1.2 Сутність та класифікація основних банківських послуг комерційних банків України

Банківська послуга - це результат банківської операції, тобто підсумок або корисний ефект банківської операції (цілеспрямованої трудової діяльності співробітників банку), який полягає у задоволенні заявленої клієнтом потреби (в кредиті, в розрахунково-касовому обслуговуванні, в гарантіях, у покупці / продажу цінних паперів, іноземної валюти і т.д.) [11].

Банківські операції - це самі практичні дії (упорядкована, внутрішньоузгоджена сукупність дій) працівників банку в процесі обслуговування клієнтів (надання йому замовленої конкретної послуги), форма втілення в дійсність банківського продукту. Тут слід мати на увазі, що сам банківський продукт - не що інше, як банківська технологія, тобто певне вміння співробітників банку, яке може застосовуватися, якщо це потрібно клієнтам, але може і не використовуватися, залишаючись в «резерві».

Класифікувати банківські послуги можна на основі певних критеріїв. Існують традиційні та інноваційні послуги. До традиційних послуг належать депозитні, кредитні, операційні, інвестиційні [14].

До інноваційних послуг належать послуги, які раніше не були притаманні банківській діяльності: гарантійні, факторингові, лізингові, довірчі, консультаційні, інформаційні.

Спрямованість на задоволення потреб клієнта є ще одним не меншим важливим критерієм. Банківські послуги за цим класифікатором поділяються на три рівні. Перший рівень - це основні банківські послуги, які в дійсності і купує клієнт. Другий її рівень - це банківські послуги в реальному виконанні, тобто поточний асортимент банку. Третій рівень - це розширені банківські послуги, спрямовані на формування дружніх відносин з клієнтом, надання йому різнобічної допомоги.

Банківські установи надають послуги, розробляють нові банківські продукти і здійснюють їх просування та поширення на ринку, а також підтримують уже існуючі банківські продукти. Зазначену діяльність банків обєднує ринок банківських послуг, що є логічним результатом діяльності банків.

Визначення ринку банківських послуг, очевидно, доцільно було б формулювати згідно з загальними підходами до розуміння ринку як економічної категорії. Ринок банківських послуг це система економічних відносин, що забезпечують реалізацію попиту на різного роду послуги з боку клієнтів, пропозицію цих послуг банківськими установами та формування ціни на них.

Особливість ринку банківських послуг полягає в існуванні його лише у грошовій формі та наявності прямої залежності від розвитку ринків, які він обслуговує.

Традиційні банківські операції поділяють на три типи виконуваних операцій [19]:

1) депозитні;

2) кредитні;

3) касово-розрахункові.

Нетрадиційні банківські операції -- це операції з надання в користування сейфів, консалтингових послуг, довірчих (трастових) операцій тощо.

Водночас, усі банківські операції, незважаючи на таке різноманіття, можуть бути обєднані за функціональними ознаками у відповідні групи операцій, ключовими серед яких е [19]:

-- кредитні;

-- засновницькі;

-- розрахунково-касові;

-- інвестиційні;

-- депозитні;

-- міжбанківські;

-- емісійні;

-- комісійні;

-- посередницькі.

Кредитні операції -- це операції з надання банком позичальнику в тимчасове користування вільних грошових ресурсів на умовах платності, забезпеченості, поворотності, строковості та цільового характеру.

За допомогою засновницьких операцій банки беруть безпосередню участь у створенні нових господарських субєктів.

Розрахунково-касові операції включають надання таких послуг, як зберігання коштів клієнтів на відповідних рахунках, отримання платежів на користь клієнтів та здійснення грошових переказів за дорученнями власників коштів, прийняття готівкових коштів для зарахування на рахунки клієнтів та видача готівки з цих рахунків через операційну касу банку.

Інвестиційні операції -- це операції з вкладання фінансових ресурсів у різноманітні корпоративні та державні цінні папери, інші боргові зобовязання шляхом придбання цих фондових цінностей на фондових біржах й організованому позабіржовому ринку.

Депозитні операції -- це операції зі залучення тимчасово вільних коштів юридичних та фізичних осіб на рахунки різних типів: поточні, бюджетні, вкладні, ощадні, кодовані тощо.

Міжбанківські операції -- операції з недепозитного залучення ресурсів на міжбанківському ринку: отримання кредитів від центрального банку, позик, одержаних від інших комерційних банків; операції з надання позик банкам та розміщення депозитів у центральному банку.

Емісійні операції -- операції банку, повязані з формуванням власного капіталу та недепозитного залучення фінансових ресурсів, що здійснюється через випуск банківських акцій, облігацій, векселів та інших боргових зобовязань.

Комісійні операції -- це різноманітні консультаційні, інформаційні, аудиторські, облікові, реєстраторські, кастодіальні, трастові послуги, від здійснення яких банки отримують дохід у вигляді комісії.

Посередницькі операції -- це послуги банків із розміщення цінних паперів емітентів на первинному фондовому ринку, брокерські та дилерські послуги за операціями з фондовими цінностями, іноземною валютою, інші види операцій на грошовому ринку, в яких банки виступають як посередники, поєднуючи інтереси різних сторін фінансових угод.

За економічною сутністю всі операції комерційних банків можуть бути класифіковані як [17]:

-- активні;

-- пасивні;

-- комісійно-посередницькі.

Активні операції -- це операції з розміщення банками власного капіталу та залучених ресурсів з метою отримання доходу, забезпечення діяльності й підтримання необхідного рівня ліквідності (кредитні, засновницькі, інвестиційні, міжбанківські). До активних ще відносять операції з придбання необлікових активів (приміщень, обладнання, технічних засобів тощо) та формування касових залишків і залишків коштів на кореспондентських рахунках банків.

Пасивні операції повязані з формуванням власного капіталу та ресурсної бази банку, забезпечують проведення активних операцій з метою досягнення запланованих показників дохідності та є запорукою ліквідності й платоспроможності. До пасивних операцій належать емісійні, депозитні та міжбанківські операції (у частині отриманих позик).

Комісійно-посередницькі послуги -- це операції консультаційного характеру, що виконуються банками за рахунок їх високої інформативності, глибоких професійних знань персоналу, володіння новітніми технологіями, а також операції, де банки діють за рахунок та в інтересах клієнтів. До цієї групи включені операції, які приносять банкам дохід, але не потребують додаткового залучення та використання наявних ресурсів. Водночас багато операцій можуть виступати в ролі як активних, так і пасивних. Наприклад, залучення коштів на депозит вважається пасивною операцією, оскільки збільшує ресурсну базу банку. Разом із тим отримані на депозит кошти розміщуються у вигляді залишку на кореспондентському рахунку в центральному банку або в операційній касі банку, що, безумовно, є активною операцією.