54)Особливості діяльності спеціалізованих фінансово-кредитних установ: страхових компаній, кредитних спілок, інвестиційних фондів, фондів грошового ринку

Страхові компанії(СК) — це фінансові посередники, що спеціалізуються на наданні страхових послуг. 4 форми організації страхових компаній / Перша форма організацій страхових компаній побудована на акціонерній основі. В цьому випадку страхові компанії випускають акції і є акціонерними товариствами. Друга форма організації страхових компаній носить назву на «взаємній основі»: кожний полісоутримувач є співвласником, тобто акціонером компанії, але на базі не акції, а страхового полісу. Компанія в цьому випадку не випускає акції. Третьою формою організації страхових компаній є взаємний обмін. При цій формі організації компанія, сформована по суті на кооперативних засадах, діє від імені окремих осіб або компанії. Через центральну контору компанії її учасники обмінюються страховими ризиками, страхуючи самих себе, і не продають страхування на сторону. четверта форма організації - система Ллойд, яка складається із синдикатів, в які входять на паях страхові компанії і брокерські страхові фірми. Відповідальність по страховому ризику розподіляється серед членів синдикату або між усіма учасниками Ллойда. Справи приймають брокери і отримують за посередництво брокерські (комісійні). В наш час існують такі види страхування: страхування життя, страхування від несчастних випадків, страхування майна. Пасивні операції страхових компаній формуються в основному за рахунок страхових премій, які сплачують юридичні та фізичні особи. Активні операції складаються із інвестицій в державні облігації центрального і місцевого урядів, в облігації та акції приватних корпорацій, іпотеки та нерухомість, а також в позику під поліси. Особливістю цих вкладень страхових компаній є значна доля цінних паперів корпорацій (45-50%) і іпотечних кредитів (36%). Важливе місце в активах компаній страхування життя займають також позики під поліси і вкладення в нерухомість. Позики під поліси - це по суті кредитування осіб, які купили страхування в даній компанії. Результатом фінансової діяльності страхових компаній є прибуток і резерви страхових внесків як різниця між страховою премією і виплатою страхового відшкодування плюс витрати по веденню операцій. Особливістю накопичення капіталу страхових компаній є надходження страхових премій від юридичних та фізичних осіб, розмір яких розраховується на основі страхових тарифів, або ставок, а також доходу від інвестицій.

Кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом. Основні принципи діяльності кредитної спілки 1. Діяльність кредитної спілки ґрунтується на таких основних принципах: добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки; рівноправності членів кредитної спілки; самоврядування; гласності. 2. Відповідно до принципів, визначених у частині першій цієї статті: ніхто не може бути примушений вступати до кредитної спілки, а виключення з членів кредитної спілки дозволяється лише у випадках, визначених статутом спілки; усі члени кредитної спілки мають рівні права, в тому числі у разі голосування на загальних зборах, незалежно від розміру пайового та інших внесків; забороняється будь-яке втручання в діяльність кредитної спілки, за винятком випадків, передбачених законом; кредитна спілка зобов'язана забезпечити повне та своєчасне інформування своїх членів з питань власної діяльності, на їх прохання ознайомлювати з протоколами загальних зборів і засідань інших органів управління кредитної спілки, видавати копії документів та витяги з них у порядку, визначеному статутом.

Інвестиційною компанією визнається торговець цінними паперами, який, окрім провадження інших видів діяльності, може залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення. Інвестиційна компанія для здійснення діяльності щодо спільного інвестування зобов'язана заснувати взаємний фонд, провести реєстрацію випуску інвестиційних сертифікатів, опублікувати інвестиційну декларацію та інформацію про випуск нею інвестиційних сертифікатів. Інвестиційна компанія одержує прибутки від діяльності, пов'язаної із спільним інвестуванням, пропорційно вартості майна, переданого нею у взаємний фонд, якщо інше не передбачено інвестиційною декларацією. Взаємний фонд є філією інвестиційної компанії, що утворюється за рішенням її вищого органу. Цей орган затверджує також Положення та інвестиційну декларацію взаємного фонду. Кошти взаємного фонду не можуть використовуватися для покриття збитків інвестиційної компаніїДля здійснення спільного інвестування інвестиційні фонди, а також інвестиційні компанії, що заснували взаємні фонди (далі фонди), випускають інвестиційні сертифікати, які пропонуються для розміщення серед учасників. Кошти, отримані від учасників, відкриті фонди інвестують у цінні папери інших емітентів. Закриті фонди мають право здійснення інвестування в цінні папери та придбання нерухомого майна, часток і паїв, що належать державі в майні господарських товариств, у процесі приватизації. Інвестиційні фонди та інвестиційні компанії мають право тримати у своїх активах до 25 відсотків цінних паперів одного емітента за умови їх придбання за приватизаційні папери. Доходи фонду складаються з дивідендів та інших надходжень від цінних паперів, що перебувають у власності фонду, та доходів від операцій з цінними паперами й іншими активами.Фонди грошового ринку:пенсійні фонди, фінансові компанії, ломбарди, добродійні фонди та інші.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України. Основними завданнями Пенсійного фонду України є: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування; забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України;

ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення в межах своєї компетенції контрольних функцій, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів Пенсійного фонду України. Закон дає можливість створювати пенсійні фонди кількох видів, а саме: відкритий пенсійний фонд-засновниками можуть бути будь-яка одна чи кілька юридичних осіб,а учасниками - громадяни України, іноземці та особи без громадянства незалежно від місця та характеру їх роботи / корпоративний пенсійний фонд-засновниками можуть бути - юридична особа-роботодавець чи кілька юр. осіб-роботодавців, до яких можуть приєднуватися роботодавці-платники, а учасниками - виключно громадяни, які перебувають у трудових відносинах з засновниками або роботодавцями-платниками фонду / професійний пенсійний фонд-засновниками можуть бути - об’єднання: юридичних осіб-роботодавців, фізичних осіб, включаючи профспілки або фіз. особи, пов’язані за родом проф. Діяльності, а учасниками - виключно громадяни, пов’язані за родом їх професійної діяльності, визначеної статутом фонду.

Ломбарди — це кредитні установи, які надають грошові позички під заставу рухомого майна. У нашій країні вони виникли на початку 20-х років. Ломбарди – це недержавні комерційні установи. Ломбарди були створені для надання можливості населенню зберігати предмети особистого користування і домашнього вжитку, а також брати позичку під заставу цих речей. Ломбарди видають позички на строк до трьох місяців у розмірі 75 % від вартості оцінки заставлених речей і до 90 % вартості виробів із дорогоцінних каменів, металів, годинників у золотій оправі тощо. Оцінка речей, що здаються на зберігання або під заставу для одержання позички, здійснюється за домовленістю сторін, а вироби з дорогоцінних металів — за державними розцінками. Для розвитку своїх операцій ломбарди можуть користуватися банківським кредитом.

Фінансові компанії - кредитно-фінансові установи, які спеціалізуються на кредитуванні окремих галузей або наданні певних видів кредитів (споживчого, інвестиційного та ін.), проведенні фінансових операцій. Ресурси фінансових компаній формуються за рахунок строкових депозитів. Вони акумулюють грошові кошти промислових та торговельних фірм, деяких фінансових установ і менше - населення. Фінансові компанії сплачують своїм вкладникам вищі проценти, ніж комерційні банки. Фінансові компанії з кредитування продажу в розстрочку споживчих товарів тривалого користування надають позички не безпосередньо споживачам, а купують їх зобов'язання у роздрібних торговців та дилерів зі знижкою (як правило, 7 - 10 %). Розвиток фінансових компаній можливий при широкій насиченості споживчого ринку товарами та послугами, а також активній конкуренції між ними. Фінансові компанії є важливим інструментом проштовхування товарів тривалого користування на ринки для крупних промислових корпорацій, особливо в умовах низького попиту та погіршення економічної кон'юнктури. Фінансові компанії, які займаються обслуговуванням систем комерційного кредиту, надають аванси фірмам, що відвантажують товар, одержуючи при цьому право вимоги щодо боржника (покупця). Розвиток благодійних фондів пов'язаний з рядом обставин: благодійність стала частиною підприємництва;створення благодійних фондів має прагматичну причину - бажання власників крупних особистих капіталів зменшити податкове навантаження передачі його нащадкам або при даруванні. Остання обставина - найбільш важлива та визначальна тому, що дозволяє крупним власникам приховувати свої капітали від обкладання прибутковим податком та податком на спадок. Передача коштів до благодійних фондів здійснюється у вигляді крупних надходжень грошей або пакетів акцій. За рахунок цього благодійні фонди діють на фінансовому ринку, вкладаючи кошти в різні цінні папери або отримуючи дивіденди з переданих їм цінних паперів, і, таким чином, збільшують свій капітал. Статистична інформація про інвестиції благодійних фондів, як правило, дуже обмежена, а іноді взагалі недоступна. Багато фондів не надають звітів і не повідомляють про структуру своїх активів. Благодійні фонди користуються значними податковими пільгами.