9.8. Штрафні санкції за порушення валютного законодавства

Одним з основних напрямків контрольно-економічної роботи підрозділів валютного контролю державних податкових органів є проведення перевірок суб'єктів підприємництва та застосування штрафних санкцій у разі виявлення порушень валютного законодавства.

До недавнього часу основною часткою таких штрафних санкцій була пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД (90 днів). На виконання Указу Президента України від 27.06.99р. №734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" повноваження щодо застосування санкцій за порушення норм валютного законодавства розподілено між Національним банком України та Державною податковою адміністрацією України.

Національний банк України застосовує санкції, передбачені Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютого контролю" (далі —Декрет), до банків та інших фінансово-кредитних установ, а органи податкової служби -до резидентів та нерезидентів України - суб'єктів підприємницької діяльності.

Наказом ДПА України від 04.10.99 р. № 542, зареєстрованим у Мін'юсті України 19.10.99 р. за № 712/4005, зі змінами та доповненнями, затверджено Порядок застосування штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства. Розглянемо більш докладно особливості застосування цих норм валютного законодавства та приклади порушень, а також питання застосування штрафних санкцій до резидентів та нерезидентів, за винятком банків та інших фінансово-кредитних установ.

Застосування штрафних санкцій у разі одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів

Згідно з правилами валютного регулювання одержання резидентами кредитів в іноземній валюті потребує отримання індивідуального дозволу Національного банку України:

• за Декретом № 15-93 від 19.02.93 р. "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" - індивідуальної ліцензії;

• за Указом - реєстраційного свідоцтва.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.04.91 р. № 959- XII "Про зовнішньо­економічну діяльність" (далі - Закон про ЗЕД) установлено, що ліцензія разова (індивідуальна) - це разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом ЗЕД на період не менше, ніж той, що є необхідним для здійснення операції.

Штрафні санкції за невиконання цих вимог:

• згідно з Декретом - штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей;

• згідно з Указом - штраф у сумі, еквівалентній 1 % розміру одержаного кредиту чи позики.

Сума штрафу в обох випадках перераховується у національну валюту України за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день одержання кредиту, позики. При цьому зазначені договори підлягають подальшій обов'язковій реєстрації в Національному банку України. На виконання Указу Нацбанк України своєю постановою від 22.12.99 р. № 602 затвердив Положення про порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті, зареєстроване в Мін'юсті України 13.01.2000 р. за № 15/4236 (далі - Положення).

При підготовці кредитної угоди з нерезидентом юридична служба підприємства повинна враховувати такі положення:

• договір необхідно зареєструвати до фактичного одержання кредиту;

• отримання кредиту можливе лише в безготівковій формі;

• реєстраційне свідоцтво видається резиденту-позичальнику (без права передачі його третім особам) для реалізації тільки одного кредитного проекту;

• у випадку надходження кредиту на банківський рахунок за кордоном потрібна ліцензія Нацбанку України на відкриття рахунку в іноземному банку.

У разі надходження від нерезидента на адресу резидента-позичальника кредиту і відсутності в уповноваженому банку документів, що свідчать про правомірність одержання резидентом кредитних коштів згідно з чинним законодавством, уповноважений банк, який є агентом валютного контролю, зобов'язаний протягом 3-х робочих днів з дати зарахування цих коштів на поточний рахунок клієнта повідомити про це орган податкової служби за місцем реєстрації резидента як платника податку.У разі одержання резидентами кредиту чи позики в іноземній валюті у сумі, що перевищує суму, зазначену в реєстраційному свідоцтві, сума перевищення вважається сумою кредиту чи позики, отриманою без реєстрації договору. Резидент, який одержав кредит або позику без отримання реєстраційного свідоцтва, зобов'язаний здійснити реєстрацію договору та повідомити орган державної податкової служби. У разі неповідомлення протягом 60 днів з моменту встановлення порушення (складання акта перевірки) про таку реєстрацію орган податкової служби здійснює в установленому порядку подання матеріалів для застосування спеціальних санкцій відповідно до ст. 37 Закону про ЗЕД.

Застосування штрафних санкцій, пердбачених п.2 ст. 16 Декрету

Декретом установлено досить жорсткі правила, згідно з якими резиденти та нерезиденти здійснюють валютні операції. У випадку порушення цих правил застосовуються відповідні штрафні санкції. Існують такі види порушень:

1. Суб'єкти ЗЕД здійснюють операції, які потребують отримання індивідуального дозволу НБУ, без нього.

За це порушення передбачено штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Нацбанку України на день здійснення таких операцій.

Згідно з Декретом Нацбанком України надаються ліцензії на:

• вивезення, переказування, пересилання в Україну валюти України;

• надання та одержання резидентами кредитів в іноземній валюті;

• використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави;

• розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах за межами України;

• здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів;

• здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами України в межах торговельного обороту у валюті України.

2. Резиденти порушують порядок розрахунків, установлений ст.7 Декрету.У цьому випадку застосовується штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Нацбанку України на день здійснення таких операцій.

3. Резиденти не виконують вимоги щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, які перебувають за межами України. Невиконання резидентами цих вимог є порушенням валютного законодавства і тягне за собою штраф у сумі, що встановлюється Нацбанком.

Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна що перебувають за межами України. Форму декларації про валютні цінності та майно, що належать резиденту і знаходяться за межами У країни, терміни її подання затверджено наказом Мінфіну України від 25.12.95 р. № 207 та зареєстровано в Мін'юсті України 11.01.96 р. за J6 18/1043.

Згідно з Указом Президента України від 06.11.97 р № 1246/97 "Про внесення змін до Указу Президента України від 18.06.94 р. № 319 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за межами України" визначено, що декларування суб'єктами підприємницької діяльності здійснюється лише за наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

Невиконання цих вимог тягне за собою накладення штрафу, з урахуванням Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 08.02.2000 р. № 49 та зареєстрованого в Мін'юсті України 04.04.2000 р. за № 209/4430:

• за порушення термінів декларування - у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожен день порушення;

• за порушення порядку декларування штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приклад порушення. Підприємство "А" станом на 01.04.2000 р. мало прострочену ("90 днів") дебіторську заборгованість у сумі, яку погашено 04.01.2001 р. Термін подання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту і знаходяться за межами України, - 25.04.2000 р. Декларацію подано до податкового органу 20.11.2000р.

Розрахунок штрафних санкцій:

• розмір штрафу - один неоподатковуваний мінімум доходів громадян за кожен день - 17 грн.;

• кількість прострочених днів (з 26.04.2000 р. по 20.11.2000 р.) - 209 днів;

• сума штрафу - 17 грн. х 209 - 3553 грн.

Приклад порушення. Підприємство "А" не внесло до декларації про валютні цінності станом на 01.04.2000 р. прострочену дебіторську заборгованість ("90 днів") у сумі 10 ТИС.ДОЛ. США. Декларацію про валютні цінності подано до податкового органу своєчасно.

Розрахунок штрафних санкцій:

• розмір штрафу - 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• неоподатковуваний мінімум 17 грн;

• сума штрафу - 340 грн.

Слід врахувати, що розміри штрафних санкцій за несвоєчасне подання, приховування, перекручування звітності про валютні операції та невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна згідно з Декретом, установлюються та змінюються Нацбанком України.

Контрольні запитання

1. Які документи є підставою для бухгалтерських записів з обліку зовнішньо­економічних операцій?

2. Охарактеризуйте особливості грошового обліку зовнішньоекономічної діяльності.

3. Як здійснюються розрахунки в іноземних валютах?

4. Які документи слід подати у банк для проведення розрахунків у вільно конвертованій валюті?

5. Опишіть порядок відображення експортної операції у бухгалтерському обліку (метод нарахування та касовий метод).

6. Опишіть порядок обліку попередньої оплати за продукцію, що підлягає відправленню на експорт.

7. Опишіть умови відшкодування ПДВ при експорті продукції.

8. Які імпортні товари не оподатковуються податком на добавлену вартість?

9. Що є об"єктом оподаткування ввезених на територію України товарів? Ю.Як може визначити митну вартість митниця у випадку відсутності рахунку-

фактури?

11. Як оприбутковуються імпортні товари суб"єктами господарської діяльності?

12.Для чого необхідна індивідуальна ліцензія Національного банку України?

ІЗ.Опишіть порядок бухгалтерського обліку придбання товарів і розрахунків з іноземними постачальниками.

14.Як обліковуються бартерні операції?

15.Як оподатковуються ПДВ бартерні операції?

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон Української РСР (із змінами та доповненнями) «Про зовнішньо­економічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-ХІІ.

2. Закон Української РСР «Про митну справу в Українській РСР» від 25.06.91 р. № 1262-ХП.

3. Закон України «Про Єдиний митний тариф» від 05.02.92 р.

4. Закон України «Про транзит вантажів» від 20.10.99 p. N° 1172-XIV.

5. Митний кодекс України. - К., 2001.

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. № 65 «Про ставки митних зборів» (із змінами та доповненнями).

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. № 1598 «Про за­твердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України».

8. Постанова Верховної Ради України «Про введення в дію Митного кодексу України» від 12.12.91 р. № 1970-а XII.

9. Наказ ДМКУ від 08.04.92 р. № 73 «Про створення митних установ».

10. Балабанов И.Т., Балабанов AM. Внешнеэкономические связи: Учебн. пособие.

- М.: Финансы и статистика, 1998. - 512 с.

11. Будзинский В. Реализация контракта по импорту согласно INCOTERMS 90.-Львов: Слово, 1993.-90 с.

12. Бровков СМ.,РуденкоЛ£. Валютно-фінансові механізми в міжнародному бізнесі: світовий досвід та українська практика. - К: ТОВ "Агенство "Україна", 2001. - 380 с.

13. Ваш зарубежный партнер. - М.: 1992. - 136 с.

14. Внешнеэкономические контракты. Сборник. Автор-составитель Феонова Л.А.

- М.: СП "Мосвет", 1994. - 224 с.

15. Герчикова И.Н. Маркетинг и международное коммерческое дело. - М.: Внешторгиздат, 1990.- 236 с.

16. Гофман Н.М., Маховикова ГА. Основы внешнеэкономической деятельности. -СПб: Питер, 2001. - 208 с.

17. Грачев Ю.Н. Типичные ошибки во внешнеторговых договорах. - М.: Изд. журнала "Внешнеэкономический бюллетень", 1996. - 32 с.

18. Грачёв Ю.Н. Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника внешнеторговых операций. Учебно-практ. пособие. Б-ка журн. "Внешнеэконо­мический бюллетень". - М.:ЗАО "Бизнес-школа "Интел-Синтез", 2000. - 544 с.

19. Гребельник О.П. Митно-тарифна політика за умов трансформації економічної ситеми: Монографія. - К.: КНЕУ, 2001. - 488с.

20. Деловой контракт с зарубежным партнером. Сост. и общ. ред. А.В.Плотникова.

- К.: Либра. 1993. - 184 с.

21. Дудчак В.І., Мартшюк О.В. Митна справа: Навч.посібник. - К.:КНЕУ, 2002 -310с.

22. Дэниеле Джон Д., Радеба Ли X. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции. Пер. с англ., 6-е изд. - М.: "Дело Лтд", 1994. - 784 с.

23. Ершов АЛ. Основы управления и организации в таможенном деле: Учебное пособие. - СПб.: СПбИВЭСЭП, Санкт-Петербургский имени В.Б.Бобкова филиал РТА, О-ва «Знание», 1999. - 362с.

24. Жданов А. Практическое руководство по внешнеэкономической деятельности.

- СПб: Питер, 2001. - 224 с.

25. Захаров К.В. и др. Логистика, эффективность и риски внешнеэкономических операций. - К: ИНЭСК, 2001. - 237 с.

26. Киреев АЛ. Международная экономика. В 2-х ч. Учеб. пособие для вузов. -М.: Международные отношения, 1999. - 904.С.

27. Козик В.В., Пачкова Л А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2000. - 277 с. - (Вища освіта XXI століття).

28. Козик В.В., Папкова Л.А. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник. - Львів:ДУ "Львівська політехніка",1997. - 151 с.

29. Козик В.В., Пачкова Л.А., Карп'як Я.С. Зовнішньоекономічні операції та контракти. Навч. посібник. - Львів: Оксарт, 1998. - 256 с.

30. Контракт с инофирмой. Энциклопедия международных контрактных отношений/ Под ред.М.Б.Биржакова, 2-е изд. - СПб.: ОЛБИС-САТИС, 1995. - 608 с.

31. Линдерт ПХ. Экономика мирохозяйственных связей. Пер. с англ. /Общ. ред. и предисл. О.В.Ивановой. - М.: Прогресс, 1992. - 520 с.

32. Маринич М.А. Введение во внешнюю торговлю. - Минск.: Тэхналопя, 2000.

- 265 с.

33. Медведев А.Г. Международная передача технологии: Учеб.-метод. пособие по дисц. внешнеэкон. специализации: В 2-х ч. - СПб: Изд-во СПбИЭИ, 1992. - 39 с.-(Сер. "Орг. и планир. внешнеэкон. деят. предприятия"/ СПбИЭИ. Вып. 9).

34. Медведев А.Г. Технико-экономическое обоснование внешнеэкономических операций и международных проектов: Учеб.-метод. пособие по дисц. внешнеэкон. специализации: В 2-х ч. - СПб: Изд-во СПбИЭИ, 1992. - 78 с. - (Сер. "Орг. и планир. внешнеэкон. деят. предприятия"/ СПбИЭИ. Вып. 8,9)

35. Международная торговля: финансовые операции, страхование и другие услуги: Пер. с англ. - К.:Торг.-изд. бюро BHV. 1994. - 480 с.

36. Міжнародні угоди і звичаї: Збірник нормативних актів. - Львів: Каменяр, 1992.

- 192 с.

37. Міжнародний комерційний арбітраж.- К.: ТПП України, 1995. - 200 с.

38. МонтаньеЖан-Клод. Контракт Учебное пособие. Гренобль: Пресс Юниверситер де Гренобль. - Н.Новгород: Изд-во Нижегородского университета, 1999. - 149 с.

39. Ноздрева Р.Б. и др. Организация и управление внешнеэкономической деятельностью: 17-модульная програма для менеджеров "Управление развитием организации". Модуль 10 - М.: ИНФРА-М, 2000. - 363 с.

40. Организация и техника проведения внешнеэкономических операций (конспект лекций). М.: ПРИОР, 2000. - 160 с.

41. Организация и техника внешнеэкономических операций: Сборник задач / В.В. Покровская, Е.В. Разлетовская, А.Н. Головина, ЕЛАндреева; под ред. В.В. Покровской.

- М.: Юристъ, 1999. - 96 с.

42. Основи митної справи: Навч. посіб. / За ред. П.В. Пашка. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2002. - 318 с.: іл. - (Митна справа в Україні).

43. Покровская В.В. Международные коммерческие операции и их регламентация. Внешнеторговый практикум. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 326 с.

44. Попов С.Г. Внешнеэкономическая деятельность фирмы. Особенности менеджмента и маркетинга. Учебное пособие. - М.: Ось-89,1999. - 288 с.

45. Предприятие на внешних рынках: Внешнеторговое дело: Учебник / Под ред. С.И.Долгова, И.И.Кретова. - М.: Издательство БЕК, 1997. - 784с.

46. Сергеев В.И. Логистка в бизнесе: Учебник. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 608с. -(Серия «Высшее образование»).

47. Синецкий Б.И. Внешнеэкономические операции: организация и техника: Учебник. - М.:МО,1989.-384 с.

48. Синецкий Б.И. Основы коммерческой деятельности: Учебник. - М.: Юристь, 1998. - 659 с.

49. Слепое В.А., Гордиенко В.И. Международные торговые расчеты: Учебное пособие/Рос. экон. акад. им. Г.В.Плеханова. - М.: ОКБ-ПРЕСС, 1998. - 168с.

50. Справочник предпринимателя. Серия 1. Внешнеэкономическая деятельность. Международные документы по внешнеэкономической деятельности. - М.: Скарабей, 1993. - 207 с.

51. Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. для студентів вищ. та серед, спец. навч. закл. - К.: AT «Август», 2001. - 422 с.

52. Типовые договоры с зарубежным партнером. - СПб: Закон и бизнес, 1994. -111с.

53. ФеоноваЛА. Внешнеэкономические контракты. Сборник. - М.: Приор, 1994. - 224 с.

54. Фещенко В.В., Фещенко В.М. Универсальный справочник коммерсанта / Под ред. Седых В.Ф., Ищенко В.В. - К.: LIBRA, 1994. - 135 с.

55. Френклт Р. Рут, Антон Філіпенко. Міжнародна торгівля та інвестиції. - К: Основи, 1998.

56. Хойер В. Как делать бизнес в Европе. - М.: Прогресс, 1991. - 253 с.

ДОДАТКИ Додаток 1 .Інкотермс

Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року)

Видання МТП N 560 Введені в дію з 01.01.2000 р.

ВСТУП

1. МЕТА І СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ІНКОТЕРМС

Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Таким чином можна уникнути або, щонайменше, значною мірою скоротити невизначеності, пов'язані з неоднаковою інтерпретацією таких термінів у різних країнах.

Часто сторони, що укладають контракт, незнайомі з різною практикою ведення торгівлі в країнах одна одної. Це може стати причиною непорозумінь, спорів і судових проваджень з усіма пов'язаними з цим марними витратами часу й коштів. З метою вирішення вищезгаданих проблем, МТП в 1936 році вперше опублікувала звід міжнародних правил тлумачення торговельних термінів. Ці правила відомі як "Інкотермс-1936". Пізніше були внесені зміни та доповнення 1953,1967,1976,1980,1990 і 2000 року для узгодження цих правил із сучасною практикою міжнародної торгівлі.

Слід підкреслити, що сфера дії Інкотермс обмежується питаннями, пов'язаними з правами та обов'язками сторін договору купівлі-продажу відносно поставки товарів (під словом "товари" тут розуміються "матеріальні речі", а "нематеріальні товари", такі як комп'ютерне програмне забезпечення, виключаються).

Було виявлено два найпоширеніших напрями неправильного розуміння Інкотермс. Перший - це часте помилкове сприйняття Інкотермс як правил, що мають більше відношення до договору перевезення, аніж договору купівлі-продажу. По-друге, іноді їм приписують охоплення всіх зобов'язань, які сторони могли б воліти включити до контракту. Проте, як завжди підкреслювала МТП, Інкотермс поширюються виключно на відносини між продавцями та покупцями в рамках договору купівлі-продажу, більше того, тільки в деяких, чітко визначених аспектах.

Тоді як експортерам і імпортерам необхідно враховувати практичні зв'язки між різними договорами, необхідними для здійснення міжнародної торгової угоди - де вимагається не тільки договір купівлі-продажу, а й договори перевезення, страхування та фінансування - Інкотермс відносяться тільки до одного з цих договорів, а саме - договору купівлі-продажу. Тим не менш, домовленість сторін про застосування певного терміна Інкотермс обов'язково має значення й для інших договорів. Наведемо лише кілька прикладів: продавець, погодившись на договірні умови CFR або CIF, не може виконати такий договір з використанням іншого виду транспорту, крім водного, оскільки за цими умовами він повинен надати покупцю коносамент чи інший морський транспортний документ, що просто неможливо при використанні інших видів транспорту. Більш того, документ, що вимагається згідно з документарним акре-дитивом, обов'язково залежатиме від засобів перевезення, що використовуватимуться.

По-друге, Інкотермс мають справу з рядом визначених обов'язків, що покладаються на сторони - такими як обов'язок продавця надати товар у розпорядження покупця або передати його для перевезення чи то доставити його до пункту призначення та з розподілом ризику між сторонами в різних випадках. Далі, вони стосуються обов'язків щодо очищення товару для експорту та імпорту, упаковки товару, обов'язку покупця прийняти поставку, а також обов'язку сторін надати підтвердження того, що відповідні зобов'язання були належним чином виконані. Хоча Інкотермс є вкрай важливими для здійснення договору купівлі-продажу, велика кількість проблем, що можуть виникнути в цих відносинах, взагалі ними не розглядаються, зокрема передача права власності та інші майнові права, порушення договору та наслідки таких порушень, а також звільнення від відповідальності в певних ситуаціях. Слід підкреслити, що Інкотермс не призначені для заміни таких умов договору, які необхідні для укладення повного договору купівлі-продажу, чи то через інкорпорацію нормативних умов, чи через індивідуальне узгодження умов. В більшості випадків Інкотермс не мають справи з наслідками порушення договору та звільненням від відповідальності внаслідок різноманітних перешкод. Ці питання повинні вирішуватися іншими умовами договору купівлі-продажу та чинним законодавством. Інкотермс від початку завжди призначалися для застосування при продажі товарів, що поставляються через національні кордони, тобто, вони є міжнародними торговельними термінами. Однак на практиці Інкотермс час від часу також включаються у договори купівлі-продажу товарів виключно в межах внутрішніх ринків. У випадках, коли Інкотермс застосовуються таким чином, статті А.2 та Б.2 й будь-які інші умови інших статей, що стосуються експорту та імпорту, звичайно, стають зайвими.

2. ЧОМУ ІНКОТЕРМС ПЕРЕГЛЯДАЮТЬСЯ?

Основною причиною черги нових редакцій Інкотермс була потреба в їх адаптації до сучасної комерційної практики. Так, у редакції 1980 року було впроваджено термін "Франко-перевізник" (тепер FCA) для випадків, коли пунктом одержання товару в морській торгівлі вже був не традиційний пункт FOB (проходження за поручні судна), а частіше пункт на суші перед завантаженням на борт судна, де товар укладався до контейнера для наступного транспортування морем або використання комбінації різних транспортних засобів (так звані змішані або мультимодальні перевезення).

Далі, при перегляді Інкотермс у 1990 році, у статтях, що стосувалися обов'язку продавця надати докази поставки, було дозволено замінити паперовий документообіг електронним обміном даними (EDI-повідомленнями) за умови, що сторони заздалегідь домовилися здійснювати спілкування за допомогою електронної пошти. Отже, зусилля до вдосконалення структури та викладу Інкотермс для полегшення їх практичного застосування докладаються постійно.

3. ШКОТЕРМС-2000

Впродовж процесу редагування, що зайняв близько двох років, МТП вжила всіх можливих заходів щодо залучення найширшого кола представників світової торгівлі від різноманітних її секторів, репрезентованих у національних комітетах, за посередництвом яких працює МТП, до висловлення своїх поглядів і відгуків на низку проектів. Справжньою винагородою за цю роботу стали свідчення того, що вона викликала набагато активнішу реакцію з боку користувачів з усього світу, ніж будь-яка з попередніх редакцій Інкотермс. Результатом цього діалогу постала версія Інкотермс-2000, що може здатися лише незначною мірою зміненою порівняно до Інкотермс-1990. Зрозуміло, однак, що Інкотермс нині користується всесвітнім визнанням, і тому МТП вирішила закріпити це визнання й уникати змін заради самих змін. З іншого боку, було докладено значних зусиль для забезпечення ясного й точного відображення торговельної практики формулюваннями, використовуваними в Інкотермс-2000. Крім того, значні зміни були внесені в дві області:

• обов'язки щодо митного очищення товару та здійснення митних платежів за термінами FAS і DEQ;

• обов'язки щодо навантаження та розвантаження за терміном FCA.

Всі зміни, як за змістом, так і за формою, були зроблені на основі ретельних досліджень, проведених серед користувачів Інкотермс. Особлива увага приділялася запитам, отриманим з 1990 року групою експертів з Інкотермс, організованою для додаткового обслуговування користувачів Інкотермс.

4. ВКЛЮЧЕННЯ ПРАВИЛ ІНКОТЕРМС У ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ

З урахуванням періодичного внесення змін до Інкотермс, необхідно забезпечити, щоб у кожному випадку, коли сторони мають намір інкорпорувати правила Інкотермс у свій договір купівлі-продажу, завжди робилося чітке посилання на чинну у даний час версію Інкотермс. Цьому можна з легкістю не надати значення, коли, наприклад, посилання на більш ранню редакцію робиться у стандартних формах договорів або в бланках замовлення, використовуваних суб'єктами торговельних відносин. Відсутність посилання на поточну редакцію може потім призвести до спорів щодо того, чи мають сторони намір інкорпорувати цю саму або ж більш ранню версію Інкотермс до складу їхнього договору. Комерсанти, що бажають застосовувати Інкотермс-2000 таким чином, повинні чітко зазначити, що їхній договір регулюється "Інкотермс-2000".

5. СТРУКТУРА ІНКОТЕРМС

В Інкотермс-1990 терміни для полегшення розуміння були згруповані в чотири категорії, відмінні між собою по суті, - починаючи з терміна, згідно з яким продавець тільки забезпечує покупцю доступ до товару на власних площах продавця ("Е"-термін - Ex Works); далі йде друга група, в рамках якої продавець зобов'язаний доставити товар перевізнику, призначеному покупцем ("F''-терміни - FCA, FAS і FOB); далі "С"-терміни, відповідно до яких продавець повинен укласти договір на перевезення, не приймаючи, однак, на себе ризик втрати чи пошкодження товару або додаткові витрати внаслідок подій, що маютьмісце після відвантаження та відправлення товару (CFR, GIF, CPT і СІР); і, нарешті, "D''-терміни, за яких продавець має нести всі витрати та ризики, необхідні для доставки товару до місця призначення (DAF, DES, DEQ, DDU і DDP). Класифікацію торговельних термінів викладено у таблиці.

IHKOTEPMC-2000

Далі під усіма термінами, як і в Інкотермс-1990, відповідні обов'язки сторін зведені в групи під 10 заголовками статей, де кожна стаття з боку продавця "віддзеркалює" статус покупця щодо цього ж питання.

6. ТЕРМІНОЛОГІЯ

При розробці Інкотермс-2000 було докладено значних зусиль для досягнення максимально можливої і бажаної послідовності у використанні різноманітних виразів, що проходять крізь усі тринадцять термінів. Таким чином, вдалося уникнути використання різних формулювань для висловлення одного й того самого змісту. Крім того, по можливості використовувалися саме вирази, уживані в Конвенції ООН 1980 року про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (CISG).

"вантажовідправник"

У деяких випадках необхідність використання одного цього терміна для передачі двох різноманітних значень була викликана виключно відсутністю підхожої альтернативи. Трейдери знайомі з цією складністю у контексті як договорів купівлі-продажу, так і договорів перевезення. Так, наприклад, термін "вантажовідправник" (shipper) позначає як особу, що передав товар для перевезення, так і особу, що укладає договір із перевізником; проте ці два "вантажовідправники" можуть бути різними особами, наприклад, за договором на умовах FOB, де продавець передає товар для перевезення, а покупець укладає договір з перевізником.

"поставка"

Особливо важливо відзначити, що термін "поставка" використовується в Інкотермс у двох різних значеннях. По-перше, для визначення моменту, коли продавець виконав свої зобов'язання щодо доставки товару, визначені в статтях А.4 Правил Інкотермс. По-друге, термін "поставка" також використовується в контексті обов'язку покупця одержати чи прийняти поставку товару, зазначеного в статтях Б.4 Інкотермс. У цьому другому розумінні слово "поставка" означає, по-перше, що покупець "приймає" саму природу "С"-термінів, як-от, що продавець виконав свої обов'язки щодо відправки товарів, і, по-друге, що покупець зобов'язаний отримати товар. Цей останній обов'язок важливий для уникнення непотрібних платежів за зберігання товару до того моменту, як покупець забере товар. Таким чином, наприклад, за контрактами на умовах CFR і GIF покупець зобов'язаний прийняти поставку товарів і отримати їх від перевізника. Якщо покупець не виконає цього, він може стати зобов'язаним відшкодувати збитки продавцю, що уклав договір перевезення з перевізником, або ж покупець повинен буде сплатити перевізнику збори за простій для того, щоб той видав йому товар. Коли в цьому контексті говориться, що покупець зобов'язаний "прийняти поставку", це означає не те, що покупець приймає товар як відповідний договорові купівлі-продажу, але тільки той факт, що продавець виконав своє зобов'язання передати товар для перевезення згідно договору перевезення, який він повинен укласти відповідно до пункту а) статей А.З в "С"-термінах. Таким чином, якщо після отримання товару в пункті призначення покупець виявить, що товар не задовольняє умовам договору купівлі-продажу, він зможе використовувати проти продавця будь-які засоби захисту своїх інтересів, надані йому договором купівлі-продажу та застосовним правом. Як уже зазначалося, ці питання знаходяться цілком поза сферою дії Інкотермс.

Там, де це належить, в Інкотермс-2000 використовується вираз "надавати товар у розпорядження покупця", коли покупець отримує доступ до товару у визначеному місці. Цьому виразу надається те ж саме значення, що й у виразі "передати товар", використовуваному в Конвенції ООН 1980 р. про договори міжнародної купівлі-продажу товарів.

"звичайний"

Слово "звичайний" з'являється в кількох термінах, наприклад, у терміні EXW щодо часу поставки (А.4) і в "С"-термінах щодо документів, які продавець зобов'язаний надати, й договору перевезення, що продавець повинен організувати (А.8, А.З). Зрозуміло, іноді важко сказати точно, що означає слово "звичайний", проте в багатьох випадках можливо точно визначити, як представники сфери торгівлі звичайно діють, і ця практика тоді може бути відповідним дороговказом. У цьому значенні слово "звичайний" є більш корисним, ніж слово "розумний", що потребує оцінки не з погляду світової практики, а виходячи з більш складного принципу сумлінності та чесності. За деяких обставин, певна річ, може виникнути необхідність вирішувати, що означає "розумний". Проте, з наведених причин, в Інкотермс у більшості випадків слову "звичайний" віддано перевагу перед словом "розумний".

"збори"

Щодо обов'язку очистити товари для імпорту, необхідно визначити, що мається на увазі під "зборами", які мають бути сплачені при імпорті товарів. В Інкотермс 1990 року вираз "офіційні збори, сплачувані при експорті й імпорті товару" вживався у терміні DDP у статті А.6. У статті А.6 термін DDP в Інкотермс-2000 слово "офіційні" було виключено через те, що воно призвело до певних непорозумінь при визначенні, чи були збори "офіційними", чи ні. Виключення цього слова не передбачало істотної зміни змісту норми. "Збори", належні до сплати, позначають тільки ті збори, що є необхідним наслідком імпорту як такого і які відповідно повинні бути сплачені згідно з існуючими правилами імпорту. Будь-які додаткові збори, стягувані особами приватного права в зв'язку з імпортом, такі як складські збори, не пов'язані з обов'язком митного очищення товару, не охоплюються згаданим терміном "збори". Проте виконання зазначеного зобов'язання може призвести до пувних витрат на користь митних брокерів або експедиторів, якщо сторона, що несе це зобов'язання, не виконує відповідну роботу сама.

"порти", "місця", "пункти" ("точки") і "площі"

Щодо позначення місця, куди повинні бути доставлені товари, в Інкотермс використовуються різноманітні терміни. У термінах, призначених для застосування виключно при перевезенні товарів водним шляхом - таких як FAS, FOB, CFR, GIF, DES і DEQ - ужиті вирази "порт відправки" і "порт призначення". В усіх інших випадках ужите слово "місце". У деяких випадках було визнано за потрібне також зазначати "пункт" ("точку") всередині порту або місця, оскільки продавцю іноді необхідно знати не тільки про доставку товару у певний район, такий як місто, а й про те, де саме в межах цього району товар має бути наданий у розпорядження покупця. У договорах купівлі-продажу така інформація часто відсутня, і тому Інкотермс передбачають, що якщо конкретний пункт у межах узгодженого місця не був обумовлений і наявні кілька можливих пунктів, продавець може вибрати той, що найбільш придатний для його цілей (як, наприклад, у терміні FCA ст. А.4).

Там, де пунктом доставки виступає місцезнаходження продавця, вживався вираз "площі продавця" (термін FCA ст. А.4).

"корабель"і"судно"

У термінах, призначених для застосування щодо перевезень товарів водним шляхом, вирази "ship" і "vessel" вживаються як синоніми. Поняття "ship" вживається тоді, коли воно входить безпосередньо до складу торговельного терміна, такого як "франко вздовж борта судна" (FAS) і "доставка з судна" (DES), а також традиційно вживаного виразу "перехід через поручні судна" у терміні FOB.

"перевірка" та "огляд"

У статтях А.9 і Б.9 правил Інкотермс відповідно використані заголовки "перевірка - упаковка - маркування" і "огляд товару". Хоча слова "перевірка" та "огляд" є синонімами, було визнано за доцільне вживати перше у відношенні зобов'язання продавця щодо поставки згідно із статтею А.4 та залишити друге для конкретного випадку здійснення "передвідвантажувального огляду", тому що такий огляд звичайно вимагається тільки тоді, коли покупець або органи влади країни експорту чи імпорту хочуть пересвідчитися перед відправкою товару, що він відповідає умовам договору чи нормативних вимог.

7. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ПРОДАВЦЯ ЩОДО ПОСТАВКИ

Інкотермс зосереджують увагу на зобов'язаннях продавця щодо поставки. Точний розподіл функцій і витрат у зв'язку з поставкою товару продавцем звичайно не створює проблем, коли між сторонами існують тривалі торгові відносини. Тоді між ними встановлюється практика ("порядок торгових відносин"), якої вони дотримуються у наступних угодах так само, як раніше. Однак при встановленні нових комерційних відношень або укладанні договору через посередників, що є поширеним при продажу матеріальних товарів, необхідно використовувати умови договору купівлі-продажу та, у випадку, коли в цей договір включаються Інкотермс-2000, - розподіл функцій, витрат і ризиків, що випливає з них.

Звичайно, бажано було б, щоб Інкотермс могли якнайдетальніше визначати обов'язки сторін у зв'язку з поставкою товару. У порівнянні з Інкотермс-1990, у деяких конкретних ситуаціях (наприклад, див. термін FCA ст. А.4) у цьому відношенні було вжито додаткових заходів. Але неможливо було уникнути посилання на торговельні звичаї в статтях А.4 термінів FAS і FOB ("у спосіб, відповідний до звичаїв порту"). Причиною цього є те, що саме в торгівлі матеріальними товарами точний засіб надання товару для перевезення за договорами на умовах FAS або FOB може відрізнятися у різних морських портах.

8. ПЕРЕХІД РИЗИКІВ І ВИТРАТ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ТОВАРОМ

Ризик втрати чи пошкодження товару, а також обов'язок несення витрат, пов'язаних з товаром, переходить від продавця до покупця в момент виконання продавцем своїх зобов'язань щодо поставки товару. Оскільки покупцю не слід надавати можливість відкладення моменту передачі ризиків і витрат, усі терміни передбачають, що ця передача може мати місце навіть до здійснення поставки, якщо покупець не приймає поставку, як домовлено, чи не дає відповідних вказівок (щодо часу відвантаження та/або місця поставки), яких може потребувати продавець в інтересах виконання своїх обов'язків щодо поставки товару. Умовою такого передчасного переходу ризиків і витрат є визначення товару як призначеного для покупця або, як передбачено відповідними положеннями, окремо зарезервованого для нього (індивідуалізованого).

Ця вимога є особливо важливою для терміна EXW, тому що за всіх інших умов товари, як правило, визначаються як призначені для покупця, коли вжито заходів для їх відвантаження або відправлення (терміни "F" і "С") чи то доставки в місце, призначення ("D''-терміни). Проте у виняткових випадках товар може бути відправлений від продавця навалом без точного визначення обсягів, призначених для кожного покупця, і тоді переходу ризиків і витрат не відбувається без вищезазначеної його індивідуалізації (пор. також із пунктом 3 ст. 69 Конвенції ООН 1980 р. про договори міжнародної купівлі-продажу товарів).

9. ТЕРМІНИ

9.1. "Е"-термін покладає на продавця мінімальні зобов'язання: продавець повинен лише надати товар у розпорядження покупця в узгодженому місці - звичайно на власних площах продавця. З іншого боку, як часто буває на практиці, продавець може допомагати покупцю завантажити товар на транспортний засіб, наданий останнім. Хоча термін EXW краще відображував би це явище, якби коло зобов'язань продавця охоплювало й відвантаження, автори визнали за доцільне збереження традиційного принципу мінімальних зобов'язань продавця за умовами терміна EXW, щоб їх можна було застосовувати тоді, коли продавець не хоче брати ніяких зобов'язань щодо відвантаження товару. Якщо покупець бажає покласти на продавця ці додаткові обов'язки, це має бути обумовлено в договорі купівлі-продажу.

9.2. "F''-терміни вимагають від продавця доставки товару для перевезення відповідно до вказівок покупця. Питання пункту такої доставки за умовами FCA викликало утруднення через широке різноманіття обставин, що можуть торкатися договорів, укладених у відповідності з цим терміном. Так, товар може бути завантажений на транспортний засіб, надісланий покупцем, щоб забрати товар з площ продавця; в іншому випадку товар може потребувати відвантаження з транспортного засобу, наданого продавцем для доставки товару на термінал, названий покупцем. Інкотермс-2000 враховують ці варіанти, передбачаючи, що у випадку, коли місцем, названим у договорі в якості місця доставки, є площі продавця, поставка є завершеною, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий покупцем, а в інших випадках - коли товар наданий у розпорядження покупця без розвантаження з транспортного засобу продавця. Варіанти, що вказувалися для різноманітних видів транспорту в статті А.4 терміна FCA Інкотермс-1990, не повторюються в Інкотермс-2000.

Пункт поставки на умовах FOB, такий самий, як у термінах CFR та CIF, залишився без змін в Інкотермс-2000, попри значні дискусії. Хоча у терміні FOB поняття "доставити товар через поручні судна" нині може видаватися в багатьох випадках непідходящим, воно, однак, розуміється комерсантами і застосовується з урахуванням особливостей товару та наявних навантажувальних засобів. Відчувалося, що зміни щодо пункту поставки в терміні FOB можуть створити непотрібну плутанину, особливо щодо продажу промислових товарів, що перевозяться морським шляхом, як правило, чартер-партіями. На жаль, абревіатура FOB ще використовується деякими комерсантами просто для позначення будь-якого пункту доставки - наприклад, "FOB фабрика", "FOB завод", "FOB із заводу продавця" чи інших внутрішніх пунктів, таким чином нехтуючи значенням абревіатури "вільно на борту". Такого вживання терміна, що створює плутанину, слід уникати.

У терміні FAS відбулися важливі зміни щодо обов'язку експортного митного очищення товару, оскільки виявилося, що на практиці найчастіше цей обов'язок покладається на продавця, а не на покупця. Для привернення належної уваги до цієї зміни, її виділено заголовними літерами в преамбулі терміна FAS.

9.3. "С"-терміни вимагають від продавця укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Тому пункт, до якого він повинен оплачувати транспортні витрати, обов'язково має бути зазначений після відповідного "С"-терміна. За умовами термінів CIF і СІР продавець також повинен застрахувати товар і нести витрати щодо страхування. Оскільки точка розподілу витрат фіксована в країні призначення, договори з "С"-термінами часто помилково вважаються договорами прибуття, за якими продавець несе всі ризики та витрати до моменту фактичного прибуття товару до погодженого пункту. Слід підкреслити, однак, що "С"-терміни мають ту ж природу, що "F''-терміни в тому розумінні, що продавець здійснює виконання договору в країні відвантаження або відправлення. Таким чином, договори купівлі-продажу на умовах

"С"-термінів, як і договори на умовах "F"-термінів, входять до категорії договорів відправлення.

У природі договорів відправлення закладено, що, в той час як звичайні транспортні витрати за перевезення товару звичайним маршрутом і способом до погодженого місця сплачуються продавцем, покупець приймає ризики втрати чи пошкодження товару, а також додаткові витрати, які можуть виникнути внаслідок подій, що мають місце після належної доставки товару для перевезення. Таким чином, "С"-терміни відрізняються від усіх інших термінів тим, що вказують на дві "критичні" точки. Одна - це точка, до якої продавець повинен організувати перевезення й нести витрати за договором перевезення, а інша - це точка переходу ризиків. З цієї причини, покладення на продавця за "С"-договором додаткових зобов'язань щодо продовження його відповідальності за збереження товару після проходження товаром вищезгаданої точки переходу ризику має здійснюватися з максимальною обережністю. Сутність "С"-термінів полягає у звільненні продавця від будь-яких подальших ризиків і витрат після належного виконання ним договору купівлі-продажу шляхом укладення договору перевезення та передання товару перевізникові, а також забезпечення страхування за термінами GIF і СІР.

Сутнісна природа "С"-термінів як умов договорів відправлення також відо­бражається у використанні документарних акредитивів як переважного засобу платежу за цих обставин. У випадках, коли сторони договору купівлі-продажу домовилися, що продавець одержить оплату при поданні погоджених вантажовідправних документів до банку відповідно до умов документарного акредитиву, несення продавцем подальших ризиків і витрат після одержання оплати, за акредитивом чи іншим шляхом, після відвантаження й відправлення товару суперечило б ключовій меті доку­ментарного акредитиву. Звичайно, продавцю доведеться нести витрати за договором перевезення незалежно від того, чи фрахт підлягає оплаті до відправки (в пункті відправки), чи в місці призначення; однак додаткові витрати, що можуть виникнути внаслідок подій, які матимуть місце після відвантаження й відправлення, обов'язково покладаються на покупця.

Якщо продавець повинен забезпечити договір перевезення, який охоплює оплату мит, податків та інших зборів, такі витрати звичайно покладаються на продавця в тій мірі, в якій це передбачено договором. Тепер це чітко сформульовано в статті А.6 усіх "С"-термінів.

Якщо звичайно необхідно укласти кілька договорів перевезення, пов'язаних з перевантаженням товару в проміжних пунктах для доставки його до обумовленого місця призначення, продавець повинен оплачувати всі відповідні витрати, включаючи будь-які витрати, що виникають при перевантаженні товару з одного транспортного засобу на інший. Проте якщо перевізник використав право перевантаження за відповідною умовою договору перевезення з метою уникнення непередбачених перешкод (наприклад, затори криги, страйки, робочі заворушення, приписи органів влади, війна чи воєнні дії), тоді всі додаткові витрати, що випливають із цього, будуть віднесені на рахунок покупця, тому що зобов'язання продавця обмежене організацією звичайного договору перевезення.

Часто трапляється, що сторони договору купівлі-продажу бажають чітко визначити міру, в якій продавець зобов'язаний забезпечувати договір перевезення, включаючи витрати на розвантаження. Оскільки такі витрати звичайно покриваються ціною фрахту, коли товар перевозиться звичайними судноплавними лініями, договір купівлі-продажу часто передбачає, щоб товар перевозився в такий спосіб або принаймні відповідно до "лінійних умов" (умов перевезення вантажів рейсовими суднами). В інших випадках після термінів CFR і CIF додаються слова "включаючи розвантаження" ("розвантажено"). Втім, не рекомендується додавати до "С"-термінів абревіатури, за винятком випадків, коли у відповідному секторі торгівлі значення абревіатури є цілком зрозумілим та прийнятим договірними сторонами, виходячи з відповідного законодавства чи торговельного звичаю.

Зокрема, для продавця небажано - та й неможливо, не змінюючи саму природу "С"-термінів - брати на себе будь-які зобов'язання щодо прибуття товару в місце призначення, бо ризик будь-якої затримки під час перевезення несе покупець. Таким чином, будь-яке зобов'язання щодо часових рамок обов'язково має стосуватися місця відвантаження чи відправлення, наприклад, "відвантаження (відправлення) не пізніше ...". Умова, наприклад, "CFR Гамбург не пізніше ..." є насправді некоректною і тому залишає місце для різноманітних тлумачень. Можна припустити, що сторони мали на увазі або те, що товар повинен дійсно прибути в Гамбург у визначений день, і тоді договір вже буде не договором відвантаження, а договором прибуття, чи, навпаки, що продавець повинен відправити товар у такий термін, коли товар, за звичайного ходу обставин, прибуде в Гамбург до визначеної дати, за винятком випадків затримки перевезення внаслідок непередбачуваних подій.

У товарній торгівлі трапляється, що товар купується під час перевезення на судні, і в таких випадках після торговельного терміна додається вираз "на плаву". Оскільки за таких умов, згідно з положеннями термінів CFR і CIF, ризик втрати чи пошкодження товару вже перейшов від продавця до покупця, можуть виникнути складності тлумачення. З одного боку, можливе збереження загального значення термінів CFR і CIF щодо розподілу ризику між продавцем і покупцем, як-от, переходу ризику в момент відвантаження: це могло б означати, що покупець змушений прийняти наслідки подій, що вже відбулися на момент вступу договору купівлі-продажу в силу. Іншим варіантом було б визнати збіг моменту переходу ризику з часом укладення договору купівлі-продажу. Перший варіант досить практичний, оскільки зазвичай неможливо визначити стан товару під час перевезення. З цих міркувань стаття 68 Конвенції ООН 1980 року про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (CISG) передбачає, що "(якщо на те вказують обставини) покупець приймає на себе ризик у відношенні товару, проданого під час його перебування в дорозі, з моменту здачі товару перевізнику, що видав документи, які підтверджують договір перевезення". Проте це правило має виняток, коли "продавець знав або повинен був знати, що товар втрачено чи пошкоджено і він не сповістив про це покупця". Таким чином, тлумачення термінів CFR або CIF із додаванням виразу "на плаву" залежатиме від правових норм, застосовних до договору купівлі-продажу. Сторонам рекомендується перевірити, яке право застосовується до їх договору та яке рішення має з цього випливати. У випадку сумнівів сторонам рекомендується чітко розкрити це питання в своєму договорі.

На практиці сторони часто все ще використовують стару абревіатуру C&F (або С і F, C+F). Проте в більшості випадків виявляється, що вони розглядають ці вирази як еквіваленти CFR. Сторонам, аби уникнути труднощів тлумачення їх договору, слід застосовувати правильний термін Інкотермс - CFR, що є єдиною прийнятою в усьому світі стандартною абревіатурою терміна "вартість і фрахт (... назва порту призначення)".

Терміни CFR і CIF у статтях А.8 правил Інкотермс-1990 зобов'язували продавця надавати копію чартер-партії в усіх випадках, коли його транспортний документ (звичайно коносамент) містив посилання начартер-партію, наприклад, через вказівки на "всі інші умови, передбачені в чартер-партії". Хоча, звичайно, договірна сторона повинна завжди бути в змозі визначити всі умови свого договору - бажано під час його укладання, - виявилося, що практика надання чартер-партії, як зазначено вище, створює проблеми, зокрема в зв'язку з акредитивними операціями. Обов'язок продавця надавати відповідно до умов CFR і CIF копію чартер-партії разом з іншими транспортними документами було виключено з Інкотермс-2000.

Хоча статті А.8 правил Інкотермс спрямовані на забезпечення надання продавцем покупцю "доказів поставки", варто підкреслити, що продавець виконує цю вимогу в момент надання "звичайних" доказів. Згідно з умовами термінів СРТ і СІ Р це буде "звичайний транспортний документ", а термінів CFR і CIF - коносамент або морська накладна. Транспортні документи повинні бути "чистими", що означає, що вони не повинні містити застереження чи вказівки, що констатують дефектний стан товару та/або упаковки. Якщо такі застереження або вказівки з'являються в документі, він вважається "нечистим" і не приймається банками в операціях з документарними акредитивами. Проте слід зазначити, що транспортний документ, навіть без таких застережень чи вказівок, звичайно не є для покупця беззаперечним доказом того, що товар був відвантажений відповідно до умов договору купівлі-продажу для використання проти перевізника. Як правило, перевізник у стандартному тексті на першій сторінці транспортного документа відмовляється прийняти відповідальність за інформацію щодо товару, зазначаючи, що детальні відомості, включені до транспортного документа, є лише заявами вантажовідправника. Згідно з більшістю чинних законів і принципів перевізник повинен принаймні використати легальні способи перевірки правильності інформації, й невиконання цього може покласти на нього відповідальність перед вантажоодержувачем. Втім, у контейнерній торгівлі перевізник не має засобів перевірки вмісту контейнера, якщо тільки він сам не відповідав за його наповнення.

Існують тільки два терміни, пов'язані із страхуванням, як-от терміни CIF і СІР. Відповідно до них продавець зобов'язаний забезпечити страхування на користь покупця. В інших випадках сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі. Оскільки продавець страхує угоду на користь покупця, він не знає конкретних вимог останнього. Відповідно до стандартних умов страхування вантажів Інституту лондонських страховиків страхування може здійснюватися з "мінімальним покриттям" за умовами С, із "середнім покриттям" за умовами В і з "найбільш широким покриттям" за умовами А. Оскільки при продажу товарів за терміном CIF покупець може захотіти продати товар у дорозі наступному покупцеві, який, у свою чергу, може вирішити знову перепродати товар, неможливо знати розмір страхового покриття, що задовольнятиме таких покупців, і, таким чином, традиційно за умов CIF обирається мінімальне страхування, з можливістю покупця вимагати від продавця додаткового покриття.

Однак мінімальне страхування не підходить для продажу промислових товарів, коли ризик викрадення, розкрадання або неналежного поводження з товаром чи збереження товару потребує більшого покриття, ніж за умовами С. Оскільки термін СІР, на відміну від терміна CIF, як правило, не застосовується для продажу промислових товарів, доцільно було б затвердити найширше страхове покриття за СІР, а не мінімальне за CIF. Але встановлення різних обов'язків продавця щодо страхування за термінами CIF і СІР привело б до плутанини, тож обидва терміни обмежують обов'язки продавця щодо страхування мінімальним покриттям. Для покупця на умовах СІР особливо важливо мати на увазі таке: при необхідності додаткового страхування він повинен домовитися з продавцем, чи той надасть додаткове страхування, чи покупець сам подбає про нього. Бувають також окремі випадки, коли покупець може захотіти одержати ще більший захист, ніж той, що надається згідно з вищезгаданими стандартними умовами А, наприклад, страхування на випадок війни, повстань, громадських заворушень, страйків тощо. Якщо він бажає, щоб продавець забезпечив таке страхування, він повинний надати йому відповідні вказівки щодо того, в якому випадку продавець буде зобов'язаний, за відповідних можливостей, забезпечити таке страхування.

9.4. "D''-терміни відмінні за своєю природою від "С"-термінів, тому що відповідно до "D''-термшів продавець відповідає за прибуття товару в узгоджене місце чи пункт призначення на кордоні чи всередині країни імпорту. Продавець зобов'язаний нести всі ризики й витрати щодо доставки товару до цього місця (пункту). Таким чином, "D''-терміни позначають договори прибуття, тоді як "С"-терміни вказують на договори відвантаження (відправлення).

Відповідно до "D''-термінів, за винятком DDP, продавець не зобов'язаний доставляти товар очищеним для імпорту в країну призначення.

Традиційно, за терміном DEQ продавець був зобов'язаний очистити товар для імпорту, оскільки товар мав бути вивантажений на причал і в такий спосіб ввезений до країни імпорту. Але внаслідок змін у процедурах митного очищення в більшості країн, тепер доречніше, щоб здійснювала очищення і сплачувала мита й інші збори сторона з місцезнаходженням у відповідній країні. Таким чином, зміни до терміна DEQ було внесено з тієї ж причини, що й згадані раніше зміни в терміні FAS, і так само вони виділені заголовними літерами у преамбулі.

Виявилося, що в багатьох країнах вживаються торгові терміни, не включені в Інкотермс, переважно при залізничних перевезеннях ("франко кордон" - "franco bor­der", "franco-frontiere", "Frei Granze"). Проте такі терміни звичайно не передбачають, що продавець зобов'язується нести ризик втрати чи пошкодження товару під час транспортування до кордону. За цих обставин бажано було б застосовувати термін СРТ із зазначенням кордону. Якщо, з іншого боку, сторони мають на меті несення продавцем ризику під час перевезення, доречно вживати термін DAF із зазначенням кордону.

Термін DDU був запроваджений у версії Інкотермс 1990 року. Термін виконує важливу функцію у випадках, коли продавець готовий доставити товар до країни призначення без очищення його для імпорту й оплати мита. У країнах, де імпортне очищення може бути складним і займати багато часу, для продавця ризиковане брати на себе зобов'язання доставити товар у пункт митного очищення. Хоча за умовами статей Б.5 і Б.б терміна DDU покупець зобов'язаний нести додаткові ризики й витрати внаслідок можливого невиконання своїх обов'язків щодо очищення товару для імпорту, продавцю не рекомендується застосовувати термін DDU у Відношенні країн, де можна очікувати ускладнень при імпортному очищенні товару.

10. ВИРАЗ "НЕМАЄ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ"

Як випливає з виразів "продавець зобов'язаний" і "покупець зобов'язаний", терміни Інкотермс стосуються тільки зобов'язань, які несуть одна перед одною сторони. Тому слова "немає зобов'язань" були включені в усіх випадках, коли одна сторона не несе зобов'язань перед іншою. Таким чином, якщо, наприклад, відповідно до статті А.З відповідного терміна продавець зобов'язаний укласти й оплатити договір перевезення, ми зустрічаємо слова "немає зобов'язань" під заголовком "договір перевезення" у статті Б.З "а", що визначає статус покупця. Знову ж, коли жодна із сторін не несе відповідних зобов'язань перед іншою, слова "немає зобов'язань" постають відносно обох сторін, наприклад, щодо страхування.

У будь-якому випадку навіть коли одна сторона може "не мати зобов'язань" щодо виконання певної задачі перед іншою, це не означає, що виконання цієї задачі не в її інтересах. Так, наприклад, тільки через те, що покупець за умовами терміна CFR не зобов'язаний перед продавцем укласти договір страхування за статтею Б.4, ясно, що укладення такого договору відповідає його інтересам, бо за статтею А.4 продавець не несе зобов'язань щодо забезпечення страхування.

11. ВАРІАЦІЇ ІНКОТЕРМС

На практиці часто виникає ситуація, коли сторони намагаються самостійно досягти більшої точності терміна, додаючи певні слова до термінів Інкотермс. Слід зауважити, що Інкотермс не дають ніяких вказівок стосовно таких змін. Таким чином, якщо сторони не можуть спертися на усталений торговельний звичай у тлумаченні таких приписок, вони можуть зіткнутися з серйозними проблемами, коли неможливо забезпечити однозначне розуміння останніх. Наприклад, при використанні поширених виразів "Франко-борт укладено" або "Франко-завод навантажено" неможливо досягти в усьому світі єдиного розуміння того, що зобов'язання продавця таким чином поширюються не тільки на покриття вартості фактичного вантаження товару відповідно на судно чи наземний транспортний засіб, а й на прийняття ризику випадкової втрати чи пошкодження товару в процесі укладання й навантаження. З цих причин сторонам настійно рекомендується чітко зазначити, чи мають вони на увазі тільки те, що обов'язки щодо здійснення або оплати дій з укладання й завантаження покладаються на продавця, чи що на ньому залишається й ризик до фактичного завершення укладання й завантаження. На це питання Інкотермс не дають відповіді; тому, якщо договір також чітко не розкриває наміри сторін, вони можуть зазнати зайвих утруднень і витрат.

Хоча Інкотермс-2000 не торкаються багатьох із цих традиційно використовуваних варіантів, преамбули до деяких торговельних термінів усе ж попереджають сторони про необхідність спеціальних умов договору у випадку бажання сторін вийти за межі умов Інкотермс:

• EXW - додатковий обов'язок продавця завантажити товар на транспортний засіб покупця;

• CIF/CIP - потреба покупця в додатковому страхуванні;

• DEQ - додатковий обов'язок продавця щодо сплати витрат після розвантаження. У деяких випадках продавці й покупці посилаються на комерційну практику

рейсових (контейнерних) і чартерних перевезень. За цих обставин необхідно чітко розрізняти зобов'язання сторін за договором перевезення і їхні взаємні обов'язки за договором купівлі-продажу. На жаль, відсутні авторитетні визначення таких виразів, як "лінійні умови" й "портові збори". Розподіл витрат згідно з відповідними умовамиможе відрізнятися в різних місцях і періодично змінюватися. Сторонам рекомендується чітко вказати в договорі купівлі-продажу, як ці витрати повинні розподілятися між ними.

Вирази, які часто вживаються в чартер-партіях, такі як "Франко-борт укладено", "Франко-борт укладено та впорядковано", іноді використовуються в договорах купівлі-продажу для точного пояснення того, якою мірою продавець за умовами FOB повинен здійснити укладення товару та розміщення його на борту судна. У випадку додавання цих слів, у договорі купівлі-продажу необхідно роз'яснити, чи відносяться додаткові обов'язки тільки до витрат, чи й до ризиків теж.

Як уже зазначалося, було докладено всіх зусиль для відображення в термінах Інкотермс найпоширенішої комерційної практики. Проте в деяких випадках - особливо там, де Інкотермс-2000 відрізняються від Інкотермс-1990 - сторони можуть захотіти іншої дії умов за торговельними термінами, їм нагадуватиметься про можливі варіанти у преамбулі до термінів, зазначаючи на них слово "Проте" або "Однак".

12. ЗВИЧАЇ ПОРТУ ЧИ ПЕВНОЇ СФЕРИ ТОРПВЛІ

Оскільки Інкотермс утворюють набір термінів-умов для використання в різних галузях торгівлі та регіонах, точно визначити обов'язки сторін назавжди й для всіх неможливо. Тому до певної міри необхідно посилатися на звичаї порту чи певної сфери торгівлі, або практику, яку могли встановити самі сторони в своїх попередніх відносинах (пор. зі ст. 9 Конвенції ООН 1980 року про договори міжнародної купівлі-продажу товарів. Звичайно, бажано, щоб продавці та покупці постійно підтримували належну двосторонню поінформованість щодо таких звичаїв під час переддоговірних переговорів, і при виникненні неясностей висвітлювали своє правове становище у відповідних статтях своїх договорів купівлі-продажу. Такі спеціальні умови конкретного договору замінюватимуть чи змінюватимуть усе сформульоване в умовах різноманітних термінів Інкотермс як правил тлумачення.

13. ВИБІР ПОКУПЦЕМ МІСЦЯ ВІДПРАВЛЕННЯ

У деяких ситуаціях може виявитися неможливим на момент укладення договору купівлі-продажу прийняти точне рішення щодо конкретного пункту чи навіть місця, до яких продавець повинен доставити товар для перевезення. Наприклад, на цій стадії можуть бути зазначені просто район чи досить велика територія, наприклад, морський порт. Після цього звичайно робиться застереження про право чи обов'язок покупця пізніше назвати більш конкретний пункт у зазначених рамках. Якщо покупець зобов'язаний назвати конкретний пункт відповідно до вищевикладеного, невиконання цього може призвести до покладення на нього ризиків і додаткових витрат, що можуть стати наслідком такого невиконання (статті Б.5/Б.7 усіх термінів). Крім того, невикористання покупцем свого права зазначити такий пункт може надати продавцю право вибрати пункт, найбільш придатний для своїх цілей (FCA стаття А.4).

14. МИТНЕ ОЧИЩЕННЯ

Термін "митне очищення" викликав різночитання. Тому при кожному посиланні на обов'язок продавця або покупця виконати зобов'язання, пов'язані з проходженням товару через митницю країни експорту або імпорту, тепер зазначається, що цей обов'язок стосується не тільки оплати мита і всіх інших зборів, але також виконання й оплати будь-яких адміністративних дій, пов'язаних із проходженням товару через митницю та сповіщенням органів влади про це. Далі, подекуди вважалося, хоч і цілком неправомірно, непотрібним застосовувати терміни, що торкаються обов'язку митного очищення товару, у випадках, коли (як, наприклад, у межах Європейського Союзу чи інших зон вільної торгівлі) обов'язки щодо сплати митних платежів та обмеження щодо імпорту чи експорту відсутні. Для прояснення цих ситуацій у статті А.2 і Б.2, А.6 і Б.6 відповідних термінів Інкотермс були включені слова "де це належить", щоб терміни використовувалися без будь-яких двозначностей у випадках, коли митні процедури не потрібні. Звичайно бажано, щоб митне очищення організовувала сторона, що має постійне місцезнаходження в країні, де має відбуватися це очищення, або принаймні особа, що діє там від імені цієї сторони. Таким чином, експортер, як правило, повинен проводити очищення товару для експорту, а імпортер - для імпорту. Інкотермс-1990 відступали від цього принципу в торговельних термінах EXW і FAS (обов'язок експортного очищення товару на покупці) та DEQ (обов'язок імпортного очищення на продавці), але в редакції Інкотермс-2000 терміни FAS і DEQ покладають обов'язок митного очищення товару для експорту на продавця, а для імпорту - відповідно на покупця. Термін же EXW, що покладає мінімальні обов'язки на продавця, був залишений без змін (обов'язок очищення товару для експорту покладається на покупця). За терміном DDP продавець безпосередньо погоджується зробити те, що випливає з самого розшифрування назви терміна - "Доставлено, мито оплачене", тобто очистити товар для імпорту і сплатити будь-які збори, що випливають із цього.

15. ПАКУВАННЯ

У більшості випадків сторони заздалегідь знають, яка упаковка необхідна для безпечного перевезення товару в місце призначення. Однак через те, що обов'язки продавця упакувати товар можуть значно варіюватися залежно від засобу та тривалості планованого перевезення, було визнано за необхідне передбачити обов'язок продавця упакувати товар відповідно до умов транспортування, але тільки в тій мірі, в якій йому до укладення договору купівлі-продажу стали відомі обставини, пов'язані з транспортуванням (пор. зі ст. 35( 1) і 35(2)(Ь) Конвенції ООН 1980 року про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, згідно з якими товар, включаючи упаковку, повинен бути "придатний для будь-якої конкретної цілі, про яку продавця було прямо чи побічно повідомлено під час укладання договору, за винятком тих випадків, коли з обставин вирливає, що покупець не покладався або що для нього було нерозумним покладатися на компетентність і судження продавця").

16. ОГЛЯД ТОВАРУ

У багатьох випадках покупцю можна рекомендувати домовитися про огляд това­ру до або в момент його передачі продавцем для перевезення (так званий пере-двідвантажувальний огляд). Якщо в договорі не передбачено інше, покупець самостійно несе витрати такого огляду, що проводиться в його власних інтересах. Проте якщо огляд проводиться з метою надання продавцю можливості виконати будь-які обов'язкові правила, застосовані до експорту товару в його власній країні, продавець повинен сам оплатити такий огляд, за винятком договорів за терміном EX W, тому що при вживанні останнього витрати такого огляду лежать на покупцеві.

17. ВИДИ ТРАНСПОРТУ ТА ВІДПОВІДНІ ЇМ ТЕРМІНИ ШКОТЕРМС-2000 Будь-який вид транспорту

Виключно морський і внутрішній водний транспорт

18. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ

У деяких випадках преамбула того чи іншого терміна містить рекомендації щодо його вживання чи невживання. Це особливо важливо при виборі між термінами FCA і FOB. На жаль, комерсанти продовжують вживати термін FOB там, де він зовсім недоречний, змушуючи цим продавця нести ризики після передачі товару перевізнику, названому покупцем. Термін же "FOB" можна застосовувати тільки тоді, коли здійснення поставки товару передбачається після переходу "через поручні судна" чи, в будь-якому випадку, на судно, а не шляхом передачі перевізнику для наступного завантаження на судно, наприклад, складеним у контейнери чи завантаженим на вантажівки або у фури для їх поромного перевезення методом "з коліс на колеса". Відповідно, у преамбулі до терміна FOB була зроблена настійна заувага про недоречність вживання цього терміна, коли сторони не мають намірів щодо здійснення поставки в момент переходу товару через поручні судна.

Трапляється, що сторони помилково вживають терміни, призначені для перевезення товарів морем, і тоді, коли мають на увазі інший вид транспорту. Це може поставити продавця в незручне становище, коли він не може виконати своє зобов'язання щодо надання покупцю відповідного документа (наприклад, коносамента, морської накладної чи їх електронного еквіваленту). Таблиця, наведена в параграфі 17, показує, який термін Інкотермс-2000 слід використовувати для того чи іншого виду транспорту. Крім того, у преамбулі до кожного терміна вказується, чи може він використовуватися для всіх видів транспорту, чи тільки для водного.

19. КОНОСАМЕНТ І ЕЛЕКТРОННА ТОРГІВЛЯ

Традиційно бортовий коносамент є єдиним прийнятним документом, який може надавати продавець відповідно до термінів CFR і CIF. Коносамент виконує три важливі функції, а саме:

• доказ поставки товару на борт судна;

• доказ укладення договору перевезення;

• засіб передання прав на товар у дорозі іншій стороні шляхом передачі їй паперового документа.

Інші транспортні документи, крім коносамента, будуть виконувати перші дві з зазначених функцій, але не матимуть впливу на процес доставки товару в Місце призначення й не даватимуть можливості покупцю продати товар у дорозі шляхом передачі документів своєму покупцю. Натомість, інші транспортні документи зазначитимуть сторону, що має право на одержання товару в місці призначення. Той факт, що володіння коносаментом вимагається для одержання товарів від перевізника в місці призначення, особливо ускладнює його заміну електронними засобами зв'язку.

По-друге, звичайно коносамент виписується у кількох оригіналах, але, безперечно, дуже важливо, щоб покупцю або банку, що діє відповідно до його інструкцій при здійсненні виплат продавцю, було забезпечено передачу продавцем всіх оригіналів (так званого "повного комплекту"). Це є також вимогою Уніфікованих правил та звичаїв Міжнародної торгової палати для документарних акредитивів /ICC Uniform Customs and Practice for Documentary Credits ("UCP"); версія, що діє на дату публікації Інкотермс-2000, позначається як публікація МТП №500).

Транспортні документи повинні засвідчувати не тільки доставку товару перевізнику, а й те, що товар, наскільки може підтвердити перевізник, був отриманий у належному вигляді і доброму стані. Будь-який запис у транспортних документах, який би свідчив, що товар був отриманий в іншому стані, робить документ "нечистим" і, таким чином, неприйнятним відповідно до UCP.

Незважаючи на особливу юридичну природу коносаменту, очікується його заміщення електронними засобами в найближчому майбутньому. Вже версія Інкотермс 1990 року належним чином врахувала це очікуване вдосконалення. Згідно із статтями А.8 термінів, паперові документи можуть бути замінені електронними повідомленнями за умови, що сторони домовилися підтримувати зв'язок в електронній формі. Такі повідомлення можуть передаватися безпосередньо зацікавленій стороні або через третю особу, що надає послуги, які створюють додаткову вартість. Однією з таких корисних послуг, що може бути надана третьою особою, є реєстрація постійних володільців коносаменту. Системи, що надають такі послуги, наприклад, т. зв. служба БОЛЕРО, можуть вимагати подальшого ствердження відповідними юридичними нормами та прин-ципами, як зазначають Правила електронних коносаментів Міжнародного Морського Комітету 1990 року (Comite Maritime International 1990 Rules for Electronic Bills of Lading) та статті 16-17 Типового закону UNCITRAL про електронну торгівлю (UNCITRAL Model Law on Electronic Commerce).

20. НЕПЕРЕДАВАНІ ТРАНСПОРТНІ ДОКУМЕНТИ ЗАМІСТЬ КОНОСАМЕНТІВ

За останні роки було досягнуто значного спрощення документообігу. Коносаменти часто заміняються непередаваними документами, подібними до тих, що використову­ються в інших, ніж морські, перевезеннях. Ці документи називаються "морськими накладними", "контейнерними накладними", "вантажними розписками" або варіантами таких виразів. Непередавані документи цілком придатні для використання, за винятком випадків, коли покупець хоче продати товар у дорозі шляхом передачі паперового документа новому покупцю. Щоб це стало можливим, обов'язково має бути збережений обов'язок продавця надати коносамент відповідно до умов CFR і CIF. Проте якщо договірні сторони знають, що покупець не планує продажу транзитного товару, вони можуть спеціально домовитися про звільнення продавця від обов'язку надати коносамент або, навпаки, вжити терміни СРТ і СІР там, де немає вимоги про надання коносамента.

21. ПРАВО ДАВАТИ ВКАЗІВКИ ПЕРЕВІЗНИКУ

Покупець, що сплачує ціну товару відповідно до "С"-терміна, повинен забезпечити позбавлення продавця можливості після одержання оплати розпоряджатися товаром шляхом надання нових вказівок перевізнику. Деякі транспортні документи, призначені для окремих видів транспорту (повітряний, дорожній або залізничний), пропонують договірним сторонам можливість перешкоджати продавцю у видачі таких нових вказівок перевізнику шляхом забезпечення покупця окремим оригіналом чи дублікатом накладної. Однак документи, що їх використовують замість коносаментів у морських перевезеннях, як правило, не містять такої "блокуючої" функції. Міжнародний Морський Комітет (СМІ) виправив цей недолік названих документів при виданні в 1990 році "Єдиних правил морських накладних" (Uniform Rules for Sea Waybills), що дозволяють сторонам включити умову "без права розпорядження", за якою продавець відмовляється від права розпоряджатися товаром через надання вказівок перевізнику щодо доставки товару іншій особі чи в інше місце, ніж зазначено в накладній.

22. АРБІТРАЖ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГОВОЇ ПАЛАТИ

Договірні сторони, що хочуть мати можливість звернутися до Арбітражного суду при МТП у випадку виникнення спорів, повинні спеціально і чітко домовитися про арбітраж Міжнародної торгової палати у своєму контракті або, за відсутності єдиного договірного документа, шляхом обміну повідомленнями, що становитиме угоду між ними. Факт включення одного або кількох термінів Інкотермс у договір чи пов'язане з цим листування сам по собі НЕ є домовленістю про можливість звернутися до арбітражу МТП. МТП рекомендує таке стандартне арбітражне застереження: "Будь-які спори, що виникають з цього договору або в зв'язку з ним, підлягають остаточному врегулюванню відповідно до Арбітражного регламенту Міжнародної торгової палати,одним або кількома арбітрами, призначеними відповідно до зазначеного Регламенту".

EXW

EX WORKS (... named place) ФРАНКО-ЗАВОД (... назва місця)

Термін "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.) без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Таким чином, цей термін передбачає мінімальні обов'язки продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.

Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу. Цей термін не слід застосовувати, коли покупець не в змозі виконати експортні формальності прямо чи посередньо. За таких обставин має вживатися термін FCA, за умови, що продавець погоджується нести витрати й ризики, пов'язані із завантаженням товару.

А. Обов'язки продавця

А.1. Надання товару відповідно до договору

Продавець зобов'язаний надати товар з комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, відповідно до умов договору купівлі-продажу, а також будь-яких інших доказів відповідності, які можуть вимагатися за договором.

А.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Продавець зобов'язаний, на прохання, за рахунок і на ризик покупця, всіляко сприяти в одержанні, де це належить, будь-якої експортної ліцензії або іншого офіційного дозвільного документа, необхідного для здійснення експорту товару.

А.З. Договори перевезення та страхування

а) Договір перевезення. Немає зобов'язань.

б) Договір страхування. Немає зобов'язань.

А.4. Поставка

Продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів. Якщо сторони не узгодили конкретної точки в межах названого місця поставки і наявні декілька придатних для цього точок, продавець може вибрати таку точку в межах місця поставки, яка найбільш відповідає його цілям.

А.5. Перехід ризиків

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4.

А.6. Розподіл витрат

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.6, нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4.

A.7. Повідомлення покупцю

Продавець зобов'язаний дати покупцю вичерпне повідомлення щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього.

А.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Немає зобов'язань.

А.9. Перевірка - упаковка - маркування

П родавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для надання товару в розпорядження покупця.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно надавати в розпорядження товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

А.10. Інші обов'язки

Продавець зобов'язаний, на прохання, за рахунок і на ризик покупця, надати йому всіляке сприяння в одержанні будь-яких документів чи еквівалентних їм електронних повідомлень, що видаються чи передаються у країні поставки та/або походження товару, яких може потребувати покупець для експорту та/або імпорту товару і, в разі необхідності, для його транзитного перевезення через будь-яку країну.

Продавець зобов'язаний забезпечити покупця, на його вимогу, інформацією, необхідною для оформлення страхування.

Б. Обов'язки покупця

Б.1. Сплата ціни

Покупець зобов'язаний сплатити ціну товару відповіднос до договору купівлі-продажу.

Б.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Покупець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку експортну та імпортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності.

Б.З. Договори перевезення та страхування

а) Договір перевезення. Немає зобов'язань.

б) Договір страхування. Немає зобов'язань.

Б.4. Прийняття поставки

Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності з статтями А.4 і А.7/Б.7.

Б.5. Перехід ризиків

Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару:

• з моменту, коли він є поставленим відповідно до статті А.4;

• від настання погодженої сторонами дати чи дати закінчення будь-якого періоду, встановленого для прийняття поставки, - що виникають внаслідок неподання покупцем повідомлення згідно статті Б.7, але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору.

Б.6. Розподіл витрат

Покупець зобов'язаний сплатити:

• всі витрати, пов'язані з товаром, з моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4;

• будь-які додаткові витрати, що виникли внаслідок невиконання покупцем обов'язку прийняти поставку товару, наданого в його розпорядження, або дати належне повідомлення відповідно до статті Б.7, за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору;

• у випадках, де це належить, усі мита, податки й інші збори, а також витрати на виконання митних процедур, що підлягають сплаті при експорті.

Покупець зобов'язаний відшкодувати усі витрати і збори, сплачені продавцем при наданні допомоги згідно із статтею А.2.

Б.7. Повідомлення продавцю

Якщо покупець має право визначати час у рамках погодженого періоду та/або місце прийняття поставки, то він зобов'язаний надати продавцю необхідне повідомлення щодо них.

Б.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Покупець зобов'язаний надати продавцю належні докази прийняття поставки.

Б.9. Огляд товару

Покупець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з будь-яким передвідванта-жувальним оглядом товару, в тому числі оглядом, що вимагається державними органами країни експорту.

Б.10. Інші обов'язки

Покупець зобов'язаний сплатити всі витрати та збори, пов'язані з одержанням документів або еквівалентних їм електронних повідомлень, згаданих у статті А. 10, а також відшкодувати витрати, понесені продавцем у зв'язку з наданням покупцю допомоги відповідно до згаданої статті.

FCA

FREE CARRIER (... named place) ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (... назва місця)

Термін "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Цей термін може бути вжитий незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення.

Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. „

Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.

А. Обов'язки продавця

А. 1. Надання товару відповідно до договору

Продавець зобов'язаний надати товар з комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, відповідно до умов договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором.

А.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Продавець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку експортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для експорту товару.

А.З. Договори перевезення та страхування

а) Договір перевезення

Немає зобов'язань. Проте, за наявності прохання покупця або відповідної комерційної практики, у випадку, якщо покупець своєчасно не дав інших указівок, продавець вправі укласти договір перевезення на звичайних умовах за рахунок і на ризик покупця.

У будь-якому випадку продавець може відмовитися від укладання такого договору. В такому разі він повинен негайно сповістити про це покупця.

б) Договір страхування. Немає зобов'язань.

А.4. Поставка

Продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем відповідно до статті А.З "а", у названому місці в день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.

Поставка вважається здійсненою:

а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього;

б) якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем відповідно до статті А.З "а", нерозвантаженим з транспортного засобу продавця.

Якщо сторони не узгодили конкретного пункту в межах названого місця поставки і наявні кілька придатних для цього пунктів, продавець може вибрати пункт у межах місця поставки, який найбільше задовольняє його вимогам.

За відсутності точних вказівок від покупця, продавець може поставити товар для перевезення у спосіб, що зумовлюється видом транспорту та/або кількістю та/або характером товару.

А.5. Перехід ризиків

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4.

А.6. Розподіл витрат

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.6:

• нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4;

• сплатити, коли це належить, витрати митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару.

А.7. Повідомлення покупцю

Продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення про здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. У випадку неприйняття перевізником поставки відповідно до статті А.4 в узгоджений термін, продавець зобов'язаний відповідно сповістити про це покупця.

А.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Продавець зобов'язаний за власний рахунок надати покупцю звичайні докази поставки товару у відповідності зі статтею А.4.

Якщо документ, згаданий вище як доказ поставки, не є транспортним документом, продавець зобов'язаний надати покупцю на прохання, за рахунок і на ризик останнього, всіляке сприяння в одержанні транспортного документа у зв'язку з укладенням договору перевезення (наприклад, оборотного коносамента, необоротної морської накладної, документа перевезення внутрішнім водним транспортом, повітряної, залізничної чи автотранспортної накладної або транспортних документів змішаного перевезення).

У випадку, якщо продавець і покупець домовилися про використання засобів електронного обміну даними, згаданий вище документ може бути замінено еквівалентним електронним повідомленням (EDI-повідомленням).

А.9. Перевірка - упаковка - маркування

Продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару відповідно до статті А.4.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

А. 10. Інші обов'язки

Продавець зобов'язаний, на прохання, за рахунок і на ризик покупця, всіляко сприяти в одержанні будь-яких документів чи еквівалентних їм електронних повідомлень (інших, ніж зазначені в статті А.8), що видаються чи передаються у країні поставки та/або походження товару, яких може потребувати покупець для імпорту товару і, в разі необхідності, для його транзитного перевезення через будь-яку країну.

Продавець зобов'язаний забезпечити покупця, на його вимогу, інформацією, необхідною для оформлення страхування.

Б. Обов'язки покупця

Б.1. Сплата ціни

Покупець зобов'язаний сплатити ціну товару відповідно до договору купівлі-продажу.

Б.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Покупець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку імпортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для імпорту товару та його транзитного перевезення через будь-яку країну.

Б.З. Договори перевезення та страхування

а) Договір перевезення

Покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця, окрім випадків, коли договір перевезення укладено продавцем відповідно до статті А.З "а".

б) Договір страхування. Немає зобов'язань.

Б.4. Прийняття поставки

Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено відповідно до статті А.4.

Б.5. Перехід ризиків

Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару:

• з моменту, коли він є поставленим відповідно до статті А.4;

• від настання погодженої сторонами дати чи дати закінчення будь-якого періоду, узгодженого для поставки, що виникають, або внаслідок непризначення покупцем перевізника чи іншої особи відповідно до статті А.4, або внаслідок неприйняття перевізником чи іншою особою, призначеною покупцем, товару у своє відання в узгоджений термін, чи внаслідок ненадання покупцем належного повідомлення відповідно до статті Б.7, але за умови, що товар був належним чином індиві­дуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору.

Б.6. Розподіл витрат

Покупець зобов'язаний сплатити:

• всі витрати, пов'язані з товаром, з моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4;

• будь-які додаткові витрати, що виникли внаслідок невиконання покупцем обов'язку призначити перевізника або іншу особу відповідно до статті А.4, або внаслідок неприйняття особою, призначеною покупцем, товару у своє відання в узгоджений термін, чи внаслідок ненадання покупцем належного повідомлення відповідно до статті Б.7, - але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору;

• у випадках, де це належить, усі мита, податки й інші збори, а також витрати на виконання митних процедур, що підлягають сплаті при імпорті товару та його транзитному перевезенні через будь-яку країну.

Б.7. Повідомлення продавцю

Покупець зобов'язаний дати продавцю достатнє повідомлення про назву особи, зазначеної в статті А.4, і, в разі необхідності, визначити вид транспорту, а також дату чи період поставки, і, в разі потреби, пункт у межах місця, де товар повинен бути доставлений перевізнику або іншій особі, зазначеній покупцем.

Б.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Покупець зобов'язаний прийняти докази поставки відповідно до статті А.8.

Б.9. Огляд товару

Покупець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з будь-яким передвідван-тажувальним оглядом товару, за винятком випадків, коли такий огляд вимагається державними органами країни експорту.

Б. 10. Інші обов'язки

Покупець зобов'язаний сплатити всі витрати та збори, пов'язані з одержанням документів або еквівалентних їм електронних повідомлень, згаданих у статті А. 10, а також відшкодувати витрати, понесені продавцем у зв'язку з наданням покупцю допомоги відповідно до згаданої статті, та укладенням договору перевезення відповідно до статті А.З "а".

Покупець зобов'язаний давати продавцю належні вказівки в усіх випадках, коли відповідно до статті А.З "а" виникає потреба у сприянні продавця в укладенні договору перевезення.

FAS

FREE ALONGSIDE SHIP (... named port of shipment) ФРАНКО ВЗДОВЖ БОРТУ СУДНА (... назва порту відвантаження) Термін "франко вздовж борту судна" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар розміщений біля борту судна у названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець.

Термін FAS зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

ЦЕ ПРАВИЛО СТАНОВИТЬ ВІДХІД ВІД ПОПЕРЕДНІХ ВЕРСІЙ "ІНКОТЕРМС", ЯКІ ПОКЛАДАЛИ ОБОВ'ЯЗКИ ЩОДО МИТНОГО ОЧИЩЕННЯ ТОВАРУ ДЛЯ ЕКСПОРТУ НА ПОКУПЦЯ.

Проте, якщо сторони бажають, щоб покупець узяв на себе обов'язки з експортного очищення товару, сторони повинні включити чітке застереження про це у договір купівлі-продажу.

Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

А. Обов'язки продавця

А.1. Надання товару відповідно до договору

Продавець зобов'язаний надати товар з комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, відповідно до умов договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором.

А.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Продавець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку експортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для експорту товару.

А.З. Договори перевезення та страхування

а) Договір перевезення. Немає зобов'язань.

б) Договір страхування. Немає зобов'язань.

А.4. Поставка

Продавець зобов'язаний розмістити товар біля борту судна, вказаного покупцем, у місці завантаження, вказаному покупцем, у названому порту відвантаження, на дату чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, та у спосіб, що відповідає звичаям порту.

А.5. Перехід ризиків

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4.

А.6. Розподіл витрат

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.6:

• нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4;

• сплатити, коли це належить, витрати митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що піддягають сплаті при експорті товару.

А.7. Повідомлення покупцю

Продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення про здійснення доставки товару до борту призначеного судна.

A.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Продавець зобов'язаний за власний рахунок надати покупцю звичайні докази поставки товару відповідно до статті А.4.

Якщо документ, згаданий вище як доказ поставки, не є транспортним документом, продавець зобов'язаний надати покупцю на прохання, за рахунок і на ризик останнього, всіляке сприяння в одержанні транспортного документа у зв'язку з укладенням договору перевезення (наприклад, оборотного коносамента, необоротної морської накладної, відповідного документа внутрішнього водного транспорту).

У випадку, якщо продавець і покупець домовилися про використання засобів електронного обміну даними, згаданий вище документ може бути замінено еквівалентним електронним повідомленням (EDI-повідомленням).

А.9. Перевірка - упаковка - маркування

Продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару відповідно до статті А.4.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

А. 10. Інші обов'язки

Продавець зобов'язаний, на прохання, за рахунок і на ризик покупця, надати йому всіляке сприяння в одержанні будь-яких документів чи еквівалентних їм електронних повідомлень (інших, ніж зазначені в статті А.8), що видаються чи передаються у країні відправлення та/або походження товару, яких може потребувати покупець для імпорту товару і, в разі необхідності, для його транзитного перевезення через будь-яку країну.

Продавець зобов'язаний забезпечити покупця, на його вимогу, інформацією, необхідною для оформлення страхування.

Б. Обов'язки покупця

Б. 1. Сплата ціни

Покупець зобов'язаний сплатити ціну товару відповідно до договору купівлі-продажу.

Б.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Покупець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку імпортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для імпорту товару та його транзитного перевезення через будь-яку країну.

Б.З. Договори перевезення та страхування а) Договір перевезення

Покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого порту відвантаження.

б) Договір страхування. Немає зобов'язань.

Б.4. Прийняття поставки

Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено відповідно до статті А.4.

Б.5. Перехід ризиків

Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару:

• з моменту, коли він є поставленим відповідно до статті А.4;

• від настання погодженої сторонами дати чи від дати закінчення періоду, узгодженого для поставки, - що виникають при невиконанні покупцем обов'язку дати повідомлення відповідно до статті Б.7, або у випадку, якщо призначене ним судно не прибуває своєчасно, чи не може прийняти товар, чи припиняє прийняття вантажів до настання часу, про який було повідомлено відповідно до статті Б.7, - але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору.

Б.6. Розподіл витрат

Покупець зобов'язаний сплатити:

• всі витрати, пов'язані з товаром, з моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4;

• будь-які додаткові витрати, що виникають внаслідок того, що судно, призначене покупцем, не прибуває своєчасно, чи не може прийняти товар, чи припиняє прийняття вантажів до настання часу, про який було повідомлено відповідно до статті Б.7, або внаслідок неподання покупцем належного повідомлення відповідно до статті Б.7, -але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору;

• у випадках, де це належить, - усі мита, податки й інші збори, а також витрати на виконання митних процедур, що підлягають сплаті при імпорті товару та його транзитному перевезенні через будь-яку країну.

Б.7. Повідомлення продавцю

Покупець зобов'язаний дати продавцю достатнє повідомлення про назву судна, пункт завантаження і час здійснення поставки, що ним вимагається.

Б.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Покупець зобов'язаний прийняти докази поставки відповідно до статті А.8.

Б.9. Огляд товару

Покупець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з будь-яким передвідван-тажувальним оглядом товару, за винятком випадків, коли такий огляд вимагається державними органами країни експорту.

Б.10. Інші обов'язки

Покупець зобов'язаний сплатити всі витрати та збори, пов'язані з одержанням документів або еквівалентних їм електронних повідомлень, згаданих у статті А. 10, а також відшкодувати витрати, понесені продавцем у зв'язку з наданням покупцю допомоги відповідно до згаданої статті.

FOB

FREE ON BOARD (... named port of shipment)

ФРАНКО-БОРТ (... назва порту відвантаження)

Термін "франко-борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не мають намірів щодо здійснення поставки товару через поручні судна, слід вживати термін FCA.

А. Обов'язки продавця

А.1. Надання товару відповідно до договорму

Продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, відповідно до умов договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором.

А.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Продавець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку експортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для експорту товару.

А.З. Договори перевезення та страхування

а) Договір перевезення. Немає зобов'язань.

б) Договір страхування. Немає зобов'язань.

А.4. Поставка

Продавець зобов'язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту.

А.5. Перехід ризиків

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.

А.6. Розподіл витрат

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.6: • нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження;

• сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару.

А.7. Повідомлення покупцю

Продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення про здійснення поставки товару відповідно до статті А.4.

А.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Продавець зобов'язаний за власний рахунок надати покупцю звичайні докази поставки товару відповідно до статті А.4.

Якщо документ, згаданий вище як доказ поставки, не є транспортним документом, продавець зобов'язаний надати покупцю на прохання, за рахунок і на ризик останнього, всіляке сприяння в одержанні транспортного документа у зв'язку з укладенням договору перевезення (наприклад, оборотного коносамента, необоротної морської накладної, транспортних документів внутрішнього водного транспорту або змішаного перевезення).

У випадку, якщо продавець і покупець домовилися про використання засобів електронного обміну даними, згаданий вище документ може бути замінено еквівалентним електронним повідомленням (EDI-повідомленням).

А.9. Перевірка - упаковка - маркування

Продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару відповідно до статті А.4.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки), Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

А. 10. Інші обов'язки

Продавець зобов'язаний, на прохання, за рахунок і на ризик покупця, надати йому всіляке сприяння в одержанні будь-яких документів чи еквівалентних їм електронних повідомлень (інших, ніж зазначені в статті А.8), що видаються чи передаються у країні відправлення та/або походження товару, яких може потребувати покупець для імпорту товару і, в разі необхідності, для його транзитного перевезення через будь-яку країну.

Продавець зобов'язаний забезпечити покупця, на його вимогу, інформацією, необхідною для оформлення страхування.

Б. Обов'язки покупця

Б.1. Сплата ціни

Покупець зобов'язаний сплатити ціну товару відповідно до договору купівлі-продажу.

Б.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Покупець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку імпортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності у зв'язку з імпортом товару, а також, у разі необхідності, з його транзитним перевезенням через будь-яку країну.

Б.З. Договори перевезення та страхування

а) Договір перевезення

Покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого порту відвантаження.

б) Договір страхування. Немає зобов'язань.

Б.4. Прийняття поставки

Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено відповідно до статті А.4.

Б.5. Перехід ризиків

Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару:

• з моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відван­таження;

• від настання погодженої сторонами дати чи від дати закінчення періоду, узгодженого для поставки, - що виникають внаслідок неподання покупцем повідомлення відповідно до статті Б.7, або внаслідок того, що призначене ним судно не прибуває своєчасно, чи не може прийняти товар, чи припиняє прийняття вантажів до настання часу, про який було повідомлено відповідно до статті Б.7, - але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору.

Б.6. Розподіл витрат

Покупець зобов'язаний сплатити:

• всі витрати, пов'язані з товаром, із моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження;

• будь-які додаткові витрати, що виникають внаслідок того, що судно, призначене покупцем, не прибуває своєчасно, чи не може прийняти товар, чи припиняє прийняття вантажів до настання часу, про який було повідомлено відповідно до статті Б.7, або внаслідок неподання покупцем належного повідомлення відповідно до статті Б.7., - але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору;

• у випадках, де це належить, - усі мита, податки й інші збори, а також витрати на виконання митних процедур, що підлягають сплаті при імпорті товару та його транзитному перевезенні через будь-яку країну.

Б.7. Повідомлення продавцю

Покупець зобов'язаний дати продавцю достатнє повідомлення про назву судна, пункт завантаження і час здійснення поставки, що ним вимагається.

Б.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Покупець зобов'язаний прийняти докази поставки відповідно до статті А.8.

Б.9. Огляд товару

Покупець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з будь-яким передвідванта-жувальним оглядом товару, за винятком випадків, коли такий огляд вимагається державними органами країни експорту.

Б. 10. Інші обов'язки

Покупець зобов'язаний сплатити всі витрати та збори, пов'язані з одержанням документів або еквівалентних їм електронних повідомлень, згаданих у статті А. 10, а також відшкодувати витрати, понесені продавцем у зв'язку з наданням покупцю допомоги відповідно до згадної статті.

CFR

COST AND FREIGHT (... named port of destination)

ВАРТІСТЬ І ФРАХТ (... назва порту призначення)

Термін "вартість і фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, ПРОТЕ, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця.

Термін CFR зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не мають намірів щодо здійснення поставки товару через поручні судна, слід вживати термін СРТ.

А. Обов'язки продавця

А.1. Надання товару у відповідності з договором

Продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, відповідно до умов договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором.

А.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Продавець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку експортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для експорту товару.

А.З. Договори перевезення та страхування

а) Договір перевезення.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до названого порту призначення звичайним судноплавним маршрутом морським (або, у відповідному випадку, внутрішнім водним) судном такого типу, що звичайно використовується для перевезення товарів з характеристиками, аналогічними визначеним у договорі купівлі-продажу.

б) Договір страхування. Немає зобов'язань.

А.4. Поставка

Продавець зобов'язаний здійснити поставку товару на борт судна в порту відвантаження в узгоджену дату або в межах узгодженого періоду.

А.5. Перехід ризиків

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження.

А.6. Розподіл витрат

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.6:

• нести усі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4;

• сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, що випливають із статті А.З "а", включаючи витрати щодо завантаження товару на борт судна і будь-які платежі за розвантаження товару в узгодженому порту розвантаження, покладені на продавця відповідно до договору перевезення;

• сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну, у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.

А.7. Повідомлення покупцю

Продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення про здійснення поставки товару відповідно до статті А.4, а також будь-яке інше повідомлення, якого потребує покупець для отримання можливості вжити звичайно необхідних для одержання товару заходів.

А.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Продавець зобов'язаний, за власний рахунок, негайно надати покупцю звичайний транспортний документ, виписаний для узгодженого порту призначення.

Цей документ (наприклад, оборотний коносамент, необоротна морська накладна, документ перевезення внутрішнім водним транспортом) повинний поширюватися на товар, що продається, бути датованим у межах строків, узгоджених для відвантаження товару, давати покупцю можливість вимагати товар від перевізника в порту призначення та, за відсутності іншої домовленості, давати покупцю можливість продати товар у дорозі третій особі шляхом виконання передавального напису на документі на користь наступного покупця (оборотний коносамент) або шляхом повідомлення перевізника.

Якщо такий транспортний документ видається в декількох оригіналах, покупцю повинен бути переданий повний комплект оригіналів.

У випадку, якщо продавець і покупець домовилися про використання засобів електронного обміну даними, згаданий вище документ може бути замінено еквівалентним електронним повідомленням (EDI-повідомленням).

А.9. Перевірка - упаковка - маркування

Продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару відповідно до статті А.4.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.

А. 10. Інші обов'язки

Продавець зобов'язаний, на прохання, за рахунок і на ризик покупця, надати йому всіляке сприяння в одержанні будь-яких документів чи еквівалентних їм електронних повідомлень (інших, ніж зазначені в статті А.8), що видаються чи передаються у країні відправлення та/або походження товару, яких може потребувати покупець для імпорту товару і, в разі необхідності, для його транзитного перевезення через будь-яку країну.

Продавець зобов'язаний забезпечити покупця, на його вимогу, інформацією, необхідною для оформлення страхування.

Б. Обов'язки покупця

Б. 1. Сплата ціни

Покупець зобов'язаний сплатити ціну товару відповідно до договору купівлі-продажу.

Б.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Покупець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку імпортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для імпорту товару та його транзитного перевезення через будь-яку країну.

Б.З. Договори перевезення та страхування

а) Договір перевезення. Немає зобов'язань.

б) Договір страхування. Немає зобов'язань.

Б.4. Прийняття поставки

Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено відповідно до статті А.4, та одержати товар від перевізника в названому порту призначення.

Б.5. Перехід ризиків

Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.

У випадку невиконання свого зобов'язання дати повідомлення у відповідності з статтею Б.7, покупець повинен нести всі ризики втрати чи пошкодження товару від настання погодженої сторонами дати чи від дати закінчення періоду, встановленого для відвантаження, - але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору.

Б.6. Розподіл витрат

Покупець зобов'язаний, з урахуванням положень статті А.З "а", сплатити:

• всі витрати, пов'язані з товаром, з моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4;

• всі витрати і збори, пов'язані з товаром під час його перевезення до прибуття в порт призначення, за винятком витрат і зборів, які відповідно до договору перевезення покладаються на продавця;

• витрати щодо розвантаження товару, включаючи сплату ліхтерних і причальних зборів, за винятком витрат і зборів, які відповідно до договору перевезення покладаються на продавця;

• всі додаткові витрати внаслідок неподання покупцем повідомлення щодо товару відповідно до статті Б.7 від настання узгодженої дати чи дати закінчення періоду, встановленого для відвантаження, але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору;

• у випадках, де це належить, - усі мита, податки й інші збори, а також витрати на виконання митних процедур, що підлягають сплаті при імпорті товару та, в разі необхідності, при його транзитному перевезенні через будь-яку країну, якщо вони не покладаються на продавця у складі витрат за договором перевезення.

Б.7. Повідомлення продавцю

У випадку, якщо покупець вправі визначати час відвантаження товару та/або порт призначення, він зобов'язаний дати продавцю достатнє повідомлення про них.

Б.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Покупець зобов'язаний прийняти транспортний документ відповідно до статті А.8, якщо він відповідає умовам договору.

Б.9. Огляд товару

Покупець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з будь-яким передвідванта-жувальним оглядом товару, за винятком випадків, коли такий огляд вимагається державними органами країни експорту.

Б.10. Інші обов'язки

Покупець зобов'язаний сплатити всі витрати та збори, пов'язані з одержанням документів або еквівалентних їм електронних повідомлень, згаданих у статті А. 10, а також відшкодувати витрати, понесені продавцем у зв'язку з наданням покупцю допомоги у відповідності із згаданою статтею.

CIF

COST, INSURANCE AND FREIGHT (... named port of destination) ВАРТІСТЬ, СТРАХУВАННЯ ТА ФРАХТ (... назва порту призначення) Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою

продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для

доставки товару до названого порту призначення, ПРОТЕ, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Термін CIF зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

Цей термін може вживатися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не мають намірів щодо здійснення поставки товару через поручні судна, слід вживати термін СІР.

А. Обов'язки продавця

А.1. Надання товару відповідно до договору

Продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, відповідно до умов договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором.

А.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Продавець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку експортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для експорту товару.

А.З. Договори перевезення та страхування

а) Договір перевезення.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до названого порту призначення звичайним судноплавним маршрутом морським (або, у відповідному випадку, внутрішнім водним) судном такого типу, що звичайно використовується для перевезення товарів з характеристиками, аналогічними визначеним у договорі купівлі-продажу.

б) Договір страхування. Продавець зобов'язаний за власний рахунок застрахувати вантаж відповідно до договору купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, висувати вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття.

Договір страхування має бути укладений із страховиками або страховою компанією, що користуються доброю репутацією, та, за відсутності прямої домовленості сторін про інше, на умовах мінімального страхового покриття відповідно до Умов страхування вантажів (Institute Cargo Clauses) Інституту Лондонських Страховиків (Institute of London Underwriters) або будь-якого подібного зводу правил. Тривалість періоду страхового покриття обумовлюється статтями Б.4 і Б.5. За вимогою покупця і за його рахунок, продавець зобов'язується, де це можливо, забезпечити страхування від військових ризиків, ризиків, пов'язаних із страйками, повстаннями та іншими громадськими заворушеннями. Мінімальне страхування повинне покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 % в (тобто 110%) і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу.

А.4. Поставка

Продавець зобов'язаний здійснити поставку товару на борт судна в порту відвантаження в узгоджену дату або в межах узгодженого періоду.

А.5. Перехід ризиків

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження.

А.6. Розподіл витрат

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.6:

• нести усі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4;

• сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, що випливають із статті А.З "а", включаючи витрати щодо завантаження товару на борт судна;

• нести витрати, пов'язані з придбанням страхування відповідно до статті А.З "б";

• сплатити будь-які збори за розвантаження в узгодженому порту розвантаження, покладені на продавця відповідно до договору перевезення;

• сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.

А.7. Повідомлення покупцю

Продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення про здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4, а також будь-яке інше повідомлення, якого потребує покупець для отримання можливості вжити звичайно необхідних для одержання товару заходів.

А.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Продавець зобов'язаний, за власний рахунок, негайно надати покупцю звичайний транспортний документ, виписаний для узгодженого порту призначення.

Цей документ (наприклад, оборотний коносамент, необоротна морська накладна, документ перевезення внутрішнім водним транспортом) має поширюватися на товар, що продається, бути датованим у межах строків, узгоджених для відвантаження товару, давати покупцю можливість вимагати товар від перевізника в порту призначення та, за відсутності іншої домовленості, давати покупцю можливість продати товар у дорозі третій особі шляхом виконання передавального напису на документі на користь наступного покупця (оборотний коносамент) або шляхом повідомлення перевізника.

Якщо такий транспортний документ видається в кількох оригіналах, покупцю має бути переданий повний комплект оригіналів.

У випадку, якщо продавець і покупець домовилися про використання засобів електронного обміну даними, згаданий вище документ може бути замінено еквівалентним електронним повідомленням (EDI-повідомленням).

А.9. Перевірка - упаковка - маркування

Продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару відповідно до статті А.4.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.

А. 10. Інші обов'язки

Продавець зобов'язаний, на прохання, за рахунок і на ризик покупця, надати йому всіляке сприяння в одержанні будь-яких документів чи еквівалентних їм електронних повідомлень (інших, ніж зазначені в статті А.8), що видаються чи передаються у країні відправлення та/або походження товару, яких може потребувати покупець для імпорту товару і, в разі необхідності, для його транзитного перевезення через будь-яку країну.

Продавець зобов'язаний забезпечити покупця, на його вимогу, інформацією, необхідною для оформлення будь-якого додаткового страхування.

Б. Обов'язки покупця

Б.1. Сплата ціни

Покупець зобов'язаний сплатити ціну товару відповідно до договору купівлі-продажу.

Б.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Покупець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку імпортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для імпорту товару та його транзитного перевезення через будь-яку країну.

Б.З. Договори перевезення та страхування

а) Договір перевезення. Немає зобов'язань.

б) Договір страхування. Немає зобов'язань.

Б.4. Прийняття поставки

Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено відповідно до статті А.4, та одержати товар від перевізника в названому порту призначення.

Б.5. Перехід ризиків

Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.

У випадку невиконання свого зобов'язання дати повідомлення у відповідності з статтею Б.7, покупець повинен нести всі ризики втрати чи пошкодження товару від настання погодженої сторонами дати чи від дати закінчення періоду, встановленого для відвантаження, - але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору.

Б.6. Розподіл витрат

Покупець зобов'язаний, з урахуванням положень статті А.З "а", сплатити:

• всі витрати, пов'язані з товаром, з моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4;

• всі витрати і збори, пов'язані з товаром під час його перевезення до прибуття в порт призначення, за винятком витрат і зборів, які відповідно до договору перевезення покладаються на продавця;

• витрати щодо розвантаження товару, включаючи сплату ліхтерних і причальних зборів, за винятком витрат і зборів, які відповідно до договору перевезення покладаються на продавця;

• всі додаткові витрати внаслідок неподання покупцем повідомлення щодо товару у відповідності з статтею Б.7, від настання узгодженої дати чи дати закінчення періоду, встановленого для відвантаження, але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору;

• у випадках, де це належить, усі мита, податки й інші збори, а також витрати на виконання митних процедур, що підлягають сплаті при імпорті товару та, в разі необхідності, при його транзитному перевезенні через будь-яку країну, якщо вони не покладаються на продавця у складі витрат за договором перевезення.

Б.7. Повідомлення продавцю

У випадку, якщо покупець вправі визначати час відвантаження товару та/або порт призначення, він зобов'язаний дати продавцю достатнє повідомлення про них.

Б.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Покупець зобов'язаний прийняти транспортний документ відповідно до статті А.8, якщо він відповідає умовам договору.

Б.9. Огляд товару

Покупець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з будь-яким передвідван-тажувальним оглядом товару, за винятком випадків, коли такий огляд вимагається державними органами країни експорту.

Б. 10. Інші обов'язки

Покупець зобов'язаний сплатити всі витрати та збори, пов'язані з одержанням документів або еквівалентних їм електронних повідомлень, згаданих у статті А. 10, а також відшкодувати витрати, понесені продавцем у зв'язку з наданням покупцю допомоги відповідно до згаданої статті.

Покупець зобов'язаний забезпечити продавця, на його вимогу, інформацією, необхідною для оформлення страхування.

CPT

CARRIAGE PAID TO (... named place of destination)

ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення)

Термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення кількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них. Термін СРТ зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.

А. Обов'язки продавця

А.1. Надання товару відповідно до договору

Продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, відповідно до умов договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором.

А.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Продавець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку експортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для експорту товару.

А.З. Договори перевезення та страхування

а) Договір перевезення.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця призначення, який найбільш задовольняє його цілям.

б) Договір страхування. Немає зобов'язань.

А.4. Поставка

Продавець зобов'язаний здійснити поставку шляхом надання товару перевізнику, з яким укладено договір перевезення, у відповідності зі статтею А.З, а за наявності кількох перевізників - першому з них, для транспортування товару до узгодженого пункту в межах названого місця у встановлену дату чи в межах узгодженого періоду.

A.5. Перехід ризиків

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4.

А.6. Розподіл витрат

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.6:

• нести усі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4, а також сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, що випливають із статті А.З "а", включаючи витрати щодо завантаження товару та будь-які платежі за розвантаження його в місці призначення, покладені на продавця відповідно до договору перевезення;

• сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.

А.7. Повідомлення покупцю

Продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення про здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4, а також будь-яке інше повідомлення, якого потребує покупець для отримання можливості вжити звичайно необхідних для одержання товару заходів.

А.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Продавець зобов'язаний за власний рахунок надати покупцю, якщо так прийнято, звичайний(-і) транспортний(-і) документ(-и) відповідного транспорту, щодо якого укладено договір перевезення у відповідності зі статтею А.З (наприклад, оборотний коносамент, необоротну морську накладну, документ внутрішнього водного транспорту, повітряну, залізничну чи автотранспортну накладну або транспортні документи змішаного перевезення).

У випадку, якщо продавець і покупець домовилися про використання засобів електронного обміну даними, згаданий вище документ може бути замінено еквівалентним електронним повідомленням (EDI-повідомленням).

А.9. Перевірка - упаковка - маркування

Продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару відповідно до статті А.4.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характе­ристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.

А. 10. Інші обов'язки

Продавець зобов'язаний на прохання, за рахунок і на ризик покупця надати йому всіляке сприяння в одержанні будь-яких документів чи еквівалентних їм електронних повідомлень (інших, ніж зазначені в статті А.8), що видаються чи передаються у країні відправлення та/або походження товару, яких може потребувати покупець для імпорту товару і для його транзитного перевезення через будь-яку країну.

Продавець зобов'язаний забезпечити покупця, на його вимогу, інформацією, необхідною для оформлення страхування.

Б. Обов'язки покупця

Б. 1. Сплата ціни

Покупець зобов'язаний сплатити ціну товару відповідно до договору купівлі-продажу.

Б.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Покупець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку імпортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для імпорту товару та його транзитного перевезення через будь-яку країну.

Б.З, Договори перевезення та страхування

а) Договір перевезення. Немає зобов'язань.

б) Договір страхування. Немає зобов'язань.

Б.4. Прийняття поставки

Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено відповідно до статті А.4, та одержати товар від перевізника в названому місці.

Б.5. Перехід ризиків

Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4.

У випадку невиконання свого зобов'язання дати повідомлення відповідно до статті Б.7, покупець повинен нести всі ризики втрати чи пошкодження товару від настання погодженої сторонами дати чи від дати закінчення періоду, встановленого для поставки, - але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору.

Б.6. Розподіл витрат

Покупець зобов'язаний, з урахуванням положень статті А.З "а", сплатити:

• всі витрати, пов'язані з Товаром, з моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4;

• всі витрати і збори, пов'язані з товаром під час його перевезення до прибуття в узгоджене місце призначення, за винятком витрат і зборів, які відповідно до договору перевезення покладаються на продавця;

• витрати щодо розвантаження товару, за винятком витрат і зборів, які відповідно до договору перевезення покладаються на продавця;

• всі додаткові витрати внаслідок неподання покупцем повідомлення щодо товару відповідно до статті Б.7, від настання узгодженої дати чи дати закінчення періоду, встановленого для відправлення товару, але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору;

• у випадках, де це належить, - усі мита, податки й інші збори, а також витрати на виконання митних процедур, що підлягають сплаті при імпорті товару та його транзитному перевезенні через будь-яку країну, якщо вони не покладаються на продавця у складі витрат за договором перевезення.

Б.7. Повідомлення продавцю

У випадку, якщо покупець вправі визначати час відправлення товару та/або місце призначення, він зобов'язаний дати продавцю достатнє повідомлення про них.

Б.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Покупець зобов'язаний прийняти транспортний документ відповідно до статті А.8, якщо він відповідає умовам договору.

Б.9. Огляд товару

Покупець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з будь-яким передвідван-тажувальним оглядом товару, за винятком випадків, коли такий огляд вимагається державними органами країни експорту.

Б. 10. Інші обов'язки

Покупець зобов'язаний сплатити всі витрати та збори, пов'язані з одержанням документів або еквівалентних їм електронних повідомлень, згаданих у статті А. 10, а також відшкодувати витрати, понесені продавцем у зв'язку з наданням покупцю допомоги відповідно до згаданої статті.

СІР

CARRIAGE AND INSURANCE PAID TO (.'.. named place of destination)

ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТА СТРАХУВАННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення)

Термін "фрахт/перевезення та страхування оплачено до..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб. Однак за умовами терміна СІР на продавця покладається також обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески.

Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна СІР від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару у відання першого з них.

Термін СІ Р зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.

А. Обов'язки продавця

А.1. Надання товару відповідно до договору

Продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, відповідно до умов договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором.

А.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Продавець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку експортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для експорту товару.

А.З. Договори перевезення та страхування

а) Договір перевезення.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця призначення, який найбільш задовольняє його цілям.

б) Договір страхування. Продавець зобов'язаний за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття.

Договір страхування має бути укладений із страховиками або страховою компанією, що користуються доброю репутацією, та за відсутності прямої домовленості сторін про інше, на умовах мінімального страхового покриття відповідно до Умов страхування вантажів (Institute Cargo Clauses) Інституту Лондонських Страховиків (Institute of London Underwriters) або будь-якого подібного зводу правил. Тривалість періоду страхового покриття обумовлюється статтями Б.4. і Б.5. За вимогою покупця і за його рахунок продавець зобов'язується, де це можливо, забезпечити страхування від військових ризиків, ризиків, пов'язаних із страйками, повстаннями та іншими громадськими заворушеннями.

Мінімальне страхування повинне покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 % (тобто 110%) і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу.

A.4. Поставка

Продавець зобов'язаний здійснити поставку шляхом надання товару перевізнику, з яким укладено договір перевезення, відповідно до статті А.З, а за наявності кількох перевізників - першому з них, для транспортування товару до узгодженого пункту в межах названого місця у встановлену дату або в межах узгодженого періоду.

А.5. Перехід ризиків

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4.

А.6. Розподіл витрат

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.6:

• нести усі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4, а також сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, що випливають із статті А.З "а", включаючи витрати щодо завантаження товару та будь-які платежі за розвантаження його в місці призначення, покладені на продавця відповідно до договору перевезення;

• оплатити витрати щодо страхування, що випливають із статті А.З "б";

• сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну, у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.

А.7. Повідомлення покупцю

Продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення про здійснення поставки товару відповідно до статті А.4, а також будь-яке інше повідомлення, якого потребує покупець для отримання можливості вжити звичайно необхідних для одержання товару заходів.

А.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Продавець зобов'язаний за власний рахунок надати покупцю, якщо так прийнято, звичайний(-і) транспортний(-і) документ(-и) відповідного транспорту, щодо якого укладено договір перевезення, відповідно до статті А.З (наприклад, оборотний коносамент, необоротну морську накладну, документ перевезення внутрішнім водним транспортом, повітряну, залізничну чи автотранспортну накладну, або транспортні документи змішаного перевезення).

У випадку, якщо продавець і покупець домовилися про використання засобів електронного обміну даними, згаданий вище документ може бути замінено еквівалентним електронним повідомленням (EDI-повідомленням).

А.9. Перевірка - упаковка - маркування

Продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару відповідно до статті А.4.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характе­ристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.

А. 10. Інші обов'язки

Продавець зобов'язаний на прохання за рахунок і на ризик покупця надати йому всіляке сприяння в одержанні будь-яких документів чи еквівалентних їм електронних повідомлень (інших, ніж зазначені в статті А.8), що видаються чи передаються у країні відправлення та/або походження товару, яких може потребувати покупець для імпорту товару і для його транзитного перевезення через будь-яку країну.

Продавець зобов'язаний забезпечити покупця, на його вимогу, інформацією, необхідною для оформлення будь-якого додаткового страхування.

Б. Обов'язки покупця

Б.1. Сплата ціни

Покупець зобов'язаний сплатити ціну товару відповідно до договору купівлі-продажу.

Б.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Покупець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку імпортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності щодо імпорту товару та його транзитного перевезення через будь-яку країну.

Б.З. Договори перевезення та страхування

а) Договір перевезення. Немає зобов'язань.

б) Договір страхування. Немає зобов'язань.

Б.4. Прийняття поставки

Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено відповідно до статті А.4, та одержати товар від перевізника в названому місці.

Б.5. Перехід ризиків

Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4.

У випадку невиконання свого зобов'язання дати повідомлення у відповідності з статтею Б.7, покупець повинен нести всі ризики втрати чи пошкодження товару від настання погодженої сторонами дати чи від дати закінчення періоду, встановленого для поставки, але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору.

Б.6. Розподіл витрат

Покупець зобов'язаний з урахуванням положень статті А.З "а", сплатити: • всі витрати, пов'язані з товаром, із моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4;

• всі витрати і збори, пов'язані з товаром під час його перевезення до прибуття в узгоджене місце призначення, за винятком витрат і зборів, які відповідно до договору перевезення покладаються на продавця;

• витрати щодо розвантаження товару, за винятком витрат і зборів, які відповідно до договору перевезення покладаються на продавця;

• всі додаткові витрати внаслідок неподання покупцем повідомлення щодо товару відповідно до статті Б.7, від настання узгодженої дати чи дати закінчення періоду, встановленого для відправлення товару, але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору; - у випадках, де це належить, - усі мита, податки й інші збори, а також витрати на виконання митних процедур, що підлягають сплаті при імпорті товару та його транзитному перевезенні через будь-яку країну, якщо вони не покладаються на продавця у складі витрат за договором перевезення.

Б.7. Повідомлення продавцю

У випадку, якщо покупець вправі визначати час відправлення товару та/або місце призначення, він зобов'язаний дати продавцю достатнє повідомлення про них.

Б.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Покупець зобов'язаний прийняти транспортний документ відповідно до статті А.8, якщо він відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Б.9. Огляд товару

Покупець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з будь-яким передвідван-тажувальним оглядом товару, за винятком випадків, коли такий огляд вимагається державними органами країни експорту.

Б. 10. Інші обов'язки

Покупець зобов'язаний сплатити всі витрати та збори, пов'язані з одержанням документів або еквівалентних їм електронних повідомлень, згаданих у статті А. 10, а також відшкодувати витрати, понесені продавцем у зв'язку з наданням покупцю допомоги відповідно до згаданої статті.

Покупець зобов'язаний забезпечити продавця, на його вимогу, інформацією, необхідною для оформлення будь-якого додаткового страхування.

DAF

DELIVERED AT FRONTIER (... named place)

ПОСТАВКА ДО КОРДОНУ (... назва місця поставки)

Термін "поставка до кордону" означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо поставки, коли товар, що пройшов митне очищення для експорту, але ще не для імпорту, наданий у розпорядження покупця нерозвантаженим на прибулому транспортному засобі в названому місці та пункті на кордоні, але перед митним кордоном суміжної країни. Під терміном "кордон" може розумітися будь-який кордон, включаючи кордон країни експорту. Тому сторонам надзвичайно важливо завжди точно визначати відповідний кордон шляхом зазначення у терміні конкретного місця та пункту.

Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо розванта­ження товару з прибулого транспортного засобу та всі ризики й витрати такого розвантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.

Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, за умови, що товар доставляється до сухопутної межі. Якщо поставка буде мати місце в порту призначення, на борту судна або на причалі (набережній), слід вживати терміни DES або DEQ.

А. Обов'язки продавця

А.1. Надання товару відповдно до договору

Продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, відповідно до умов договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором.

А.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Продавець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку експортну ліцензію, інший офіційний дозвіл чи інший документ, необхідний для надання товару у розпорядження покупця.

Продавець зобов'язаний виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для експорту товару до названого місця поставки на кордоні та для його транзитного перевезення через будь-яку країну.

А.З. Договори перевезення та страхування

а) Договір перевезення.

і) Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до пункту, якщо він названий, у місці поставки на кордоні. Якщо такого пункту у названому місці поставки на кордоні не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця поставки, який найбільш задовольняє його цілям.

іі) Проте, на прохання покупця, на його ризик і за його рахунок продавець може укласти на звичайних умовах договір перевезення з умовою продовження транспор­тування товару поза назване місце на кордоні до кінцевого пункту призначення в країні імпорту, названого покупцем. Продавець може також відмовитися від укладання такого договору. В такому випадку він зобов'язаний своєчасно сповістити покупця про це.

б) Договір страхування. Немає зобов'язань.

А.4. Поставка

Продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця нерозвантаженим на прибулому транспортному засобі в названому місці поставки на кордоні, у встановлену дату або в межах узгодженого періоду.

А.5. Перехід ризиків

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4.

А.6. Розподіл витрат Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.6:

• додатково до витрат, що випливають із статті А.З "а", нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4;

• сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну до моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4.

А.7. Повідомлення покупцю

Продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення про те, що товар відправлений у зазначене місце на кордоні, а також будь-яке інше повідомлення, якого потребує покупець для отримання можливості вжити заходів, звичайно необхідних для одержання поставки товару.

А.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

і) Продавець зобов'язаний, за власний рахунок, надати покупцю звичайний документ або інший доказ поставки товару в назване місце на кордоні відповідно до статті А.З "а" і).

іі) Продавець зобов'язаний, у випадку домовленості сторін щодо продовження транспортування товару через кордон у відповідності зі статтею А.З "а" іі), надати покупцю на прохання, за рахунок і на ризик останнього звичайно одержуваний у країні відправлення наскрізний транспортний документ на перевезення товару на звичайних умовах від пункту відправлення в країні експорту до зазначеного покупцем кінцевого місця призначення в країні імпорту.

У випадку, якщо продавець і покупець домовилися про використання засобів електронного обміну даними, згаданий вище документ може бути замінено еквівалентним електронним повідомленням (EDI-повідомленням).

А.9. Перевірка - упаковка - маркування

Продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару відповідно до статті А.4.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару (за винятком випадків, коли існує домовленість або звичай відповідної галузі торгівлі щодо поставки товару з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки), необхідне для доставки товару до кордону та його подальшого транспор­тування. Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини (наприклад, засоби перевезення, місце призначення) були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

А. 10. Інші обов'язки

Продавець зобов'язаний, на прохання, за рахунок і на ризик покупця, надати йому всіляке сприяння в одержанні будь-яких документів чи еквівалентних їм електронних повідомлень (інших, ніж зазначені в статті А.8), що видаються чи передаються у країні відправлення та/або походження товару, яких може потребувати покупець для імпорту товару і, в разі необхідності, для його транзитного перевезення через будь-яку країну.

Продавець зобов'язаний забезпечити покупця, на його вимогу, інформацією, необхідною для оформлення страхування.

Б. Обов'язки покупця

Б.1. Сплата ціни

Покупець зобов'язаний сплатити ціну товару відповідно до договору купівлі-продажу.

Б.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Покупець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку імпортну ліцензію чи інший офіційний дозвіл, або інші документи, і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для імпорту товару та його наступного транспортування.

Б.З. Договори перевезення та страхування

а) Договір перевезення. Немає зобов'язань.

б) Договір страхування. Немає зобов'язань.

Б.4. Прийняття поставки

Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено відповідно до статті А.4.

Б.5. Перехід ризиків

Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4.

У випадку невиконання свого зобов'язання дати повідомлення у відповідності з статтею Б.7, покупець повинен нести всі ризики втрати чи пошкодження товару від настання погодженої сторонами дати чи від дати закінчення будь-якого періоду, узгодженого для поставки, - але за умови, що товар був належним чином індивідуа­лізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору.

Б.6. Розподіл витрат

Покупець зобов'язаний сплатити:

• всі витрати, пов'язані з товаром, із моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4, включаючи витрати з його розвантаження, необхідні для прийняття поставки товару з прибулого транспортного засобу в названому місці поставки на кордоні;

• всі додаткові витрати внаслідок невиконання покупцем обов'язку прийняти поставку, здійснену відповідно до статті А.4, або дати повідомлення відповідно до статті Б.7, за умови, що товар був індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору;

• у випадках, де це належить, - усі витрати виконання митних процедур, а також усі мита, податки й інші збори, що підлягають сплаті при імпорті товару та його подальшому транспортуванні.

Б.7. Повідомлення продавцю

У випадку, якщо покупець вправі визначати час у рамках погодженого періоду та/або пункт прийняття поставки в межах названого місця, він зобов'язаний дати продавцю достатнє повідомлення про них.

Б.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Покупець зобов'язаний прийняти транспортний документ та/або інші докази поставки відповідно до статті А.8.

Б.9. Огляд товару

Покупець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з будь-яким передвідванта-жувальним оглядом товару, за винятком випадків, коли такий огляд вимагається державними органами країни експорту.

Б. 10. Інші обов'язки

Покупець зобов'язаний сплатити всі витрати та збори, пов'язані з одержанням документів або еквівалентних їм електронних повідомлень, згаданих у статті А. 10, а також відшкодувати витрати, понесені продавцем у зв'язку з наданням покупцю допомоги відповідно до згаданої статті.

У разі потреби, відповідно до статті А.З "а" іі), покупець зобов'язаний надати продавцю на прохання останнього, але за рахунок і на ризик покупця, валютний дозвіл, інші дозволи і документи або їх засвідчені копії, або адресу кінцевого пункту призначення товару в країні імпорту для одержання наскрізного транспортного документа або будь-якого іншого документа, передбаченого статтею А.8 іі).

DES

DELIVERED EX SHIP (... named port of destination)

ПОСТАВКА З СУДНА (... назва порту призначення)

Термін "поставка з судна" означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо поставки, коли товар, що не пройшов митного очищення для імпорту, наданий у розпорядження покупця на борту судна в названому порту призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до названого порту призначення до розвантаження. Якщо сторони бажають покласти на продавця витрати й ризики розвантаження товару, слід вживати термін DEQ.

Цей термін може вживається виключно у випадках доставки товару морським або внутрішнім водним транспортом, чи то в змішаних перевезеннях, коли товар прибуває в порт призначення на судні.

А. Обов'язки продавця

А.1. Надання товару відповідно до договору

Продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, відповідно до умов договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором.

А.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Продавець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку експортну ліцензію, інший офіційний дозвіл чи інші документи, і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для експорту товару та його транзитного перевезення через будь-яку країну.

А.З. Договори перевезення та страхування

а) Договір перевезення.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до пункту, якщо він названий, у названому порту призначення. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у названому порту призначення, який найбільше задовольняє його цілям.

б) Договір страхування. Немає зобов'язань.

А.4. Поставка

Продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця на борту судна в пункті розвантаження, зазначеному у статті А.З "а" у названому порту призначення у встановлену дату або в межах узгодженого періоду, у спосіб, який дозволяє зняття товару з судна розвантажувальними засобами, що відповідають характеру товару.

А.5. Перехід ризиків

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4.

А.6. Розподіл витрат

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б. 6:

• додатково до витрат, що випливають із статті А.З "а", нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4;

• сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну до моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4.

А.7. Повідомлення покупцю

Продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення про розрахунковий час прибуття призначеного судна відповідно до статті А.4, а також будь-яке інше повідомлення, якого потребує покупець для отримання можливості вжити заходів, звичайно необхідних для одержання поставки товару.

А.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Продавець зобов'язаний, за власний рахунок, надати покупцю делівері-ордер і/ або звичайний транспортний документ (наприклад, оборотний коносамент, необоротну морську накладну, документ внутрішнього водного або мультимодального транспорту) для надання покупцю можливості вимагати товар від перевізника в порту призначення.

У випадку, якщо продавець і покупець домовилися про використання засобів електронного обміну даними, згаданий вище документ може бути замінено еквівалентним електронним повідомленням (EDI-повідомленням).

A.9. Перевірка - упаковка - маркування

Продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару відповідно до статті А.4.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі звичайно прийнятою є поставка товару з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки), необхідне для поставки товару. Упаковка повинна містити належне маркування.

А. 10. Інші обов'язки

Продавець зобов'язаний, на прохання, за рахунок і на ризик покупця, надати йому всіляке сприяння в одержанні будь-яких документів чи еквівалентних їм електронних повідомлень (інших, ніж зазначені в статті А.8), що видаються чи передаються у країні відправлення та/або походження товару, яких може потребувати покупець для імпорту товару.

Продавець зобов'язаний забезпечити покупця, на його вимогу, інформацією, необхідною для оформлення страхування.

Б. Обов'язки покупця

Б. 1. Сплата ціни

Покупець зобов'язаний сплатити ціну товару відповідно до договору купівлі-продажу.

Б.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Покупець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку імпортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для імпорту товару.

Б.З. Договори перевезення та страхування

а) Договір перевезення. Немає зобов'язань.

б) Договір страхування. Немає зобов'язань.

Б.4. Прийняття поставки

Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки ЇЇ здійснено відповідно до статті А.4.

Б.5. Перехід ризиків

Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4.

У випадку невиконання свого зобов'язання дати повідомлення відповідно до статті Б.7, покупець повинен нести всі ризики втрати чи пошкодження товару від настання погодженої сторонами дати чи від дати закінчення періоду, узгодженого для поставки, - але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору.

Б.6. Розподіл витрат

Покупець зобов'язаний сплатити:

• всі витрати, пов'язані з товаром, із моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4, включаючи витрати з його розвантаження, необхідні для прийняття поставки товару з судна;

• всі додаткові витрати внаслідок невиконання покупцем обов'язку прийняти поставку товару, наданого в його розпорядження відповідно до статті А.4, або дати повідомлення відповідно до статті Б.7, за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору;

• у випадках, де це належить, - усі витрати виконання митних процедур, а також мита, податки й інші збори, що підлягають сплаті при імпорті товару.

Б.7. Повідомлення продавцю

У випадку, якщо покупець вправі визначати час у рамках узгодженого терміну та/або пункт прийняття поставки в межах названого порту призначення, він зобов'язаний дати продавцю достатнє повідомлення про них.

Б.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Покупець зобов'язаний прийняти делівері-ордер або транспортний документ відповідно до статті А.8.

Б.9. Огляд товару

Покупець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з будь-яким передвідванта-жувальним оглядом товару, за винятком випадків, коли такий огляд вимагається державними органами країни експорту.

Б. 10. Інші обов'язки

Покупець зобов'язаний сплатити всі витрати та збори, пов'язані з одержанням документів або еквівалентних їм електронних повідомлень, згаданих у статті А. 10, а також відшкодувати витрати, понесені продавцем у зв'язку з наданням покупцю допомоги відповідно до згаданої статті.

DEQ

DELIVERED EX QUAY (... named port of destination)

ПОСТАВКА З ПРИЧАЛУ (... назва порту призначення)

Термін "поставка з причалу" означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо поставки, коли товар, що не пройшов митного очищення для імпорту, наданий у розпорядження покупця на причалі (набережній) у названому порту призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до названого порту призначення та розвантаженням товару на причал (набережну). Термін DEQ покладає на покупця обов'язок здійснити митне очищення товару для імпорту та сплату всіх податків, мит і інших зборів і витрат, якими супроводжується імпорт товару.

ЦЕ ПРАВИЛО СТАНОВИТЬ ВІДХІД ВІД ПОПЕРЕДНІХ ВЕРСІЙ "ШКОТЕРМС", ЯКІ ПОКЛАДАЛИ ОБОВ'ЯЗКИ ЩОДО МИТНОГО ОЧИЩЕННЯ ТОВАРУ ДЛЯ ІМПОРТУ НА ПРОДАВЦЯ.

Якщо сторони бажають включити у зобов'язання продавця сплату всіх або частини витрат, що підлягають сплаті при імпорті товару, сторони повинні включити чітке застереження про це у договір купівлі-продажу.

Цей термін може вживатися виключно у випадках доставки товару морським або внутрішнім водним транспортом чи то в змішаних перевезеннях, коли товар вивантажується з судна на причал (набережну) в порту призначення. Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця витрати й ризики, пов'язані з переміщенням товару з причалу до іншого місця (складу, терміналу, транспортної станції і т. ін.) у порту або за межами порту, слід вживати термін DDU або DDP.

А. Обов'язки продавця

А.1. Надання товару відповідно до договору

Продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, відповідно до умов договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором.

А.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Продавець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку експортну ліцензію, інший офіційний дозвіл чи інші документи, і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для експорту товару та його транзитного перевезення через будь-яку країну.

А.З. Договори перевезення та страхування

а) Договір перевезення.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого причалу (набережної) в названому порту призначення. Якщо конкретного причалу (набережної) не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати причал (набережну) в названому порту призначення, що найбільш задовольняє його цілям.

б) Договір страхування. Немає зобов'язань.

А.4. Поставка

Продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця на причалі (набережній), зазначеному у статті А.З "а" в узгоджену дату або в межах узгодженого періоду.

А.5. Перехід ризиків

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4.

А.6. Розподіл витрат

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.6: • додатково до витрат, що випливають із статті A3 "а", нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту його доставки на причал (набережну) відповідно до статті А.4;

• сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну до моменту здійснення його поставки.

А.7. Повідомлення покупцю

Продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення про розрахунковий час прибуття призначеного судна відповідно до статті А.4, а також будь-яке інше повідомлення, якого потребує покупець для отримання можливості вжити заходів, звичайно необхідних для одержання поставки товару.

А.8. Транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення Продавець зобов'язаний, за власний рахунок, надати покупцю делівері-ордер і/ або звичайний транспортний документ (наприклад, оборотний коносамент, необоротну морську накладну, документ внутрішнього водного або мультимодального транспорту) для надання покупцю можливості прийняти поставку товару та забрати його з причалу (набережної).

У випадку, якщо продавець і покупець домовилися про використання засобів електронного обміну даними, згаданий вище документ може бути замінено еквівалентним електронним повідомленням (EDI-повідомленням).

А.9. Перевірка - упаковка - маркування

Продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару відповідно до статті А.4.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі звичайно прийнятою є поставка товару з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки), необхідне для поставки товару. Упаковка повинна містити належне маркування.

А. 10. Інші обов'язки

Продавець зобов'язаний на прохання, за рахунок і на ризик покупця, надати йому всіляке сприяння в одержанні будь-яких документів чи еквівалентних їм електронних повідомлень (інших, ніж зазначені в статті А.8), що видаються чи передаються у країні відправлення та/або походження товару, яких може потребувати покупець для імпорту товару.

Продавець зобов'язаний забезпечити покупця, на його вимогу, інформацією, необхідною для оформлення страхування.

Б. Обов'язки покупця

Б.1. Сплата ціни

Покупець зобов'язаний сплатити ціну товару відповідно до договору купівлі-продажу.

Б.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Покупець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку імпортну ліцензію, офіційний дозвіл чи інші документи і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для імпорту товару.

Б.З. Договори перевезення та страхування

а) Договір перевезення. Немає зобов'язань.

б) Договір страхування. Немає зобов'язань.

Б.4. Прийняття поставки

Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено відповідно до статті А.4.

Б.5. Перехід ризиків

Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4.

У випадку невиконання свого зобов'язання дати повідомлення відповідно до статті Б.7, покупець повинен нести всі ризики втрати чи пошкодження товару від настання погодженої сторонами дати чи від дати закінчення періоду, узгодженого для поставки, - але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору.

Б.6. Розподіл витрат

Покупець зобов'язаний сплатити:

• всі витрати, пов'язані з товаром, із моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4, включаючи вартість будь-яких дій щодо товару у порту для наступного транспортування або розміщення товару на складі або терміналі;

• всі додаткові витрати внаслідок невиконання покупцем обов'язку прийняти поставку товару, наданого в його розпорядження відповідно до статті А.4, або дати повідомлення відповідно до статті Б.7, за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору;

• у випадках, де це належить, - витрати виконання митних процедур, а також мита, податки й інші збори, що підлягають сплаті при імпорті товару та необхідні для його подальшого транспортування.

Б.7. Повідомлення продавцю

У випадку, якщо покупець вправі визначати час у рамках узгодженого терміну та/або пункт прийняття поставки в межах названого порту призначення, він зобов'язаний дати продавцю достатнє повідомлення про них.

Б.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Покупець зобов'язаний прийняти делівері-ордер або транспортний документ відповідно до статті А.8.

Б.9. Огляд товару

Покупець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з будь-яким передвід-вантажувальним оглядом товару, за винятком випадків, коли такий огляд вимагається державними органами країни експорту.

Б. 10. Інші обов'язки

Покупець зобов'язаний сплатити всі витрати та збори, пов'язані з одержанням документів або еквівалентних їм електронних повідомлень, згаданих у статті А. 10, а також відшкодувати витрати, понесені продавцем у зв'язку з наданням покупцю допомоги відповідно до згаданої статті.

DU

ELIVERED DUTY UNPAID (... named place of destination) OCTABKA БЕЗ СПЛАТИ МИТА (... назва місця призначення) Термін "поставка без сплати мита" означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, за винятком (у відповідних випадках) будь-яких "мит" (під словом "мито" тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення. Обов'язки щодо такого "мита" покладаються на покупця, так само як будь-які витрати і ризики, що виникнуть у зв'язку з тим, що він не здійснить своєчасно митного очищення товару для імпорту.

Проте, якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо проходження ввізних митних процедур і несення витрат і ризиків, пов'язаних із цим, або сплати деяких витрат, якими супроводжується імпорт товару, сторони повинні включити чітке застереження про це у договір купівлі-продажу.

Цей термін може вживатися незалежно від використовуваного виду транспорту, але якщо поставка повинна мати місце на борту судна або на причалі (набережній) в порту призначення, слід вживати термін DES або DEQ.

А. Обов'язки продавця

А.1. Надання товару відповідно до договору

Продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, відповідно до умов договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором.

А.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Продавець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку експортну ліцензію, інший офіційний дозвіл чи інші документи, і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для експорту товару та його транзитного перевезення через будь-яку країну.

А.З. Договори перевезення та страхування

а) Договір перевезення.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення. Якщо конкретної точки поставки не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати точку в межах названого місця призначення, яка найбільш задовольняє його цілям.

б) Договір страхування.

Немає зобов'язань.

А.4. Поставка

Продавець зобов'язаний надати нерозвантажений товар у розпорядження покупця або іншої особи, названої покупцем, на будь-якому прибулому транспортному засобі, у названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах періоду, узгодженого для поставки.

А.5. Перехід ризиків

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4.

А.6. Розподіл витрат

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.6: - додатково до витрат, що випливають із статті А.З "а", нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4;

- сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну до моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4.

А.7. Повідомлення покупцю

Продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення про відправлення товару, а також будь-яке інше повідомлення, якого потребує покупець для отримання можливості вжити заходів, звичайно необхідних для одержання поставки товару.

А.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Продавець зобов'язаний, за власний рахунок, надати покупцю делівері-ордер і/ або звичайний транспортний документ (наприклад, оборотний коносамент, необоротну морську накладну, документ перевезення внутрішнім водним транспортом, повітряну, залізничну чи автотранспортну накладну, або транспортні документи змішаного перевезення), яких може потребувати покупець для прийняття поставки товару відповідно до статей А.4/Б.4.

У випадку, якщо продавець і покупець домовилися про використання засобів електронного обміну даними, згаданий вище документ може бути замінено еквівалентним електронним повідомленням (EDI-повідомленням).

А.9. Перевірка - упаковка - маркування

Продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару відповідно до статті А.4.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі звичайно прийнятою є поставка товару з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки), необхідне для поставки товару. Упаковка повинна містити належне маркування.

A. 10. Інші обов'язки

Продавець зобов'язаний, на прохання, за рахунок і на ризик покупця, надати йому всіляке сприяння в одержанні будь-яких документів чи еквівалентних їм електронних повідомлень (інших, ніж зазначені в статті А.8), що видаються чи передаються у країні відправлення та/або походження товару, яких може потребувати покупець для імпорту товару.

Продавець зобов'язаний забезпечити покупця, на його вимогу, інформацією, необхідною для оформлення страхування.

Б. Обов'язки покупця

Б.1. Сплата ціни

Покупець зобов'язаний сплатити ціну товару відповідно до договору купівлі-продажу.

Б.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Покупець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку імпортну ліцензію чи інший офіційний дозвіл, або інші документи, і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для імпорту товару.

Б.З. Договори перевезення та страхування

а) Договір перевезення. Немає зобов'язань.

б) Договір страхування. Немає зобов'язань.

Б.4. Прийняття поставки

Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності з статтею А.4.

Б.5. Перехід ризиків

Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4.

У випадку невиконання своїх зобов'язань згідно зі статею Б.2, покупець повинен нести всі додаткові ризики втрати чи пошкодження товару, цим спричинені.

У випадку невиконання свого зобов'язання дати повідомлення відповідно до статті Б.7, покупець повинен нести всі ризики втрати чи пошкодження товару від настання погодженої сторонами дати чи від дати закінчення будь-якого періоду, узгодженого для поставки, - але за умови, що товар був належним чином індивіду-алізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору.

Б.6. Розподіл витрат

Покупець зобов'язаний сплатити:

• всі витрати, пов'язані з товаром, із моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4;

• всі додаткові витрати внаслідок невиконання покупцем своїх обов'язків відповідно до статті Б.2, або ненадання повідомлення відповідно до статті Б.7, за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору; • у випадках, де це належить, - усі витрати виконання митних процедур, а також мита, податки й інші збори, що підлягають сплаті при імпорті товару. /

Б.7. Повідомлення продавцю

У випадку, якщо покупець вправі визначати час у рамках узгодженого терміну та/або пункт прийняття поставки в межах названого місця, він зобов'язаний дати продавцю достатнє повідомлення про них.

Б.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Покупець зобов'язаний прийняти належний делівері-ордер або транспортний документ відповідно до статті А.8.

Б.9. Огляд товару

Покупець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з будь-яким передвідван-тажувальним оглядом товару, за винятком випадків, коли такий огляд вимагається державними органами країни експорту.

Б. 10. Інші обов'язки

Покупець зобов'язаний сплатити всі витрати та збори, пов'язані з одержанням документів або еквівалентних їм електронних повідомлень, згаданих у статті А. 10, а також відшкодувати витрати, понесені продавцем у зв'язку з наданням покупцю допомоги відповідно до згаданої статті.

DDP

DELIVERED DUTY PAID (... named place of destination)

ПОСТАВКА ЗІ СПЛАТОЮ МИТА (... назва місця призначення)

Термін "поставка зі сплатою мита" означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, включаючи (у відповідних випадках) будь-які "мита" (під словом "мито" тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення.

Якщо термін EXW покладає на продавця мінімальний обсяг обов'язків, термін DDP передбачає максимальний обсяг обов'язків продавця.

Цей термін не повинен вживається, якщо продавець прямо чи побічно не в змозі одержати імпортну ліцензію.

Проте, якщо сторони бажають виключити із зобов'язань продавця сплату деяких витрат, що піддягають сплаті при імпорті товару (таких, як податок на додану вартість - ПДВ), це повинно бути чітко визначене у відповідному застереженні в договорі купівлі-продажу.

Якщо сторони бажають покласти на покупця всі ризики і витрати щодо імпорту товару, слід вживати термін DDU.

Цей термін може вживатися незалежно від використовуваного виду транспорту, але якщо поставка повинна мати місце на борту судна або на причалі (набережній) в порту призначення, слід вживати терміни DES або DEQ.

А. Обов'язки продавця

АЛ. Надання товару відповідно до договору

Продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, відповідно до умов договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором.

А.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Продавець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку експортну та імпортну ліцензію, інший офіційний дозвіл чи інші документи, і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для експорту товару, його транзитного перевезення через будь-яку країну, та імпорту.

А.З. Договори перевезення та страхування

а) Договір перевезення.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення. Якщо конкретної точки поставки не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати точку в межах названого місця призначення, яка найбільш задовольняє його цілям.

Б) Договір страхування.

Немає зобов'язань.

А.4. Поставка

Продавець зобов'язаний надати нерозвантажений товар у розпорядження покупця або іншої особи, призначеної покупцем, на будь-якому прибулому транспортному засобі, у названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах періоду, узгодженого для поставки.

А.5. Перехід ризиків

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4.

А.6. Розподіл витрат

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.6:

• додатково до витрат, що випливають із статті А.З "а", нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4;

• сплатити, коли це належить, витрати експортних та імпортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті та імпорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4.

А.7. Повідомлення покупцю

Продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення про відправлення товару, а також будь-яке інше повідомлення, якого потребує покупець для отримання можливості вжити заходів, звичайно необхідних для одержання поставки товару.

A.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Продавець зобов'язаний, за власний рахунок, надати покупцю делівері-ордер і/ або звичайний транспортний документ (наприклад, оборотний коносамент, необоротну морську накладну, документ перевезення внутрішнім водним транспортом, повітряну, залізничну чи автотранспортну накладну, або транспортні документи змішаного перевезення), яких може потребувати покупець для прийняття поставки товару відповідно до статей А.4/Б.4.

У випадку, якщо продавець і покупець домовилися про використання засобів електронного обміну даними, згаданий вище документ може бути замінено еквівалентним електронним повідомленням (EDI-повідомленням).

А.9. Перевірка - упаковка - маркування

Продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару відповідно до статті А.4.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі звичайно прийнятою є поставка товару з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки), необхідне для поставки товару. Упаковка повинна містити належне маркування.

А.10. Інші обов'язки

Продавець зобов'язаний сплатити всі витрати та збори, пов'язані з одержанням документів або еквівалентних їм електронних повідомлень, зазначених у статті Б.10, а також відшкодувати покупцю всі витрати, понесені останнім при наданні допомоги в їх одержанні.

Продавець зобов'язаний забезпечити покупця, на його вимогу, інформацією, необхідною для оформлення страхування.

Б. Обов'язки покупця

Б. 1. Сплата ціни

Покупець зобов'язаний сплатити ціну товару відповідно до договору купівлі-продажу.

Б.2. Ліцензії, дозволи та інші формальності

Покупець зобов'язаний надати продавцю на прохання, за рахунок і на ризик останнього всіляке сприяння в одержанні, де це належить, будь-якої імпортної ліцензії або іншого офіційного дозвільного документа, необхідного для імпорту товару.

Б.З. Договори перевезення та страхування

а) Договір перевезення. Немає зобов'язань.

б) Договір страхування. Немає зобов'язань.

Б.4. Прийняття поставки

Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено відповідно до статті А.4.

Б.5. Перехід ризиків

Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4.

У випадку невиконання своїх зобов'язань згідно статті Б.2, покупець повинен нести всі додаткові ризики втрати чи пошкодження товару, цим спричинені.

У випадку невиконання свого зобов'язання дати повідомлення відповідно до статті Б.7, покупець повинен нести всі ризики втрати чи пошкодження товару від настання погодженої сторонами дати чи від дати закінчення будь-якого періоду, узгодженого для поставки, - але за умови, що товар був належним чином індивіду-алізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору.

Б.6. Розподіл витрат

Покупець зобов'язаний сплатити:

• всі витрати, пов'язані з товаром, із моменту здійснення його поставки відповідно до статті А.4;

• всі додаткові витрати внаслідок невиконання покупцем своїх обов'язків відповідно до статті Б.2, або ненадання повідомлення відповідно до статті Б.7, за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору.

Б.7. Повідомлення продавцю

У випадку, якщо покупець вправі визначати час у рамках узгодженого терміну та/або пункт прийняття поставки в межах названого місця, він зобов'язаний дати продавцю достатнє повідомлення про них.

Б.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Покупець зобов'язаний прийняти належний делівері-ордер аботранспортний документ відповідно до статті А.8.

Б.9. Огляд товару

Покупець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з будь-яким передвідванта-жувальним оглядом товару, за винятком випадків, коли такий огляд вимагається державними органами країни експорту.

Б. 10. Інші обов'язки

Покупець зобов'язаний надати продавцю, на прохання, за рахунок і на ризик останнього, всіляке сприяння в одержанні будь-яких документів або еквівалентних їм електронних повідомлень, що видаються чи передаються у країні імпорту, яких може потребувати продавець для надання покупцеві доступу до товару у відповідний спосіб.

Додаток 2. Схеми Інкотермс-2000

І. Розглянемо схему експортної угоди на прикладі поставки спеціалізованою фірмою ЗТО "Трактороекспорт" тракторів у Єгипет через посередницьку фірму "Ель-Наср" на базисних умовах CIF Александрія з платежем по безвідкличному підтвердженому акредитиву (рис.1)[9].

Рис. 1. Схема експортної операції

1. Завод склав проект договору комісії зі спеціалізованою зовнішньоторговельною фірмою (ЗТФ), підписав його і направив фірмі в двох примірниках.

2. ЗТФ розглянула проект договору, підписала його й один примірник повернула заводу.

3. ЗТФ запросила в Асоціації експортерів при Торгово-промисловій палаті України й інших організацій (у схемі АБД - автоматизовані банки даних) інформацію з ринку тракторів і про фірмову структуру ринку.

4. ЗТФ одержала матеріали, проаналізувала їх і розрахувала ціни.

5. ЗТФ розробила програму рекламних заходів і через ЗТО "Зовнішторгреклама" (ЗТР ТПП) розмістила рекламу в українській та іноземної пресі.

6. ЗТФ визначила контрагента і підготувала оферту.

7. ЗТФ направила тверду оферту єгипетській посередницькій фірмі "Ель-Наср".

8. Переговори між ЗТФ і компанією "Ель-Наср" завершилися підписанням контракту на постачання тракторів на базисній умові СІФ Александрія з платежем по безвідкличному підтвердженому акредитиву.

Фірма "Ель-Наср" проводить першу рекламну кампанію, розміщаючи в рекламному агентстві рекламу тракторів до їх постачання.

10. ЗТФ направила заводу копію підписаного з імпортером контракту на виготовлення тракторів і їх відвантаження в порт Одеса у зазначений у контракті термін.

11. ЗТФ дає доручення ЗТО "Укрзовніштранс" (УЗТ),зякою раніше уклаладоговір про транспортно-експедиторське обслуговування її вантажів, зафрахтувати судно.

12. ЗТФ направила лист в AT "Індержстрах" (ІДС), з яким раніше уклала генеральний поліс про страхування її вантажів, з проханням застрахувати трактори на період перевезення, страховий поліс виписати на компанію "Ель-Наср".

13. Завод повідомляє ЗТФ, що товар виготовлений і готовий до відвантаження (упакований, замаркований, укомплектований необхідними товарними документами).

14. ЗТФ повідомляє імпортера про готовність товару до відвантаження і просить відкрити безвідкличний підтверджений акредитив.

15. Імпортер у Центральному банку Єгипту (ЦБЄ) відкриває акредитив на користь ЗТФ.

16. Сума платежу переказується з ЦБЄ на рахунок ЗТФ в Укрексімбанку (УЕБ), про що останній інформує фірму. J

17. ЗТФ дає заводу дозвіл на відвантаження товару в порт Одеса з урахуванням позиції судна.

18. Завод відвантажує товар у порт Одеса.

19. ЗТФ дає доручення У ЗТ зробити транспортно-експедиторське обслуговування тракторів на базі генеральної угоди, включаючи митне декларування і відвантаження товару.

20. У ЗТ дає доручення транспортно-експедиторській конторі (ТЕК) у порту Одеса зробити цю роботу.

21. Транспортно-експедиторська контора надсилає на Одеську митницю (МИТ) митну декларацію.

22. Транспортно-експедиторська контора після митного очищення товару дає вказівку відвантажити трактори в порт Александрия.

23. Трактори відвантажені імпортеру, йому відправлене повідомлення про відвантаження.

24. ЗТФ надсилає листа транспортно-експедиторській конторі УЗТ у порту Одеса з додатком копії контракту (або виписки з нього) і акредитива з проханням одержати в порту відвантажувальні документи і на підставі зібраних документів виписати рахунок.

25. Одночасно ЗТФ надсилає листа в УЕБ з проханням дати доручення відділенню банку в Одесі (від УЕБ) зробити розрахунок по цій операції.

26. УЕБ дає це доручення.

27. Транспортно-експедиторська контора виписує рахунок і з прикладеними товарними документами, передбаченими умовами акредитиву, надсилає у відділення УЕБ в Одесі.

28. Відділення УЕБ робить розрахунок і надсилає документи в УЕБ.

29. УЕБ інформує завод і зовнішньоторговельну компанію, що розрахунок зроблений (на рахунок заводу надійшла вартість тракторів за відрахуванням комісії, на рахунок ЗТФ - комісійні).

30. Імпортер виконує митні формальності (сплачує мито, податки, якщо треба -одержує імпортну ліцензію і т.д.).

31. Імпортер надсилає експедиторській фірмі (Експ.) у порту Александрія рознарядку - куди вантажити товар.

32. Трактори відвантажені на склад-майстерню імпортера (Склад).

33. Імпортер на своєму складі-майстерні здійснює передпродажний сервіс і доробку до вимог місцевого ринку.

34. Після надходження тракторів імпортер звичайно проводить повторну рекламну кампанію через рекламне агентство.

35. Трактори передані на реалізацію ділерам (Д).

36. Ділери реалізують трактори фермерам (Ф).

Таким чином, експортна операція завершена: трактори надійшли на склад імпортера і з його складу реалізовані на внутрішньому ринку, заводу-постачальнику перерахована їхня вартість.

II. Розглянемо схему проведення імпортної операції на прикладі закупівлі бавовни в єгипетської фірми "Олександрія Коттон" на умовах CIF Одеса із платежем по

акредитиву (див. рис. 2) [9].

Рис. .2. Схема імпортної операції

1. Замовник направив зовнішньоторговельній фірмі (ЗТФ) проект договору комісії на закупівлю бавовни, підписавши його в двох примірниках.

2. ЗТФ розглянула його, підписала і один примірник повернула замовнику.

3. ЗТФ запросила в Асоціації експортерів ТПП і інших організацій (у схемі АБД - автоматизовані банки даних) інформацію про ринок бавовни і його фірмову структуру.

4. ЗТФ зібрала інформацію, проаналізувала її, склала конкурентного листа.

5. ЗТФ направила запити можливим постачальникам (Експортер І, Експортер II).

6. ЗТФ шляхом листування, телеграфом або факсом одержала пропозиції можливих постачальників.

7. ЗТФ, проаналізувавши пропозиції, вибрала потенційного постачальника - єгипетську фірму " Александрія Коттон" (експортер II) і підписала з нею контракт.

8. Експортер повідомив ЗТФ, що товар готовий до відвантаження і просить відкрити безвідкличний підтверджений акредитив на його користь.

9. ЗТФ дає доручення Укрексімбанку (УЕБ) відкрити акредитив.

10. УЕБ відкриває в Центральному банку Єгипту (ЦБЄ) акредитив на користь "Александрія Коттон".

11. ЦБЄ повідомляє експортеру, що акредитив на його користь відкритий.

11. Експортер дає доручення транспортно-експедиторській фірмі (ТЕФ доставити бавовну в порт Александрія, здійснити усі формальності з її експорту (заповнити митну декларацію, оплатити мита і портові збори тощо), зафрахтувати судно і відвантажити бавовну в порт Одеса.

12. Товар навантажений, капітан судна виписав коносамент, вантаж спрямований у порт Одеса.

13. Експортер сам або через транспортно-експедиторську фірму надсилає в ЦБЄ рахунок-фактуру, специфікацію, сертифікат якості, карантинний сертифікат і, якщо треба, інші документи для оплати відвантаженої бавовни.

14. Експортер одержує гроші з акредитиву проти пред'явлених товарних документів.

15. Експортер протягом 24 годин після відходу судна дає сповіщення про відвантаження товару.

16. ЦБЄ пересилає товаросупроводжувальні документи до УЕБ, який передає документи ЗТФ.

17. ЗТФ за 72 години до прибуття судна надсилає в транспортно-експедиторську контору ЗТО "Укрзовніштранс" (ТЕК УЗТ) у порту Одеса рознарядки на відванта­ження товару.

18. Бавовна відповідно до рознарядки поставляється замовнику і/або його клієнтам - споживачам бавовни.

Таким чином, імпортна операція завершена, бавовна надійшла замовнику і його клієнтам, і єгипетська фірма одержала валюту в п оплату.

III. Техніка здійснення реекспортної операції може бути подана такою схемою (рис..З) [9].

Рис.З. Схема реекспортної операції

1. Контрагент з країни А звертається до контрагента в країні Б з проханням купити для нього в країні В визначений товар, вказавши його кількість, якісні характеристики і бажаний термін постачання.

2. Контрагент країни Б, діючи як імпортер, надсилає запит контрагенту в країні В з проханням підготувати пропозицію про постачання даного товару в кількості і на умовах, визначених імпортером.

3. Контрагент країни В надсилає контрагенту в країні Б таку пропозиція із зазначенням кількості товару, цін і термінів поставки. Контрагент із країни Б, діючи як експортер, надсилає її контрагенту в країні А.

4. Контрагент із країни Б, виступаючи як експортер, і контрагент з країни А, виступаючи як імпортер, погоджують умови контракту і підписують його.

Одночасно контрагент з країни Б підписує контракт з контрагентом з країни В, діючи як імпортер.

5. Після підписання обох контрактів сторони виступають у відношенні одна до одної як експортер (контрагент країни В), реекспортер (контрагент країни Б) та імпортер (контрагент країни А).

Контроль за виконанням контракту здійснює реекспортер.

Товар іде від експортера до реекспортера, а потім від реекспортера до імпортера. Проте завозити реекспортований товар до своєї країни реекспортер не зобов'язаний. У контракті з експортером він може зазначити відвантажувальні реквізити імпортера, і товар піде прямо в країну імпортера, минаючи країну експортера [на схемі варіант 5 (II)]. Провезення товарів транзитом через країну як реекспорт не розглядається.

6. Платіж звичайно здійснюється імпортером експортеру, минаючи реекспортера.

IV. Розглянемо схему експортної угоди на прикладі поставки автобусів спеціа­лізованою фірмою на базисних умовах FCA з платежем на чисте інкасо (рис.4).

Рис.4. Схема експортної операції

І.Завод-виробник надсилає запит в автоматизований банк даних.

2.3авод отримує інформацію, на основі якої розраховує ціни при різних умовах поставки.

З.Завод визначає контрагента і готує оферту.

4.Переговори + укладання контракту.

З.Імпортер проводить першу рекламну компанію.

б.Імпортер надсилає лист до страхової компанії з проханням застрахувати товар на період перевезення, а страховий поліс виписати на експортера.

7.3авод-виробник укладає договір перевезення на ризик і рахунок імпортера.

8.3авод-виробник надсилає імпортеру листа про укладання договору перевезення.

Э.Виробник дає дозвіл на відвантаження товару.

10.Виробник дає доручення транспортно-експедиторській компанії(ТЕК) здійснити митне декларування і відвантаження товару.

11.ТЕК дає митниці вантажно-митну декларацію.

12.Митне очищення і дозвіл на вивезення.

ІЗ.Виробник повідомляє, що товар готовий до відвантаження.

14.1мпортер надсилає лист, де зазначає дату, час, перевізника, якому слід віддати товар.

ІЗ.Виробник віддає товар перевізнику.

16. Виробник надсилає транспортний документ, в якому зазначається, що товар у перевізника.

17.Подання експортером до Укрсімбанку інкасового доручення разом із комплексом фінансових документів.

18.Перевірка Укрсімбанком одержаних документів і пересилання їх до польського банку.

І9.Пред'явлення польським банком інкасового доручення й одержаних документів імпортерові з метою отримання від нього коштів.

20. Отримання платежу від імпортера.

21. Переказ коштів з польського банку Укрсімбанку 22.3арахування коштів на рахунок експортера. 23.1мпортер виконує митні формальності. 24.Дає розпорядження на відвантаження товару. 25.Автобуси відвантажуються на склад імпортера. 26.Повторна рекламна компанія.

27.Передача автобусів на реалізацію дилерам.

V. Схема здійснення імпорту нафти з Росії в Україну на умовах EXW (форма платежу - банківський переказ).

Рис..5. Схема імпортної операції

Етапи здійснення імпорту нафти:

1. ВАТ "Лнафта" дає запит в АБД з метою одержання інформації про ринок нафти в Росії.

2. АБД надає інформацію про ринок нафти в Росії.

3. ВАТ "Лнафта" надсилає запит до "ТНК" і "Лукойлу" про бажання купити нафту.

4. "Лукойл" надсилає оферту.

5. ВАТ "Лнафта" акцептує оферту, надіслану в "Лукойл".

6. ВАТ "Лнафта" укладає попередній договір і відсилає в "Лукойл" один примірник.

7. "Лукойл" повідомляє ВАТ "Лнафта" про готовність транспортувати нафту.

8. ВАТ "Лнафта" дає доручення банку "Надра" здійснити переказ грошей в "Альфабанк.

Банк "Надра" здійснює переказ грошей в "Альфабанк", а він, у свою чергу, інформує "Лукойл".

10. "Лукойл" повідомляє ВАТ "Лнафта" про готовність відвантажувати товар згідно з умовами EXW (Incoterms 2000).

11. "Лукойл" передає ТРД "Альфабанку".

12. "Альфабанк" надсилає ТРД банку "Надра", який перевіряє їх на відповідність.

13. Банк "Надра" відправляє ВАТ "Лнафта" ТРД.

14. ВАТ "Лнафта", одержавши документи, перевіряє їхню відповідність і акцептує їх.

15. ВАТ "Лнафта" укладає договір про транспортне-експедиторське обслуго­вування з ТЕК, в якому ТЕК має здійснити усі розрахунки, які виникнуть у процесі транспортування нафти за рахунок ВАТ "Лнафта", та передає їй ТРД.

16. ТЕК отримує доступ до нафти з терміналу "Лукойл" проти пред' явлення ТРД.

17. ТЕК направляє лист у страхову компанію "Аванс", з якою укладала генеральний поліс про страхування вантажів, з проханням застрахувати нафту на період її транспортування, а страховий поліс виписати на користь ВАТ "Лнафта".

18. ТЕК здійснює митне очищення нафти на території Росії.

19. ТЕК здійснює митне очищення нафти на території України і сплачує ПДВ та акцизний збір з митної вартості нафти.

20. ТЕК нафтопроводом транспортує нафту з терміналу "Лукойл" до НПЗ ВАТ "Лнафта".

Умовні скорочення:

АБД - автоматизована база даних;

ТРД - товаророзпорядчі документи;

ТЕК - транспортно-експедиторська контора;

НПЗ - нафтопереробний завод.

VI. Схема здійснення імпорту бавовни з Єгипту на умовах CIF (форма платежу документарне інкасо).

Рис. 6. Схема імпортної операції

1.3амовник(АТ"Затишок") направляє ЗТФ (зовнішньо-торговельній фірмі) проект договору-комісії на закупівлю бавовни, підписавши його в двох примірниках.

2.3ТФ розглядає договір,підписує його і один примірник повертає замовнику.

З.Запит інформації АБД (авторизованому банку даних) про ринок бавовни та його фірмову структуру.

4.3ТФ отримує інформацію та складає конкурентного листа.

5.3ТФ направляє запити можливим постачальникам(Ехр 1 і Ехр 2).

6.3ТФ отримує від них пропозиції.

Т.Переговори і укладання контракту з одним із постачальників(Ехр 2),визначення умов розрахунків.

8.Експортер дає доручення транспортній фірмі відвантажити товар в порт Александрія і виконати митні формальності.

Э.Товар відправлений у порт Одеса.

ІО.Одержання транспортних документів.

11.Передача комплекту комерційних і фінансових документів у ЦБЄ (Централь­ний банк Єгипту) при інкасовому дорученні.

12.ЦБЄ надсилає документи банку імпортера (УкрЕксімБанку).

ІЗ.Передача документів ЗТФ для перевірки і платежу.

14.Оплата документів.

ІЗ.Переведення платежу у ЦБЄ.

Іб.Зарахування коштів на рахунок експортера.

17.Товар відправлено до замовника.

Додаток 3. Приклад алгоритму проведення операції купівлі-

продажу

Додаток 4. Про порядок здійснення операцій з відступлення постачальниками банку права одержання платежу на платіжні вимоги за поставлені товари, виконані роботи і надані послуги

1. Установам банку (в подальшому іменуються «банки-посередники») на договірних засадах дозволяється здійснювати торгово-комісійні (факторингові) операції. З метою прискорення одержання платежу підприємства та організації (у подальшому - постачальники) відступають банку-посереднику право одержання на платіжні вимоги за поставлені товари (виконані роботи, надані послуги - в подальшому - товари).

При здійсненні цієї операції банк-посередник розміщує постачальнику частину суми платежу на такі платіжні вимоги. Перерахування решти частини платежу за поставлені товари здійснюється банком-посередником після надходження коштів від платника. Однак у договорі може бути передбачено негайне відшкодування постачальнику повної суми, вказаної в платіжній вимозі.

За здійснення торгово-комісійної операції банк-посередник справляє з постачальника плату.

2. Взаємовідносини банку-посередника і постачальника товарів із здійснення торгово-комісійних операцій регулюються договором.

У договорі обумовлюються умови проведення операцій, у тому числі реквізити платіжних вимог, сума, сплачувана банком-посередником, порядок проведення операції, розмір плати за проведеними операціями та інші умови на розсуд сторін.

3. Торгово-комісійні операції здійснюються за рахунок власних коштів банку-посередника (фонди, прибуток) і в межах ліміту кредитування, встановленого установі банку. (В подальшому було знято обмеження на джерело та розмір коштів. - Прим, автора.)

4. Враховуючи, що такі операції мають ризиковий характер, банк-посередник, укладаючи договір з постачальником, диференційовано підходить до проведення їх з урахуванням вимог до ліквідності свого балансу, а також кредитоспроможності боржника. При необхідності банк-посередник може робити запит у банк платника про фінансовий стан підприємства-платника. Торгово-комісійні операції не можуть провадитися за платіжними вимогами, пред'явленими бюджетним організаціям, збитковим та низькорентабельним підприємствам, а також до рахунків із фінансування капітальних вкладень.

5. При здійсненні торгово-комісійної операції відступлення банку-посереднику права одержання платежу на акцептовані платником платіжні вимоги провадиться після одержання постачальником від банку платника повідомлення про те, що немає коштів у платника і після поміщення платіжних вимог до картотеки № 2.

У такому випадку постачальником подаються такі документи:

• копія платіжної вимоги, виставленої на покупця;

• повідомлення банку-платника про несплату вимоги;

• телеграма банку, який обслуговує платника, у котрій міститься інформація про проведення торгово-комісійної операції, і вказівка замінити в платіжній вимозі найменування банку і номер рахунка постачальника на реквізити банку-посередника.

При надсиланні телеграми до банку платника банк-посередник (чи установа банку за місцем знаходження кореспондентського рахунка банку-посередника) забезпечує її перевідним ключем.

Банк платника по одержанню від банку-посередника телеграми про проведення торгово-комісійної операції виправляє у платіжному повідомленні, що знаходиться в картотеці № 2, найменування банку постачальника і номер його рахунка на найменування і номер рахунка банку-посередника. При цьому платіжна вимога із зміненими реквізитами оплачується в загальновстановленому порядку.

Телеграма банку-посередника підкладається до першого примірника платіжної вимоги і зберігається в документах дня в банку платника.

6. За домовленістю сторін можуть здійснюватися торгово-комісійні операції у випадках, коли платіжні вимоги на підприємства-покупців виписуються постачальником товарів від свого імені, але із зазначенням у них реквізитів одержувача коштів банку-посередника, і подаються до установи банку-посередника в загально-встановленому порядку.

7. Торгово-комісійні операції оформляються банком-посередником меморі­альними ордерами в двох примірниках. Перший примірник після проведення бухгалтерських операцій за рахунками поміщається в документи дня, другий примірник за встановленим порядком надсилається постачальнику.

8. Для відображення в обліку торгово-комісійних операцій у Плані рахунків бухгалтерського обліку відкривається рахунок № 907 «Розрахунки банку за факторинговими операціями» (активно-пасивний). За дебетом рахунка № 907 проводяться суми платіжних вимог, перераховані банком-посередником за торгово-комісійними операціями на рахунки постачальників, за кредитом рахунка врахо­вуються суми оплачених покупцями платіжних вимог. Дебетове сальдо за рахунком № 907 не може перевищувати суми коштів, перелічених у п. З даних вказівок Зміни наведено в Додатку 9.— Прим, автора.)

Якщо умовами проведення цих операцій передбачено першопочаткове відшкоду­вання постачальникові банком-посередником менше 100 % від суми платежу, належна постачальникові сума, що залишилася, не пізніше наступного дня після зарахування одержаних від платника коштів на рахунок № 907 перераховується на рахунок постачальника.

В аналітичному обліку до рахунка № 907 ведуться особові рахунки постачальників.

Для обліку сум платіжних вимог банком-посередником відкривається позабалан­совий рахунок № 9928 «Розрахункові документи факторингових операцій». По надходженню цього рахунка проводяться повністю суми платіжних вимог, які підлягають сплаті постачальникові, на витрати списуються суми, повністю сплачені платниками за платіжними вимогами. При настанні часткових платежів на звороті платіжних вимог робляться помітки про суми, що надійшли.

В аналітичному обліку ведуться картотеки розрахункових документів і особові рахунки на кожного платника.

Одержана банком-посередником плата за проведення операцій, а також пеня, належна банку-посереднику, відображається за статтею «Плата за послуги, надані підприємствам, організаціям» рахунка № 960.

9. Банк-посередник не несе відповідальності за невиконання договірних зобов'язань між постачальником і покупцем товарів.

У разі надходження повної або часткової відмови від акцепту за платіжною вимогою, оплаченою банком-посередником, відшкодування банку-посереднику коштів постачальникам за неакцептован! покупцем товари здійснюється платіжним дорученням, при цьому після наступних відмов від акцепту до одержання відшко­дування від постачальника сума відмови відноситься банком-посередником на рахунок М 904 «Інші дебітори і кредитори», з відображенням в аналітичному обліку особових рахунків постачальників.

Додаток 5. Методичні рекомендації з надання комерційними банками факторингових послуг підприємствам та організаціям

При наданні послуг підприємствам та організаціям через факторинг необхідно керуватись таким.

1. Кредити для проведення факторингових операцій надаються строком на 3 місяці під 10% річних:

а) комерційним банкам через власні обласні управління Національного банку України;

б) Промбанку, банку «Україна» АК та Соцбанку для системи в цілому:

на їхні заявки, подані управлінню кредитного регулювання Національного банку; філії всіх банків одержують кредитні ресурси для цієї операції через головний банк.

2. У випадках дострокового надходження коштів від покупців по викупленій дебіторській заборгованості комерційні банки мають право використати їх на проведення таких же факторингових операцій, але строк повернення кредиту Національному банку не повинен перевищувати 3-х місяців.

3. Комерційні банки можуть надавати факторингові послуги всім госпорганам незалежно від того, в якому банку відкриті їхні розрахункові рахунки.

4. При вирішенні питання про надання можливості комерційним банкам здійснювати факторингові операції необхідно виходити з дотримання всіх вимог відносно нормативів ліквідності даного банку, їх розрахунок необхідно зробити з урахуванням відтворення статутних капіталів банків відповідно до Указу Президента України від 3.04.1992 року № 208 та вказівки Національного банку України № 12001/ 193 від 30.04.92р.

5. Національний банк України надає кредити своїм обласним управлінням для комерційних банків, Промбуд-банку, банку «Україна» АК, Соцбанку шляхом перерахування їх на рахунок № 823.

6. Управління Національного банку видають кредити на формування оборотного фонду факторингу комерційного банку через його кореспондентський рахунок з відображенням в балансі на рахунку № 907. Сума перерахованих коштів оформляється угодою та строковим зобов'язанням (Зміни наведено у Додатку 9. - Прим, автора.)

7. Комерційні банки надають факторингові послуги підприємствам та організаціям з відображенням їх на рахунку № 907 в межах наявних на ньому коштів.

8. Факторингові послуги можуть надаватись на викуп дебіторської заборгованості, під розрахункові документи за відвантажену продукцію та надані послуги.

9. В строк, установлений для повернення кредиту комерційними банками, управління Національного банку, на підставі строкового зобов'язання списує з його кореспондентського рахунку суму кредиту.

10. Сума неефективно використаного кредиту з проведення факторингових операцій відноситься за рахунок діяльності комерційного банку.

11. Факторингові послуги рекомендуємо оформляти угодами між:

а) управлінням Національного банку та комерційними банками;

б) комерційними банками та підприємствами і організаціями.

Управління кредитного регулювання Національного банку України

Додаток 6. Угода про надання кредитів для проведення розрахункових операцій через факторинг

м. « » 200 р.

(назва

обласного управління Національного банку) який називається «Банк-факторинг», в

особі керівника (прізвище, ім'я та по

батькові, посада) з однієї сторони.та

(назва комерційного банку) який називається «Банк-позичальник», в особі

керівника (прізвище, ім'я та по батькові, посада) з другої

сторони, уклали цю угоду про таке.