logo search
НМП РФП денне

4. Резервування як метод управління ризиками фінансових установ

Для забезпечення відшкодування можливих втрат фінансових уста­нов, що виникають в процесі надання фінансових послуг внаслідок дії чинників ризику, створюються відповідні резерви.

Банківські установи формують обов'язкові резерви за усіма залуче­ними коштами, за винятком кредитів, одержаних від інших банків, іноземних інвестицій, одержаних від міжнародних фінансових органі­зацій та коштів, що залучені на умовах субординованого боргу. Норматив резервування встановлюється Національним банком України і є єдиним для всіх банків України.

Формування та зберігання банками коштів обов'язкових резервів здійснюється в національній грошовій одиниці на кореспондентському або окремому рахунку банку в Національному банку. За залишками коштів, що формують обов'язкові резерви, проценти не нараховуються.

Обов'язкове резервування коштів банків використовується Національним банком України як монетарний інструмент для регулю­вання обсягів грошової маси в обігу та управління грошово-кредитним ринком.

Залежно від стану грошово-кредитного ринку і прогнозу його подаль­шого розвитку Національним банком України приймаються рішення щодо:

Поряд з обов'язковими резервами, що розміщуються в НБУ, банківські установи здійснюють формування резервів на покриття можливих втрат за ризиковими активами. З цією метою активи банківських установ поділяються на групи залежно від ступеня ризику, що є притаманним для них. Для кожної із груп активів встановлюється коефіцієнт ризику від 0 до 1. Як правило, поділ здійснюють на п'ять груп активів з коефі­цієнтами ризику 0; 0,05; 0,2; 0,5 та 1. Нульовий коефіцієнт є характерним для без ризикових активів, 1 - для активів з максимальним ступенем ризику.

За більшістю видів активів банківськими установами створюються відповідні резерви для покриття можливих втрат. Такі резерви є необхід­ними для підвищення стабільності і надійності банківської системи, захисту інтересів клієнтів і є обов'язковими для банківських установ. Особливо важливим є формування резервів за кредитами, які займають переважне місце в активних операціях банків.

Резерви за кредитами створюються з метою відшкодування можливих втрат банку за основним боргом без передбачених процентних доходів та комісій. Використовуються такі резерви на погашення безнадійної заборгованості позичальників.

Загальний розмір резервування визначається виходячи із суми заборгованості за усіма наданими кредитами, класифікованими за ступенем ризику. Для визначення розміру резервування за кредитами банківськими установами враховуються такі чинники:

На основі класифікації позичальників та стану погашення ними забор­гованості кредити поділяються на стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні та безнадійні.

Стандартні кредити являють фінансові операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить один відсоток чистого кредитного ризику.

Кредити під контролем це кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним (5 % чистого кредитного ризику), але може збільшитись внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації.

Субстандартні кредити являють операції, за якими кредитний ризик є значним, що становить 20 відсотків чистого кредитного ризику, та надалі може збільшуватись. За такими кредитами є ймовірність несвоєчасного погашення позичальником заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором.

Сумнівні кредити - це кредитні операції, за якими виконання зобов 'язань з боку позичальника банку в повній сумі є під загрозою, ймовірність повного погашення кредитної заборгованості низька та становить 50 відсотків чистого кредитного ризику.

Безнадійні кредити - операції, ймовірність виконання зобов 'язань за якими з боку позичальника практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними. За кожною із зазначених груп кредитів банківськими установами здійснюється формування резервів, виходячи із сум фактичної заборгова­ності та встановлених рівнів резервування. При визначенні розміру резерву сума заборгованості за кожним позичальником зменшується на вартість застави, що надана ним в забезпечення кредиту, а також на вартість гарантій та порук.

Сформовані резерви за кредитами підлягають постійному перегляду, виходячи з фактичного розміру заборгованості та проведених пози­чальниками розрахунків за кредитними операціями.

Поряд з формуванням резервів на покриття збитків за кредитними операціями банківські установи формують резерви за іншими видами активних операцій (банківських послуг), зокрема резерви під заборго­ваність інших банків, під дебіторську заборгованість за операціями з клієнтами банку; за вкладеннями в цінні папери тощо.

Таблиця 3. Нормативні рівні резервування за банківськими кредитами

Види кредитів за ступенем ризику

Рівень резервування, %

Стандартні

2

Під контролем

5

Субстандартні

20

Сумнівні

50

Безнадійні

100

Формування резервів на покриття збитків за фінансовими операціями здійснюють і небанківські фінансові установи.

Кредитними спілками забезпечується формування резерву покриття втрат за неповерненими кредитами. З метою визначення обсягів резервування кредити, що надані кредитними спілками поділяються на такі види:

Нормативи резервування грошових коштів для розрахунку резерву забезпечення покриття втрат за неповерненими кредитами, наданими кредитними спілками, становлять:

для 1-го рівня - 0 % залишку заборгованості;

для 2-го рівня - 35 % залишку заборгованості;

для 3-го рівня - 70 % залишку заборгованості;

для неповернених та безнадійних кредитів - 100 % залишку заборгованості.

Резерв забезпечення покриття втрат від неповернених кредитів форму­ється за рахунок частини доходу кредитної спілки незалежно від фінансо­вого результату її діяльності таким чином, щоб наприкінці кожного місяця його розмір відповідав сумі необхідного резервування за всіма простроченими, неповерненими та безнадійними кредитами.

Фінансові компанії, ломбарди, довірчі товариства, інші небанківські фінансові установи забезпечують формування резерву за усіма видами

здійснюваних фінансових операцій з метою покриття ризиків неповер­нення основного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, що визначаються як нестандартні.

Для визначення обсягу загальної заборгованості клієнтів небанківськими фінансовими установами проводиться оцінка стану розрахунків за факторинговими операціями, гарантіями, поруками, за операціями з фінансування будівництва, за придбаними цінними паперами, за іпотеч­ними активами, що знаходяться в управлінні, та визначається сумнівна заборгованість за ними.

На основі оцінки фінансового стану клієнтів - юридичних та фізичних осіб та оцінки стану погашення ними основного боргу та сплати про­центів (комісій) за ним, фінансові операції небанківських установ класи­фікуються на такі види:

стандартні фінансові операції, за якими ризик є незначним і становить не більше одного процента від суми заборгованості;

граничні фінансові операції - такі, що характеризуються незначним ризиком (не більше 5 % суми заборгованості), який може збільшитись внаслідок виникнення несприятливої для клієнта ситуації:

небезпечні фінансові операції - фінансові операції, за якими ризик є значним, і надалі може збільшуватись та становити не більше 20% суми заборгованості: також є ймовірність несвоєчасного погашення клієнтом заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені договором надання фінансової послуги:

сумнівні фінансові операції, за якими виконання зобов'язань з боку клієнта фінансової установи в повній сумі є під загрозою, ймовірність повного погашення заборгованості низька і становить не більше 50 % від суми заборгованості.

безнадійні фінансові операції - операції, імовірність виконання зобо­в'язань за якими з боку клієнтів фінансових установ практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними.

Залежно від ступеня ризику, що є характерним для фінансових опера­цій небанківських фінансових установ, Державною комісією з регулю­вання ринків фінансових послуг України визначені коефіцієнти резерву­вання коштів на покриття збитків за такими операціями.