Питання для обговорення

1. Порівняння термінів «фінансова послуга» і «фінансова операція».

2. Принципи функціонування розвинутого ринку фінансових послуг

3. Основні проблеми функціонування ринку фінансових послуг в Україні.

4. Чинники, що впливають на розвиток ринку фінансових послуг.

5. Тенденції розвитку світового ринку фінансових послуг

6. Напрями підвищення ефективності функціонування ринку фінансових послуг в Україні.

7. Емітенти фінансових активів, їх види та особливості діяльності на ринку.

8. Особливості діяльності індивідуальних та інституційних інвесторів на ринку фінансових послуг.

9. Поняття фінансової установи та її види.

10. Порядок державної реєстрації фінансової установи.

11. Ліцензування діяльності з надання фінансових послуг.

12. Заходи фінансової установи щодо проведення внутрішнього моніторинг фінансових операцій.

13. Фінансові операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу.

14. Умови припинення діяльності фінансових установ.

15. Механізм взаємодії суб'єктів ринку фінансових послуг у процесах акумуляції та переміщення капіталу.

16. Суть та види заощаджень населення.

17. Чинники, що формують обсяги та структуру заощаджень у суспільстві.

Семінарське заняття № 2

Теми 3,4. Поняття і класифікація фінансового посередництва. Інфраструктура ринку фінансових послуг

План заняття

1. Ринок фінансового посередництва.

2. Трансформаційні послуги фінансових посередників на фінансових ринках.

3. Основні проблеми функціонування фінансових ринків за відсутності фінансових посередників

4. Основні складові інфраструктури ринку фінансових послуг.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Вивчення цієї теми треба починати з оволодіння основними поняттями фінансового посередництва. Засвоївши основні поняття фінансового посередництва, слід прийти до вивчення фундаментальних функцій фінансових посередників, значення фінансового посередництва для економіки країни та проблем функціонування фінансових ринків за відсутності фінансових посередників.

При підготовці до обговорення першого питання, необхідно засвоїти, що ступінь розвитку фінансового ринку характеризується кількістю фінансових посередників і різноманітністю фінансових послуг, які вони надають. На розвиненому ринку здійснюють свою діяльність величезна кількість фінансових посередників, які за невелику плату надають різні види фінансових послуг. Ці послуги пов’язані як з емісією фінансових активів, так і з їх обігом на вторинному ринку.

Необхідно з’ясувати і охарактеризувати види фінансових послуг, які в різних країнах надаються різними типами фінансових посередників. При цьому необхідно пам’ятати, що при обслуговуванні учасників ринку одні фінансові посередники надають лише окремий вид послуг, який і визначає в цілому їх роль на ринку, а інші – широкий спектр фінансових послуг. До останніх належать комерційні банки, які крім основних банківських послуг, здійснюють велику кількість операцій від імені та за рахунок клієнтів як на ринку позичкових капіталів, так і на фондовому і валютному ринках.

До спеціалізованих фінансових інститутів, які переважно займаються на ринку одним видом діяльності, належать страхові, інвестиційні компанії та інвестиційні фонди, брокерські фірми, кредитні спілки, Пенсійні фонди, довірчі товариства та ін.

Треба також звернути увагу і розкрити сутність таких фінансових послуг, як андеррайтинг, лізинг і його види, факторинг, брокерська та дилерська діяльність. З чим пов’язані поява та розвиток ринку цих послуг? Чим викликане розширення спектра фінансових послуг, що на сьогодні надаються на фінансовому ринку?

Готуючись до обговорення другого питання, треба розкрити основні функції фінансових посередників та значення фінансового посередництва для економіки країни.

Однією з фундаментальних функцій фінансового посередництва є трансформаційна функція.

Фінансові інститути дозволяють вирішити об’єктивно існуючу суперечність між невеликими (у середньому) обсягами заощаджень домогосподарств і потребою виробників у великих обсягах інвестицій. Пряме залучення коштів дрібних інвесторів фірмам, як правило, невигідне, тому що це пов’язано зі значними витратами. Фінансові посередники акумулюють дрібні суми, які самі по собі не можуть діяти як грошовий капітал, об’єднані ж у великі суми, вони утворюють потужний грошовий потенціал. Таким чином, учасники фінансового ринку мають можливість розпоряджатися при посередництві фінансових інститутів усіма грошовими заощадженнями всього суспільства.

Засвоївши основні питання теми, студенти повинні усвідомити основні проблеми функціонування фінансових ринків за відсутності фінансових посередників і, виходячи з цього, роль і значення посередництва для розвитку фінансових ринків та економіки країни.

Розглядаючи фінансові ринки, ми зазначили, що представники як попиту, так і пропозиції позичкового капіталу, можуть виходити на фінансові ринки самостійно, тобто позичальник може мати справу безпосередньо з іншими фірмами і особами, які мають кошти для видачі позики. Але тоді перед фінансовим ринком постануть проблеми, які з успіхом вирішують фінансові посередники, тобто виникає проблема існування ринку фінансових послуг.

Основна задача фінансових посередників – вони повинні утворювати умови, при яких клієнти могли б довіряти їм відносно невеликі суми своїх коштів, що сам по собі фінансовий ринок здійснити не може.

Не менш складною проблемою для фінансового ринку є переконання інвестора у необхідності довгострокових інвестицій у зростання капіталу при невеликих поточних доходах.

Це пов’язано з основною специфікою фінансового ринку – максимізація доходу у короткий проміжок часу, що не співпадає з інтересами позичальників.

Вирішення цієї проблеми повинні забезпечити посередники.