Принципи організації безготівкових розрахунків

Безготівкові розрахунки — це перерахування банками певної суми коштів із рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів.

Безготівкові розрахунки поділяються на дві групи - іногородні та місцеві.

Також безготівкові розрахунки розрізняються за способом платежу і формою.

Основний спосіб платежу - це перерахування грошових коштів з рахунку платника на рахунок постачальника шляхом відповідних записів по них. У залежності від характеру платежу, порядку кредитування та інших умов кошти перераховуються по різних рахунках підприємств - поточних, позичкових, рахунках фінансування капітальних вкладень. Різновидом цього способу платежу є планові платежі, при яких розрахунки проводяться не по кожній окремій поставці матеріальних цінностей, а за певний період, виходячи з плану поставки.

Другий спосіб платежу - залік взаємних вимог, при якому взаємні борги підприємств зараховуються і тільки різниця перераховується шляхом записів по рахунках.

Підприємства, а також установи банків здійснюють розрахунки при дотриманні таких принципів:

Перший принцип безготівкових розрахунків складається в їхньому здійсненні по банківських рахунках, що відкриваються клієнтам для збереження і переказу коштів.

На сьогодні немає жодних обмежень щодо кількості банківських рахунків, які можуть відкривати клієнти банку.

Другий принцип безготівкових розрахунків полягає в тім, що платежі з рахунків повинні здійснюватися банками за розпорядженням їхніх власників у порядку встановленої ними черговості платежів в межах залишку коштів на рахунку.

Третій принцип — принцип вільного вибору суб'єктами ринку форм безготівкових розрахунків і закріплення їх у господарських договорах при невтручанні банків у договірні відносини.

Окремо можна виділити принцип терміновості платежу і принцип забезпеченості платежу:

Принцип терміновості платежу означає здійснення розрахунків строго виходячи з термінів, передбачених у господарських, кредитних, страхових договорах і т.д.

Принцип забезпеченості платежу тісно зв'язаний з попереднім принципом терміновості платежу, тому що забезпеченість платежу припускає для дотримання терміновості платежу наявність у платника або його гаранта ліквідних коштів, що можуть бути використані для погашення зобов'язань перед отримувачем коштів.