5. Хеджування за допомогою ф'ючерсних контрактів
Здатність ф'ючерсних ринків з великою точністю прогнозувати майбутні ціни була одразу використана учасниками реальних ринків, у першу чергу сільськогосподарських, для захисту майбутніх врожаїв від небажаних коливань цін на зернові культури. Це стало можливим через органічний зв’язок між спотовим ринком (ринком реальних товарів з негайною поставкою) та його прогнозом (ф'ючерсним ринком).
Західні економісти давно відзначають взаємозв'язок спотових та ф'ючерсних цін, які відрізняються між собою на величину базису (basis). Однак, як правило, в момент наближення термінів поставки ця різниця стає мінімальною. Тенденції та напрями зміни спотових та ф'ючерсних цін адекватні. Так, відомі на Заході вчені Долан Е.Дж. та Ліндсей Д. визначають хеджування як операції, при яких ринки строкових контрактів використовуються для компенсації одного ризику іншим, як перенесення ризику на противагу операціям страхування, які об'єднують ризик.
У найбільш загальному значенні хеджування (hedging) - це процес збалансування ринкових позицій учасників з метою уникнення або мінімізації фінансових втрат.
Операція хеджування полягає в тому, що фірма або особа, яка продала (купила) реальний товар поза біржею або на біржі з поставкою в майбутньому (форвард), бажаючи використати існуючий на момент укладення угоди рівень цін, одночасно виконує таку ж або обернену операцію на ф'ючерсному ринку. Після отримання реального товару на ф'ючерсному ринку вони викуповують продані або продають куплені до цього ф'ючерси. Ф'ючерсні угоди страхують купівлю - продаж реального товару від можливих збитків у зв'язку зі зміною цін на ринку конкретного товару. Принцип страхування полягає в утриманні позиції на ф'ючерсному ринку проти позиції на ринку фізичних товарів.
Для хеджування особливо цінним є те, що ф’ючерсні контракти є обов'язковими угодами. Це означає, що виконання контракту на товари, іноземну валюту, облігації та контракти з індексами акцій може завершуватися поставкою або розрахунком грошими.
Хеджування як особливий вид фінансових послуг доповнює послуги страхових компаній, які беруть на себе страхування різних видів ризиків, крім одного - жодна з них не страхує ризики зміни цін та курсів на будь-які активи у майбутньому. Завдяки бажанням щодо запобігання цінових та курсових ризиків у майбутньому власне і з'явився ф'ючерсний контракт.
Кожен, хто вирощує, переробляє або виготовляє товар з метою його продажу, має справу з ціновими ризиками доти, доки володіє матеріальними ресурсами. Якщо впродовж періоду володіння ринкова ціна на сировину різко знижується, а продажна падає нижче від прогнозованої, виробник має втрати. Відповідно кожен, чий бізнес залежить від постійної поставки товарів за визначеними цінами, має справу з подібним ризиком, хоч і не володіє матеріальними ресурсами. Саме для уникнення або мінімізації таких ризиків продавці і покупці матеріальних ресурсів можуть страхуватися на ф'ючерсному ринку.
Підвищена цінова нестабільність на товарних і фінансових ринках України викликала жвавий інтерес до методів страхування майбутніх доходів, зменшення ризику ведення бізнесу. Цей інтерес відчувається як у теоретиків, так і практиків. Суть хеджування фінансових ризиків розглядають науковці: З.О. Луцишин, Л.О. Примостка та ін., і практики - банкіри Р. Кашпір та П. Матвієнко.
Ціновий ризик властивий всім формам діяльності і галузям господарства. У сільському господарстві, наприклад, тривала посуха впливає на обсяг виробництва та дохід сільськогосподарських виробників; зростають ціни на зернові, а вони в свою чергу впливають на ціни кінцевої продукції. В промисловості страйки або ембарго на сировину можуть призвести до зменшення випуску продукції, а значить до підвищення цін. Ці економічні фактори впливають на ціну, яку платять виробники та споживачі різних товарів - від нафти до прикрас.
Хеджери на ф’ючерсній біржі - це особи або компанії, що володіють або планують володіти реальним товаром (кукурудзою, пшеницею, нафтою, облігаціями чи іншими цінними паперами, валютою тощо) і враховують фактори зміни цін. на товар до моменту його появи на ринку.
У ринковій економіці постійно змінюються ціни товарів, курси валют та відсоткові ставки. Даний факт спонукає учасників ринку не лише прогнозувати майбутню ситуацію, а й страхувати свої вчинки.
Хеджування полягає в нейтралізації небажаних коливань кон'юнктури. Метою хеджування е перенесення ризику зміни ціни з однієї особи на іншу.
Перша особа називається хеджером, друга - спекулянтом. Такий поділ досить умовний. Сторонами контракту можуть бути два хеджери, один з яких страхується від ризику підвищення, другий - від ризику зниження цін. Хеджування може запобігати втратам і одночасно зменшити можливості використання сприятливої кон'юнктури.
На ринку існує неписане правило: вищий потенційний прибуток можна отримати лише за умов високого ризику, який бере на себе учасник ринку. Однак ризикові стратегії застосовує небагато інвесторів. Як правило, більшість із них намагаються повністю уникнути ризику або істотно зменшити його.
Крім цього, виробники намагаються планувати майбутні витрати та доходи і тому, як правило, відмовляються від додаткового потенційного прибутку заради конкретних перспектив свого фінансового стану.
Хеджування відбувається за допомогою укладення строкових контрактів: форвардних, ф'ючерсних, опціонних. У монографії "Стратегии хеджирования" автори Ш. де Ковні та К. Таккі вважають хеджером "...особу або компанію, яка запобігає ризикові шляхом відкриття позиції на одному ринку та протилежної на іншому, але економічно пов'язану з першим, таким, як ф'ючерсний ринок або ринок забалансових інструментів".
Офіційно тлумачать операції хеджування в кожній країні органи державного нагляду за ф'ючерсними ринками. Наприклад, у США цим займається Комісія з ф'ючерсної торгівлі (Commodity Futures Trading Commission), яка вважає, що до хеджування належать лише ті позиції на ф'ючерсному ринку, які економічно пов’язані з ринком реального товару і служать мінімізації ризику комерційних операцій конкретного учасника ринку.
Для учасників хеджевих операцій неабияке значення має аналіз цінової перспективи та оцінка їх доцільності. Адже відкриття ф'ючерсних позицій за умови неточної оцінки цінової кон'юнктури в свою чергу може збільшити фінансові втрати. Крім цього, на відкриття ф'ючерсних позицій та їх утримання також потрібні кошти, депозитні та варіаційні внески. Тобто хеджер повинен не лише визначити доцільність хеджевих операцій, але й підрахувати та порівняти вигоди і витрати від них. Для цього хеджер має оцінити масштаби ризику, причому всіх його видів, і обрати відповідну стратегію хеджування.
Одним з основних, принципових питань є визначення кількості ф'ючерсних позицій, що дозволяють звести до мінімуму ризик на реальному ринку. Крім визначення кількості контрактів для хеджування, хеджери вирішують які саме позиції слід відкривати. Для цього вони користуються аналітичними матеріалами щодо майбутніх коливань цін. Для визначення можливих меж коливання цін на зарубіжних ф'ючерсних ринках, як правило, використовуються три види статистичного аналізу: кореляційний, регресійний та аналіз тривалості цінового тренду.
У багатьох економічних дослідженнях ф'ючерсних ринків товарів, цінних паперів і валюти застосовуються традиційні методи статистичного аналізу. Особливо популярна кореляція. Саме вона через встановлення кореляційної залежності між двома рядами цін та курсів може дати важливу інформацію про комбінації контрактів для хеджу. У зарубіжній економічній пресі публікується відповідна інформація, яку використовують для складання кореляційних рядів.
Отже хеджування - це один із методів управління фінансовими, зокрема ціновими, ризиками, який дозволяє уникнути їх, або мінімізувати втрати від них, отримані на реальних ринках, шляхом укладання строкових контрактів (біржових та позабіржових).
- Дніпропетровська державна фінансова академія
- Ринок фінансових послуг
- Передмова
- Міжособистісні компетенції
- Системні компетенції
- Спеціальні компетенції
- Опис навчальної дисципліни за денною формою навчання
- 1.2. Тематичний план навчальної дисципліни
- Тема 1. Ринок фінансових послуг і його роль в економіці
- Тема 2. Суб’єкти ринку фінансових послуг
- Тема 3. Поняття і класифікація фінансового посередництва
- Тема 4. Інфраструктура ринку фінансових послуг
- Змістовий модуль 2. Функціональний механізм ринку фінансових послуг
- Тема 5. Фінансові послуги на грошовому ринку
- Тема 6. Фінансові послуги на валютному ринку
- Тема 7. Фінансові послуги на ринку позичкового капіталу
- Тема 8. Фінансові послуги на фондовому ринку
- Тема 9. Фінансові послуги з хеджування ризику
- Змістовий модуль 3. Державне регулювання ринку фінансових послуг
- Тема 10. Державне регулювання ринку фінансових послуг. Українській та світовий досвід
- Модуль 2. Виконання індивідуальної роботи
- 2. Розподіл балів, які присвоюються студентам
- 8. Розподіл балів, які присвоюються студентам
- Шкала оцінювання
- 3. Методичні рекомендації до самостійної роботи Модуль і . Теоретико-методологічні засада організації та функціонування ринку фінансових послуг
- Тема 1. Ринок фінансових послуг та його роль в економіці
- План вивчення теми
- Методичні рекомендації до самостійної роботи
- 1.1. Суть ринку фінансових послуг та його ознаки
- 1.2. Функції ринку фінансових послуг
- 1.3. Поняття фінансової послуги, її ознаки та види
- 1.4. Принципи функціонування ринку фінансових послуг
- Запитання для самоконтролю:
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи:
- Тестові завдання:
- 1.1. Серед нижченаведених оберіть найбільш повне визначення ринку
- Бібліографічний список:
- Тема 2. Суб’єкти ринку фінансових послуг
- План вивчення теми
- Методичні рекомендації до самостійної роботи
- 1. Учасники ринку фінансових послуг, їх види та функції
- 2. Умови створення та діяльності фінансових установ
- 3. Система взаємодії суб'єктів ринку фінансових послугу процесах акумулювання та переміщення капіталу
- Запитання для самоконтролю:
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи:
- Тестові завдання:
- 2.1. Оберіть найбільш повне визначення терміну «оференти фінансових послуг»:
- Бібліографічний список:
- Тема 3. Поняття і класифікація фінансового посередництва
- План вивчення теми
- Методичні рекомендації до самостійної роботи
- 1. Суть фінансового посередництва та його значення для функціонування економіки
- 2. Типи фінансових посередників
- 3. Функції фінансових посередників
- 4. Роль банків у фінансовому посередництві
- 5. Необхідність функціонування та розвитку небанківського фінансового посередництва
- Запитання для самоконтролю:
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи:
- Тестові завдання:
- 1. Фінансові посередники — це інститути, що забезпечують:
- Бібліографічний опис:
- Тема 4. Інфраструктура ринку фінансових послуг
- План вивчення теми
- Методичні рекомендації до самостійної роботи
- Запитання для самоконтролю:
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи:
- Тестові завдання:
- Тема 5. Фінансові послуги на грошовому ринку
- 2. Фінансові послуги банків щодо відкриття та обслуговування рахунків клієнтів
- 3. Послуги фінансових установ щодо здійснення грошових платежів та розрахунків
- 4. Фінансові послуги з емісії та обслуговування платіжних карток
- 5.Фінансові послуги з обслуговування вексельного обігу
- Запитання для самоконтролю:
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи:
- Ситуативні завдання до теми:
- Тестові завдання:
- Тема 6. Фінансові послуги на валютному ринку
- 2. Загальна характеристика валютних операцій та фінансових послуг, що супроводжують їх реалізацію
- 3. Участь фінансових установ у реалізації валютних операцій на спотовому та форвардному ринках
- 4. Фінансові послуги банківських установ з реалізації міжнародних розрахунків
- Запитання для самоконтролю:
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи:
- Ситуативні завдання до теми:
- Тестові завдання:
- Тема 7. Фінансові послуги на ринку позичкового капіталу
- 2. Лізингові операції фінансових установ
- 3. Факторингові послуги банківських установ
- Механізм реалізації факторингової послуги
- 4. Довірчі послуги фінансових установ
- Споживче кредитування
- Запитання для самоконтролю:
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи:
- Ситуативні завдання до теми:
- Тестові завдання:
- Тема 8. Фінансові послуги на фондовому ринку
- 2. Засади та принципи діяльності торговців цінними паперами
- 3. Фінансові послуги з розміщення цінних паперів на ринку
- Брокерська діяльність на фондовому ринку
- 5. Спільне інвестування як вид фінансової послуги
- 6. Управління активами інституційних інвесторів
- Запитання для самоконтролю:
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи:
- Ситуативні завдання до теми.
- Тема 9. Фінансові послуги з хеджування ризику
- 2. Загальна характеристика страхових послуг, як інструментів перейняття ризику
- 3. Гарантійні послуги фінансових установ
- 4. Резервування як метод управління ризиками фінансових установ
- 5. Хеджування за допомогою ф'ючерсних контрактів
- Запитання для самоконтролю:
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи:
- Тестові завдання:
- Тема 10. Державне регулювання ринку фінансових послуг. Українській та світовий досвід
- 2. Саморегулювання на ринку фінансових послуг. Світовий досвід.
- Запитання для самоконтролю:
- Теми рефератів, доповідей та завдань для індивідуальної роботи:
- Тестові завдання:
- Питання для обговорення
- Питання для обговорення
- Семінарське заняття №3
- Тема 6. Фінансові послуги на валютному ринку.
- План заняття
- Методичні рекомендації до семінарського заняття
- Питання для обговорення
- Семінарське заняття № 4
- Тема 7. Фінансові послуги на ринку позичкового капіталу
- План заняття
- Методичні рекомендації до семінарського заняття
- Питання для обговорення
- Тема 10. Державне регулювання ринку фінансових послуг. Українській та світовий досвід
- Тема 5. Фінансові послуги на грошовому ринку
- Тема 8. Фінансові послуги на фондовому ринку
- Практичне заняття № 3
- Тема 8. Фінансові послуги на фондовому ринку
- Практичне заняття № 4
- Тема 9. Фінансові послуги з хеджування ризику.
- 6. Методичні рекомендації до вИконання індивідуальних завдань
- 7. Підсумковий контроль
- 8.Список рекомендованої літератури
- Навчально-методичний посібник Ринок фінансових послуг Головко Ванда Валентинівна
- Міністерство фінансів України
- Ринок фінансових послуг