logo search
КОЗИК Зовнішньоекономічні операції і контракти

833.3. Визначення митної вартості на основі віднімання вартості

(метод 4)

У тих випадках, коли неможливо використовувати наявні ціни угод або відсутня угода з ідентичними або подібними товарами, слід переходити до інших альтер­нативних методів оцінки.

При цьому стосовно методу 4 (метод на основі розрахунку вартості) і методу 5 (метод на основі додавання вартості) дозволяється зміна послідовності їх застосування: після методу 3, за бажанням декларанта, може бути вико­ристаний як метод 4, так і метод 5. Це зумовлено тим, що ці методи можуть викликати дуже істотні складності при їх практичному використанні. Дане положення відповідає і міжнародним нормам, закріпленим Угодою із застосування ст. VII ГАТТ «Оцінка товарів для митних цілей».

Митна оцінка за методом 4 базується на ціні, за якою ввезені (оцінювані), ідентичні або подібні товари були продані найбільшою агрегованою партією на території У країни у незмінному стані, не пізніше 90 днів з дати ввезення оцінюваних товарів, а учасник угоди не є взаємозалежною з продавцем особою.

Таким чином, для використання ціни продажу на внутрішньому ринку оцінюваних, ідентичних або подібних товарів як основи для визначення митної вартості цей продаж повинен відповідати таким умовам:

а) товари мають бути продані в країні в незмінному стані;

б) ввезені (оцінювані), ідентичні або подібні товари повинні продаватися приблизно одночасно з ввезенням оцінюваних товарів (різниця до 90 днів);

в) у разі відсутності випадків продажу ввезених (оцінюваних), ідентичних або подібних товарів у такому ж стані, в якому вони перебували на момент ввезення, покупець може, при дотриманні установлених вимог, використовувати ціну одиниці товару, що пройшла переробку, з проведенням відповідного коригування на вартість, додану в процесі переробки. Покупцеві при цьому буде потрібно підтвердити (обґрунтувати) митному органу слушність зробленого коригування. Основу розрахунків мають становити прийняті формули і методи визначення вартості робіт з переробки товарів у відповідних галузях виробництва;

г) покупець не повинен прямо або побічно поставляти продавцю безплатно чи за зниженою ціною товари або послуги, використані для виробництва і продажу для ввезення в країну імпортованих товарів;

д) перший покупець завезених товарів на внутрішньому ринку не повинен бути пов'язаний з продавцем (імпортером оцінюваних, ідентичних або подібних товарів).

Поняття продажу товарів у незмінному стані означає, що операції виробничого характеру (включаючи складання), а також подальше опрацювання товарів розглядаються як операції, що змінюють стан завезеного товару. У той же час товар вважатиметься таким, що не змінив свій стан, у таких випадках:

1) якщо були здійснені операції по видаленню іноземних пакувальних матеріалів, консервантів;

2) якщо була здійснена проста переупаковка товарів для внутрішнього ринку;

3) якщо мали місце такі природні зміни, як усушка товару, його випаровування (для рідин) тощо.

Митна вартість на основі «віднімання» (MB) визначається за формулою:

MB - ЦІ- (ВК + НП + ВП + СМП + ВД), (15.2)

де ЦІ— ціна одиниці товару; ВК— витрати на комісійні винагороди; НП - звичайні надбавки на прибуток; ВП - загальні витрати у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу; СМП - сума митних платежів, що підлягає сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням товару; ВД - витрати на навантаження, розвантаження, транспортування і страхування, понесені в Україні.

Одним з центральних питань даного методу оцінки є вибір ціни, за якою найбільша агрегована (сукупна) кількість товару була продана після ввезення в країну покупцем першого комерційного рівня, не пов'язаним з продавцем (імпортером).

Для визначення найбільшої агрегованог кількості аналізуються всі продажі товару за даною ціною. Найбільша загальна кількість одиниць товару, проданих за однією ціною, і буде найбільшою агрегованою кількістю одиниць товару.

Якщо відсутні випадки продажу оцінюваних, ідентичних або подібних товарів у незмінному стані, на прохання декларанта може використовуватися ціна одиниці товару, що піддався обробці. При цьому визначення одиничної ціни товару, що був підданий обробці, здійснюється з урахуванням вимог, розглянутих вище. Проте в даному випадку, крім витрат, перелічених вище, з ціни оброблених товарів необхідно відняти вартість обробки після ввезення. Ці відрахування мають базуватися на об'єктивних даних, що піддаються кількісній оцінці, відносно вартості цієї обробки (враховуючи формули і методи розрахунків, що застосовуються у практиці різних галузей). Проте метод 4 не може бути використаний до товарів, що піддалися обробці у таких випадках:

1) якщо в результаті опрацювання після ввезення товари втра тили свої властивості;

2) якщо завезений товар після опрацювання не втратив своїх якостей, але складає дуже незначну частину кінцевого продукту.

Для того, щоб. стало можливим обчислення митної вартості на основі внутрішньої ціни, з неї необхідно виокремити ті елементи, що характерні тільки для внутрішнього ринку, тобто витрати, понесені після ввезення даних товарів на територію України і які не повинні бути включені в митну варгість.

З ціни товару вираховуються такі компоненти:

а) витрати на виплату комісійних винагород, звичайні надбавки на прибуток і загальні витрати в зв'язку з продажем в Україні ввезених товарів того ж класу і виду;

б) суми ввізних мит, податків, зборів та інших платежів, що підлягають сплаті в Україні в зв'язку з ввезенням і (або) продажем товарів;

в) звичайні витрати, понесені в Україні, із транспортування, страхування, навантажувальні і розвантажувальні роботи:

г) вартість, додану в результаті складання або подальшої переробки, у разі якщо це необхідно.

В основі методу 4 лежить вибір ціни, за якою ввезені товари продаються в Україні. Проте використання в рамках методу 4 цін продажу в Україні тільки оцінюваних товарів істотно обмежило б рамки застосування цього методу, оскільки як міжнародні норми, так і вітчизняне законодавство передбачають можливість використання в рамках даного методу цін продажів на ринку України ідентичних або подібних товарів.

Приклад. 1 липня 2003р. українським імпортером з Польщі ввозиться в Україну партія чаю. Інформація про товар: чай чорний дрібнолистовий, фасований у пакети по 100 г кожен, торгова марка - «Zita», країна-виробник - Індія.

Дані про продаж чаю в Україні протягом січня - червня 2003р. наведені у табл. 15.1. Товар - чай чорний дрібнолистовий, фасований (пакети по 100г), індійський, торгова марка «Gita».

Таблицу 8.3

Дані про продаж чаю в Україні протягом січня - червня 2003р.

Період

Угода на продаж у рамках періоду

Обсяг продажу, (тис. шт.)

Ціна, дол. США

Січень

1 2

1000 4000

0,25 0,23

Лютий

1 2

1000 1000

0,25 0,21

Березень

1

2000

0,20

Квітень

1 2 3

1200 1100 2000

0,20 0,19 0,22

Травень

1

2

1500 1100

0,24 0,20

Червень

1 2

1200 1500

0,19 0,25

Відомо, що в Україні на упакування чаю наклеюються етикетки з інформацією, яка є необхідною для продажу товару на внутрішньому ринку. Який метод слід застосувати для розрахунку митної вартості одиниці товару, що імпортується?

Необхідно визначити загальне число одиниць товару, проданих за однією ціною протягом останніх 90 днів (квітень, травень, червень):

Найбільше число одиниць товару продано за ціною 0,19 і 0,20 дол. США. Таким чином, як основа для визначення митної вартості за методом 4 буде використовуватися ціна одиниці товару для найбільшої агрегованої партії у розмірі 0,19 дол. США. (Однакові партії товару були продані по різних цінах за одиницю, але як основа для визначення митної вартості буде використана найнижча з них).

8.3-2.4. Визначення митної вартості на основі додавання вартості

(метод 5)

У разі неможливості визначення митної вартості на основі методів 1, 2, 3, 4 альтернативною базою визначення митної вартості буде вартість товару, отримана розрахунковим шляхом на основі методу додавання вартості (метод 5).

Митна вартість на основі додавання (MB) визначається за формулою:

МВ-ВВ+ВД + НП + ВП + ЛІП + ЧП, (15.3)

де BВ- вартість матеріалів і витрат, понесених виробником у зв'язку з виробництвом оцінюваних товарів; ВД - витрати на навантаження, розвантаження, транспортування і страхування, понесені в Україні; НП— прибуток, що отримує експортер; ВП— витрати, понесені покупцем; ЛШ - ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів інтелектуальної власності, які покупець повинен здійснити як умову експорту товару, що оцінюється; ЧП - відповідна частина прибутку від подальшого перепродажу товарів, що накопичується у продавця.

Митна вартість оцінюваних товари визначається на основі урахування витрат виробництва цих товарів, до яких додається сума прибутку і витрат, характерних для продажу оцінюваних товарів на національному ринку. Таким чином, для визначення митної вартості за даним методом необхідна інформація яро витрати виробництва оцінюваних товарів, яку можна одержати тільки за межами країни ввезення.

Складності в одержанні і підтвердженні необхідної інформації накладають жорсткі обмеження на використання методу додавання вартості. Якщо митному органу рекомендується використовувати для розрахунку митної вартості непід-тверджені Вані, то вони повинні розглядатися як бездоказові, такі, що не відтворюють фактичне положення справ. Навіть у тому разі, коли доступ до документації дозволено іноземним виробником і ухвалено владою його країни, фактично не всі документи і дані можуть бути подані митним органам країни-імпортера.

У зв'язку з цим митна вартість, визначена за методом 5, повинна бути об'єктом особливо ретельної перевірки.