Доходи банка, їх структура і особливості визначення

курсовая работа

1.1Доходи банку: основні підходи щодо визначення та класифікації

Зростання доходів банку є одним із найважливіших факторів у підтримці фінансової стійкості банківської установи, оскільки саме вони прямо впливають на її прибутковість та слугують джерелом поповнення власного капіталу.

Одна з найважливіших цілей банку як субєкта господарювання - це одержання прибутку, який виступає джерелом виплати дивідендів акціонерам, створення фондів, є підгрунттям для зростання добробуту працівників банку тощо [15].

Сукупний прибуток банку визначається особливостями діяльності даної установи, операціями, що здійснюються, а також функціонуючою системою обліку. Наявність достатнього розміру прибутку банка сприяє для залучення нового капіталу, що в свою чергу дозволяє збільшити обсяг і покращити якість наданих послуг [20].

Для світового банківського сектору останнім часом характерною є переважання тенденцій до постійного зростання банківських активів та рівня дохідності за ними. Характерним є збільшення частки доходів, одержаних у вигляді комісійної плати клієнтів за надання банківських послуг, процентів, отримані від кредитних операцій, що головним чином складає основну частку доходів банку. Характерною дана тенденція є і для України. При цьому внаслідок слабкого розвитку ринку банківських послуг основна маса банківських доходів одержується у вигляді відсотків за користування кредитними коштами, що були надані банком платоспроможним клієнтам.

Одним із факторів, що здійснюють вагомий вплив на розмір прибутку банку від усіх напрямів діяльності банку, виступає розмір доходів, що банк отримує в процесі здійснення своєї діяльності [25].

Доходи банку виступають базою для розвитку діяльності банківської установи та забезпечують реалізацію таких основних завдань:

1) основна частина доходів банку спрямовуються на покриття витрат, які повязані з банківської діяльність, таким чином забезпечуючи самоокупність операцій банку;

2) частина доходів банку становить основу для формування чистого прибутку, за рахунок чого формуються фонди та резерви, необхідні для зниження можливих ризиків та самофінансування розвитку банку в довгостроковій перспективі [11].

Поняття доходів банку у Постанові правління Національного банку України «Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України» визначається як збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобовязань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів) [20]. Також існує багато інших підходів різних науковців щодо тлумачення поняття «доходи банку», деякі з яких наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Визначення поняття «доходи банку» з точки зору різних авторів

Автор

Визначення

1.

В.С.Стельмах (Енциклопедія банківської справи) [4]

Доходи банку - це «сукупний дохід від усієї активної діяльності банківської установи»

2.

О.Я.Стойко [5]

Доходи банку - «загальна сума коштів, отриманих банком від здійснення активних операцій. До них відносять: отримані відсотки, доходи і комісія від надання послуг, доходи від операцій з цінними паперами, валютою, золотом та інші доходи»

3.

А.М.Герасимович [6]

Доходи банку - це «зростання економічних вигод протягом періоду, що аналізується, в результаті реалізації банківського продукту та іншої діяльності банку у вигляді збільшення активів або зменшення зобовязань»

4.

О.А.Криклій, Н.Г.Маслак [3]

Доход банку - «кошти, які надійшли в розпорядження банку в результаті його діяльності»

5.

І.М.Парасій-Вергуненко [7]

«Доходи банку - це збільшення економічної вигоди за сукупністю господарських операцій, крім операцій з реалізації додаткової кількості акцій банку, які ведуть до:

1) збільшення суми активів банківської установи без відповідного збільшення суми її зобовязань;

2) зменшення суми зобовязань банківської установи без відповідного зменшення суми її активів»

Отже, на основі визначень, наведених в даній таблиці, можна говорити про те, що доходи банків розглядаються з двох точок зору: як сукупний результат від здійснення банком різного виду операцій та від змін в балансі активу та пасиву.

У літературі існують різні думки з приводу класифікації доходів. Вивчивши літературні джерела, представляється доцільним виділити ряд класифікаційних ознак. Дохід банку включає процентний дохід, комісійний дохід, дохід від торговельних операцій, інші банківські та небанківські операційні доходи.(рис. 1.1).

Рис. 1.1. Класифікація доходів комерційного банку

Процентний дохід складається з доходів за коштами, розміщеними в інших банках, кредитами субєктам господарської діяльності і фізичним особам, іншими кредитами та доходу за цінними паперами, одержаного у вигляді відсотків.

Комісійний дохід утворюється внаслідок розрахунково-касового та кредитного обслуговування банків і інших клієнтів як результат операцій на фондовому та валютному ринках, які не спричиняють отримання доходу і стосуються, перш за все, купівлі-продажу цінних паперів та іноземної валюти за дорученням інших банків або клієнтів.

Дохід від торговельних операцій є наслідком торгівлі цінними паперами, іноземною валютою та іншими фінансовими інструментами, що здійснюється з ініціативи банка і не є виконанням доручень клієнтів.

До інших банківських операційних доходів належіть дивідендний дохід, дохід від оперативного лізингу, штрафи та пені, отримані за банківськими операціями.

Розглядаючи класифікацію доходів банку можна говорити про існування декількох підходів. Зокрема, відповідно до Плану рахунків, доходи банківської установи можна поділити на три групи в залежності від виду діяльності (Рис.1.2).

Рис. 1.2. Види доходів банку згідно до відображення у фінансовій звітності [19]

Операційна діяльність становить собою основний вид діяльності банківської установи, а доходи та витрати, отримані від впровадження даного виду діяльності, складають найбільшу питому вагу у структурі доходів банку.

Операційні доходи - надходження, отримані банком в результаті здійснення операцій чи надання послуг своїм клієнтам. Операційні доходи банківської установи включають процентні та непроцентні доходи, доходи від торговельних операцій на валютному ринку і ринку цінних паперів; доходи від фінансового лізингу; дивіденди; отримані штрафи тощо [7].

Процентний дохід - операційний дохід, який банк отримує від використання грошових коштів, їх еквівалентів чи сум у вигляді заборгованості банку, обсяги яких розраховуються пропорційно часу та сумі активів. До них входять доходи від розміщення коштів в інших банках, плата за кредит, наданий субєктам господарювання й фізичним особам, інших видів кредиту та від доходу з інвестиційних цінних паперів.

Комісійний дохід - операційний дохід від надання послуг, сума якого розраховується пропорційно до суми активу чи зобовязання та не є фіксованою. Комісійні доходи виникають практично за всіма послугами банку, що надаються клієнтам. Вони включають доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів та банків, доходи від проведення операцій з цінними паперами, доходи від кредитного обслуговування, за операціями на ринку банківських металів і валютному ринку, надходження від довірчого обслуговування банків і клієнтів, доходи за позабалансовими операціями, доходи за операціями з філіями.

Результат від торговельних операцій становить собою спекулятивний вид доходу, що включає надходження від здійснення торгівлі цінними паперами, іноземною валютою й іншими фінансовими інструментами, які здійснює банк самостійно не за дорученням клієнтів.

Дохід у формі дивідендів складають надходження від використання банком цінних паперів з нефіксованим прибутком.

Дохід від повернення раніше списаних активів - доходи, від погашення безнадійної до повернення заборгованості.

Інші операційні доходи включають доходи, не повязані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а саме дохід від консультаційних послуг фінансового характеру, від оперативного лізингу, штрафи та пені за банківськими операціями [3].

Інвестиційна діяльність банку полягає в придбанні та продажі довготермінових активів, інших інвестицій, що не виступають еквівалентами грошових коштів. При цьому можуть виникати доходи за операціями зі збільшення інвестицій в асоційовані компанії та дочірні установи, доходи від реалізації основних засобів та нематеріальних активів тощо.

За результатами здійснення фінансової діяльності банк отримує такі доходи, як надходження за операціями з цінними паперами власного боргу та за субординованим боргом, доходи, які виникають в результаті випуску інструментів власного капіталу тощо [26].

Доходи банку також поділяються на:

1) постійні доходи (доходи, сума яких не залежить від обсягу розміщених коштів: надходження від розрахунково-касового обслуговування, пені та штрафи отримання, комісійні збори, доходи траст-відділів тощо);

2) змінні доходи (доходи, розміри яких змінюються пропорційно зміні сумі розміщених коштів: проценти за зобовязаннями держави, проценти за кредитами, проценти за облігаціями, проценти за іншими цінними паперами, проценти за вкладами в інші банки, проценти за векселями й дивіденди за акціями) [1].

Окрім вищезгаданих критеріїв класифікації, доходи банку також поділяють в залежності від їхньої якості[14].

Доходи банку з точки погляду якості:

Адекватні. Мають найвищу якість; становлять собою надходження від основних видів діяльності банку (комісійно-посередницькі, торговельні, процентні, непроцентні, ресурсомісткі та інтелектуаломісткі).

Випадкові. Мають нижчу якість; включають надзвичайні доходи, спекулятивні доходи від короткотермінових операцій з цінними паперами та валютного арбітражу, пені, штрафи та інші фінансові санкції, надходження від реалізації майна.

Авантюрні. Мають низьку якість або практично неякісні; становлять собою доходи, які банк отримує у разі порушення договірних паритетів, системи оплати комісійних витрат, що не відповідає вимогам.

Іноді банком може бути прийняте рішення про розрізнення власних доходів додатково:

1) за місцем виникнення;

2) за приналежністю.

Розподіл доходів банку за місцем виникнення здійснюється з метою планування, контролю й визначення сукупного фінансового результату підрозділу, а також здійснення аналізу ефективності роботи окремих підрозділів. Групування доходів за приналежністю (на практиці найчастіше за клієнтами або окремими операціями банку) дає можливість розробити шляхи та способи їх оптимізації, таким чином підвищити ефективність використання ресурсів банку [14].

Окрім зазначених вище класифікаційних ознак доходи можуть бути також диверсифіковані за такими ознаками:

1) за порядком надходження (процентні, непроцентні тощо);

2) за джерелами отримання (населення, підприємницькі структури, біржі);

3) за гарантією отримання (готівка, рахунки, цінні папери, матеріальні обєкти);

4) за частотою надходження ( стандартні, невизначені) 19].

Визнані банком доходи відображаються за їх характером по відповідних статтях фінансової звітності «Звіт про фінансові результати».

Отже, доходи банку - багатогранний показник, що становить собою суму всіх доходів від проведення усіх видів банківської та небанківської діяльності. Визначення структури доходів відбувається від завдань органів управляння банку та мета аналізу, що проводиться.

Делись добром ;)