36. Заощадження та інвестиції в механізмі грошового ринку.

Заощадження сімейних господарств є єдиним джерелом чистих інвестицій у закритій економіці. При уповільненому їх формуванні відбувається скорочення інвестицій та " проїдання" раніше заощадженого капіталу. Така ситуація звичайно виникає в умовах тривалої інфляції, коли населення перестає робити заощадження. Зростання обсягу заощаджень створює нарощування інвестицій. Певна частина заощаджень спрямовується для поповнення запасу грошей (резерви банків, поточна каса економічних суб’єктів), решта використовується як капітал і трансформується через сектор ринок грошей.

Заощадження населення, що надійшли на грошовий ринок і не мобілізовані урядом для своїх потреб та не осіли в грошових запасах, мають бути позичені сектором "фірми" для інвестування.

Зв’язок між інвестиціями і заощадженнями в такому вигляді: Ip = З-Дn,

де IP – інвестиційні ресурси, що не входять у розпорядження фірм;

З – загальна маса заощаджень;

Дn – сума приросту державних позик, що розміщені на грошовому ринку.

Зміна % ставки одночасно впливає на I і З тільки в протилежних напрямах. Якщо % ставка зростає, посилюється стимулювання З та розміщення їх на ринку. Одночасно послаблюється стимулювання інвестицій, бо зростуть витрати на кожну одиницю інвестицій.

Взаємозв’язок І та З повинен враховуватись при реалізації економічної політики держави:

1) межі приблизно інвестиційної діяльності держави визначаються З, порушення цієї межі – порушення економічної рівноваги та інфляція;

2) для ефективного формування інвестиційного процесу успішно повинні формуватися З;

3) взаємозв’язок між І та З повинен враховуватися в бюджетно-фіскальній політиці держави, при розподілі НД, вилучення податків передує формуванню З, тому зміни в оподаткуванні викличуть зрушення З, а отже і на І.