Конверсійні валютні операції комерційних банків

курсовая работа

1.2 Валютний курс та його котирування

На міжнародних ринках поняття торгівлі валютними коштами обєднує сукупність конверсійних і депозитно-кредитних операцій в іноземних валютах, які здійснюються за ринковим курсом чи відсотковою ставкою. Операції купівлі або продажу певної суми однієї валюти в обмін на іншу за точно визначеною ціною -- валютним курсом -- проводяться на міжнародному валютному ринку -- FX (FOREX markets -- Foreing Exchange Operations), який за обсягами торгівлі є найбільшим у світі і постійно зростає.

Валютний курс - це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни або міжнародним платіжним засобом (СДР, ЕКЮ). Валютний курс дуже рухливий і встановлюється з урахуванням купівельної спроможності валют. Валютний курс дуже рухливий і встановлюється з урахуванням купівельної спроможності валют. [21,c.215]

Для різних видів конверсійних операцій може існувати різний валютний курс. Прийнято виділяти декілька видів валютних курсів.

Прийнято виділяти декілька видів валютних курсів:

o Валютний курс за безготівковими міжбанківськими угодами.

Цей курс формується в результаті міжбанківських угод з продажу-купівлі безготівкової валюти на валютних ринках (для вільно конвертованих валют - на світових валютних ринках, для курсу долар-гривня - на українському міжбанківському ринку). Цей курс прийнято в якості офіційного в більшості розвинених країн (наприклад, курс на кінець робочого дня).

o Обмінний курс валютних бірж.

У тих країнах, де збереглися валютні біржі, через які проходить основний оборот конверсійних операцій, курс, що встановлюється на біржі, є основним курсом внутрішнього валютного ринку, а часто - й офіційним курсом. Валютні біржі, що збереглися в ряді країн, носять підпорядкований характер щодо міжбанківського ринку і використовуються, в основному, для фіксації курсу на певний момент часу .

o Валютний курс готівкових угод.

Даний курс формується на основі попиту і пропозиції на ринку торгівлі готівкової валюти і може значно відрізнятись від безготівкового курсу міжбанківських угод. Для країн із значною часткою готівкових грошей у внутрішньому грошовому обороті готівковий обмінний курс відрізняється від міжбанківського безготівкового більше, ніж у країнах з розвиненою системою безготівкових платежів населення (за чеками, пластиковими картками тощо). В обмінних пунктах розвинених країн курс готівкового обміну валют встановлюється суворо на основі міжбанківського валютного курсу з досить вузькою маржою.

Валютні курси розрізнюються і залежно від того, здійснюється купівля чи продаж валюти:

1. Банк купує валюту за курсом покупця.

За одиницю іноземної валюти пропонується певна кількість національної валюти, величина якої постійно змінюється.

2. Банк продає валюту за курсом продавця.

Точно встановленої величини цієї різниці, що іменується маржею, немає. Для кожної конкретної валютної операції вона залежить від часу і місця її здійснення. В останні роки різниця між курсами покупця і продавця з основних валют скоротилася.

3. Для визначення середнього арифметичного між курсами покупця і продавця використовують середній курс, призначений для економічних співставлень за тривалі проміжки часу. Такого курсу насправді не існує, однак його величина щодня повідомляється у засобах масової інформації.

4. Значного поширення при поведінці валютних операцій отримали крос-курси, що являють собою котирування двох іноземних валют, при цьому жодна з них не є національною валютою учасника операції, що встановлює курс.

Валютний курс виконує низку важливих економічних функцій:

- подолання національних обмежень грошової одиниці;

- локальна цінність грошової одиниці перетворюється в міжнародну;

- виступає засобом інтернаціоналізації грошових відносин;

- сприяє утворенню цілісної світової системи грошей.

Встановлення курсу іноземних валют у національній називається котируванням валют. У практиці банків різних країн застосовуються два види котирування: пряме і зворотне.

Пряме котирування -- це позначення кількості національної валюти за одиницю іноземної. Пряме котирування валютних курсів із використанням долара США як базової валюти застосовується у більшості країн світу, в тому числі в Україні.[9,c.231]

При використанні прямого котирування для переведення суми в іноземній валюті в еквівалентну їй суму в національній валюті необхідно помножити її на курс:

Сума в національній валюті = Сума в іноземній валюті х курс.

Звідси, для переведення суми в національній валюті в еквівалентну їй суму в іноземній валюті при прямому котируванні її необхідно поділити на курс:

Сума в іноземній валюті = Сума в національній валюті / курс.

8,1510/1=8,1510, тобто1 USD коштує 8,1510 UAH

При прямому котируванні певна фіксована кількість іноземної валюти виражається у національних грошових одиницях.

Рідше застосовується зворотне котирування. Його основою є тверда сума національної валюти.

Непряме котирування -- це позначання кількості іноземної валюти за одиницю національної. Непряме котирування є зворотним щодо прямого котирування.[9,c.231]

Для переведення суми в національній валюті в еквівалентну їй суму в іноземній валюті її необхідно помножити на курс:

Сума в іноземній валюті = Сума в національній валюті х Курс.

При непрямому котируванні для переведення суми в іноземній валюті в еквівалентну їй суму в національній валюті її необхідно поділити на курс:

Сума в національній валюті = Сума в іноземній валюті / Курс.

При непрямому котируванні, на відміну від прямого, курс покупки іноземної валюти буде більшим курсу її продажу.

1/ 8,1510 =0,1227, тобто 1 UAH коштує 0,1227 USD

Застосування непрямого котирування валютних курсів в сучасних умовах досить обмежене. Так, на сьогодні за цим методом визначається курс долара США до англійського фунта стерлінгів, євро тощо.

На практиці, як правило, за базу котирування береться долар США. Але окремі валюти, зокрема евро, англійський фунт стерлінгів (GBR). австралійський (AUD) та новозеландський (NZD) долар, ірландський фунт (ІЕР) завжди є базою котирування для всіх валют, в тому числі і для долара США. В випадку, коли котирування необхідно провести між вище наведеними валютами, базою буде виступати євро, потім англійський фунт стерлінгів, далі валюти з вищою купівельною спроможністю. Наприклад, коли необхідно прокотирувати евро та англійський фунт стерлінгів, запис буде таким: EUR/GBR, коли необхідно прокотирувати австралійський долар та англійський фунт стерлінгів, запис матиме такий вигляд: GBR/AUD.

Однак усе більше банків почали залучатися до торгівлі крос-курсами. Крос-курс -- співвідношення між двома валютами, що є похідними від їхніх курсів щодо третьої валюти (долара США). Таким чином, оператору ринку потрібно стежити не за одним курсом, а зразу за трьома. З подальшим розвитком валютного ринку в цілому торгівля крос-курсами стала його повноцінним сегментом, проте невеликим за значенням. Активність торгівлі крос-курсами впливає на активність торгівлі головними курсами (відносно долара) так само, як і навпаки. Аналіз крос-курсів іноді допомагає виявити відмінність у швидкостях змін головних курсів.

Крос-курс - співвідношення між двома валютами, яке визначено через їх курс до третьої валюти.[21,c.224]

Отже, розрахунок крос-курсу для української гривни можна здійснити за схемою:

На певну дату офіційний курс гривни становить:

українська гривня / долар США - Х грн. за долар;

українська гривня / марка ФРН - Y грн. за марку;

тоді крос-курс долара США до марки ФРН становить:

Х / Y німецької за один американський долар.

Якщо банк (клієнт) бажає у цей день обміняти (N) доларів США на німецькі марки; то з урахуванням крос-курсу він може отримати:

N (X / Y) німецьких марок.

Розділ 2. Види та характеристика конверсійних операцій

2.1 Операції з негайною поставкою

До поточних операцій відносять операції з термінами валютування до трьох робочих днів.

Угоди з негайною поставкою -- купівля-продаж валюти на умовах її поставки банками-контрагентами не пізніше ніж на другий банківський день з дня укладання угоди за курсом, що зафіксований на момент її укладання.[8,c.117]

Розрізняють три типи поточних операцій:

- „тод" - передбачають поставку валюти у день укладення угоди про її купівлю ("сьогодні на сьогодні");

- „том" - передбачають поставку валюти наступного дня після укладення угоди ("сьогодні на завтра");

- „спот" - передбачають поставку валюти на другий операційний банківський день після укладення угоди без урахування дня продажу („сьогодні на післязавтра").

День реалізації угоди купівлі-продажу валюти називають датою валютування.

Серед вказаних типів найбільш поширеними є операції „спот", оскільки два дні - це оптимальний термін для оформлення документів щодо купівлі-продажу валюти.

Головний курс спотових угод - це курс телеграфного переводу. В основі угод спот лежать кореспондентські відносини між банками. Умови розрахунків спот досить зручні для контрагентів угоди: протягом поточного і наступного дня зручно обробити необхідну документацію, оформити платіжні та інші телекси для виконання умов угоди.

Основна мета їх здійснення -- забезпечення потреб клієнтів банків у іноземній валюті, конверсія іноземних валют, а також купівля-продаж валюти з метою отримання прибутку за рахунок різниці в курсах цих валют [23, с. 220].

Ринок поточних конверсійних операцій типу spot (спот) дає можливість контрагентам здійснювати конвертацію однієї валюти в іншу для оплати реальних угод, повязаних з рухом товарів і капіталів між різними країнами (експортно-імпортні контракти та ін.) [23, с. 24].

Валютні операції „спот" становлять 60% від загального обсягу міжбанківського ринку, а тому мають найбільш важливе значення на валютному ринку. Менше 5% обсягу торгівлі на ринку валютних спот-контрактів відносяться до реальних угод, що обслуговують реальний рух товарів, послуг і капіталу. Решта 95% є виключно спекулятивним оборотом.

Угоди „спот" можуть укладатися за телефоном, факсом або безпосередньо на валютній біржі, а розрахунки здійснюються банківськими переказами електронною поштою. В міжнародній практиці використовують електронну систему "СВІФТ" (SWIFT -- Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications -- Товариство міжнародних міжбанківських фінансових телекомунікацій), членом якої є Національний банк і провідні банки України.

Дата укладання угоди (дата угоди) -- дата досягнення сторонами угоди домовленості щодо всіх суттєвих умов угоди, передбачених чинним законодавством та міжнародною практикою (назва обмінних валют, курс обміну, сума обмінних коштів, дата валютування, платіжні інструменти) та всіх інших умов, відносно яких згідно із заявою однієї із сторін потрібно досягти домовленості.

Валютні угоди з негайною поставкою традиційно потребують повідомлення за 2 банківські дні до укладення угоди. У разі, якщо в певний день (dealing date) укладена угода спот, продаж валют відбудеться лише двома днями пізніше. Дата розрахунку за договором -- це дата валютування (value date), оскільки це день, коли валюти в належній сумі доставляються на банківські рахунки партнерів за угодою. Це дає змогу перевести кошти у будь-яку країну і закінчити оформлення угоди. Цей проміжок часу також потрібен для здійснення необхідних операцій з паперами і підготовки переведення грошей. Даний час потрібен для:

- перевірки угоди шляхом обміну підтвердженнями між партнерами, деталізації строків здійснення угоди;

- надання інструкцій з розрахунку кожним партнером своєму банку, для того щоб оплатити рахунок за контрактом у визначену дату;

- задоволення вимог валютного контролю, якщо він існує.

Базою для проведення операції спот служать кореспондентські відносини між банками.

Цілі застосування угоди:

- забезпечення потреб клієнтів банку в іноземній валюті;

- "перелив" коштів з однієї валюти в іншу;

- проведення спекулятивних операцій.

Особливості угод:

· виникнення кредитного ризику -- делькредере;

· відсутність твердих умов за поточного ринкового продажу валюти;

· поява короткострокових конверсійних операцій.

Усі головні валюти торгуються на умовах спот. Але так само існує практика проведення конверсійних операцій із датою валютування до споту -- "сьогодні" (today) і "завтра" (tomorrow). Це може бути повязане з інтересами клієнтів або з особливостями торгівлі національними валютами різних країн. Наприклад, основні торги по українській гривні (UAH) або російському рублю (RUR) до американського долара проводяться з датою валютування "сьогодні". Пояснюється це тим, що і в Україні, і в Росії банки встигають підготувати всі платіжні документи і розрахуватися національною валютою в день укладення угоди, а розрахунки в доларах США американські банки починають проводити тоді, коли в Європі вже вечір, тобто є реальний час для контрагентів підготувати необхідні документи і відправити валюту.

Конверсійні операції з євро (EUR), англійським фунтом стерлінгів (GBP), швейцарським франком (CHF) до гривні українські банки звичайно проводять із датою валютування "завтра" (tom), оскільки європейські банки починають працювати практично одночасно з українськими банками і їм потрібен час для опрацювання платіжних документів.

Делись добром ;)