1.5. Операції з торгівлі інженерно-технічними послугами
Одним із видів науково-технічної продукції, який значною мірою впливає на міжнародну торгівлю товарами і є додатковим засобом підвищення їх конкурентоспроможності, просування на закордонний ринок, є інженерно-технічні та консультативні послуги. Наприклад, спорудження об'єктів "під ключ" обов'язково супроводжується наданням проектно-дослідницьких послуг; створення нових товарів, технологій, наступний продаж ліцензій на винаходи та ноу-хау неможливі без виконання науково-дослідницьких, дослідно-конструкторських, технологічних робіт; без проведення маркетингових досліджень, проведення рекламних компаній, навчання кадрів немає сенсу укладати зовнішньоторгові контракти.
Інжиніринг (engineering) - це один із видів ЗЕД, який передбачає надання на підставі контракту на інжинірингові послуги однією стороною, яка іменується консультантом, іншій стороні, яка іменується замовником, комплексу або окремих видів послуг виробничого, комерційного та науково-технічного характеру.
Інжинірингові послуги (engineering services) можуть бути зв'язані із: передпроектними техніко-економічними дослідженнями та обґрунтуванням запланованих капітальних вкладень; проектуванням, будівництвом та введенням об'єкта в експлуатацію, з розробкою нових технологічних процесів на підприємстві замовника, вдосконаленням наявних виробничих процесів; лабораторною або експериментальною доробкою технології чи прототипу, їх промисловою проробкою від ескізного варіанта до детального проекту виробу або об'єкта з видачею специфікацій компонентів чи обладнання; впровадженням виробу у виробництво; формуванням або вдосконаленням управлінської структури підприємства, системи контролю якості, системи збуту; консультуванням та навчанням персоналу замовника при виконанні проектних, будівельно-монтажних та інших робіт; підготовкою та навчанням інженерних кадрів; консультуванням уряду та його комісій закордонними експертами; управлінням складними технологічними лініями та об'єктами, наприклад, готелями.
Об'єктами інжинірингу можуть бути:
• цілі проекти, які вперше розробляються та реалізуються;
• окремі самостійні, різні за масштабами технічні, економічні, фінансові, організаційні та інші заходи, спрямовані на підвищення ефективності виробництва.
Інжинірингові послуги надаються у вигляді технічної документації, результатів досліджень, вихідних даних для будівництва, економічних розрахунків, кошторисів, рекомендацій тощо.
Інжинірингові послуги надають інжинірингові фірми різних типів: проектні фірми в будівництві; інженерно-консультаційні фірми; фірми інформаційного інжинірингу; консультаційні фірми з питань організації та управління; маркетингові фірми; інженерно-будівельні фірми - контрактори (надають весь комплекс послуг, зв'язаних зі створенням промислових та інших об'єктів на умовах "під ключ"), інженерно-дослідницькі фірми (спеціалізуються, головним чином, на розробці технологічних процесів та технологій виробництва нових матеріалів). Взаємовідносини між інженерно-консультаційною фірмою (ІКФ) та замовником регулюються підписаною між ними угодою, а між ІКФ та підрядником - основним контрактом, укладеним підрядником та замовником, в якому ІКФ виступає як представник замовника з усіма правовими наслідками.
Міжнародна регламентація інжинірингу була розроблена американською Асоціацією інженерів цивільного будівництва (ASCE) у 1981 р. та відображена у Пораднику із використання послуг інженерів, де розглянута практика інженерного консультування, дана класифікація інженерних послуг, показана процедура вибору інженерно-консультаційних фірм та інші супутні питання. Згідно з Порадником послуги, які пропонуються сучасними інженерно-консультаційними фірмами, включають у себе консультації, поради та експертизи, а також виконання широкого діапазону інших робіт та поділяються на дві категорії: 1) консультації, дослідження та доповіді, які здійснюються на стадії теоретичної проробки, підготовки ТЕО та реалізації проекту (передпроектні, проектні, післяпроектні та спеціальні); 2) послуги, зв'язані з безпосереднім виконанням технічного проекту та спорудженням об'єкта (оптимізація процесу експлуатації, управління та реалізації продукції). Крім того, ЄЕК ООН у Пораднику зі складання міжнародних договорів на консультативний інжиніринг (1983 р.) наведений докладний перелік та характеристика умов, необхідних для включення у договір між консультантом та замовником.а також перелік послуг, які надає інженер-консультант.
Повний комплекс послуг і поставок, необхідних для спорудження нового промислового підприємства або об'єкта, називається комплексним інжинірингом. Він включає чотири окремі види послуг, кожний із яких може бути предметом самостійного договору:
проектно-консультативний, або чистий, інжиніринг (consulting engineering) -передбачає надання інтелектуальних послуг з проведення техніко-економічного обґрунтування проекту, проектування об'єкта, розробки планів будівництва і контролю за проведенням робіт (авторський нагляд), підготовки торгів на інженерно-будівельні роботи;
технологічний інжиніринг (process engineering) - включає надання замовнику технології або технологій, необхідних для будівництва промислового об'єкта та його експлуатації, розробку проектів водопостачання, енергопостачання та транспорту;
будівельний інжиніринг (constructinr engineering) та/або загальний інжиніринт-включає, головним чином, проектування та поставки обладнання, техніки, монтаж устаткування, включаючи у разі необхідності інженерні роботи. Інжинірингові фірми можуть брати на себе виконання функцій генерального підрядника та залучати до виконання робіт будівельні і монтажні субпідрядні фірми, залишаючись при цьому повністю відповідальними за виконання усіх зобов'язань за договором;
управлінський інжиніринг (managerial engineering) - передбачає надання послуг з організації виробничої структури і системи управління підприємством, включаючи розробку принципів планування виробництва, способів статистичного обліку тощо.
В основі торгівлі інжиніринговими послугами (engineering services) лежить метод здійснення контрактних робіт між інжиніринговою фірмою та замовником. Вид контракту з надання інжинірингових послуг залежить від способу здійснення проекту та набору послуг закордонної фірми, які та надає замовнику у даній країні. У світовій практиці відомі три основні схеми здійснення комплексного інжинірингу при спорудженні промислових об'єктів:
1. Значна частина робіт виконується персоналом замовника або місцевими фірмами. Закордонна інжинірингова фірма виступає як консультант при підготовці та здійсненні проекту, як представник замовника при здійсненні нагляду та проведенні переговорів з проектантами, будівельними підрядниками тощо. Імпорт послуг з-за кордону зводиться до консультування та навчання спеціалістів. Контракт не передбачає відповідальності консультанта за здійснення проекту.
2. Іноземна інжинірингова фірма виконує проектування, управління будівництвом, керує здійсненням проекту у цілому. Угода укладається на повний інжиніринг (мається на увазі відповідальність інжинірингової фірми за виконання проекту).
3. Укладання контракту "під ключ" із закордонним підрядником, на якого покладається уся відповідальність за проведення комплексу робіт, включаючи будівництво об'єкта. У цьому випадку послуги надаються генеральним будівельним підрядником, а не спеціалізованою фірмою.
Форми контрактів на надання інжинірингових послуг дуже різноманітні і залежать від характеру послуг та умов їх надання.
У загальному випадку контракт на інжинірингові послуги включає ряд специфічних обоє 'язків та умов: перелік зобов'язань та робіт зі строками і графіками їх виконання; кількість персоналу інжинірингової фірми, який бере участь у виконанні робіт на місці, та умови-проживання, забезпечення; ступінь відповідальності сторін за порушення зобов'язань; умови поступки частини контрактних послуг іншій фірмі на принципах субпідряду; оплата навчання персоналу. Можливе включення умови продовження контракту на наступній стадії робіт за умови успішного закінчення попереднього етапу.
Вартість інжинірингових послуг оцінюється як:
• погодинна оплата спеціалістів;
• оплата фактичних послуг та фіксованої винагороди;
• процент від вартості будівництва або монтажу об'єкта;
• оплата фактичних послуг плюс процент прибутку від експлуатації.
Вартість послуг інжинірингової фірми, яка виконує підрядну діяльність, в залежності від характеру об'єкта, може становити 5-20% загальних затрат на його спорудження. Тому для визначення оптимальних цін замовники вивчають кон'юнктуру ринку: направляють аналогічні запити одразу декільком інжиніринговим фірмам, або оголошують міжнародні торги на комплекс потрібних послуг, або визначають базу цін шляхом розрахунків. При цьому слід враховувати такі рекомендації:
• розрахунок ціни на інжинірингові послуги повинен здійснюватись з урахуванням ставок зарплати та інших розцінок, які діють у країнах можливих конкурентів;
• у розрахунок повинні вноситись поправки, які враховують різницю у продуктивності праці спеціалістів, що працюють на українських та іноземних фірмах;
• у розрахунок не слід приймати ставки відшкодування на оплату спеціалістів, які зафіксовані у ряді угод про надання економічного та технічного сприяння, оскільки вони носять пільговий характер і їх величина значно відрізняється від світового рівня;
• у випадку, коли замовлення на інжинірингові послуги розміщуються без торгів, у ціни слід включати великий резерв на вторгування у розмірі до 50% від базової ціни, оскільки розрахунки цін на послуги носять орієнтовний характер.
Надання різних видів інжинірингових послуг має свої особливості: і. Проектно-дослідницькі роботи зв'язані зі спорудженням цивільних та промислових об'єктів "під ключ" на умовах тендера при міжнародних торгах або шляхом прямого укладання підрядного контракту. Ці послуги можуть виконуватись самостійно або у рамках основного підрядного контракту. Проектувальники, дослідники, які виступають у ролі виконавців, виконують свої роботи тільки на підставі виданих їм замовниками завдань. Замовники приймають звіти та документи про виконання робіт, перевіряють їх на відповідність вимогам виданих завдань і лише після цього оплачують послуги, після чого уся документація, креслення, звіти стають власністю замовників.
Надання послуг з проектування та досліджень передбачає застосування кошторисів з додатковим урахуванням фактичних витрат та стимулюванням економічного виконання робіт. Проте визначення вартості дослідницьких та проектних робіт має певні відмінності:
1.1. Дослідницькі роботи зв'язані з невизначеністю трудозатрат, з можливими географічними, геологічними особливостями місць їх проведення. Тому їх можлива вартість оцінюється орієнтовно. Для дотримання взаємних інтересів сторони визначають орієнтовний кошторис з правом наступного узгодження змін у вартості окремих видів затрат у залежності від різниці в обсягах та умовах робіт. Орієнтовний кошторис включає такі види затрат:
• постійні затрати на транспортні витрати до місця досліджень, амортизацію приладів, механізмів, обладнання, на оформлення звітної документації;
• змінні затрати, які залежать від обсягу конкурентних видів дослідницьких робіт (дослідження, замовлення, буріння тощо) та визначаються за узгодженою вартістю кожного виду робіт;
• змінні затрати, які залежать від строків проведення робіт та визначаються за ставками кваліфікації виконавців.
Якщо при остаточному розрахунку орієнтовний кошторис є вищим або нижчим не більш ніж на 5%, то він не корегується, а якщо відхилення становить більшу величину, то економію чи перевитрати кошторису сторони ділять між собою у погодженому співвідношенні (наприклад, порівну).
1.2. Контрактну вартість проектних робіт оцінити простіше, оскільки вона залежить від обсягу та складності робіт. Якщо замовник та проектувальник встановили обсяг проектних робіт та точну кількість виконавців необхідної кваліфікації, вони визначають тверду суму за надання послуг. Якщо проектування має на меті наступне створення та випробовування моделей, то до твердої суми додається додаткова складова, виплата якої залежить від результатів випробовувань. У цих двох варіантах сторони можуть використати спосіб стимулювання проектувальника шляхом установлення цільової ціни (targetprice) та погодження розподілу між сторонами економії або перевитрат затрат.
Надання проектних послуг супроводжується поетапною оплатою робіт у міру їх виконання. Наприклад, послідовно оплачуються розробка ТЕО, компонування та затвердження генплану будівництва, розробка та захист техпроекту, визначення технічних умов контракту на спорудження та поставку обладнання. Кожний платіж: слід зменшувати на погоджений платіж гарантійного утримання.
Якщо проектні та дослідницькі роботи оплачуються проти належно оформленої документації, звітів, то порядок оплати передбачає аванс та суму гарантійного утримання. Наприклад, по завершенні робіт виплачується аванс у розмірі 30%, після оформлення усієї документації та передачі її замовнику - ще 50%, після перевірки документації на відповідність її вимогам завдання - ще 20%, які є сумою гарантійного утримання. Разом із виплатою суми гарантійного утримання замовник повертає виконавцю банківську гарантію належного виконання зобов 'язань (performance bond). Гарантію належного виконання зобов'язань та суму гарантійного утримання замовник може утримати у разі серйозних претензій до виконавця: невідповідність виданому замовленню, порушення термінів проведення робіт та неподання документації. Якщо претензіїї стосуються недоліків в оформленні документації, то замовник гарантію належного виконання може повернути, а гарантійне утримання виплатити після усунення підрядником недоліків.
Право власності на результати проектно-дослідницьких робіт переходить до замовника після повної їх оплати.
2. Консультаційні та інформаційні послуги включають проведення комплексних маркетингових досліджень, підготовку інформаційних оглядів по ринках та регіонах, проведення рекламних кампаній, організацію робіт тендерних комітетів для конкурсних торгів, виконання функцій генеральних підрядників у підрядних контрактах тощо. У широкому розумінні ці послуги відносяться до консалтингу, який являє собою надання професійних послуг з метою сприяння у підготовці та забезпеченні виробництва і збуту товарів. Ринок консультаційних послуг стрімко розвивається стосовно не тільки ЗЕД, а й управління, права, фінансів, бухобліку, аудиту, оцінки бізнесу, інвестування, приватизації тощо. Згідно з Європейським довідником консультантів нараховується 84 види консультаційних послуг. Тому останнім часом консалтинг виділяють в окремий вид ЗЕД, дещо відмінний від інжинірингу (див. п.1.6).
Особливістю міжнародної торгівлі консультаційно-інформаційними послугами є те, що досягнення результатів консультаційних робіт, інформаційних технологій (документи, огляди, дискети) супроводжується переміщенням у країну імпортера професійного персоналу (консультанти, експерти, спеціалісти-виконавці), що необхідно враховувати у взаємовідносинах сторін. Характер взаємовідносин замовника та виконавця регулюється підрядним контрактом, який має певні особливості:
• критеріями вибору виконавця є його професіоналізм, досвід, ділова репутація, членство у міжнародних професійних спілках та асоціаціях (наприклад, у Міжнародній федерації інженерів-консультантів);
• у контракті слід заздалегідь зазначити особу, яка уповноважена замовником для прийняття документації на усіх етапах роботи;
• графік виконання робіт повинен містити точне визначення не тільки строків виконання контракту, а й обсяг робіт, дату початку та закінчення робіт, перелік документів, які готуються на кожному етапі;
• у контракті слід передбачити сприяння замовника в отриманні віз, відвідування регіонів країни, тимчасове проживання, забезпечення житлом, транспортом та іншими супутніми послугами;
• витрати по усіх додаткових супутніх послугах відшкодовуються виконавцю та не позначаються на його винагороді;
• інтереси замовника захищає застереження про його права на ревізію рахунків у тому разі, якщо оплата здійснюється в залежності від затрат, які поніс виконавець під час виконання робіт;
• контракт містить статті про нерозголошення конфіденційної інформації, про недопущення конфлікту інтересів сторін та про дотримання авторських прав;
- надання виконавцю допоміжного персонала замовника з метою додаткового контролю за ходом виконання робіт, більшої ефективності та зменшення додаткових затрат;
- замовник має право відмовитись від виконання підрядного контракту за умови оплати виконавцю фактично понесених витрат, а виконавець - за умови відшкодування збитків замовнику.
Виплата винагороди виконавцю в залежності від затрат означає визначення фактично понесених витрат (командировочні, транспортні, обробка даних, ксерокопіювання тощо) плюс фіксована винагорода, яка встановлюється у вигляді погодженої суми або встановленого відсотка (10%) від загальної вартості робіт. Фіксована винагорода виплачується виконавцю у вигляді авансу проти банківської гарантії належного виконання зобов'язань. Остаточний розрахунок здійснюється після прийняття документів.
Виплата винагороди виконавцю в залежності від затраченого часу означає визначення суми винагороди за часовими ставками зарплати залучених експертів, спеціалістів з урахуванням їх категорії та кваліфікації. Розміри ставок покривають витрати по зарплаті, премії, накладні витрати та прибуток.
3. Науково-дослідницькі та технологічні роботи включають проведення наукових досліджень, розробок, створення нових виробів, розробку технічних вимог та документації, оформлення авторських прав, патентування винаходів у країні та за кордоном. Спектр застосування науково-дослідницьких послуг: електронна, хімічна, авіаційна, автомобільна, електротехнічна промисловість, створення ресурсозберігаючих та безвідхідних технологій, нових субститутів натуральної сировини тощо.
Особливості умов контрактів на виконання науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт:
• вони повинні відповідати законам про охорону інтелектуальної та промислової власності і містити обов'язок виконавця забезпечити конфіденційність отриманих результатів та порядок використання результатів, у тому числі тих, що підлягають правовій охороні;
• виконавець зобов'язаний провести дослідження без залучення третіх осіб; таке залучення на умовах субпідряду можливе лише зі згоди замовника;
• виконавець має гарантувати замовнику, що у результатах його робіт немає порушення авторських прав третіх осіб;
• виконавець несе збитки, зв'язані із невиконанням, включаючи втрачену вигоду, у розмірі, який не перевищує загальної вартості робіт;
• замовник повинен видати разом із завданням усю наявну у нього інформацію з необхідними вихідними даними, погоджувати з виконавцем тематику та програму робіт з проміжними та граничними строками виконання;
• ризик недосягнення бажаних результатів та заданих параметрів несе замовник, тому що у договорах рідко використовуються гарантії належного виконання, а самі дослідження та розробки часто називають ризиковими, венчурними;
• вартісна оцінка робіт рідко базується на твердо зафіксованій сумі. Краще передбачити узгодження кошторису зі змінними складовими, які враховують можливі відхилення в обсягу трудозатрат, потребі у додаткових та кваліфікованих спеціалістах, приладах, інструментах та матеріалах. Найбільш оптимальним способом визначення остаточної вартості наданих послуг досліджень та розробок є система "вартість плюс винагорода". При цьому у вартість включають у розширеному вигляді такі підтверджені документами затрати:
- амортизація основного дослідницького обладнання та додатково придбаних
приладів, інструментів, оснащення;
- оренда приміщень, лабораторій, дослідницького обладнання;
- вартість спожитих матеріалів, комплектувальних виробів, енергоресурсів;
- адміністративно-господарські витрати, які зв'язані із виконанням робіт;
- зарплата дослідницького та допоміжного персоналу з урахуванням ставок за
категоріями, кваліфікацією та затраченим часом.
Застосування системи "вартість плюс винагорода"не суперечить та не виключає погодження сторонами орієнтовного кошторису, який необхідний для планування затрат, стимулювання виконавця при економному використанні коштів, а також при можливому розміщенні замовлення через торги.
Інжиніринг має суттєві принципові відмінності від торгівлі науково-технічними знаннями. Основна з них полягає в тому, що об'єктом купівлі-продажу при реалізації ліцензій є певні знання, а при реалізації інжинірингу - послуги з використання знань. Ці послуги є відтворюваними, тобто на ринку таких послуг діє багато агентів, а вартість послуг визначається суспільне необхідними затратами часу на їх виробництво. Виробник послуг, у якого витрати у розрахунку на одиницю корисного ефекту менші за суспільні, одержить додатковий прибуток. У випадку продажу ліцензій відбувається реалізація нових, у даний момент невідтворюваних знань виробничого призначення, якими володіє обмежена кількість продавців. У результаті ціна ліцензій визначається не затратами праці на отримання відповідних знань, а співвідношення попиту та пропозиції на них і є монопольною ціною.
- 1.1. Поняття та види комерційних операцій
- 1. Операції купівлі-продажу товарів у матеріально-речовій формі:
- 2. Операції купівлі-продажу послуг:
- 3. Операції купівлі-продажу результатів творчої діяльності:
- 1.2. Зовнішньоторгові операції
- 1.2.1. Експортно-імпортні операції
- 1.2.2. Реекспортні та реімпортні операції
- 1.2.3. Операції зустрічної торгівлі
- 1.2.4. Операції натурального обміну
- 1.2.5. Операції, які передбачають участь продавця в реалізації товарів,
- 1.2.5.2. Зустрічні закупки
- 1.2.5.3. Авансові закупки
- 1.2.5.4. Угода типу "офсет", або джентльменська угода
- 1.2.5.5. Угоди типу "світч", або угоди з передаванням фінансових
- 1.2.6. Викуп застарілої продукції
- 1.2.7. Поставки на комплектацію
- 1.2.8. Операції на давальницькій сировині, або толинг
- 1.2.9. Операції зустрічної торгівлі у рамках промислового співробітництва
- 1.2.9.1. Прості компенсаційні угоди
- 1.2.9.2. Складні компенсаційні угоди
- 1.2.9.3. Виробниче кооперування
- 1.2.9.4. Франчайзинг товарів та послуг
- 1.2.10. Організаційні форми здійснення зовнішньоторгових операцій:
- 1.3. Орендні операції
- 2. Залежно від ролі орендодавця (лізингової компанії) в угоді:
- 5. Залежно від стану об'єкта лізинга:
- 4. Залежно від методу здійснення лізингу або залежно від економічного значення:
- 5. Залежно від обсягу наданих орендодавцем послуг:
- 6. Залежно від способу фінансування:
- 7. Залежно від способу виплати орендних платежів:
- 8. Залежно від строку здійснення лізингу:
- 9. Залежно від кількості сторін, що беруть участь в угоді:
- 1.4. Операції з міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями
- 1.5. Операції з торгівлі інженерно-технічними послугами
- 1.6. Консалтингові операції
- 1.7. Операції з технічного обслуговування і забезпечення запасними частинами машинотехнічної продукції
- 1. Підготовка зто.
- 2.1.1.1. Вивчення ринкового, підприємницького середовища на зовнішніх ринках
- 2.1.1.2. Вивчення вимог світового ринку або зовнішнього ринку
- 5. Імідж та престиж:
- 6. Авторитет тієї країни, де продукується товар.
- 2,1.1.3. Вивчення місткості та характеру зовнішнього ринку, еластичності попиту на ньому
- 2.1.1.4. Спостереження за рівнем світових цін та тенденціями їх зміни
- 2.1.1.5. Дослідження фірмової структури ринку та складу зарубіжних
- 2.1.1.6. Маркетинговий аналіз ступеня та характеру ринкової конкуренції, методів маркетингової роботи конкурентів
- 2.1.1.7. Дослідження форм роботи, прийнятих у торговій практиці по даному товару на даному ринку та його сегментах
- 2.1.1.8. Визначення особливостей споживчих пріоритетів та психології поведінки покупців даного товару на зовнішньому ринку
- 2.1.2. Пошук, вибір та встановлення контакту із закордонним партнером
- 2.1.2.1. Оферта
- 2.1.2.2. Замовлення
- 2.1.2.3. Запит
- 2.1.2.4. Комерційні листи
- 2.1.2.5. Участь у ярмарках та виставках
- 2.1.2.6. Рекламна кампанія
- 2.1.2.7. Інші способи встановлення контактів з контрагентом
- 2.1.3. Аналіз та проробка конкурентних матеріалів, складання конкурентного листа, розрахунок експортних/імпортних цін
- 2.1.3.1. Приклад конкретної ситуації "Складання конкурентного листа"
- 1. Зведення цін до єдиної валюти (с).
- 3. Зведення цін по базисних умовах поставки (поправка к).
- 4. Зведенняцтпокредитнихумовах(умовахплатежу готівкою) (поправках:,).
- 8. Ціна, зведена за комерційними умовами (cj.
- III. Введення поправок на технічні характеристики
- 2. Зведення ціни на комплекс технічних показників (kj.
- IV. Повне зведення ціни за комерційними умовами та технічними характеристиками (Сза)
- V. Вибір та зведення ціни
- VI. Складання конкурентного листа
- 2.1.4. Проробка базисних умов контракту
- 2.1.5. Проробка валютно-фінансових умов контракту
- 2.1.6. Техніко-економічне обґрунтування зто
- 2.1.7. Підготовка проекту контракта
- 2.1.7.1. Типові контракти
- 2.1.7.2. Торгові звичаї (узанси)
- 2.2. Укладення зовнішньоторгових контрактів
- 2.2.1. Проведення попередніх переговорів
- 2.2.2. Складання протоколу про наміри та попереднього контракту
- 2.2.3. Складання та підписання зовнішньоторгового контракту
- 2.3. Організація контролю, виконання та припинення зовнішньоторгового контракту
- 2.3.1. Виконання контрактних зобов'язань
- 2.3.2. Контроль за виконанням контрактних зобов'язань
- 2.3.3. Розгляд можливих претензій та рекламацій з експорту і подання
- 2.3.3.1. Прострочка поставки або недопоставка товару у встановлений договором строк
- 2.33.2, Недостача або інша втрата товару при його поставці
- 2.3.3.3. Поставка товарів неналежної якості
- 233.4. Претензії та позови про відшкодування збитків від порушення умов договору
- 2.3.4. Способи та порядок припинення зовнішньоторгових контрактів
- 3) Комерційні документи;
- 8) Митні документи.
- 3.1. Документи із забезпечення виробництва експортного товару
- 3.2. Документи з підготовки товару до відвантаження
- 3.3. Комерційні документи
- 3.4. Документи з платіжно-банківських операцій
- 3.5. Страхові документи
- 3.6. Транспортні документи
- 3.7. Транспортно-експедиторські документи
- 3.8. Митні документи
- 4.1. Види зовнішньоторгових договорів
- 4.2. Структура, зміст та особливості оформлення зовнішньоторгових контрактів купівлі-продажу
- 4.2.1. Преамбула (визначення сторін)
- 4.2.2. Визначення та термінологія
- 4.2.3. Предмет контракту
- 4.2.4. Кількість (або ціна та кількість, або предмет та кількість)
- 4.2.5. Базисні умови поставок
- 4.2.6. Ціна та загальна сума контракту
- 4.2.7. Якість товару
- 4.2.8. Строк та дата поставки (або строк та умови поставки)
- 3) Застосування спеціальних термінів:
- 4.2.9. Умови платежу
- 4.2.10. Здавання-прийняття товару
- 4.2.11. Гарантії, претензії щодо кількості та якості
- 4.2.12. Пакування та маркування товару
- 3) Транспортне маркування - позначення, необхідні під час перевезення, які
- 4.2.13. Відвантаження товару
- 4.2.14. Санкції
- 4.2.15. Страхування
- 4.2.16. Форс-мажор або обставини непереборної сили
- 4.2.17. Арбітраж
- 4.2.18. Інші умови
- 4.2.19. Юридичні адреси та рахунки (банківські реквізити) сторін
- 4.3. Типові помилки, що зустрічаються у зовнішньоторгових контрактах
- 5.1.1. Визначення валюти ціни та валюти платежу
- 5.1.2. Визначення курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу
- 4. Курс якого виду платіжних засобів використовується.
- 5.1.3. Визначення захисних валютних застережень проти ризику валютних втрат у разі зміни курсу валют
- 5.2. Визначення фінансових умов зовнішньоторгових контрактів
- 5.2.1. Визначення видів платежу
- 5.2.1.1. Розрахунки готівкою, або негайний платіж
- 5.2.1.2. Розрахунки з платежем на виплату, або у кредит
- 5.2.1.3. Комбінований платіж
- 5.2.1.4. Кредит з опціоном негайного платежу
- 5.2.2. Визначення форм розрахунку
- 5.2.2.1. Авансовий платіж;
- 5.2.2.2. Банківський переказ
- 5.2.2.3. Акредитивна форма розрахунків
- 5.2.2.4. Інкасова форма розрахунків
- 5.2.2.5. Розрахунок у формі відкритого рахунка
- 5.2.3. Визначення засобів розрахунку
- 5.2.3.2. Розрахунки за допомогою чеків
- 5.2.4. Використання банківських гарантій у міжнародних розрахунках
- 5.2.5. Факторингові операції
- 5.2.6. Форфейтингові операції
- 6.1. Завдання обґрунтування
- 6.2. Принципи і методи техніко-економічноїоцінки зео та міжнародних проектів
- 6.2.1. Врахування особливостей функціонування світових ринків
- 6.2.2. Зміст і послідовність тео міжнародного промислового проекту
- 6.2.3. Показники фінансово-економічної оцінки проекту
- 2. Рентабельність (roe - Return on Equity).
- 4. Період повернення капітальних вкладень (ТоІ).
- 2. Точка беззбитковості (тез).
- 6.2.4. Валютні показники проекту
- 6.3. Форми прояву ефекту зео
- 6.3.1. Зовнішньоторговельний ефект
- 6.3.2. Науково-технічний ефект
- 6.3.3. Ефект спеціалізації та кооперування
- 6.3.4. Ефект виграшу в часі
- 6.3.5. Ефект подолання дефіциту ресурсів
- 6.3.6. Ефект збереження ресурсів на майбутнє
- 6.4. Суть і особливості визначення ефекту та ефективності зео
- 6.4.1. Врахування умов конвертації національної валюти
- 6.4.2. Валютна ефективність експорту та імпорту
- 6.4.3. Показники ефекту експорту та імпорту
- 6.4.4. Взаємозалежність ефектів експорту та імпорту
- 6.5. Дисконтування в зовнішньоекономічних розрахунках
- 6.6. Вплив умов платежу на розрахунок показників ефекту і
- 6.7. Вплив на ефективність експорту та імпорту зміни валютних
- 6.8. Ефективність створення експортних виробництв
- 6.8.1. Співвідношення виробництва на внутрішньому та зовнішньому ринках
- 6.8.2. Напрями підвищення конкурентоспроможності експортної продукції
- 6.8.3. Послідовність розрахунку показників ефекту та ефективності
- 6.8.4. Формулювання альтернативних варіантів
- 6.9. Ефективність придбання і використання імпортного
- 6.9.1. Вимоги до тео імпортних операцій
- 6.9.2. Послідовність розрахунку ефективності та ефекту імпорту машин і
- 6.9.3. Вартісна оцінка імпортного обладнання
- 1. Якщо на внутрішньому ринку € можливість купити необхідне обладнання
- 6.9.4. Оцінка альтернатив
- 6.9.5. Обгрунтування імпортної ціни товару
- 6.9.6. Підвищення ефективності використання імпортного обладнання за рахунок факторів внутрішнього ринку
- 6.10. Економічна оцінка міжнародного науково-технічного обміну
- 6.10.1. Поняття міжнародного науково-технічного обміну
- 6.10.2. Правові засади міжнародної передачі технології
- 6.10.3. Передумови та доцільність міжнародної передачі технології
- 6.10.4. Доцільність міжнародної передачі технології
- 6.10.5. Форми та канали міжнародної передачі технології
- 6.10.6. Вартісна оцінка технології на світових ринках
- 6.10.6.1. Принципи ціноутворення на науково-технічну продукцію
- 6.10.6.2. Методи цінових розрахунків
- 6.10.6.3, Послідовність цінових розрахунків
- 6.10.6.4. Визначення верхньої ціни продажу технології
- 6.10.6.5. Визначення можливої ціни продажу технології
- 6.10.7. Ефективність торгівлі ліцензіями
- 6.10.7.1. Розрахунок ефекту та ефективності експорту ліцензій
- 6.10.7.2. Розрахунок ефекту та ефективності імпорту ліцензій
- 7. Річний економічний ефект (е) дорівнює:
- 6.11. Економічна оцінка міжнародних лізингових операцій
- 6.12. Ефективність міжнародної* спеціалізації та кооперування
- 6.12.1.Розрахунок економічного ефекту мскв
- 6.12.2.Розрахунок економічної ефективності мскв
- 7.1. Реєстрація підприємства як суб'єкта зовнішньоекономічної
- 7.2. Реєстрація зовнішньоекономічних договорів
- 5. При застосуванні, вберіганні, транспортуванні (необхідне підкреслити) _______________________________________________________
- Одноразовий дозвіл на ввезення на митну територію України
- Україна міністерство охорони здоров'я
- Свідоцтво про державну реєстрацію n
- Україна міністерство охорони здоров'я
- Контрольні запитання
- 8.1. Митні конвенції
- 8.2. Митні режими
- 8.3. Визначення митної вартості
- 8.3.1. Суть митної вартості та її функції
- 8.3.2. Методи визначення митної вартості
- 8.3.2.1. Визначення митної вартості товарі/ за ціною угоди з ввезеними
- 8.3.2.2. Визначення митної вартості за ціною угоди з Ідентичними та подібними товарами (методи 2іЗ)
- 833.3. Визначення митної вартості на основі віднімання вартості
- 8.3.2.5. Визначення митної вартості резервним методом (метод 6)
- 8.3.2.6. Визначення митної вартості у разі встановлення цінових
- 8.4. Схема проходження вантажу через митний кордон України
- 8.5. Митний контроль
- 7) Ведення Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності тощо. Митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів,
- 8.6. Основні митні документи
- 9.1 .Загальні положення
- 9.2. Порядок проведення безготівкових розрахунків в іноземній
- 9.3. Порядок купівлі та продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України
- 9.4. Застосування товаросупровідних документів у зовнішньоекономічній діяльності
- Податковий облік
- 9.5. Облік комісійних операцій у зовнішньоекономічній діяльності
- 1. Комітент - резидент, комісіонер - нерезидент
- 1. Комісіонер - резидент, комітент—нерезидент Податок на прибуток
- Податковий облік
- 9.6. Податковий і бухгалтерський облік операцій з переробки давальницької сировини резидента за межами України
- 2. Оплата послуг нерезидента з переробки давальницької сировини сировиною замовника Приклад
- 9.7. Облік зовнішньоекономічного бартеру
- 9.8. Штрафні санкції за порушення валютного законодавства
- 1. Предмет угоди
- 4. Відповідальність сторін
- Факторинг
- 1. Предмет договору
- 3. Зобов'язання сторін
- 1. Купівля вимог
- 3. Закупівельна ціна і строки платежу
- 4. Відступлення прав і повноважень на стягнення
- 5. Розподіл ризику
- 6. Послуги
- 7. Строк дії договору
- 8. Дія інших умов
- 9. Дієвість окремих положень
- 1. Загальні положення
- 2. Порядок укладення договорів страхування
- 3. Правила й обов'язки сторін за договорами страхування
- Заявка на оплату за продану валюту за факторингом