Оцінка кредитоспроможності позичальника як засіб зниження кредитного ризику комерційного банку
1.1 Зміст кредитних ризиків та причини їх виникнення
Поняття ризику є досить багатогранним. Ризик в ділових операціях - це економічна категорія , що відбиває ступінь невдачі в досягненні поставлених цілей з урахуванням впливу контрольованих і неконтрольованих чинників. Ризик може бути виражений у відносному значені безпосередньо як ймовірність настання події і у абсолютному виражені - сума можливих втрат у грошовому виражені.
Проблеми ризику мають розглядатися й ураховуватися як при розробленні стратегії , так і в процесі виконання оперативних завдань. У кожній ситуації , що повязана з ризиком, постає питання : що означає доцільний ризик , де межа , що відокремлює доцільний ризик від нерозумного.[3]
Під кредитним ризиком звичайно розуміють ризик невиконання позичальником початкових умов кредитної угоди, тобто неповернення (повністю або частково) основної суми боргу і процентів по ньому у встановленні договором строки.[2]
До визначення кредитного ризику можна підійти з різних сторін. По-перше, його можна визначити як ймовірність отримання банком збитків від невиконання позичальником конкретної кредитної угоди.
По-друге, кредитним ризиком можна назвати максимальну суму збитків та недоотриманих доходів , які виникають в результаті неповернення позичальником повністю або частково основної суми боргу та /або відсотків.[11]
Ціль діяльності банку зводиться до отримання максимального прибутку при мінімально можливому ризику. В залежності від стратегічних цілей діяльності банку, він постійно здійснює збалансування відношення ризик-доходність з перевагою одного із критеріїв. При цьому банк може опинитись в одній із трьох “зон”:
Зона недостатньої дохідності - банк відмовляється від надання ризикових кредитів, але при цьому не забезпечує мінімального доходу.
Зона невиправданого ризику - банк приймає заздалегідь неприйнятний ризик, у зв`язку з чим імовірність отримання запланованих високих доходів значно знижується.
Зона безпечного функціонування - банк забезпечує себе мінімальним необхідним доходом і приймає на себе доцільний ризик.[5]
Задачею керівництва банка є зробити все можливе (зусиллями свого персоналу), щоб уникнути тривалого перебування у перших двох зонах, яке призводить до погіршення фінансового стану банку.
Слід зазначити , що кредитний ризик формується з декількох самостійно діючих видів ризику ( Рис. 1.1 ). [10]
Рис. 1.1. Структура кредитного ризику
Більшість комерційних банків України до недавнього часу при оцінці кредитного ризику враховували лише одне з можливих його джерел - фінансові можливості позичальника (об`єктивний ризик повязаний з позичальником ) . Практика показала , що дуже багато позичальників не повертають кредити не тому , що не мають можливості, а тому , що не бажають цього робити. В цьому випадку банк вимушений подавати до суду і може зіткнутися з проблемою недосконалості укладення кредитної угоди . Це стосується всіх угод укладених під час кредитування. Це показує , що при оцінці кредитного ризику конче необхідно враховувати юридичний ризик .[15]
Особливу увагу в умовах кризи в нашій країні слід також приділяти впливу на кредитний ризик ризику виникнення форс-мажорних обставин. Також при кредитуванні слід враховувати, що в чистому вигляді ризики не зустрічаються , вони накопичуються та корелюють між собою, утворюючи системний ризик. [22]
Таблиця 1.1. Характеристики джерел кредитного ризику.
Найменування ризику |
Характеристика джерела |
|
1. Ризик, повязаний із позичальником, гарантом, страховиком: 1.1. Обєктивний (фінансових можливостей) 1.2. Субєктивний (репутації) 1.3. Юридичний |
1.1. Нездатність позичальника (гаранта, страховика) виконати свої зобовязання за рахунок поточних грошових надходжень чи від продажу активів 1.2. Репутація позичальника (гаранта, страховика) в діловому світі, його відповідальність і готовність виконати взяті зобовязання 1.3. Недоліки в складанні і оформленні кредитного договору, гарантійного листа, договору страхування |
|
2. Ризик, повязаний із предметом застави 2.1. Ліквідності 2.2. Конюнктурний 2.3. Загибелі 2.4. Юридичний |
2.1. Неможливість реалізації предмета застави 2.2. Можливе знецінення предмета застави за період дії кредитної угоди 2.3. Загибель предмета застави 2.4. Недоліки в складанні і оформленні договору застави |
|
3. Системний ризик |
Зміни в економічній системі, які можуть здійснити вплив на фінансовий стан позичальника (наприклад, зміна податкового законодавства) |
|
4. Форс-мажорний ризик |
Землетруси, повені, катастрофи, смерчі, страйки, військові дії |
Кредитна діяльність банків є дуже специфічною , вона визначається, насамперед, тими факторами, від яких залежить ступінь кредитного ризику.
Основними групами факторів є :
- ендогенні фактори , помилки самого банку (табл.1.2 ).
- екзогенні фактори, які, визначаючи фінансове становище позичальника, опосередковано впливають на кредитний ризик банку. (табл.1.3). [5]
Таблиця 1.2. Характеристики ендогенних факторів, що формують кредитний ризик комерційного банку.
Фактор |
Характеристика фактору |
|
Ступінь концентрації кредитної діяльності банку в певній сфері (галузі) |
Кредитні ризики мають здатність корелювати між собою, зростаючи при цьому. Варіюючи розподіл кредитів по різних сегментах ринку банк тим самим диверсифікує свій ризик. |
|
Питома вага кредитів , що припадає на клієнтів , які відчувають тимчасові фінансові труднощі |
Такі клієнти перешкоджають банку не лише своєю нездатністю вчасно повертати кредити, а й тим, що надходження коштів на їх рахунки є нестабільним. В даному випадку формується системний банківський ризик. |
|
Концентрація діяльності банків в маловідомих , невивчених галузях |
Така діяльність забезпечує як і найбільші ризики, так і найбільші прибутки через ту саму причину. |
|
Ступінь мінливості кредитної політики та кредитного портфелю банку |
Банки, в більшості випадків, повинні бути консервативними інституціями і стабільність їх кредитної політики робить прогнозованим не лише їх власні ризики, а і ризики загальноекономічні. Однак треба зазначити, що в умовах нестабільності банк повинен знаходити компроміс між загальною статичністю і послідовністю у реалізації кредитної політики і спроможністю швидко і адекватно реагувати на ринкові зміни. |
|
Питома вага нових клієнтів |
При високих темпах залучення нових клієнтів банківські працівники, як правило, знижають інтенсивність і якість контролю за їх фінансовим становищем. Це стає причиною більшості шахрайств при укладанні кредитних угод. |
|
Введення в практику занадто великої кількості нових послуг на протязі короткого проміжку часу |
Нові послуги потребують нових працівників, а їх швидкий прийом на роботу не гарантує їх достатньої професійної підготовки. |