logo search
БС_конспект / Тема 11

11.2 Діяльність центрального банку Росії

Перший рівень банківської системи займає Банк Росії. Принципи організації і діяльності Банку Росії, його статус, завдання, функції та повноваження визначаються Конституцією РФ та іншими законодавчими актами (зокрема, законом «Про центральний банк РФ (Банк Росії)» у ред. 1994 року).

Банк Росії (ЦБ РФ, ЦБР) визначений як головний банк країни і кредитор останньої інстанції. Він знаходиться в державній власності і на нього покладені функції загального регулювання діяльності кожного комерційного банку в межах єдиної грошово-кредитної системи країни. Банк Росії є юридично самостійним, він підзвітний парламенту і має певну ступінь незалежності від уряду. Ця незалежність має відносний характер, оскільки економічна політика країни не може бути успішною без узгодженої грошово-кредитної і фінансової політики.

Банк Росії утворює єдину централізовану систему з вертикальною структурою управління. До нього входять: центральний апарат, територіальні установи, розрахунково-касові центри, навчальні заклади та інші підприємства, установи і організації, необхідні для здійснення діяльності банку.

Основні завдання Банку Росії: захист і забезпечення стійкості національної валюти, її купівельної спроможності і курсу відносно іноземних валют; розвиток і зміцнення банківської системи РФ; забезпечення ефективного і безперебійного функціонування системи розрахунків.

Найвищим органом Банку Росії є Національна банківська рада, яка є колегіальним органом, що складається з 12 осіб, з яких лише одна особа працює в Банку Росії – Голова ЦБР. Решта членів Національної банківської ради призначається Президентом (3), Державною думою (5) та Урядом (3). Голова ЦБР призначається на посаду Держдумою за поданням Президента Росії терміном на 4 роки.

Загальне керівництво й управління Банком Росії здійснює Рада директорів, до функціональ­них обов'язків якої входять: – розробка (у взаємодії з Урядом) та забезпечення виконання основних напрямів державної грошово-кредитної політики; – затвердження річного звіту Банку Росії і представлення його Державній думі; – розгляд і затвердження кошторису витрат Банку Росії на черговий рік; – визначення структур Банку Росії; – ухвалення рішень щодо грошово-кредитного регулювання; – визначення умов допуску іноземного капіталу в банківську систему РФ.

Основні функції Банку Росії.

1) Емісійний центр. У межах даної функції ЦБР має виключне право на випуск в обіг банкнот і монет, які є єдиним законним засобом платежу на території РФ. Банкноти і монети є зобов’язаннями Банку Росії і забезпечуються його активами. ЦБР організовує виготовлення банкнот і монет, вилучає їх з обігу, установлює порядок готівкового обігу та ведення касових операцій.

2) Фінансовий агент уряду. Виконуючи за своїм статусом дану функцію, Банк Росії здійснює: ведення поточних рахунків уряду; операції з розміщення і погашення державного боргу; касове виконання бюджету; нагляд за зберіганням, випуском і вилученням з обігу казначейських квитків; переказ валютних коштів при здійсненні розрахунків уряду з іншими країнами.

3) Банк банків. У межах даної функції Банк Росії проводить розрахункове, касове, депозитне та інші види банківського обслуговування комерційних банків. Він проводить з банками операції з цінними паперами та є кредитором останньої інстанції, тобто здійснює рефінансування банків (через надання кредитів на визначених ним умовах).

Банк Росії є органом банківського регулювання і нагляду за діяльністю другого рівня банківської системи Росії. Він реєструє банківські установи, надає ліцензії на здійснення банківських операцій, встановлює правила проведення банківських операцій, ведення бухгалтерського обліку. З метою забезпечення стійкості банків Банк Росії встановлює їм обов'язкові нормативні вимоги до розмірів статутного капіталу та банківських ризиків.

4) Реалізація грошово-кредитної політики. Основними інструментами ГКП Банку Росії є:

- процентна політика пов’язана з регулюванням: - офіційної облікової ставки; - відсоткових ставок грошового ринку та ринку державних цінних паперів; - ставок Банку Росії (з рефінансування комерційних банків, депозитних операцій Банку та операцій з облігаціями ЦБР). Даний інструмент дозволяє встановити для суб’єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених і розміщених грошових коштів на відповідний період;

- обов'язкове резервування. Нормативи обов’язкових резервів у процентному співвідношенні до зобов’язань банків і порядок зберігання резервів у ЦБР встановлюються Радою директорів. Норма­тиви є диференційованими для різних банків, але не можуть перевищувати 20% зобов’язань банку;

- операції на відкритому ринку - це операції з купівлі-продажу цінних паперів (казначейських векселів, державних облігацій, облігацій Банку Росії), у тому числі і на умовах їх зворотного продажу-купівлі (операції репо). ЦБР може здійснювати на відкритому ринку й операції з акціями, але тільки на умовах укладання угод репо;

- валютні інтервенції – це купівля-продаж ЦБР іноземної валюти на валютному ринку для здійснення впливу на курс національної грошової одиниці та на попит і пропозицію грошей;

- селективні інструменти ГКП, які згідно з діючим законодавством Банк Росії має можливість застосовувати. Це прямі кількісні обмеження (ліміти) на обсяги рефінансування та виконання комерційними банками окремих банківських операцій.