6.10.1. Поняття міжнародного науково-технічного обміну

Міжнародний науково-технічний обмін (international technology transfer) -

це сукупність економічних відносин, які складаються між підприємствами різних країн у галузі використання зарубіжних науково-технічних досягнень. Міжнародні документи ООН та інших організацій трактують поняття "технологія" (technology) досить широко: воно включає у себе:

1)власне технологію (dissembled technology), яка розуміється як набір конструкторських рішень, методів та процесів виробництва товарів та надання послуг,

2) матеріалізовану технологію (embodied technology), тобто технологію, втілену у машинах, обладнанні тощо.

Носіями технології у чистому вигляді у процесі її передачі користувачу можуть виступати: документація, машинні носії, науково-технічні спеціалісти; носіями матеріалізованої технології - об'єкти, які передаються користувачу: промислові об'єкти, комплектне обладнання прилади тощо.

Передача технології може здійснюватись двома шляхами:

1) на некомерційних засадах (безвідплатна технічна допомога по лінії держави та міжнародних організацій);

2) на комерційних, тобто на відплатних засадах. Некомерційна передача технології здійснюється у вигляді:

• науково-технічних публікацій (доповіді, конференції, каталоги, виставки);

• обміну результатами досліджень шляхом особистих контактів і відвідувань науково-дослідних установ та промислових підприємств (стажування, відрядження);

• обміну науково-технічними досягненнями та досвідом за довгостроковими програмами.

Комерційна передача технології здійснюється у вигляді:

• ліцензійної торгівлі;

• торгівлі наукоємними товарами;

• лізингу наукоемких товарів;

• торгівлі науково-технічними послугами (інжиніринг);

• міграції наукоємного капіталу (створення СП);

• виробничого та науково-виробничого співробітництва, яке включає в себе спільну розробку науково-технічних проблем, взаємний обмін науковими до­сягненнями, виробничим досвідом, підготовку кваліфікованих кадрів; воно може здійснюватись на базі угоди підприємств двох або більше країн при збереженні юридичної самостійності цих підприємств; договори можуть передбачати утворення консорціумів, міжнародних економічних організацій тощо;

• міграції науково-технічних спеціалістів.

Міжнародні організації (наприклад, UNIDO) розглядають міжнародну передачу технології не як разовий захід, а як складний тривалий процес, що включає в себе:

• відбір та придбання технології;

• адаптацію та освоєння придбаної технології;

• розвиток місцевих можливостей з удосконалення технології з урахуванням потреб національної економіки.