Наукові методи дослідження
Метод | Суть | |||
Наукові методи емпіричного дослідження | Спостереження | Ціле направлене вивчення предметів, яке спирається в основному на дані органів чуттів (відчуття, сприйняття, представлення) | ||
Експеримент | Активне і ціленаправлене втручання в протікання вивчаємого процесу, відповідна зміна об’єкту або його відтворення в спеціально створених і контрольованих умовах | |||
Порівняння | Пізнавальна операція, яка лежить в основі суджень про схожість і відмінність об’єктів | |||
Наукові методи теоретичного дослідження | Формалізація | Відображення змістовного знання в знаково-символічному вигляді | ||
Аксіоматичний метод | Один із способів дедуктивної побудови наукових теорій, при якому: формулюється система основних термінів науки; із цих термінів утворюється деяка множина аксіом; формулюється система правил виведення, яка дозволяє перетворювати вихідні положення і переходити від одних положень до інших, а також виводити нові терміни в теорію; здійснюється перетворення постулатів за правилами, які дають можливість із обмеженого числа аксіом одержувати множину доказуємих положень – теорем | |||
Гіпотетико-дедуктивний метод | Створення системи дедуктивно пов’язаних між собою гіпотез, із яких в результаті виводяться ствердження про емпіричні факти | |||
Загально логічні методи і прийоми пізнання | Аналіз | Поділ об’єкту на складові частини з метою їх самостійного вивчення | ||
Синтез | Об’єднання – реальне або уявне – різних сторін, частин предмету в єдине ціле | |||
Абстрагування | Процес уявного відволікання від ряду властивостей і відношень вивчає мого явища з одночасним виділенням властивостей, які цікавлять суб’єкта в даний момент | |||
Абстракція ототожнення | Виділяються загальні властивості і відношення предметів, які вивчаються. | |||
Ізолююча абстракція | Виділяються деякі властивості і відношення, які починають розглядатися як самостійні індивідуальні предмети | |||
Абстракція актуальної нескінченності | Коли нескінченні множини розглядаються як скінченні | |||
Абстракція потенційної здійсненності | Побудована на тому, що може бути здійснене будь-яке, але скінченне число операцій в процесі математичної діяльності. | |||
Ідеалізація | Уявне конструювання понять про об’єкти, які не існують в дійсності, але ті, для яких є прообрази в реальному світі. | |||
Узагальнення | Процес встановлення загальних властивостей і ознак предметів | |||
Індукція | Логічний прийом дослідження, пов’язаний із узагальненням результатів спостережень і експериментів і рухом думки від одиничного до загального | |||
Індукція популярна | Коли властивості, які повторюються регулярно, що спостерігаються у деяких представників множини (класу), яка вивчається, і фіксуються в посилках індуктивного висновку, переносяться на всіх представників множини (класу), яка вивчається, – в тому числі і на не досліджувані його частини | |||
Індукція неповна | Робиться висновок про те, що всім представникам множини, яка вивчається, належить властивість Р на тій підставі, що Р належить деяким представникам цієї множини | |||
Індукція повна | Робиться висновок про те, що всім представникам множини, яка вивчається, властива властивість Р на підставі одержаної при дослідному вивченні інформації про те, що кожному представнику вивчаємої множини належить властивість Р | |||
Індукція наукова | Крім формального обгрунтування одержаного індуктивним шляхом узагальнення, дається додаткове змістовне обгрунтування його істинності | |||
Індукція математична | Використовується в якості специфічного математичного доведення, де органічно поєднуються індукція з дедукцією, припущення з доведенням | |||
Індуктивні методи встановлення причинних зв’язків | Метод єдиної схожості | Якщо випадки будь-якого явища , які спостерігаються, мають загальним лише одну обставину, то, очевидно (ймовірно), вона і є причиною даного явища. Інакше кажучи, якщо обставини АВС, що передують, викликають явища abc, а обставиниADE– явищаade, то робиться висновок, що А – причина а (або що явище А і а причинно пов’язані) | ||
Метод єдиної відмінності | Якщо випадки, при яких явище наступає або не наступає, розрізняються тільки в одній обставині, яка передує, а всі інші обставини тотожні, то ця одна обставина і є причиною даного явища. Інакше кажучи, якщо обставини АВС, які передують, викликають явище abc, а обставини ВС (явище А усувається в ході експерименту) викликають явищеbc, то робиться висновок, що А є причиною а. Підставою такого висновку є зникнення а при усуненні А. | |||
Об’єднаний метод схожості і відмінності | Утворюється як підтвердження результату, одержаного за допомогою методу єдиної схожості, застосуванням до нього методу єдиної відмінності: це комбінація двох методів. | |||
Метод супутніх змін | Якщо зміна однієї обставини завжди викликає зміну другої, то перша обставина є причиною другої. Інакше кажучи, якщо при зміні явища А, яке передує, змінюється і явище а, яке спостерігається, а інші явища, які передують, залишаються незмінними, то звідси можна зробити висновок, що А є причиною а. | |||
Дедукція | а) перехід в процесі пізнання від загального до одиничного; виведення одиничного із загального; б) процес логічного висновку, тобто переходу по тих чи інших правилах логіки від деяких даних пропозицій – посилок до їх наслідків (висновків). | |||
Аналогія | При виведенні по аналогії знання, одержане від розгляду будь-якого об’єкту (“моделі”) переноситься на інший, менш вивчений і менше доступний для дослідження об’єкт. | |||
Моделювання | Висновки по аналогії, які розуміються дуже широко, як перенесення інформації про одні об’єкти на інші, складають гносеологічну основу моделювання – методу дослідження об’єктів на їх моделях | |||
Системний підхід | Сукупність загальнонаукових методологічних принципів (вимог), в основі яких лежить розгляд об’єктів як систем. | |||
Імовірнісні (статистичні) методи | Побудовані на врахуванні дій множини випадкових факторів, які характеризуються стійкою частотою. | |||
Діалектика | вчення про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і пізнання і побудований на цьому вченні універсальний метод мислення і дії | |||
Елементи діалектики | Цілісна, развивающаяся, субординована система категорій, законів і принципів, які в своїй сукупності відображають єдність, цілісність реального світу в його всезагальних характеристиках | |||
Категорії діалектики | Це такі поняття (форми мислення), які відображають найбільш загальні і суттєві властивості, сторони, зв’язки і відношення реальної дійсності і пізнання | |||
Закони діалектики | Зв’язок і взаємодія певних філософських категорій | |||
| Принцип | Фундаментальне теоретичне положення, яке відображає найбільш суттєві характеристики реальної дійсності і яке одночасно є способом (методом) її пізнання | ||
| Принцип історизму | Філософський, діалектичний принцип, який є методологічним вираженням саморозвитку дійсності в плані його направленості по осі часу у вигляді цілісної нерозривної єдності таких станів (часових періодів) як минуле, теперішнє і майбутнє. Даний принцип включає в себе наступні основні вимоги: а) вивчення теперішнього, сучасного стану предмету дослідження; б) реконструкція минулого – розгляд генезису, виникнення останнього і основних етапів його історичного руху; в) передбачення майбутнього, прогнозування тенденцій подальшого розвитку предмету. | ||
| Принцип суперечності | Філософський, діалектичний принцип, який має об’єктивною основою реальні протиріччя речей, який випливає із закону єдності і боротьби протилежностей і який зводиться до наступних основних вимог: а) виявлення предметного протиріччя як відношення певних протилежностей; б) всебічний аналіз однієї із протилежних сторін даного протиріччя в “чистому” вигляді; в) дослідження іншої протилежності в “чистому” вигляді і зі всіх боків; г) розгляд предмету як єдності (синтезу) протилежностей в цілому на підставі знання кожної із них з виявленням провідної в даних умовах протилежностей; д) визначення місця даної протилежності в системі інших протиріч предмету; е) прослідковування етапів розвитку даного протиріччя; і) аналіз механізму вирішення протиріч як процесу і результату його розгортання і загострення. |
Додаток К
- З виконання бакалаврських робіт і підготовки до складання комплексного державного іспиту з фахових дисциплін
- 1. Діяльність фахівця за професійним спрямуванням “фінанси і кредит”
- 2. Виробничі функції, типові задачі діяльності та уміння щодо вирішення типових задач діяльності
- Здатності вирішувати проблеми і задачі соціальної діяльності та уміння, що є відображенням наявності цих здатностей
- Вимоги до професійного відбору
- 3. Підготовка та захист бакалаврської роботи
- 3.1. Вибір теми бакалаврської роботи
- 3.2. Підбір літератури
- 3.3. Формулювання мети та основних завдань бакалаврської роботи
- 3.4. Складання плану бакалаврської роботи
- 3.5. Виклад матеріалу бакалаврської роботи
- 3.6. Наукове керівництво бакалаврською роботою
- 3.7. Подання бакалаврської роботи науковому керівнику для відзиву
- 3.8. Організація попереднього розгляду бакалаврських робіт
- 3.9. Структура бакалаврської роботи
- 3.10. Вимоги до технічного оформлення бакалаврської роботи
- Приклад побудови таблиці
- Зразок оформлення сторінки бакалаврської роботи
- 3.11. Процедура прилюдного захисту бакалаврської роботи
- 4. Рекомендована тематика бакалаврських робіт
- 5. Державний іспит з нормативних навчальних дисциплін
- Перелік питань для складання державного іспиту банківські операції
- Бюджетна система
- Податкова сиситема
- Страхові послуги
- Фінансова діяльність субєктів підприємництва
- 6. Рекомендована література для професійної підготовки за фаховим спрямуванням “фінанси”
- V. Автореферати
- Зразок заяви про затвердження теми бакалаврської роботи
- Зразки змісту бакалаврської роботи приклад до теми: “Фінансово-організаційний механізм кредитування фізичних осіб (на прикладі пат “Укрексімбанк”)”
- Приклад до теми: “Страхові послуги, їх реалізація на страховому ринку України”
- Графік роботи зі студентами денної форми навчання спеціальності «Фінанси і кредит» груп фк-9,10 (вересень 2010 – червень 2011)
- Увага! За умови недотримання термінів здачі бакалаврських робіт студент до захисту допущений не буде
- Зразок титульного аркуша бакалаврської роботи
- Бакалаврська робота
- Наукові методи дослідження
- Матеріал розділу 1 бакалаврської роботи повинен бути проілюстрований відповідними таблицями
- Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який наводиться у бакалаврській роботі
- Примітки:
- Відгук наукового керівника
- _____________________________________________________________________________
- Науковий керівник
- Календарний план
- Рецензія
- ___________________________________________________________________________
- Робота ____________________________________________________________________
- Як позитивне слід відмітити _____________________________________________
- Як позитивне слід відмітити _____________________________________________
- Як позитивне слід відмітити _____________________________________________
- Зразок титульного аркуша ілюстративного матеріалу
- Динаміка облікової ставки нбу в 1992-2010 рр.
- Індекси споживчих цін у 1992 - 2010рр.
- Навчальне видання