5.1.3. Визначення захисних валютних застережень проти ризику валютних втрат у разі зміни курсу валют
Внаслідок нестійкості курсів валют торгові партнери стикаються з проблемою валютного ризику. Пов'язані з цим валютні збитки, а для контрагента - вигоди можуть виникнути у таких випадках:
і) при зміні курса валюти ціни відносно валюти платежу у період між підписанням ЗТК та здійснення платежу. Експортер буде мати збитки при зниженні курсу валюти ціни відносно валюти платежу, оскільки він отримає менший грошовий еквівалент зафіксованої у ЗТК валюти ціни; імпортер, навпаки, буде мати валютний ризик при зростанні курсу валюти ціни відносно валюти платежу, оскільки для її купівлі він повинен заплатити більше національної валюти;
2) при зміні курсу валюти контракту відносно національної валюти контрагентів у разі співпадіння валюти ціни та валюти платежу. Експортер буде мати збитки при девальвації валюти контракту відносно національної валюти експортера; імпортер, навпаки, буде мати збитки у разі ревальвації валюти контракту відносно національної валюти імпортера;
3) при падінні купівельної спроможності валют. Втрати у даному випадку виявляються у тому, що внаслідок зростання цін на купівлю тієї ж кількості товару доводиться витрачати більше грошових коштів.
Найбільше на валютний ризик наражається експорт та імпорт готових виробів, особливо машин та обладнання, оскільки саме ці товари потребують тривалого виготовлення та постачання і продаються, як правило, з відтермінуванням платежу. Більшість прогнозів руху валютних курсів складається у середньому до одного року, і тому по довгострокових ЗТК запобігання валютним ризикам є складною проблемою, оскільки необхідно правильно оцінити напрямок руху курсу валют. Менше залежать від валютних ризиків експортери та імпортери сировинних товарів та продуктів харчування, оскільки вони постачаються на умовах негайного платежу і протягом коротких періодів часу. Цим ризикам запобігти простіше, і у ЗТК це легко враховується.
Для мінімізації валютних ризиків у ЗТК передбачають захисні валютні застереження - спеціальні умови, які включають у ЗТК і які передбачають перегляд суми платежу у тій же пропорції, в якій відбудеться зміна курса валюти платежу відносно валюти застереження. Зміст валютних застережень полягає у тому, що при знеціненні (подорожчанні) валюти ціни товару експортер отримує (імпортер платить) кількість одиниць валюти платежу згідно з курсом валюти, яка зазначена у валютному застереженні.
В залежності від того, чиї інтереси захищають валютні застереження, у світовій практиці розрізняють два види захисних валютних застережень:
• односторонні застереження, які передбачають односторонні дії одного із контрагентів і, таким чином, захищають інтереси однієї із сторін ЗТК;
• двостронні застереження, які передбачають взаємну домовленість контрагентів і тому у випадку зміни курсу валюти платежу збитки та вигоди однаково поширюються і на експортера, і на імпортера.
В залежності від того, співпадають чи ні валюта ціни та валюта платежу, у ЗТК поширені такі валютні застереження:
• пряме валютне застереження, яке використовується, коли валюта ціни та валюта платежу співпадають, а ціна товару та сума платежу ставляться у залежність від зміни курсу валюти платежу відносно іншої, більш стабільної валюти (наприклад, CHF); це валютне застереження називають ще одновалютним;
• непряме валютне застереження, яке використовується.коли ціна товару зафіксована в одній із найбільш поширених у міжнародних розрахунках валют, курс якої стабільний або має тенденцію до підвищення (наприклад, CHF), а платіж передбачений в іншій валюті (наприклад, у національній валюті покупця);
• мультивалютне застереження, яке використовується, коли валюта ціни та валюта платежу співпадають, а ціна товару та сума платежу ставляться у залежність від зміни середньоарифметичного курсу декількох валют (кошика валют, наприклад, SDR). Валют у валютному кошику може бути дві та більше, але захисні властивості мультивалютного застереження визначаються не кількістю, а якістю валют. В залежності від складу валют валютний кошик може бути: а) симетричний, який передбачає однакову питому вагу валют; б) асиметричний, який передбачає різну питому вагу валют; в) стандартний, який передбачає зафіксовані валюти на певний період використання рахункової одиниці як валюти застереження; г) регульований, який передбачає валюти, які змінюються в залежності від ринкових факторів. Отже, при використанні мультивалютного застереження застосовується принцип порівняння курсу валюти ціни відносно валютного кошика на дату підписання ЗТК та на дату платежу. З точки зору валютного ризику, обидва контрагенти знаходяться у рівних умовах, оскільки мультивалютне застереження включає валюти, які мають різний ступінь стабільності.
Для запобігання валютних втрат експортери та імпортери можуть скористатись послугами страхових компаній та банків, які активно займаються страхуванням валютних ризиків. При підписанні ЗТК експортер або імпортер укладає зі своїм банком форвардну чи опціонну угоду з метою страхування (хеджування) валютних ризиків.
Хеджування (hedging) - це компенсаційні дії, які вживає покупець чи продавець на валютному ринку, щоб зберігти свій дохід у майбутньому від зміни валютного курсу.
Валютні форвардніугоди (currencyforward contracts) - це угоди з обміну двома валютами у кількості, яка визначена в угоді, на певну дату (більш ніж через два робочі дні після його підписання) за узгодженим сьогодні курсом. Строк форвардних контрактів становить тиждень, місяць, три місяці, шість місяців та рік. Форвардний курс може дорівнювати курсу спот (тобто курсу, за яким обмінюються валютами протягом не більше двох робочих днів з моменту досягнення угоди про курс), бути вищим або нижчим за нього. Якщо форвардний курс нижчий курса спот, то іноземна валюта продається з форвардною знижкою (forward discount), якщо вище, то - з форвардною надвишкою (forwardpremium). Наприклад, якщо курс спот становить 1 USD - 5,1460 UAH, а форвардний курс за трьохмісячними контрактами становить 1 USD - 5,2460 UAH, то вважається, що гривня продається на три місяці з надвишкою у 0,1000 UAH. Форвардні знижки/надвишки виражаються у відсотках у рік відносно значення курсу спот за формулою:
Е —Е
Premium/Discount = (^£^-----2ї!хях100 ), &1)
Еф*
де Е- валютний курс, відповідно, форвардний та курс-спот; я - кількість періодів до настання платежу, переводить процент у річний обрахування. При тривалості форвардного контракту 1 місяць я -12, при тривалості контракту 3 місяці я - 4, тижня - я - 52.
У форвардній угоді фіксується еквівалент суми платежу у національній (або іншій іноземній) валюті, строк платежу, форвардний курс перерахунку іноземної валюти у національну (або іншу іноземну), зобов'язання банку відобразити цей еквівалент за узгодженим курсом на рахунку експортера (свого клієнта) на дату надходження валютної виручки незалежно від зміни курсу іноземної валюти до національної (або іншої іноземної) валюти, а також обумовлюється, що підприємство (клієнт банку) несе відповідальність за надходження від іноземного контрагента виручки або за переказ грошових коштів за кордон (в залежності від приналежності до експортуючої чи імпортуючої сторони).
Шляхом форвардних операцій експортер, побоюючись падіння курсу валюти платежу, продає суму, яку йому має заплатити імпортер, за національну (або іншу іноземну) валюту на строк і зводить, таким чином, до нуля свій валютний ризик, перекладаючи його на банк. Якщо форвардну угоду укладає імпортер, то банк зобов'язується списати з рахунка імпортера (свого клієнта) суму у національній (або іншій іноземній) валюті, яка визначена, виходячи із попередньо встановленого форвардного курсу цієї валюти. Якщо національна валюта контрагента є неконверто-ваною, форвардні угоди зазвичай здійснюються за участю двох іноземних банків.
Валютні опціонні угоди (currency option contracts) - це угоди, які дають покупцю опціону за певну плату (премію) право, яке не є його обов'язком, купити або продати певну кількість валюти за узгодженою ціною до настання певної дати. За механізмом виконання опціони поділяються на: опціони американського стилю (American-style option) - опціони, які можуть бути виконані у будь-який день до закінчення його строку або безпосередньо у день закінчення; опціони європейського стилю (European-style option) - опціони, які можуть бути виконані тільки у день закінчення строку.
При укладанні опціонної угоди клієнт на дату платежу отримує можливість вибирати із двох альтернатив: здійснювати розрахунок за форвардним курсом згідно з опціонною угодою, або анулювати угоду і здійснювати розрахунок за поточним курсом (у разі його сприятливої зміни). Плата (або премія чи комісія) за цей вид операції становить до 5% величини угоди, і тому опціони слід використовувати в умовах суттєвих змін валютних курсів. У таких випадках ризик власника опціону заздалегідь обмежений ціною опціону, а виграш практично необмежений і може бути значним. Опціонний метод страхування відрізняється від форвардного тим, що за клієнтом залишається право вибору, що підвищує ефективність операції, зацікавленість клієнта та стимулює експорт.
Наприклад, німецька фірма у травні купує в СЩА товар на суму 100 тис. USD з оплатою через 5 місяців. У травні курс EUR становив 1,1250 EUR/USD. У вересні німецькій фірмі будуть потрібні долари в обмін на евро. За 5 місяців курс евро може як впасти, так і зрости, що позначиться на сумі платежів. Німецька фірма може застрахуватись від валютного ризику, придбавши опціон (тобто право на продаж валюти за курсом, який зафіксований в опціонній угоді у момент її укладення) у своєму банку. Це право фірма може використати, а може і не використовувати - все залежить від ситуації, яка складеться на момент виконання опціонної угоди. Але у будь-якому випадку фірма платить банку премію у розмірі 1500 USD, яка не повертається, - це ціна страхування від валютного ризику. У травні за придбання 100 тис. USD на умовах спот (за курсом 1,1250 EUR/USD) фірма заплатила би 112,5тис. EUR (1,1250 EUR/ USD х 100 тис. USD) плюс 1500 USD премії. Якщо у вересні курс евро впаде до 1,1450 EUR/USD, фірма буде використовувати опціон і отримає 100 тис. доларів за курсом 1,1250 EUR/USD. Без опціону фірма отримала б лише 98253,28 USD (112,5 тис. EUR/ U450EUR/USD). Прибуток у даному випадку становитиме: 100 000 USD - 98253,28 USD - 1500 USD - 246,72 USD. Якщо ж у вересні курс евро зріс до 1,1000 EUR/USD, то фірма використовувати опціон не буде, оскільки їй доцільніше продати евро за поточним курсом і отримати: 112 500 EUR/1,1000 EUR/USD -102272,72 USD. Збитки становитимуть 1500 USD премії.
- 1.1. Поняття та види комерційних операцій
- 1. Операції купівлі-продажу товарів у матеріально-речовій формі:
- 2. Операції купівлі-продажу послуг:
- 3. Операції купівлі-продажу результатів творчої діяльності:
- 1.2. Зовнішньоторгові операції
- 1.2.1. Експортно-імпортні операції
- 1.2.2. Реекспортні та реімпортні операції
- 1.2.3. Операції зустрічної торгівлі
- 1.2.4. Операції натурального обміну
- 1.2.5. Операції, які передбачають участь продавця в реалізації товарів,
- 1.2.5.2. Зустрічні закупки
- 1.2.5.3. Авансові закупки
- 1.2.5.4. Угода типу "офсет", або джентльменська угода
- 1.2.5.5. Угоди типу "світч", або угоди з передаванням фінансових
- 1.2.6. Викуп застарілої продукції
- 1.2.7. Поставки на комплектацію
- 1.2.8. Операції на давальницькій сировині, або толинг
- 1.2.9. Операції зустрічної торгівлі у рамках промислового співробітництва
- 1.2.9.1. Прості компенсаційні угоди
- 1.2.9.2. Складні компенсаційні угоди
- 1.2.9.3. Виробниче кооперування
- 1.2.9.4. Франчайзинг товарів та послуг
- 1.2.10. Організаційні форми здійснення зовнішньоторгових операцій:
- 1.3. Орендні операції
- 2. Залежно від ролі орендодавця (лізингової компанії) в угоді:
- 5. Залежно від стану об'єкта лізинга:
- 4. Залежно від методу здійснення лізингу або залежно від економічного значення:
- 5. Залежно від обсягу наданих орендодавцем послуг:
- 6. Залежно від способу фінансування:
- 7. Залежно від способу виплати орендних платежів:
- 8. Залежно від строку здійснення лізингу:
- 9. Залежно від кількості сторін, що беруть участь в угоді:
- 1.4. Операції з міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями
- 1.5. Операції з торгівлі інженерно-технічними послугами
- 1.6. Консалтингові операції
- 1.7. Операції з технічного обслуговування і забезпечення запасними частинами машинотехнічної продукції
- 1. Підготовка зто.
- 2.1.1.1. Вивчення ринкового, підприємницького середовища на зовнішніх ринках
- 2.1.1.2. Вивчення вимог світового ринку або зовнішнього ринку
- 5. Імідж та престиж:
- 6. Авторитет тієї країни, де продукується товар.
- 2,1.1.3. Вивчення місткості та характеру зовнішнього ринку, еластичності попиту на ньому
- 2.1.1.4. Спостереження за рівнем світових цін та тенденціями їх зміни
- 2.1.1.5. Дослідження фірмової структури ринку та складу зарубіжних
- 2.1.1.6. Маркетинговий аналіз ступеня та характеру ринкової конкуренції, методів маркетингової роботи конкурентів
- 2.1.1.7. Дослідження форм роботи, прийнятих у торговій практиці по даному товару на даному ринку та його сегментах
- 2.1.1.8. Визначення особливостей споживчих пріоритетів та психології поведінки покупців даного товару на зовнішньому ринку
- 2.1.2. Пошук, вибір та встановлення контакту із закордонним партнером
- 2.1.2.1. Оферта
- 2.1.2.2. Замовлення
- 2.1.2.3. Запит
- 2.1.2.4. Комерційні листи
- 2.1.2.5. Участь у ярмарках та виставках
- 2.1.2.6. Рекламна кампанія
- 2.1.2.7. Інші способи встановлення контактів з контрагентом
- 2.1.3. Аналіз та проробка конкурентних матеріалів, складання конкурентного листа, розрахунок експортних/імпортних цін
- 2.1.3.1. Приклад конкретної ситуації "Складання конкурентного листа"
- 1. Зведення цін до єдиної валюти (с).
- 3. Зведення цін по базисних умовах поставки (поправка к).
- 4. Зведенняцтпокредитнихумовах(умовахплатежу готівкою) (поправках:,).
- 8. Ціна, зведена за комерційними умовами (cj.
- III. Введення поправок на технічні характеристики
- 2. Зведення ціни на комплекс технічних показників (kj.
- IV. Повне зведення ціни за комерційними умовами та технічними характеристиками (Сза)
- V. Вибір та зведення ціни
- VI. Складання конкурентного листа
- 2.1.4. Проробка базисних умов контракту
- 2.1.5. Проробка валютно-фінансових умов контракту
- 2.1.6. Техніко-економічне обґрунтування зто
- 2.1.7. Підготовка проекту контракта
- 2.1.7.1. Типові контракти
- 2.1.7.2. Торгові звичаї (узанси)
- 2.2. Укладення зовнішньоторгових контрактів
- 2.2.1. Проведення попередніх переговорів
- 2.2.2. Складання протоколу про наміри та попереднього контракту
- 2.2.3. Складання та підписання зовнішньоторгового контракту
- 2.3. Організація контролю, виконання та припинення зовнішньоторгового контракту
- 2.3.1. Виконання контрактних зобов'язань
- 2.3.2. Контроль за виконанням контрактних зобов'язань
- 2.3.3. Розгляд можливих претензій та рекламацій з експорту і подання
- 2.3.3.1. Прострочка поставки або недопоставка товару у встановлений договором строк
- 2.33.2, Недостача або інша втрата товару при його поставці
- 2.3.3.3. Поставка товарів неналежної якості
- 233.4. Претензії та позови про відшкодування збитків від порушення умов договору
- 2.3.4. Способи та порядок припинення зовнішньоторгових контрактів
- 3) Комерційні документи;
- 8) Митні документи.
- 3.1. Документи із забезпечення виробництва експортного товару
- 3.2. Документи з підготовки товару до відвантаження
- 3.3. Комерційні документи
- 3.4. Документи з платіжно-банківських операцій
- 3.5. Страхові документи
- 3.6. Транспортні документи
- 3.7. Транспортно-експедиторські документи
- 3.8. Митні документи
- 4.1. Види зовнішньоторгових договорів
- 4.2. Структура, зміст та особливості оформлення зовнішньоторгових контрактів купівлі-продажу
- 4.2.1. Преамбула (визначення сторін)
- 4.2.2. Визначення та термінологія
- 4.2.3. Предмет контракту
- 4.2.4. Кількість (або ціна та кількість, або предмет та кількість)
- 4.2.5. Базисні умови поставок
- 4.2.6. Ціна та загальна сума контракту
- 4.2.7. Якість товару
- 4.2.8. Строк та дата поставки (або строк та умови поставки)
- 3) Застосування спеціальних термінів:
- 4.2.9. Умови платежу
- 4.2.10. Здавання-прийняття товару
- 4.2.11. Гарантії, претензії щодо кількості та якості
- 4.2.12. Пакування та маркування товару
- 3) Транспортне маркування - позначення, необхідні під час перевезення, які
- 4.2.13. Відвантаження товару
- 4.2.14. Санкції
- 4.2.15. Страхування
- 4.2.16. Форс-мажор або обставини непереборної сили
- 4.2.17. Арбітраж
- 4.2.18. Інші умови
- 4.2.19. Юридичні адреси та рахунки (банківські реквізити) сторін
- 4.3. Типові помилки, що зустрічаються у зовнішньоторгових контрактах
- 5.1.1. Визначення валюти ціни та валюти платежу
- 5.1.2. Визначення курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу
- 4. Курс якого виду платіжних засобів використовується.
- 5.1.3. Визначення захисних валютних застережень проти ризику валютних втрат у разі зміни курсу валют
- 5.2. Визначення фінансових умов зовнішньоторгових контрактів
- 5.2.1. Визначення видів платежу
- 5.2.1.1. Розрахунки готівкою, або негайний платіж
- 5.2.1.2. Розрахунки з платежем на виплату, або у кредит
- 5.2.1.3. Комбінований платіж
- 5.2.1.4. Кредит з опціоном негайного платежу
- 5.2.2. Визначення форм розрахунку
- 5.2.2.1. Авансовий платіж;
- 5.2.2.2. Банківський переказ
- 5.2.2.3. Акредитивна форма розрахунків
- 5.2.2.4. Інкасова форма розрахунків
- 5.2.2.5. Розрахунок у формі відкритого рахунка
- 5.2.3. Визначення засобів розрахунку
- 5.2.3.2. Розрахунки за допомогою чеків
- 5.2.4. Використання банківських гарантій у міжнародних розрахунках
- 5.2.5. Факторингові операції
- 5.2.6. Форфейтингові операції
- 6.1. Завдання обґрунтування
- 6.2. Принципи і методи техніко-економічноїоцінки зео та міжнародних проектів
- 6.2.1. Врахування особливостей функціонування світових ринків
- 6.2.2. Зміст і послідовність тео міжнародного промислового проекту
- 6.2.3. Показники фінансово-економічної оцінки проекту
- 2. Рентабельність (roe - Return on Equity).
- 4. Період повернення капітальних вкладень (ТоІ).
- 2. Точка беззбитковості (тез).
- 6.2.4. Валютні показники проекту
- 6.3. Форми прояву ефекту зео
- 6.3.1. Зовнішньоторговельний ефект
- 6.3.2. Науково-технічний ефект
- 6.3.3. Ефект спеціалізації та кооперування
- 6.3.4. Ефект виграшу в часі
- 6.3.5. Ефект подолання дефіциту ресурсів
- 6.3.6. Ефект збереження ресурсів на майбутнє
- 6.4. Суть і особливості визначення ефекту та ефективності зео
- 6.4.1. Врахування умов конвертації національної валюти
- 6.4.2. Валютна ефективність експорту та імпорту
- 6.4.3. Показники ефекту експорту та імпорту
- 6.4.4. Взаємозалежність ефектів експорту та імпорту
- 6.5. Дисконтування в зовнішньоекономічних розрахунках
- 6.6. Вплив умов платежу на розрахунок показників ефекту і
- 6.7. Вплив на ефективність експорту та імпорту зміни валютних
- 6.8. Ефективність створення експортних виробництв
- 6.8.1. Співвідношення виробництва на внутрішньому та зовнішньому ринках
- 6.8.2. Напрями підвищення конкурентоспроможності експортної продукції
- 6.8.3. Послідовність розрахунку показників ефекту та ефективності
- 6.8.4. Формулювання альтернативних варіантів
- 6.9. Ефективність придбання і використання імпортного
- 6.9.1. Вимоги до тео імпортних операцій
- 6.9.2. Послідовність розрахунку ефективності та ефекту імпорту машин і
- 6.9.3. Вартісна оцінка імпортного обладнання
- 1. Якщо на внутрішньому ринку € можливість купити необхідне обладнання
- 6.9.4. Оцінка альтернатив
- 6.9.5. Обгрунтування імпортної ціни товару
- 6.9.6. Підвищення ефективності використання імпортного обладнання за рахунок факторів внутрішнього ринку
- 6.10. Економічна оцінка міжнародного науково-технічного обміну
- 6.10.1. Поняття міжнародного науково-технічного обміну
- 6.10.2. Правові засади міжнародної передачі технології
- 6.10.3. Передумови та доцільність міжнародної передачі технології
- 6.10.4. Доцільність міжнародної передачі технології
- 6.10.5. Форми та канали міжнародної передачі технології
- 6.10.6. Вартісна оцінка технології на світових ринках
- 6.10.6.1. Принципи ціноутворення на науково-технічну продукцію
- 6.10.6.2. Методи цінових розрахунків
- 6.10.6.3, Послідовність цінових розрахунків
- 6.10.6.4. Визначення верхньої ціни продажу технології
- 6.10.6.5. Визначення можливої ціни продажу технології
- 6.10.7. Ефективність торгівлі ліцензіями
- 6.10.7.1. Розрахунок ефекту та ефективності експорту ліцензій
- 6.10.7.2. Розрахунок ефекту та ефективності імпорту ліцензій
- 7. Річний економічний ефект (е) дорівнює:
- 6.11. Економічна оцінка міжнародних лізингових операцій
- 6.12. Ефективність міжнародної* спеціалізації та кооперування
- 6.12.1.Розрахунок економічного ефекту мскв
- 6.12.2.Розрахунок економічної ефективності мскв
- 7.1. Реєстрація підприємства як суб'єкта зовнішньоекономічної
- 7.2. Реєстрація зовнішньоекономічних договорів
- 5. При застосуванні, вберіганні, транспортуванні (необхідне підкреслити) _______________________________________________________
- Одноразовий дозвіл на ввезення на митну територію України
- Україна міністерство охорони здоров'я
- Свідоцтво про державну реєстрацію n
- Україна міністерство охорони здоров'я
- Контрольні запитання
- 8.1. Митні конвенції
- 8.2. Митні режими
- 8.3. Визначення митної вартості
- 8.3.1. Суть митної вартості та її функції
- 8.3.2. Методи визначення митної вартості
- 8.3.2.1. Визначення митної вартості товарі/ за ціною угоди з ввезеними
- 8.3.2.2. Визначення митної вартості за ціною угоди з Ідентичними та подібними товарами (методи 2іЗ)
- 833.3. Визначення митної вартості на основі віднімання вартості
- 8.3.2.5. Визначення митної вартості резервним методом (метод 6)
- 8.3.2.6. Визначення митної вартості у разі встановлення цінових
- 8.4. Схема проходження вантажу через митний кордон України
- 8.5. Митний контроль
- 7) Ведення Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності тощо. Митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів,
- 8.6. Основні митні документи
- 9.1 .Загальні положення
- 9.2. Порядок проведення безготівкових розрахунків в іноземній
- 9.3. Порядок купівлі та продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України
- 9.4. Застосування товаросупровідних документів у зовнішньоекономічній діяльності
- Податковий облік
- 9.5. Облік комісійних операцій у зовнішньоекономічній діяльності
- 1. Комітент - резидент, комісіонер - нерезидент
- 1. Комісіонер - резидент, комітент—нерезидент Податок на прибуток
- Податковий облік
- 9.6. Податковий і бухгалтерський облік операцій з переробки давальницької сировини резидента за межами України
- 2. Оплата послуг нерезидента з переробки давальницької сировини сировиною замовника Приклад
- 9.7. Облік зовнішньоекономічного бартеру
- 9.8. Штрафні санкції за порушення валютного законодавства
- 1. Предмет угоди
- 4. Відповідальність сторін
- Факторинг
- 1. Предмет договору
- 3. Зобов'язання сторін
- 1. Купівля вимог
- 3. Закупівельна ціна і строки платежу
- 4. Відступлення прав і повноважень на стягнення
- 5. Розподіл ризику
- 6. Послуги
- 7. Строк дії договору
- 8. Дія інших умов
- 9. Дієвість окремих положень
- 1. Загальні положення
- 2. Порядок укладення договорів страхування
- 3. Правила й обов'язки сторін за договорами страхування
- Заявка на оплату за продану валюту за факторингом