Тема 10. Механізм управління вартістю страхових компаній.

Дослідження дефініції „компанія” у контексті теорій власності та менеджменту в сучасних умовах розвитку економічних відносин дозволяють визнати її як об’єкт власності, в основі якого функціонує капітал, метою управління яким є отримання певного доходу власниками компанії. Протиріччя, що виникають в умовах розподілу прав власності та прав управління, що передане менеджменту, викликає необхідність розробки механізмів управління, які забезпечують пріоритет інтересів власників компаній та пов’язані із зростанням вартості капіталу. Обсяг росту в значній мірі залежить від організації та якості управління компанією.

Стратегічні вектори її розвитку визначаються відповідно до параметрів етапу життєвого циклу (ЕЖЦР), врахування яких у процесі управління дозволяє досягти стійкості та максимального розкриття економічного та організаційного потенціалів компанії.

Забезпечення ефективного управління вартістю компанії базується на визначенні та використанні принципів управління, серед яких до важливіших слід віднести: нерівноцінність грошей у часі, що впливає на рішення з інвестування коштів та оцінки майбутніх грошових потоків; оцінка вартості компанії відповідно до етапу життєвого циклу її розвитку; управління ліквідністю операцій компанії; формування формалізованої ієрархії у структурі управління компанією та оптимізація функціональних й інформаційних зв’язків, що безпосередньо впливає на приріст вартості активів та чистого грошового потоку; визначення, аналіз та оцінка факторів вартості та інші. В процесі управління усі принципи розподіляються на групи за критеріями здатності приносити дохід, рівню витрат на придбання активів та наявністю змін у наслідок руху.

Результати управління компанією оцінюються за принципом економічного прибутку, який трансформується в мету управління й виступає інструментом визначення норми грошового потоку від інвестованого капіталу, оцінки ефективності роботи підрозділів компанії, що виступають умовно відокремленими бізнес одиницями і враховують особливості бізнесу компанії.

В Україні страхові компанії як інвестиційні проекти є дуже привабливими. Перш за все це пов’язане із державною політикою підтримки розвитку страхування, низьких вимог до розміру статутного капіталу, особливого режиму оподаткування, тощо. За цих умов страховий ринок України характеризується як динамічний з високим потенціалом розвитку: так, за період з 2001 по 2007 роки обсяг сплаченого статутного капіталу зріс більше ніж у 8 разів, а за показником страхових платежів у 4 рази (рис. 1).

За цей період кількість страхових компаній зросла від 328 до 446 одиниць, що може оцінюватися як результат перепливу капіталів у сектор із найпривабливішою окупністю інвестицій. Проте для досягнення цього необхідно впроваджувати нові ефективні концепції управління, що враховують особливості страхового бізнесу, його системи зовнішнього оточення та ЕЖЦР, на якому перебуває компанія, визначених принципів вартісного управління, тощо.

На цьому підґрунті було розроблено концепцію механізму управління вартістю страхових компаній, яка дозволяє трансформувати систему факторів вартості у систему цільових нормативів й показників оцінки ефективності управління (рис. 2).

У процесі розробки концепції було вирішено наступні завдання: формування моделі страхового бізнесу й ключових факторів вартості компанії, визначення принципів, інструментів та методів оцінки вартості страхової компанії з урахуванням етапу її життєвого циклу розвитку. При цьому, безпосередньо механізм управління розглядається як процес прийняття управлінських рішень, критерієм ефективності яких є приріст економічної доданої вартості.

Розробка системи інструментів вартісного управління передбачає побудову функціональної моделі бізнесу, що складається з двох частин: операційної середи бізнесу й показників, за якими оцінюється ефективність управління компанією. Операційна середа страхового бізнесу, що визначає головні умови управління вартістю компанії, представлена поєднанням капіталу, персоналу, страхових продуктів та клієнтів. За логікою здійснення страхової діяльності визначальними виступають капітал, як передумова запровадження певних страхових продуктів; персонал, мотивація якого забезпечує здатність до просування послуг, та клієнти, страхові інтереси та платоспроможність яких відповідають пропозиції страховиків на ринку. Таким чином, утворюється система ключових показників (обсяг відповідальності, платежів, заборгованості, страхових резервів, тощо), за якими оцінюється ефективність управління.

Згідно до цієї моделі ідентифікація факторів вартості здійснюється за групами процесів управління та розподіляється за показниками зростання обсягів діяльності, ефективності використання коштів, забезпеченості діяльності страхової компанії та оцінки власного капіталу. Означені групи показників використовуються у системі моніторингу вартісного управління, що передбачає необхідність виділення двох рівнів управління: низовий, ефективність якого оцінюється за показниками темпів зростання продажу й ділової активності та вищий рівень, що характеризується за показниками ефективності використання коштів, забезпечення діяльності й оцінки власного капіталу. Показники вищого рівня використовуються при розробці планів розвитку компанії, змін організаційної структури управління, вдосконаленні системи стимулювання менеджменту. Крім того, запропоновані показники пов’язані із обраними методами оцінки за певним критерієм.

Оцінка вартості страхової компанії представляє собою упорядкований процес визначення її ринкової вартості, як цілісного майнового комплексу з урахуванням доходу, що він дозволяє отримати. Вибір методу оцінки залежить від стану економіки держави та особливостей бізнесу компанії.

Серед останніх у страхових компаніях виокремлюються: частка матеріальних активів у балансовій вартості майна, оборотність капіталу, збалансованість вхідних та вихідних грошових потоків, розмір прибутку, що залежить від якості андерайтингу ризиків, заходів щодо їх розподілу та ін. За результатами аналізу стану страхового ринку України, особливостей організації фінансового та управлінського обліку операцій страхових компаній, а також загальноприйнятих підходів до оцінки вартості, було доведено, що у розробленому механізмі управління вартістю страхових компаній оцінка виступає методичним інструментом для підготовки й прийняття рішень оперативного та стратегічного характеру. При цьому, вартість компанії розглядається як критерій оцінки якості управління, що здійснюється на базі принципу економічного прибутку.

До методів найбільш придатних для оцінки вартості страхової компанії. слід віднести: метод EVA, методи, що дозволяють розрахувати прогнозний чистий грошовий потік та метод спреду. За методом EVA у роботі запропоновано підходи до розрахунку його складових: чистого операційного прибутку (NOPAT) та сукупного інвестованого капіталу (IC). Їх використання при оцінці вартості страхових компаній представлено у табл. 1.

Таблиця 1

Розрахунок EVA за даними 2006 року

де, WACC – середньозважені витрати на капітал; CE – робочий капітал; ROIC – рентабельність інвестованого капіталу.

Розбіжність результатів розрахунку підтверджує тезу про те, що відповідно до обраної облікової політики, а також вихідних даних для розрахунку неможливо отримати об’єктивний результат. Для усунення цього недоліку необхідно залучати інші методи розрахунку та за їх комбінаторикою визначати найбільш реальну величину (табл. 2).

Таблиця 2

Порівняння ціни бізнесу страхових компаній за сумою премій та сукупним витратам у 2005 – 2006 роках

Найбільш поширеними методами вважаються метод визначення ціни компанії по страхових річних преміях та за скупними витратами на веденні справи.

Постійні зміни у стані страхового ринку України суттєвим чином відбиваються на фінансовому положенні компаній, що потребує впровадженні у механізм управління ними методів та моделей оцінки їх ринкових позицій за головними чинниками впливу на вартість. Найбільшу практичну значущість при цьому має запропонована у роботі модель управління вартістю, що враховує параметри життєвого циклу розвитку страхової компанії та її положення на ринку у різних векторах оцінки.

Ідея моделі полягає в оцінці стратегічного потенціалу компанії в залежності від її конкурентного положення, наявних ресурсів та здатності утримувати зайняті позиції протягом певного часу. Ідентифікація етапу життєвого циклу здійснюється за системою показників. Рівень та значення яких впливають на управлінські рішення. Їх розробка здійснюється за методами стратегічного позиціонування (SWOT – аналізу, матриць БКГ та Мак – Кінсі, конкурентного аналізу та інших). У роботі з використанням методу аналізу ієрархій (МАІ) на основі попарних порівнянь індикаторів, було побудовано матрицю й визначено вагу кожного індикатора у формуванні агрегатних показників К_{пр. ринку} й К_{конкур.} Дані показники розраховуються за формулою:

К_{пр. ринку}(К_конкур)= w_i q_i

де, w_i – вага i-того індикатора у формуванні агрегатного показника; q_i – оцінка індикатора, що здійснюється експертним методом за діапазоном оцінок.

Конкуренція на страховому ринку України здійснює суттєвий вплив на управління компаніями й вимагає від їх керівництва пошуку ефективних інструментів планування, аналізу й оцінки результатів діяльності, створення й впровадження систем моніторингу за ключовими показниками вартості, реалізації заходів щодо підвищення організаційного потенціалу за рахунок реорганізації структурних та функціональних підрозділів компанії, їх взаємодії, вдосконалення корпоративної системи звітності й моделі менеджменту персоналу. Аналіз ефективності управління страховими компаніями за показниками їх вартості було проведено на прикладі чотирьох страхових компаній, які відрізняються своїм організаційно-правовим статусом, обсягами діяльності та за іншими показниками. За результатами аналізу зроблено наступні висновки:

• переважна більшість (69,1%) страхових компаній України є закритими акціонерними товариствами, механізм оцінки ринкової вартості яких суттєво відрізняється від ВАТ, але в умовах нерозвинутого фондового ринку останні також не можуть бути достовірно оцінені, на що вказують дані про ціни угод про продаж українських страхових компаній за останні роки;

• за структурою доходів у більшості страховиків частка надходжень від страхової діяльності коливається від 5 до 28%, що свідчить про перевагу операцій не страхового характеру. Така ситуація є негативною щодо впливу на вартість страховика;

• цільовою функцією управління вартістю страхової компанії є зростання чистого прибутку, що вимагає збільшення доходів від страхування та оптимізації витрат на ведення справи за їх обсягом та структурою. Їх співвідношення оцінюється за коефіцієнтом навантаження, зменшення якого сигналізують про втрату економічних вигод компанії у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які зменшують капітал компанії. Доповнюють процес оцінки ефективності використання капіталу показники резервного леверіджу та співвідношення страхових резервів до платежів. За ними визначається схильність прибутку компанії до зниження під впливом перевитрат коштів страхових резервів при випадковому коливанні страхових виплат через неадекватну оцінку ризику або вибору невідповідних його рівню методів формування резервів;

• власний капітал страхових компаній у валюті балансу складає від 35% до 96%, а його рентабельність (ROE) коливається від 0,7% до 55,9% (табл. 3).

Таблиця 3

Показники оцінки власного капіталу страхових компаній

Розбіжність між компаніями за наведеними показниками пов’язана з находженням їх на різних ЕЖЦР. Запропонована у роботі модель оцінки управління за параметрами ЕЖЦР було апробовано у компанії „Страхові традиції”, що дозволило визначити її стратегічні позиції на ринку у векторі „привабливість ринку – конкурентоспроможність”(рис. 3).

За розрахунками у компанії „Страхові традиції” коефіцієнт еластичності чистого прибутку за обсягом доходів дорівнює 0,58%, що надає змогу визначити зміну відповідних коефіцієнтів.

Так, з урахуванням впливу параметрів ЕЖЦР було визначено чутливість EVA до зміни обсягів продажу, що складає 26% вимагає корегування обраної стратегії розвитку.

Для даної компанії найбільш ефективною є стратегія оновлення, що потребує вдосконалення системи продажу, мотивації персоналу та корпоративної звітності. На підставі оцінки еластичності продажу послуг було запропоновано нову систему управління, що спирається на виділення каналів продажу (прямих продаж та корпоративних) та інтегрованої системи за рівнями: обласна дирекція – центр продажу – точка продажу. З метою активізації продаж було доповнено механізм стимулювання персоналу показниками вартості та мотиваційними показниками, які корегуються при розрахунку змінної частини оплати праці. За рахунок відкриття нових підрозділів компанії отримано зростання доходів від операційної діяльності до 62 млн. грн., валового прибутку до 18,6 млн. грн., у тому числі за рахунок запропонованих у роботі заходів оптимізації витрат прибуток від страхової діяльності склав 162 тис. грн.

Розширення мережі страхової компанії потребує впровадження в управління її вартістю нових стандартів корпоративної звітності, серед яких запропоновано ввести звіт про вартість, де міститься інформація фінансового та нефінансового характеру за факторами впливу на фінансовий результат. Цей звіт призначений трьом категоріям користувачів: зовнішнім інвесторам, акціонерам та менеджменту компанії. За структурою у звіті надається інформація про конкурентне середовище, стратегію компанії, функціональні області управління її вартістю, склад спеціальних звітів (про скорегований рух грошових коштів, про формування чистого прибутку компанії, про економічну додану вартість та прогнозний звіт про стан компанії наприкінці терміну реалізації обраної стратегії). За кожним звітом встановлений фінансовий показник, за яким оцінюється ефективність управління вартістю страховика.