5.2.2.2. Банківський переказ
Розрахунки у формі банківського переказу полягають у тому, що покупець дає доручення банку, який обслуговує його, переказати певну суму в іншу країну та виплатити одержувачу цю суму.
Банківський переказ - це просте доручення комерційного банку імпортера своєму банку-кореспонденту (банку експортера) виплатити певну суму грошей за дорученням та за рахунок переказодавця (імпортера) іноземному отримувачу (бенефіціару, експортеру) із зазначенням способу відшкодування банку-платнику виплаченої ним суми.
Виплата банківського переказу може мати певні умови. Ці умови обумовлюються у контракті і, відповідно, у платіжному дорученні банку. Наприклад, в них може бути умова, що виплата переказу бенефіціару здійснюється після надання ним зазначених комерційних та фінансових документів або проти надання розписки (документарний або умовний переказ).
Перелік та кількість платіжних документів, проти яких здійснюється оплата, зазначаються у ЗТК за узгодженням сторін. Найчастіше цей перелік включає такі документи: специфікацію товару, сертифікат якості товару, пакувальні листи, транспортний документ, рахунок-фактуру (інвойс).
Банки беруть участь у цій формі розрахунків з моменту надання у банк імпортера відповідного доручення на оплату ЗТК. Банки не відповідають за поставку товару, передачу документів, а також сам платіж до моменту надання платіжного доручення. Таким чином, банки несуть мінімальну відповідальність при банківському переказі, і тому збирають при цій формі розрахунків мінімальну комісію. Наприклад, при банківському переказі банк імпортера збирає комісію з імпортера у відповідності з Тарифами комісійної винагороди комерційного банку по роботі з клієнтами (розмір її визначається самим банком і є або фіксованим, або виражається у проценті та ін.).
Банк імпортера, прийнявши платіжне доручення від клієнта-імпортера, направляє від свого імені платіжне доручення у відповідний банк експортера тим способом, який зазначений у дорученні клієнта: телеграфом, поштою або по каналах системи СВІФТ (тими банками, які приєднались до цієї системи).
Перевагою телеграфного переказу, у порівнянні із поштовим, є не тільки висока швидкість одержання грошей, а й менший ризик зміни валютного курсу, тому що купівля валюти для платежу та переказу відбувається практично одночасно. Крім того, ефективність телеграфного переказу визначається тим, що за час руху не йдуть відсотки на капітал, як при поштовому переказі.
На практиці телеграфом звичайно здійснюються розрахунки на значні суми, а поштою, як правило, - на дрібніші.
Оплата товару у формі банківського переказу може здійснюватися:
• до відправки товару, у вигляді авансу;
• після одержання товару, як оплата боргу;
• комбінацією цих способів.
При використанні варіанта з авансовим платежем у ЗТК рекомендується таке формулювання умов платежу:
"Розрахунки за цим Контрактом будуть здійснюватись банківськими переказами через банки-кореспонденти (офіційні назви та адреси банків Продавця і Покупця).
Продавець через_____днів після підписання Контракту (для Покупця краще:"...
за_____днів до контрактного строку поставки") передасть Покупцю на суму авансу
банківську гарантію своєчасної поставки товару. Покупець протягом не більше днів після одержання зазначеної гарантії перекаже Продавцю передбачений цим Контрактом авансовий платіж у сумі________________".
Розрахунок у формі банківського переказу з авансовим платежем здійснюється у такій послідовності:
1. Продавець та покупець укладають ЗТК, який передбачає розрахунок у формі банківського переказу з авансовим платежем.
2. Продавець звертається до банку, який його обслуговує (банк експортера), з проханням надати йому необхідну банківську гарантію належної поставки та вислати її у встановлений термін покупцю.
3. Покупець, отримавши банківську гарантію, перевіряє її на відповідність умовам ЗТК і направляє до свого банку (банку імпортера) платіжне доручення - лист, в якому доручає цьому банку здійснити платіж через банк експортера зазначеному у листі покупцю у такій-то сумі за майбутні поставки товару за контрактом № такий-то.
4. Банк імпортера, який є банком-переказодавцем, направляє відповідне платіжне доручення банку експортера, який виконує роль банку-отримувача, також із зазначенням суми, номера ЗТК, найменування та адреси бенефіціара (отримувача грошей), яким може бути не лише продавець, а й зазначена ним особа.
5. Одночасно банк-переказодавець згідно з міжбанківською угодою інформує банк-отримувач, яким чином здійснюється покриття платежу банку отримувача: дебетуванням коррахунка банку-переказодавця, кредитуванням коррахунка банку-отримувача або іншими способами.
6. Банк-отримувач переказує гроші на рахунок бенефіціара та інформує його, що на його рахунок за таким-то ЗТК надійшла такого-то числа така-то сума. На цьому розрахунок закінчується.
Якщо продавець у межах зазначеного у гарантії строку не поставить передбачений ЗТК товар, імпортер сам або через свій банк направляє до банку експортера лист з інформацією, що експортер не виконав своїх зобов'язань з поставки товару, і з проханням переказати на його рахунок у банку-переказодавцю суму банківської гарантії.
Якщо експортер не зможе надати банку-отримувачу транспортні документи, які підтверджують факт виконання поставки товару, то банк-отримувач здійснює переказ до банку-переказодавця гарантійної суми на користь імпортера або його бенефіціара. Банк-переказодавець повідомляє імпортера про зарахування гарантійної суми на його рахунок.
Якщо на момент отримання платіжного доручення на рахунку імпортера не було коштів, то банк-переказодавець може вимагати попереднього внесення грошей на його рахунок або, якщо імпортер є надійним клієнтом, прокредитувати його на погоджених умовах.
Варіант з авансовим платежем дає перевагу експортеру, оскільки платіж здійснюється за декілька днів до поставки товару.
При використанні варіанта платежу проти поставки товару у ЗТК рекомендується таке формулювання умов платежу:
"Розрахунки за цим Контрактом будуть здійснюватись банківськими переказами через банки-кореспонденти (офіційні назви та адреси банків Продавця та Покупця).
Покупець за_____днів до контрактного строку поставки передасть Покупцю банківську
гарантію платежу на повну суму Контракту.
Платіж буде здійснений Покупцем по отриманні від Продавця таких документів:
- специфікації поставленого товару;
- сертифіката якості товару;
- пакувальних листів;
- транспортного документа;
- рахунка-фактури (інвойса) ".
Перелік та кількість документів встановлюються у ЗТК за узгодженням сторін. Розрахунок у формі банківського переказу з платежем проти поставки товару здійснюється у такій послідовності:
1. Продавець та покупець укладають ЗТК, який передбачає розрахунок у формі банківського переказу з платежем проти поставки товару.
2. Покупець звертається до банку, який його обслуговує (банк імпортера), з проханням надати йому необхідну банківську гарантію платежу та вислати її у встановлений термін продавцю.
3. Продавець, отримавши банківську гарантію, перевіряє її на відповідність умовам ЗТК.
4. Продавець направляє покупцю платіжні документи та відвантажує товар на адресу покупця.
5. Отримавши документи, покупець ретельно вивчає їх на предмет перевірки точної відповідності виконаної поставки умовам ЗТК.
6. Покупець направляє до свого банку-переказодавця платіжне доручення здійснити переказ зазначеної у ньому суми за контрактом № такий-то на користь такого-то бенефіціара через банк-отримувач.
7. Одночасно банк-переказодавець згідно з міжбанківською угодою інформує банк-отримувач, яким чином здійснюється покриття платежу банку-отримувача: дебетуванням коррахунка банку-переказодавця, кредитуванням коррахунка банку-отримувача або іншими способами.
8. Банк-отримувач переказує гроші на рахунок бенефіціара та інформує його, що на його рахунок за таким-то ЗТК надійшла такого-то числа така-то сума. На цьому розрахунок закінчується.
Запізнення у поставці товару, якщо інше не передбачено у ЗТК, не є підставою для відмови від його оплати.
Для підвищення економічної ефективності торгових операцій слід рекомендувати експортерам вибирати БУП з найкоротшими строками виконання своїх зобов'язань, наприклад, EXW, FCA, СІР.СРТ. При СІР та СРТ експортер вважається таким, що виконав свої зобов'язання, у момент передачі вантажу першому перевізнику. У той самий день він може направити швидким зв'язком документи покупцю і протягом 3-7 днів отримати платіж, у той час як вантаж при поставках у далекі країни може перебувати у дорозі декілька тижнів.
Якщо на момент звернення за платіжною гарантією або направлення до банку платіжного доручення на рахунку покупця не було коштів, то банк-переказодавець може вимагати від покупця внесення відповідної суми на його рахунок або, якщо покупець є надійним клієнтом, прокредитувати його на погоджених умовах.
Варіант з платежем проти поставки товару дає перевагу імпортеру, оскільки платіж здійснюється проти документів, які підтверджують поставку товару продавцем, тобто на декілька днів пізніше самої поставки.
Розрахунок шляхом банківського переказу використовується також при взаємних розрахунках по претензіях, при оплаті рекламацій, поверненні надлишково одержаних сум та інших операціях. Якщо сторона ЗТК на підставі домовленості щодо задоволення поданої їй претензії або за рішенням арбітражного суду зобов'язана переказати іншій стороні узгоджену або визначену судом суму, вона дає відповідне платіжне доручення свому банку-переказодавцю із відповідними реквізитами, зазначивши, у рахунок задоволення якої претензії здійснюється даний переказ. У деяких випадках за згодою сторін або за рішенням суду потерпіла сторона зобов'язана передати платнику рахунок, який підтверджує її фактичні витрати, пов'язані з претензієда.
Розрахунки у формі банківського переказу, як і у формі відкритого рахунка, характеризуються простотою оформлення, незначною вартістю, високою швидкістю одержання платежу, але й більшою ризикованістю для продавця. У надійніші вони можуть бути перетворені, як і при відкритому рахунку, використанням різних форм гарантій.
Правовою основою міжнародних розрахунків платіжними дорученнями є Типовий закон ЮНСГГРАЛпро міжнародні кредитові перекази, розроблений Комісією ООН з права міжнародної торгівлі (травень 1992 р.). В Україні цю роль виконує Проект цивільного кодексу України.
На рис.5.2 наведена послідовність здійснення розрахунку банківським переказом.
Рис. 5.2. Схема розрахунку банківським переказом.
> - варіант платежу проти оплати товару
І—^ - варіант з авансовим платежем
Послідовність розрахунків описана вище. Крок 11', який позначено суцільною лінією та штрих-пунктирною лінією означає, що платіжні документи (ПД) можуть передаватись через банки-кореспонденти або кур'єрською поштою.
- 1.1. Поняття та види комерційних операцій
- 1. Операції купівлі-продажу товарів у матеріально-речовій формі:
- 2. Операції купівлі-продажу послуг:
- 3. Операції купівлі-продажу результатів творчої діяльності:
- 1.2. Зовнішньоторгові операції
- 1.2.1. Експортно-імпортні операції
- 1.2.2. Реекспортні та реімпортні операції
- 1.2.3. Операції зустрічної торгівлі
- 1.2.4. Операції натурального обміну
- 1.2.5. Операції, які передбачають участь продавця в реалізації товарів,
- 1.2.5.2. Зустрічні закупки
- 1.2.5.3. Авансові закупки
- 1.2.5.4. Угода типу "офсет", або джентльменська угода
- 1.2.5.5. Угоди типу "світч", або угоди з передаванням фінансових
- 1.2.6. Викуп застарілої продукції
- 1.2.7. Поставки на комплектацію
- 1.2.8. Операції на давальницькій сировині, або толинг
- 1.2.9. Операції зустрічної торгівлі у рамках промислового співробітництва
- 1.2.9.1. Прості компенсаційні угоди
- 1.2.9.2. Складні компенсаційні угоди
- 1.2.9.3. Виробниче кооперування
- 1.2.9.4. Франчайзинг товарів та послуг
- 1.2.10. Організаційні форми здійснення зовнішньоторгових операцій:
- 1.3. Орендні операції
- 2. Залежно від ролі орендодавця (лізингової компанії) в угоді:
- 5. Залежно від стану об'єкта лізинга:
- 4. Залежно від методу здійснення лізингу або залежно від економічного значення:
- 5. Залежно від обсягу наданих орендодавцем послуг:
- 6. Залежно від способу фінансування:
- 7. Залежно від способу виплати орендних платежів:
- 8. Залежно від строку здійснення лізингу:
- 9. Залежно від кількості сторін, що беруть участь в угоді:
- 1.4. Операції з міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями
- 1.5. Операції з торгівлі інженерно-технічними послугами
- 1.6. Консалтингові операції
- 1.7. Операції з технічного обслуговування і забезпечення запасними частинами машинотехнічної продукції
- 1. Підготовка зто.
- 2.1.1.1. Вивчення ринкового, підприємницького середовища на зовнішніх ринках
- 2.1.1.2. Вивчення вимог світового ринку або зовнішнього ринку
- 5. Імідж та престиж:
- 6. Авторитет тієї країни, де продукується товар.
- 2,1.1.3. Вивчення місткості та характеру зовнішнього ринку, еластичності попиту на ньому
- 2.1.1.4. Спостереження за рівнем світових цін та тенденціями їх зміни
- 2.1.1.5. Дослідження фірмової структури ринку та складу зарубіжних
- 2.1.1.6. Маркетинговий аналіз ступеня та характеру ринкової конкуренції, методів маркетингової роботи конкурентів
- 2.1.1.7. Дослідження форм роботи, прийнятих у торговій практиці по даному товару на даному ринку та його сегментах
- 2.1.1.8. Визначення особливостей споживчих пріоритетів та психології поведінки покупців даного товару на зовнішньому ринку
- 2.1.2. Пошук, вибір та встановлення контакту із закордонним партнером
- 2.1.2.1. Оферта
- 2.1.2.2. Замовлення
- 2.1.2.3. Запит
- 2.1.2.4. Комерційні листи
- 2.1.2.5. Участь у ярмарках та виставках
- 2.1.2.6. Рекламна кампанія
- 2.1.2.7. Інші способи встановлення контактів з контрагентом
- 2.1.3. Аналіз та проробка конкурентних матеріалів, складання конкурентного листа, розрахунок експортних/імпортних цін
- 2.1.3.1. Приклад конкретної ситуації "Складання конкурентного листа"
- 1. Зведення цін до єдиної валюти (с).
- 3. Зведення цін по базисних умовах поставки (поправка к).
- 4. Зведенняцтпокредитнихумовах(умовахплатежу готівкою) (поправках:,).
- 8. Ціна, зведена за комерційними умовами (cj.
- III. Введення поправок на технічні характеристики
- 2. Зведення ціни на комплекс технічних показників (kj.
- IV. Повне зведення ціни за комерційними умовами та технічними характеристиками (Сза)
- V. Вибір та зведення ціни
- VI. Складання конкурентного листа
- 2.1.4. Проробка базисних умов контракту
- 2.1.5. Проробка валютно-фінансових умов контракту
- 2.1.6. Техніко-економічне обґрунтування зто
- 2.1.7. Підготовка проекту контракта
- 2.1.7.1. Типові контракти
- 2.1.7.2. Торгові звичаї (узанси)
- 2.2. Укладення зовнішньоторгових контрактів
- 2.2.1. Проведення попередніх переговорів
- 2.2.2. Складання протоколу про наміри та попереднього контракту
- 2.2.3. Складання та підписання зовнішньоторгового контракту
- 2.3. Організація контролю, виконання та припинення зовнішньоторгового контракту
- 2.3.1. Виконання контрактних зобов'язань
- 2.3.2. Контроль за виконанням контрактних зобов'язань
- 2.3.3. Розгляд можливих претензій та рекламацій з експорту і подання
- 2.3.3.1. Прострочка поставки або недопоставка товару у встановлений договором строк
- 2.33.2, Недостача або інша втрата товару при його поставці
- 2.3.3.3. Поставка товарів неналежної якості
- 233.4. Претензії та позови про відшкодування збитків від порушення умов договору
- 2.3.4. Способи та порядок припинення зовнішньоторгових контрактів
- 3) Комерційні документи;
- 8) Митні документи.
- 3.1. Документи із забезпечення виробництва експортного товару
- 3.2. Документи з підготовки товару до відвантаження
- 3.3. Комерційні документи
- 3.4. Документи з платіжно-банківських операцій
- 3.5. Страхові документи
- 3.6. Транспортні документи
- 3.7. Транспортно-експедиторські документи
- 3.8. Митні документи
- 4.1. Види зовнішньоторгових договорів
- 4.2. Структура, зміст та особливості оформлення зовнішньоторгових контрактів купівлі-продажу
- 4.2.1. Преамбула (визначення сторін)
- 4.2.2. Визначення та термінологія
- 4.2.3. Предмет контракту
- 4.2.4. Кількість (або ціна та кількість, або предмет та кількість)
- 4.2.5. Базисні умови поставок
- 4.2.6. Ціна та загальна сума контракту
- 4.2.7. Якість товару
- 4.2.8. Строк та дата поставки (або строк та умови поставки)
- 3) Застосування спеціальних термінів:
- 4.2.9. Умови платежу
- 4.2.10. Здавання-прийняття товару
- 4.2.11. Гарантії, претензії щодо кількості та якості
- 4.2.12. Пакування та маркування товару
- 3) Транспортне маркування - позначення, необхідні під час перевезення, які
- 4.2.13. Відвантаження товару
- 4.2.14. Санкції
- 4.2.15. Страхування
- 4.2.16. Форс-мажор або обставини непереборної сили
- 4.2.17. Арбітраж
- 4.2.18. Інші умови
- 4.2.19. Юридичні адреси та рахунки (банківські реквізити) сторін
- 4.3. Типові помилки, що зустрічаються у зовнішньоторгових контрактах
- 5.1.1. Визначення валюти ціни та валюти платежу
- 5.1.2. Визначення курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу
- 4. Курс якого виду платіжних засобів використовується.
- 5.1.3. Визначення захисних валютних застережень проти ризику валютних втрат у разі зміни курсу валют
- 5.2. Визначення фінансових умов зовнішньоторгових контрактів
- 5.2.1. Визначення видів платежу
- 5.2.1.1. Розрахунки готівкою, або негайний платіж
- 5.2.1.2. Розрахунки з платежем на виплату, або у кредит
- 5.2.1.3. Комбінований платіж
- 5.2.1.4. Кредит з опціоном негайного платежу
- 5.2.2. Визначення форм розрахунку
- 5.2.2.1. Авансовий платіж;
- 5.2.2.2. Банківський переказ
- 5.2.2.3. Акредитивна форма розрахунків
- 5.2.2.4. Інкасова форма розрахунків
- 5.2.2.5. Розрахунок у формі відкритого рахунка
- 5.2.3. Визначення засобів розрахунку
- 5.2.3.2. Розрахунки за допомогою чеків
- 5.2.4. Використання банківських гарантій у міжнародних розрахунках
- 5.2.5. Факторингові операції
- 5.2.6. Форфейтингові операції
- 6.1. Завдання обґрунтування
- 6.2. Принципи і методи техніко-економічноїоцінки зео та міжнародних проектів
- 6.2.1. Врахування особливостей функціонування світових ринків
- 6.2.2. Зміст і послідовність тео міжнародного промислового проекту
- 6.2.3. Показники фінансово-економічної оцінки проекту
- 2. Рентабельність (roe - Return on Equity).
- 4. Період повернення капітальних вкладень (ТоІ).
- 2. Точка беззбитковості (тез).
- 6.2.4. Валютні показники проекту
- 6.3. Форми прояву ефекту зео
- 6.3.1. Зовнішньоторговельний ефект
- 6.3.2. Науково-технічний ефект
- 6.3.3. Ефект спеціалізації та кооперування
- 6.3.4. Ефект виграшу в часі
- 6.3.5. Ефект подолання дефіциту ресурсів
- 6.3.6. Ефект збереження ресурсів на майбутнє
- 6.4. Суть і особливості визначення ефекту та ефективності зео
- 6.4.1. Врахування умов конвертації національної валюти
- 6.4.2. Валютна ефективність експорту та імпорту
- 6.4.3. Показники ефекту експорту та імпорту
- 6.4.4. Взаємозалежність ефектів експорту та імпорту
- 6.5. Дисконтування в зовнішньоекономічних розрахунках
- 6.6. Вплив умов платежу на розрахунок показників ефекту і
- 6.7. Вплив на ефективність експорту та імпорту зміни валютних
- 6.8. Ефективність створення експортних виробництв
- 6.8.1. Співвідношення виробництва на внутрішньому та зовнішньому ринках
- 6.8.2. Напрями підвищення конкурентоспроможності експортної продукції
- 6.8.3. Послідовність розрахунку показників ефекту та ефективності
- 6.8.4. Формулювання альтернативних варіантів
- 6.9. Ефективність придбання і використання імпортного
- 6.9.1. Вимоги до тео імпортних операцій
- 6.9.2. Послідовність розрахунку ефективності та ефекту імпорту машин і
- 6.9.3. Вартісна оцінка імпортного обладнання
- 1. Якщо на внутрішньому ринку € можливість купити необхідне обладнання
- 6.9.4. Оцінка альтернатив
- 6.9.5. Обгрунтування імпортної ціни товару
- 6.9.6. Підвищення ефективності використання імпортного обладнання за рахунок факторів внутрішнього ринку
- 6.10. Економічна оцінка міжнародного науково-технічного обміну
- 6.10.1. Поняття міжнародного науково-технічного обміну
- 6.10.2. Правові засади міжнародної передачі технології
- 6.10.3. Передумови та доцільність міжнародної передачі технології
- 6.10.4. Доцільність міжнародної передачі технології
- 6.10.5. Форми та канали міжнародної передачі технології
- 6.10.6. Вартісна оцінка технології на світових ринках
- 6.10.6.1. Принципи ціноутворення на науково-технічну продукцію
- 6.10.6.2. Методи цінових розрахунків
- 6.10.6.3, Послідовність цінових розрахунків
- 6.10.6.4. Визначення верхньої ціни продажу технології
- 6.10.6.5. Визначення можливої ціни продажу технології
- 6.10.7. Ефективність торгівлі ліцензіями
- 6.10.7.1. Розрахунок ефекту та ефективності експорту ліцензій
- 6.10.7.2. Розрахунок ефекту та ефективності імпорту ліцензій
- 7. Річний економічний ефект (е) дорівнює:
- 6.11. Економічна оцінка міжнародних лізингових операцій
- 6.12. Ефективність міжнародної* спеціалізації та кооперування
- 6.12.1.Розрахунок економічного ефекту мскв
- 6.12.2.Розрахунок економічної ефективності мскв
- 7.1. Реєстрація підприємства як суб'єкта зовнішньоекономічної
- 7.2. Реєстрація зовнішньоекономічних договорів
- 5. При застосуванні, вберіганні, транспортуванні (необхідне підкреслити) _______________________________________________________
- Одноразовий дозвіл на ввезення на митну територію України
- Україна міністерство охорони здоров'я
- Свідоцтво про державну реєстрацію n
- Україна міністерство охорони здоров'я
- Контрольні запитання
- 8.1. Митні конвенції
- 8.2. Митні режими
- 8.3. Визначення митної вартості
- 8.3.1. Суть митної вартості та її функції
- 8.3.2. Методи визначення митної вартості
- 8.3.2.1. Визначення митної вартості товарі/ за ціною угоди з ввезеними
- 8.3.2.2. Визначення митної вартості за ціною угоди з Ідентичними та подібними товарами (методи 2іЗ)
- 833.3. Визначення митної вартості на основі віднімання вартості
- 8.3.2.5. Визначення митної вартості резервним методом (метод 6)
- 8.3.2.6. Визначення митної вартості у разі встановлення цінових
- 8.4. Схема проходження вантажу через митний кордон України
- 8.5. Митний контроль
- 7) Ведення Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності тощо. Митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів,
- 8.6. Основні митні документи
- 9.1 .Загальні положення
- 9.2. Порядок проведення безготівкових розрахунків в іноземній
- 9.3. Порядок купівлі та продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України
- 9.4. Застосування товаросупровідних документів у зовнішньоекономічній діяльності
- Податковий облік
- 9.5. Облік комісійних операцій у зовнішньоекономічній діяльності
- 1. Комітент - резидент, комісіонер - нерезидент
- 1. Комісіонер - резидент, комітент—нерезидент Податок на прибуток
- Податковий облік
- 9.6. Податковий і бухгалтерський облік операцій з переробки давальницької сировини резидента за межами України
- 2. Оплата послуг нерезидента з переробки давальницької сировини сировиною замовника Приклад
- 9.7. Облік зовнішньоекономічного бартеру
- 9.8. Штрафні санкції за порушення валютного законодавства
- 1. Предмет угоди
- 4. Відповідальність сторін
- Факторинг
- 1. Предмет договору
- 3. Зобов'язання сторін
- 1. Купівля вимог
- 3. Закупівельна ціна і строки платежу
- 4. Відступлення прав і повноважень на стягнення
- 5. Розподіл ризику
- 6. Послуги
- 7. Строк дії договору
- 8. Дія інших умов
- 9. Дієвість окремих положень
- 1. Загальні положення
- 2. Порядок укладення договорів страхування
- 3. Правила й обов'язки сторін за договорами страхування
- Заявка на оплату за продану валюту за факторингом