4.2. Структура, зміст та особливості оформлення зовнішньоторгових контрактів купівлі-продажу

Підставою для здійснення зовнішньоекономічної операції є договір (контракт) - письмово оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав і обов язків у зовнішньоекономічній діяльності. Права, обов'язки і відповідальність партнерів за угодою згруповані в окремих розділах:

• преамбула (визначення сторін);

• предмет контракту;

• кількість (або ціна та кількість);

• базові умови поставки товарів;

• ціна та загальна сума контракту;

• якість товару;

• строк та умови поставки;

• умови платежу;

• умови передавання-приймання товару;

• гарантії.претензії;

• пакування та маркірування товару;

• відвантажування товару;

• санкції;

• страхування;

• форс-мажорні обставини;

• арбітраж;

• інші умови;

• юридичні адреси, поштові й платіжні реквізити сторін.

Вищенаведена структура контракту є зразком. При оформленні контрактів окремі розділи можуть бути об'єднані або введені інші.

Питання форми, порядку складання і виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) регулюють такі законодавчі та нормативні акти України:

• Цивільний кодекс України;

• Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року;

• Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 року N959-XII;

• Закон України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоеконо­мічних відносинах" від 15 вересня 1995 року;

• Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року N 15-93;

• Указ Президента України "Про застосування Міжнародних правил інтер­претації комерційних термінів" від 4 жовтня 1994 року;

• Указ Президента України "Про заходи щодо упорядкування розрахунків за договорами, які складають суб'єкти підприємницької діяльності України" від 4 жовтня 1994 року;

• Указ Президента України "Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" від 27 січня 1995 року;

• Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що передбачають розрахунки в іноземній валюті" від 21 червня 1995 року N 444;

• Наказ Міністрів зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України "Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)" від 5 жовтня 1995 року N 75.

Згідно з документом "Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)" від 5 жовтня 1995 року N 75, яке застосовується при укладенні зовнішньоекономічних договорів купівлі-продажу товарів (послуг, робіт) та товарообмінних договорів між українськими та іноземними суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності та видів діяльності, ЗТК купівлі-продажу повинен включати такі статті: назву, номер(и) контракту; місце укладення; дату укладення; сторони; предмет; кількість; якість; БУП та строк поставки; ціну та загальну вартість; умови платежу; умови здачі/приймання товару; упаковку та маркірування; форс-мажорні обставини; санкції та рекламації; арбітраж; юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін.

Розмежування тексту ЗТК на ці статті (структура ЗТК) не обов'язково має бути аналогічне структурі, наведеній у Положенні. Послідовність статей визначається на розсуд контрагентів.

Розглянемо міжнародну практику особливостей розроблення окремих розділів контракту.