингоотримувач швидко оновлює виробництво, використовуючи сучасне дороговартісне обладнання, отримує прибуток від його роботи, запобігаючи мобілізації коштів на придбання обладнання на умовах кредиту;
• лізингодавець передає обладнання лізингоотримувачу у тимчасове використання, залишаючись його власником і у несприятливому випадку завжди може його продати, у той час як гроші від неплатоспроможного позиковця отримати набагато складніше;
• сторони мають більш гнучку форму оплати, ніж виплата боргів та процентів по кредиту, тому що ставки лізингових платежів можуть бути як фіксованими, так і гнучко змінюваними за взаємною згодою;
• лізингоотримувач не платить податок на майно, тому що обладнання не числиться на його балансі;
• -лізингодавець має право використати прискорену норму амортизації та врахувати це у сумі орендних платежів, які надходять;
• лізингоотримувач відносить лізингові платежі на собівартість, знижуючи відповідно прибуток, який оподатковується;
• постачальник обладнання отримує додаткову можливість експорту своєї продукції та освоєння нового ринку.
Згідно з Оттавською конвенцією 1988р. до міжнародного фінансового лізингу належать ті операції, в яких орендодавець та орендар б резидентами різних країн.
Сучасні види міжнародного лізингу класифікуються за різними ознаками таким чином:
/. Залежно від каналу отримання об'єкта лізингу:
• прямий закордонний лізинг, тобто лізингові угоди між юридичними особами різних країн;
• непрямий закордонний лізинг, в якому орендар та орендодавець є юридичними особами однієї країни, але капітал орендодавця частково належить іноземним фірмам - банкам та лізинговим компаніям.
- 1.1. Поняття та види комерційних операцій
- 1. Операції купівлі-продажу товарів у матеріально-речовій формі:
- 2. Операції купівлі-продажу послуг:
- 3. Операції купівлі-продажу результатів творчої діяльності:
- 1.2. Зовнішньоторгові операції
- 1.2.1. Експортно-імпортні операції
- 1.2.2. Реекспортні та реімпортні операції
- 1.2.3. Операції зустрічної торгівлі
- 1.2.4. Операції натурального обміну
- 1.2.5. Операції, які передбачають участь продавця в реалізації товарів,
- 1.2.5.2. Зустрічні закупки
- 1.2.5.3. Авансові закупки
- 1.2.5.4. Угода типу "офсет", або джентльменська угода
- 1.2.5.5. Угоди типу "світч", або угоди з передаванням фінансових
- 1.2.6. Викуп застарілої продукції
- 1.2.7. Поставки на комплектацію
- 1.2.8. Операції на давальницькій сировині, або толинг
- 1.2.9. Операції зустрічної торгівлі у рамках промислового співробітництва
- 1.2.9.1. Прості компенсаційні угоди
- 1.2.9.2. Складні компенсаційні угоди
- 1.2.9.3. Виробниче кооперування
- 1.2.9.4. Франчайзинг товарів та послуг
- 1.2.10. Організаційні форми здійснення зовнішньоторгових операцій:
- 1.3. Орендні операції
- 2. Залежно від ролі орендодавця (лізингової компанії) в угоді:
- 5. Залежно від стану об'єкта лізинга:
- 4. Залежно від методу здійснення лізингу або залежно від економічного значення:
- 5. Залежно від обсягу наданих орендодавцем послуг:
- 6. Залежно від способу фінансування:
- 7. Залежно від способу виплати орендних платежів:
- 8. Залежно від строку здійснення лізингу:
- 9. Залежно від кількості сторін, що беруть участь в угоді:
- 1.4. Операції з міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями
- 1.5. Операції з торгівлі інженерно-технічними послугами
- 1.6. Консалтингові операції
- 1.7. Операції з технічного обслуговування і забезпечення запасними частинами машинотехнічної продукції
- 1. Підготовка зто.
- 2.1.1.1. Вивчення ринкового, підприємницького середовища на зовнішніх ринках
- 2.1.1.2. Вивчення вимог світового ринку або зовнішнього ринку
- 5. Імідж та престиж:
- 6. Авторитет тієї країни, де продукується товар.
- 2,1.1.3. Вивчення місткості та характеру зовнішнього ринку, еластичності попиту на ньому
- 2.1.1.4. Спостереження за рівнем світових цін та тенденціями їх зміни
- 2.1.1.5. Дослідження фірмової структури ринку та складу зарубіжних
- 2.1.1.6. Маркетинговий аналіз ступеня та характеру ринкової конкуренції, методів маркетингової роботи конкурентів
- 2.1.1.7. Дослідження форм роботи, прийнятих у торговій практиці по даному товару на даному ринку та його сегментах
- 2.1.1.8. Визначення особливостей споживчих пріоритетів та психології поведінки покупців даного товару на зовнішньому ринку
- 2.1.2. Пошук, вибір та встановлення контакту із закордонним партнером
- 2.1.2.1. Оферта
- 2.1.2.2. Замовлення
- 2.1.2.3. Запит
- 2.1.2.4. Комерційні листи
- 2.1.2.5. Участь у ярмарках та виставках
- 2.1.2.6. Рекламна кампанія
- 2.1.2.7. Інші способи встановлення контактів з контрагентом
- 2.1.3. Аналіз та проробка конкурентних матеріалів, складання конкурентного листа, розрахунок експортних/імпортних цін
- 2.1.3.1. Приклад конкретної ситуації "Складання конкурентного листа"
- 1. Зведення цін до єдиної валюти (с).
- 3. Зведення цін по базисних умовах поставки (поправка к).
- 4. Зведенняцтпокредитнихумовах(умовахплатежу готівкою) (поправках:,).
- 8. Ціна, зведена за комерційними умовами (cj.
- III. Введення поправок на технічні характеристики
- 2. Зведення ціни на комплекс технічних показників (kj.
- IV. Повне зведення ціни за комерційними умовами та технічними характеристиками (Сза)
- V. Вибір та зведення ціни
- VI. Складання конкурентного листа
- 2.1.4. Проробка базисних умов контракту
- 2.1.5. Проробка валютно-фінансових умов контракту
- 2.1.6. Техніко-економічне обґрунтування зто
- 2.1.7. Підготовка проекту контракта
- 2.1.7.1. Типові контракти
- 2.1.7.2. Торгові звичаї (узанси)
- 2.2. Укладення зовнішньоторгових контрактів
- 2.2.1. Проведення попередніх переговорів
- 2.2.2. Складання протоколу про наміри та попереднього контракту
- 2.2.3. Складання та підписання зовнішньоторгового контракту
- 2.3. Організація контролю, виконання та припинення зовнішньоторгового контракту
- 2.3.1. Виконання контрактних зобов'язань
- 2.3.2. Контроль за виконанням контрактних зобов'язань
- 2.3.3. Розгляд можливих претензій та рекламацій з експорту і подання
- 2.3.3.1. Прострочка поставки або недопоставка товару у встановлений договором строк
- 2.33.2, Недостача або інша втрата товару при його поставці
- 2.3.3.3. Поставка товарів неналежної якості
- 233.4. Претензії та позови про відшкодування збитків від порушення умов договору
- 2.3.4. Способи та порядок припинення зовнішньоторгових контрактів
- 3) Комерційні документи;
- 8) Митні документи.
- 3.1. Документи із забезпечення виробництва експортного товару
- 3.2. Документи з підготовки товару до відвантаження
- 3.3. Комерційні документи
- 3.4. Документи з платіжно-банківських операцій
- 3.5. Страхові документи
- 3.6. Транспортні документи
- 3.7. Транспортно-експедиторські документи
- 3.8. Митні документи
- 4.1. Види зовнішньоторгових договорів
- 4.2. Структура, зміст та особливості оформлення зовнішньоторгових контрактів купівлі-продажу
- 4.2.1. Преамбула (визначення сторін)
- 4.2.2. Визначення та термінологія
- 4.2.3. Предмет контракту
- 4.2.4. Кількість (або ціна та кількість, або предмет та кількість)
- 4.2.5. Базисні умови поставок
- 4.2.6. Ціна та загальна сума контракту
- 4.2.7. Якість товару
- 4.2.8. Строк та дата поставки (або строк та умови поставки)
- 3) Застосування спеціальних термінів:
- 4.2.9. Умови платежу
- 4.2.10. Здавання-прийняття товару
- 4.2.11. Гарантії, претензії щодо кількості та якості
- 4.2.12. Пакування та маркування товару
- 3) Транспортне маркування - позначення, необхідні під час перевезення, які
- 4.2.13. Відвантаження товару
- 4.2.14. Санкції
- 4.2.15. Страхування
- 4.2.16. Форс-мажор або обставини непереборної сили
- 4.2.17. Арбітраж
- 4.2.18. Інші умови
- 4.2.19. Юридичні адреси та рахунки (банківські реквізити) сторін
- 4.3. Типові помилки, що зустрічаються у зовнішньоторгових контрактах
- 5.1.1. Визначення валюти ціни та валюти платежу
- 5.1.2. Визначення курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу
- 4. Курс якого виду платіжних засобів використовується.
- 5.1.3. Визначення захисних валютних застережень проти ризику валютних втрат у разі зміни курсу валют
- 5.2. Визначення фінансових умов зовнішньоторгових контрактів
- 5.2.1. Визначення видів платежу
- 5.2.1.1. Розрахунки готівкою, або негайний платіж
- 5.2.1.2. Розрахунки з платежем на виплату, або у кредит
- 5.2.1.3. Комбінований платіж
- 5.2.1.4. Кредит з опціоном негайного платежу
- 5.2.2. Визначення форм розрахунку
- 5.2.2.1. Авансовий платіж;
- 5.2.2.2. Банківський переказ
- 5.2.2.3. Акредитивна форма розрахунків
- 5.2.2.4. Інкасова форма розрахунків
- 5.2.2.5. Розрахунок у формі відкритого рахунка
- 5.2.3. Визначення засобів розрахунку
- 5.2.3.2. Розрахунки за допомогою чеків
- 5.2.4. Використання банківських гарантій у міжнародних розрахунках
- 5.2.5. Факторингові операції
- 5.2.6. Форфейтингові операції
- 6.1. Завдання обґрунтування
- 6.2. Принципи і методи техніко-економічноїоцінки зео та міжнародних проектів
- 6.2.1. Врахування особливостей функціонування світових ринків
- 6.2.2. Зміст і послідовність тео міжнародного промислового проекту
- 6.2.3. Показники фінансово-економічної оцінки проекту
- 2. Рентабельність (roe - Return on Equity).
- 4. Період повернення капітальних вкладень (ТоІ).
- 2. Точка беззбитковості (тез).
- 6.2.4. Валютні показники проекту
- 6.3. Форми прояву ефекту зео
- 6.3.1. Зовнішньоторговельний ефект
- 6.3.2. Науково-технічний ефект
- 6.3.3. Ефект спеціалізації та кооперування
- 6.3.4. Ефект виграшу в часі
- 6.3.5. Ефект подолання дефіциту ресурсів
- 6.3.6. Ефект збереження ресурсів на майбутнє
- 6.4. Суть і особливості визначення ефекту та ефективності зео
- 6.4.1. Врахування умов конвертації національної валюти
- 6.4.2. Валютна ефективність експорту та імпорту
- 6.4.3. Показники ефекту експорту та імпорту
- 6.4.4. Взаємозалежність ефектів експорту та імпорту
- 6.5. Дисконтування в зовнішньоекономічних розрахунках
- 6.6. Вплив умов платежу на розрахунок показників ефекту і
- 6.7. Вплив на ефективність експорту та імпорту зміни валютних
- 6.8. Ефективність створення експортних виробництв
- 6.8.1. Співвідношення виробництва на внутрішньому та зовнішньому ринках
- 6.8.2. Напрями підвищення конкурентоспроможності експортної продукції
- 6.8.3. Послідовність розрахунку показників ефекту та ефективності
- 6.8.4. Формулювання альтернативних варіантів
- 6.9. Ефективність придбання і використання імпортного
- 6.9.1. Вимоги до тео імпортних операцій
- 6.9.2. Послідовність розрахунку ефективності та ефекту імпорту машин і
- 6.9.3. Вартісна оцінка імпортного обладнання
- 1. Якщо на внутрішньому ринку € можливість купити необхідне обладнання
- 6.9.4. Оцінка альтернатив
- 6.9.5. Обгрунтування імпортної ціни товару
- 6.9.6. Підвищення ефективності використання імпортного обладнання за рахунок факторів внутрішнього ринку
- 6.10. Економічна оцінка міжнародного науково-технічного обміну
- 6.10.1. Поняття міжнародного науково-технічного обміну
- 6.10.2. Правові засади міжнародної передачі технології
- 6.10.3. Передумови та доцільність міжнародної передачі технології
- 6.10.4. Доцільність міжнародної передачі технології
- 6.10.5. Форми та канали міжнародної передачі технології
- 6.10.6. Вартісна оцінка технології на світових ринках
- 6.10.6.1. Принципи ціноутворення на науково-технічну продукцію
- 6.10.6.2. Методи цінових розрахунків
- 6.10.6.3, Послідовність цінових розрахунків
- 6.10.6.4. Визначення верхньої ціни продажу технології
- 6.10.6.5. Визначення можливої ціни продажу технології
- 6.10.7. Ефективність торгівлі ліцензіями
- 6.10.7.1. Розрахунок ефекту та ефективності експорту ліцензій
- 6.10.7.2. Розрахунок ефекту та ефективності імпорту ліцензій
- 7. Річний економічний ефект (е) дорівнює:
- 6.11. Економічна оцінка міжнародних лізингових операцій
- 6.12. Ефективність міжнародної* спеціалізації та кооперування
- 6.12.1.Розрахунок економічного ефекту мскв
- 6.12.2.Розрахунок економічної ефективності мскв
- 7.1. Реєстрація підприємства як суб'єкта зовнішньоекономічної
- 7.2. Реєстрація зовнішньоекономічних договорів
- 5. При застосуванні, вберіганні, транспортуванні (необхідне підкреслити) _______________________________________________________
- Одноразовий дозвіл на ввезення на митну територію України
- Україна міністерство охорони здоров'я
- Свідоцтво про державну реєстрацію n
- Україна міністерство охорони здоров'я
- Контрольні запитання
- 8.1. Митні конвенції
- 8.2. Митні режими
- 8.3. Визначення митної вартості
- 8.3.1. Суть митної вартості та її функції
- 8.3.2. Методи визначення митної вартості
- 8.3.2.1. Визначення митної вартості товарі/ за ціною угоди з ввезеними
- 8.3.2.2. Визначення митної вартості за ціною угоди з Ідентичними та подібними товарами (методи 2іЗ)
- 833.3. Визначення митної вартості на основі віднімання вартості
- 8.3.2.5. Визначення митної вартості резервним методом (метод 6)
- 8.3.2.6. Визначення митної вартості у разі встановлення цінових
- 8.4. Схема проходження вантажу через митний кордон України
- 8.5. Митний контроль
- 7) Ведення Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності тощо. Митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів,
- 8.6. Основні митні документи
- 9.1 .Загальні положення
- 9.2. Порядок проведення безготівкових розрахунків в іноземній
- 9.3. Порядок купівлі та продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України
- 9.4. Застосування товаросупровідних документів у зовнішньоекономічній діяльності
- Податковий облік
- 9.5. Облік комісійних операцій у зовнішньоекономічній діяльності
- 1. Комітент - резидент, комісіонер - нерезидент
- 1. Комісіонер - резидент, комітент—нерезидент Податок на прибуток
- Податковий облік
- 9.6. Податковий і бухгалтерський облік операцій з переробки давальницької сировини резидента за межами України
- 2. Оплата послуг нерезидента з переробки давальницької сировини сировиною замовника Приклад
- 9.7. Облік зовнішньоекономічного бартеру
- 9.8. Штрафні санкції за порушення валютного законодавства
- 1. Предмет угоди
- 4. Відповідальність сторін
- Факторинг
- 1. Предмет договору
- 3. Зобов'язання сторін
- 1. Купівля вимог
- 3. Закупівельна ціна і строки платежу
- 4. Відступлення прав і повноважень на стягнення
- 5. Розподіл ризику
- 6. Послуги
- 7. Строк дії договору
- 8. Дія інших умов
- 9. Дієвість окремих положень
- 1. Загальні положення
- 2. Порядок укладення договорів страхування
- 3. Правила й обов'язки сторін за договорами страхування
- Заявка на оплату за продану валюту за факторингом