З апитання для самоконтролю

1. У чому полягають розбіжності у трактуванні форм і видів кредиту, що мають місце в літературі?

2. За якими критеріями правомірно виділяти форми і види кредиту? Чи можуть бути однаковими критерії для класифікації форм і видів?

3. Які форми кредиту Ви можете виділити і чому?

4. Які види кредиту Ви можете назвати і за якими критеріями вони виділені?

5. Чим різняться поняття «банківський кредит» і «державний кредит», «банківський кредит» і «споживчий кредит», «забезпечений кредит» і «комерційний кредит»?

6. Яка функція грошей є найбільш визнаною в економічній літературі?

7. Чи погоджуєтеся Ви з виокремленням емісійної функції кредиту? У чому слабкість позиції захисників цієї функції?

8. Які дискусії ведуться щодо контрольної функції кредиту? Чому більш правомірно виділити контрольно-стимулюючу функцію?

9. Чим обмежується надання комерційного кредиту?

10. Як класифікується банківський кредит?

11. Ким надається споживчий кредит?

12. У чому полягає призначення меж кредиту і чим вони визначаються?

13. Чому процент є економічною категорією?

14. Яку роль відіграє кредит у розвитку економіки?

15. Якими рисами характеризується розвиток кредиту в період переходу України до ринкових відносин?

1 Див.: Новий тлумачний словник української мови: У 4-х т.— К., 1999.— Т. 4 — С. 694.

2 Див.: Там само. — Т. 1. — С. 279.

1 Тому неправомірно протиставляти товарну форму кредиту грошовій як менш розвинену, менш прогресивну. Відмінності між ними зводяться переважно до сфер і обсягів застосування — грошова форма застосовується значно ширше, ніж товарна, оскільки перерозподіл вартості, що забезпечується кредитом, здійснюється переважно в грошовій формі.

2 Див.: Деньги, кредит, банки / Под ред. О. И. Лаврушина. — М., 1998. — С.181.

1 Інколи комерційним називають частину банківського кредиту, у якій банк надає позички комерційним структурам.

1 Див.: Деньги, кредит, банки / Под ред. О.И. Лаврушина.— С. 170—174; Гальчинський А.С. Теорія грошей.— С. 188—192; Гроші та кредит / За ред. Б.С. Івасіва. — К., 1999. — С. 212.

1 Гроші та кредит / За ред. Б.С. Івасіва. — С. 214.

1 Дебіторсько-кредиторська заборгованість не має трьох родових ознак кредиту: добровільності, рівноправності та платності відносин між учасниками. Тому називати її кредитом можна лише умовно.

1 У виданій у 1989 р. широко відомій монографії О.І.Лаврушина «Кредит как стоимостная категория социалистического воспроизводства» питання про межі кредиту навіть не згадується. У підручнику «Гроші та кредит» за ред. Б. С. Івасіва, виданій у 1999 р., питання про межі кредиту теж не висвітлюється.

2 Див.: Гроші та кредит / За ред. М. І. Савлука. — К., 1992. — С.140—146; Деньги, кредит, банки / Под ред. Г. И. Кравцовой. — Минск, 1994. — С.112—119.

3 Під реальним попитом на кредит ми розуміємо попит кредитоспроможних позичальників, які можуть своєчасно погасити заборгованість за позичками і сплатити проценти.

1 Така ситуація мала місце в Україні в 1997—1999 рр., коли зусиллями держави, передусім НБУ, інфляція була знижена до 10—20% за рік, а ставка кредитування залишалася на рівні 50—60% річних.

440