5.2.6. Форфейтингові операції
Форфейтинг (aforfait) - це метод забезпечення середньострокового фінансування експортних операцій, який передбачає продаж боргових зобов'язань, вимог по ЗТК якому-небудь кредитному інституту (форфейтеру) при наданні достатнього забезпечення.
Форфейтинг (ФФ) є операція обліку (купівлі) середньострокових простих тратт або векселів. Облік здійснюється за фіксованою ставкою з пові-домленням з боку банку (форфейтера) експортеру після укладення фінансової угоди. Якщо експортер уклав угоду з форфейтингу з банком до підписання ЗТК з покупцем, він буде мати можливість включити вартість обліку у вартість ЗТК.
Якщо продавець терміново потребує коштів, він може запропонувати будь-якому банку викупити у нього тратти, строк платежу по яких наступить у майбутньому згідно із зазначеними у них датами. У цьому випадку відбувається переуступка прав на отримання коштів векселетримачем- продавцем товарів банку.
При такій переуступці комплект тратт на проценти з відтермінування платежу зазвичай переходить до банку безкоштовно, а з загальної суми тратт на основний борг банк вимагає знижку, розмір якої визначається в залежності від часу переуступки, від солідності банку, який акцептував або звалював тратти, та від загального економічного стану. Надання такої знижки є для продавця практично зниженням ціни товару, а для банку - компенсацією ризику та додатковою маржею. В залежності від зазначених умов така знижка може становити 3-15%.
За суттю форфейтинг - це угода із середньострокового експортного факторингу, за винятком того, що факторинг іноді буває з регресом до експортера. Банк, який виконує роль форфейтера, не є експортною факторинговою компанією. Крім того, дещо відрізняються процедури надання фінансування експортеру.
ФФ здійснюється таким чином:
1. Експортер товарів виробничого призначення знаходить закордонного покупця, який хоче отримати середньостроковий кредит для фінансування цієї покупки. Покупець може виявити бажання:
а) оплатити певну частину (15%) одразу;
б) регулярно оплачувати залишок (можливо, через кожні 6 місяців) протягом 5 років.
Регулярні платежі є звичайною умовою при здійсненні ФФ.
2. Покупець повинен:
а) оформити серію простих векселів;
б) акцептувати серію тратт з кінцевою датою погашення приблизно через 5 років, але з наданням регулярних платежів протягом цього періоду часу (напр., через кожні 6 місяців).
Іншими словами, простий вексель може погашатись кожні 6 міс. протягом п'ятирічного періоду. Прості векселі використовуються частіше, ніж перевідні.
3. Якщо покупець має гарну кредитоспроможність, то експортер може не наполягати, щоб перевідні векселі (або тратти) були гарантовані. У більшості випадків у покупця будуть вимагати знайти банк, який гарантує ці векселі (або тратти). Платіж простого або перевідного векселя може бути гарантований шляхом підпису третьої особи на векселі - надання авалю.
4. Експортер повинен знайти банк, який би погодився бути ФФ. Деякі банки спеціалізуються на такому типі фінансування. Банку необхідно надати інформацію про суму кредиту, період часу, кредитоспроможність покупця, наявність банку, який надає аваль на його простих векселях. Потім він або:
а) відмовиться бути ФФ;
б) побажає у принципі бути ФФ (без оплати);
в) погодиться бути ФФ (за комісійні від експортера).
5. ФФ є операція обліку (покупки) середньострокових простих векселів або тратт. Облік зазвичай здійснюється за фіксованою ставкою з повідомленням з боку банку (ФФ) експортеру після укладення фінансової угоди. Якщо експортер уклав угоду з ФФ з банком до підписання контракту з покупцем, він буде мати можливість включити вартість обліку у вартість ЗТК.
6. Експортер відправить товари та отримає прості векселі з авалем або акцептовані векселі. Потім він продасть їх ФФ, який купить їх без регресу до експортера. В результаті ФФ буде наражатись на такі ризики:
а) ризик неплатежу. Існує подвійна перевага для експортера: він не тільки отримує потік готівки з кредиту, а й не повинен турбуватись про наявність потенційних пасивів на своїх рахунках, якщо покупець не виконає зобов'язання через 3 або 5 років з простих векселів. Банк-ФФ захистить себе від цього ризику, якщо буде вимагати, щоб прості або перевідні векселі отримали аваль від звалюючого банку;
б) політичні ризики у країні покупця;
в) ризик переказу, який полягає у тому, що країна покупця не зможе виконати свої зобов'язання з іноземної валюти;
г) валютний ризик.ФФ зберігає прості векселі і платить готівкою експортеру, тому саме він наражається на валютний ризик. Більшість ФФ захищають себе, погоджуючись купити (облікувати) прості або перевідні векселі лише за валюту, яку можно швидко рефінансувати на узгоджених засадах (напр., USD, CHF, EUR).
Плата за послугу з ФФ ділиться між експортером та покупцем і має покривати:
а) вартість наданих грошових коштів; б)страхове покриття від зміни процентних ставок;
в) страхове покриття від комерційного та політичного ризиків;
г) вартість хеджування з валюти, яка має високий валютний ризик, що зробить вартість ФФ дуже високою;
д) прибуток ФФ.
На рис. 5.8 наведена послідовність здійснення форфейтингової операції.
Завдяки цим угодам:
1. Банк, який здійснює ФФ, втрачає право регресу до експортера.
2. Покупець отримує кредит до 5 років.
3. Експортер негайно отримує готівку від обліку простих або перевідних векселів.
4. ФФ отримує відшкодування у міру погашення простих або перевідних векселів.
Рис. 5.8. Схема здійснення форфейтингової операції.
Ця схема виразно показує характер описаного вище процесу.
У деяких випадках банк-ФФ може погодитись (за комісійні) на купівлю простих векселів покупця навіть до завершення експортного торгового контракту.
Завдяки ФФ експортер отримує негайний платіж за експорт (принаймні зі знижкою до повної продажної ціни), а іноземний покупець - середньостроковий кредит з погашенням частковими платежами від банку, який здійснює ФФ. Банк-ФФ повинен довіряти гарантії банку, що надав аваль, який, у свою чергу, повинен довіряти кредитоспроможності покупця.
У наш час у ФФ більш поширені прості векселі, ніж перевідні, оскільки експортер може бути звільнений від наступної відповідальності шляхом проставлення індосаменту на простих векселях на користь ФФ "без регресу". Це неприпустимо при використанні перевідних векселів, які виписуються самим експортером, що має покладатись на обіцянку ФФ не вживати проти нього дій у випадку неплатежу.
Переваги форфейтингу:
1. Експортер вільний від:
а) відповідальності по боргах імпортера у найближчому майбутньому (протягом 1 року);
б) потенційних пасивів у вигляді боргів, які мають бути виплачені імпортером протягом середньострокового періоду (до 5 років).
Це зв'язано з тим, що експортер негайно отримує готівку від ФФ, а ФФ відмовляється від регресу до експортера. Оскільки експортер не має пасивів у своєму балансовому звіті, він буде у вигідному становищі для наступного збільшення свого кредиту, якщо виникне така необхідність.
2. Позиція експортера щодо ліквідності поліпшується, оскільки він негайно отримує готівкові.
3. Якщо експортер не має потенційних пасивів і має кращу ліквідність, його шанси отримати позику збільшуються. Форфейтинг не впливає на ліміти експортера з овердрафту або на інший кредит, наданий банком (навіть якщо він є ФФ).
4. На валютні ризики наражається не експортер, а ФФ.
5. Експортер не повинен захищати себе від ризику неплатежу шляхом страхування експортного кредиту через Відділ гарантування експортних кредитів або приватну страхову компанію. У будь-якому випадку страхування експортного кредиту не покриває потенційні втрати експортера на 100%, і експортер наражається на ризик понести певну частину збитків у випадку неплатежу імпортера. При ФФ такого ризику немає. Крім того, якщо експортер вибирає страхування експортного кредиту і кредит покупцю або постачальнику, який гарантований Відділом гарантування експортних кредитів, замість ФФ, а покупець відмовляється оплачувати свої борги, у нього будуть проблеми з ліквідністю, доки страховик не здійснить розрахунок. При ФФ цієї проблеми не існує.
6. Не існує ризику процентних ставок, оскільки облікова ставка відома з самого початку.
7. Експортер звільняється від адміністративних проблем та витрат з інкасування боргів.
8. Послуга з ФФ більш гнучка, ніж фінансування кредиту покупцю або постачальнику, гарантоване Відділом гарантування експортних кредитів, оскільки експортер може домовитись про ФФ, навіть коли в експортному контракті пропонується значна сума за товари, вироблені за кордоном, і "місцеві" витрати у країні покупця. Укладення договору про фінансування, гарантованого Відділом гарантування експортних кредитів, деща складніше у такій ситуації.
9. Він являє собою метод фінансування, коли фінансування, гарантоване Відділом гарантування експортних кредитів, просто недоступне.
10. Договір про ФФ може бути укладений швидко.
11. ФФ може бути дешевшим за традиційний метод фінансування середньо-строкового експортного кредиту шляхом банківського кредиту, який підтримується покриттям Відділу гарантування експортних кредитів (фінансування кредиту постачальнику), в залежності від поточних процентних ставок по консенсусу для такого фінансування.
Переваги ФФ (з векселями, які отримали банківський аваль від імені імпортера) перед перевідними векселями, акцептованими трасатом, полягають у такому.
Якщо ринок потребує кредиту, то виникають технології, які дозволяють надати кредит та забезпечують різні ступені безпеки. Добрі давні перевідні векселі, які можуть бути обліковані, мають перевагу у тому, що юридичний стан векселя визнаний майже в усьому світі і мало знайдеться країн, у яких хто-небудь наважиться отримати оскаржений вексель. Варіантом, популярність якого зростає, є ФФ першокласних ставок (усе перевідні векселі). Це особливо вигідно при укладенні контрактів вартістю, у крайньому разі, в 250 000 GBP, де фіксована процентна ставка необхідна, скажімо, на 5 років.
Покупець отримує заздалегідь обумовлений аваль, гарантію оплати по його векселях, від провідного банку у своїй країні. Результуючий цінний папір потім може бути проданий з дисконтом на форфейтинговому ринку, які в наш час поширені у Лондоні. Перевага для продавця полягає у тому, що до нього немає регресу.
Недоліки ФФ:
1. Основним недоліком ФФ є його вартість. Облікова ставка по простих векселях може бути достатньо високою, і експортер може домовитись про фінансування, гарантоване Відділом гарантування експортних кредитів, по пільговфій ставці (ставці консенсусу). Вартісний недолік ФФ залежить від:
а) комерційних процентних ставок;
б) доступності пільгових процентних ставок за схемою Відділу гарантування експортних кредитів та величини різниці між цими та комерційними ставками.
2. Іншим недоліком ФФ є те, що експортер може не знайти банк, який би схотів діяти як форфейтер, з таких причин:
а) він не задоволений кредитоспроможністю покупця;
б) банк, який надає аваль, не є престижним, тому банк-ФФ не хоче покладатись на його гарантію;
в) уряд країни покупця може накласти обмеження на платежі за кордон;
г) країна покупця зазнає нестачу резервів іноземної валюти;
д) покупець може відмовитись виконати авансовий платіж за товари, і тому банк-ФФ може відмовитись надавати послуги з ФФ.
Контрольні запитання
1. Що таке валюта ціни і валюта платежу за товар?
2. Як визначається курс перерахунку валюти ціни у валюту плажежу при їх неспівпадінні?
3. Що таке захисні валютні застереження, їх види та особливості?
4. Що таке форвардні та опціонні угоди і для чого вони заключаються при підписанні ЗТК?
5. Які види платежу найчастіше використовуються у міжнародній торгівлі і як вони здійснюються?
6. Як розраховується вартість комерційного кредиту?
7. Що таке авансовий платіж і як він здійснюється?
8. Суть банківського переказу та особливості його здійснення.
9. Суть акредитивної форми розрахунків та порядок їх здійснення.
10. Види та суть документарних акредитивів.
11. Суть та особливості інкасових розрахунків.
12. Суть та особливості розрахунку у формі відкритого рахунку.
13. Суть та особливості розрахунків векселями
14. Як здійснюються розрахунки за допомогою чеків?
15. Що таке банківська гарантія та порядок її надання.
16. Суть факторингової операції.
17. Які послуги можуть надавати факторингові компанії.
18. Суть та особливості здійснення фордайтингових операцій.
РОЗДІЛ VI. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ ТА МІЖНАРОДНИХ
ПРОЕКТІВ
- 1.1. Поняття та види комерційних операцій
- 1. Операції купівлі-продажу товарів у матеріально-речовій формі:
- 2. Операції купівлі-продажу послуг:
- 3. Операції купівлі-продажу результатів творчої діяльності:
- 1.2. Зовнішньоторгові операції
- 1.2.1. Експортно-імпортні операції
- 1.2.2. Реекспортні та реімпортні операції
- 1.2.3. Операції зустрічної торгівлі
- 1.2.4. Операції натурального обміну
- 1.2.5. Операції, які передбачають участь продавця в реалізації товарів,
- 1.2.5.2. Зустрічні закупки
- 1.2.5.3. Авансові закупки
- 1.2.5.4. Угода типу "офсет", або джентльменська угода
- 1.2.5.5. Угоди типу "світч", або угоди з передаванням фінансових
- 1.2.6. Викуп застарілої продукції
- 1.2.7. Поставки на комплектацію
- 1.2.8. Операції на давальницькій сировині, або толинг
- 1.2.9. Операції зустрічної торгівлі у рамках промислового співробітництва
- 1.2.9.1. Прості компенсаційні угоди
- 1.2.9.2. Складні компенсаційні угоди
- 1.2.9.3. Виробниче кооперування
- 1.2.9.4. Франчайзинг товарів та послуг
- 1.2.10. Організаційні форми здійснення зовнішньоторгових операцій:
- 1.3. Орендні операції
- 2. Залежно від ролі орендодавця (лізингової компанії) в угоді:
- 5. Залежно від стану об'єкта лізинга:
- 4. Залежно від методу здійснення лізингу або залежно від економічного значення:
- 5. Залежно від обсягу наданих орендодавцем послуг:
- 6. Залежно від способу фінансування:
- 7. Залежно від способу виплати орендних платежів:
- 8. Залежно від строку здійснення лізингу:
- 9. Залежно від кількості сторін, що беруть участь в угоді:
- 1.4. Операції з міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями
- 1.5. Операції з торгівлі інженерно-технічними послугами
- 1.6. Консалтингові операції
- 1.7. Операції з технічного обслуговування і забезпечення запасними частинами машинотехнічної продукції
- 1. Підготовка зто.
- 2.1.1.1. Вивчення ринкового, підприємницького середовища на зовнішніх ринках
- 2.1.1.2. Вивчення вимог світового ринку або зовнішнього ринку
- 5. Імідж та престиж:
- 6. Авторитет тієї країни, де продукується товар.
- 2,1.1.3. Вивчення місткості та характеру зовнішнього ринку, еластичності попиту на ньому
- 2.1.1.4. Спостереження за рівнем світових цін та тенденціями їх зміни
- 2.1.1.5. Дослідження фірмової структури ринку та складу зарубіжних
- 2.1.1.6. Маркетинговий аналіз ступеня та характеру ринкової конкуренції, методів маркетингової роботи конкурентів
- 2.1.1.7. Дослідження форм роботи, прийнятих у торговій практиці по даному товару на даному ринку та його сегментах
- 2.1.1.8. Визначення особливостей споживчих пріоритетів та психології поведінки покупців даного товару на зовнішньому ринку
- 2.1.2. Пошук, вибір та встановлення контакту із закордонним партнером
- 2.1.2.1. Оферта
- 2.1.2.2. Замовлення
- 2.1.2.3. Запит
- 2.1.2.4. Комерційні листи
- 2.1.2.5. Участь у ярмарках та виставках
- 2.1.2.6. Рекламна кампанія
- 2.1.2.7. Інші способи встановлення контактів з контрагентом
- 2.1.3. Аналіз та проробка конкурентних матеріалів, складання конкурентного листа, розрахунок експортних/імпортних цін
- 2.1.3.1. Приклад конкретної ситуації "Складання конкурентного листа"
- 1. Зведення цін до єдиної валюти (с).
- 3. Зведення цін по базисних умовах поставки (поправка к).
- 4. Зведенняцтпокредитнихумовах(умовахплатежу готівкою) (поправках:,).
- 8. Ціна, зведена за комерційними умовами (cj.
- III. Введення поправок на технічні характеристики
- 2. Зведення ціни на комплекс технічних показників (kj.
- IV. Повне зведення ціни за комерційними умовами та технічними характеристиками (Сза)
- V. Вибір та зведення ціни
- VI. Складання конкурентного листа
- 2.1.4. Проробка базисних умов контракту
- 2.1.5. Проробка валютно-фінансових умов контракту
- 2.1.6. Техніко-економічне обґрунтування зто
- 2.1.7. Підготовка проекту контракта
- 2.1.7.1. Типові контракти
- 2.1.7.2. Торгові звичаї (узанси)
- 2.2. Укладення зовнішньоторгових контрактів
- 2.2.1. Проведення попередніх переговорів
- 2.2.2. Складання протоколу про наміри та попереднього контракту
- 2.2.3. Складання та підписання зовнішньоторгового контракту
- 2.3. Організація контролю, виконання та припинення зовнішньоторгового контракту
- 2.3.1. Виконання контрактних зобов'язань
- 2.3.2. Контроль за виконанням контрактних зобов'язань
- 2.3.3. Розгляд можливих претензій та рекламацій з експорту і подання
- 2.3.3.1. Прострочка поставки або недопоставка товару у встановлений договором строк
- 2.33.2, Недостача або інша втрата товару при його поставці
- 2.3.3.3. Поставка товарів неналежної якості
- 233.4. Претензії та позови про відшкодування збитків від порушення умов договору
- 2.3.4. Способи та порядок припинення зовнішньоторгових контрактів
- 3) Комерційні документи;
- 8) Митні документи.
- 3.1. Документи із забезпечення виробництва експортного товару
- 3.2. Документи з підготовки товару до відвантаження
- 3.3. Комерційні документи
- 3.4. Документи з платіжно-банківських операцій
- 3.5. Страхові документи
- 3.6. Транспортні документи
- 3.7. Транспортно-експедиторські документи
- 3.8. Митні документи
- 4.1. Види зовнішньоторгових договорів
- 4.2. Структура, зміст та особливості оформлення зовнішньоторгових контрактів купівлі-продажу
- 4.2.1. Преамбула (визначення сторін)
- 4.2.2. Визначення та термінологія
- 4.2.3. Предмет контракту
- 4.2.4. Кількість (або ціна та кількість, або предмет та кількість)
- 4.2.5. Базисні умови поставок
- 4.2.6. Ціна та загальна сума контракту
- 4.2.7. Якість товару
- 4.2.8. Строк та дата поставки (або строк та умови поставки)
- 3) Застосування спеціальних термінів:
- 4.2.9. Умови платежу
- 4.2.10. Здавання-прийняття товару
- 4.2.11. Гарантії, претензії щодо кількості та якості
- 4.2.12. Пакування та маркування товару
- 3) Транспортне маркування - позначення, необхідні під час перевезення, які
- 4.2.13. Відвантаження товару
- 4.2.14. Санкції
- 4.2.15. Страхування
- 4.2.16. Форс-мажор або обставини непереборної сили
- 4.2.17. Арбітраж
- 4.2.18. Інші умови
- 4.2.19. Юридичні адреси та рахунки (банківські реквізити) сторін
- 4.3. Типові помилки, що зустрічаються у зовнішньоторгових контрактах
- 5.1.1. Визначення валюти ціни та валюти платежу
- 5.1.2. Визначення курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу
- 4. Курс якого виду платіжних засобів використовується.
- 5.1.3. Визначення захисних валютних застережень проти ризику валютних втрат у разі зміни курсу валют
- 5.2. Визначення фінансових умов зовнішньоторгових контрактів
- 5.2.1. Визначення видів платежу
- 5.2.1.1. Розрахунки готівкою, або негайний платіж
- 5.2.1.2. Розрахунки з платежем на виплату, або у кредит
- 5.2.1.3. Комбінований платіж
- 5.2.1.4. Кредит з опціоном негайного платежу
- 5.2.2. Визначення форм розрахунку
- 5.2.2.1. Авансовий платіж;
- 5.2.2.2. Банківський переказ
- 5.2.2.3. Акредитивна форма розрахунків
- 5.2.2.4. Інкасова форма розрахунків
- 5.2.2.5. Розрахунок у формі відкритого рахунка
- 5.2.3. Визначення засобів розрахунку
- 5.2.3.2. Розрахунки за допомогою чеків
- 5.2.4. Використання банківських гарантій у міжнародних розрахунках
- 5.2.5. Факторингові операції
- 5.2.6. Форфейтингові операції
- 6.1. Завдання обґрунтування
- 6.2. Принципи і методи техніко-економічноїоцінки зео та міжнародних проектів
- 6.2.1. Врахування особливостей функціонування світових ринків
- 6.2.2. Зміст і послідовність тео міжнародного промислового проекту
- 6.2.3. Показники фінансово-економічної оцінки проекту
- 2. Рентабельність (roe - Return on Equity).
- 4. Період повернення капітальних вкладень (ТоІ).
- 2. Точка беззбитковості (тез).
- 6.2.4. Валютні показники проекту
- 6.3. Форми прояву ефекту зео
- 6.3.1. Зовнішньоторговельний ефект
- 6.3.2. Науково-технічний ефект
- 6.3.3. Ефект спеціалізації та кооперування
- 6.3.4. Ефект виграшу в часі
- 6.3.5. Ефект подолання дефіциту ресурсів
- 6.3.6. Ефект збереження ресурсів на майбутнє
- 6.4. Суть і особливості визначення ефекту та ефективності зео
- 6.4.1. Врахування умов конвертації національної валюти
- 6.4.2. Валютна ефективність експорту та імпорту
- 6.4.3. Показники ефекту експорту та імпорту
- 6.4.4. Взаємозалежність ефектів експорту та імпорту
- 6.5. Дисконтування в зовнішньоекономічних розрахунках
- 6.6. Вплив умов платежу на розрахунок показників ефекту і
- 6.7. Вплив на ефективність експорту та імпорту зміни валютних
- 6.8. Ефективність створення експортних виробництв
- 6.8.1. Співвідношення виробництва на внутрішньому та зовнішньому ринках
- 6.8.2. Напрями підвищення конкурентоспроможності експортної продукції
- 6.8.3. Послідовність розрахунку показників ефекту та ефективності
- 6.8.4. Формулювання альтернативних варіантів
- 6.9. Ефективність придбання і використання імпортного
- 6.9.1. Вимоги до тео імпортних операцій
- 6.9.2. Послідовність розрахунку ефективності та ефекту імпорту машин і
- 6.9.3. Вартісна оцінка імпортного обладнання
- 1. Якщо на внутрішньому ринку € можливість купити необхідне обладнання
- 6.9.4. Оцінка альтернатив
- 6.9.5. Обгрунтування імпортної ціни товару
- 6.9.6. Підвищення ефективності використання імпортного обладнання за рахунок факторів внутрішнього ринку
- 6.10. Економічна оцінка міжнародного науково-технічного обміну
- 6.10.1. Поняття міжнародного науково-технічного обміну
- 6.10.2. Правові засади міжнародної передачі технології
- 6.10.3. Передумови та доцільність міжнародної передачі технології
- 6.10.4. Доцільність міжнародної передачі технології
- 6.10.5. Форми та канали міжнародної передачі технології
- 6.10.6. Вартісна оцінка технології на світових ринках
- 6.10.6.1. Принципи ціноутворення на науково-технічну продукцію
- 6.10.6.2. Методи цінових розрахунків
- 6.10.6.3, Послідовність цінових розрахунків
- 6.10.6.4. Визначення верхньої ціни продажу технології
- 6.10.6.5. Визначення можливої ціни продажу технології
- 6.10.7. Ефективність торгівлі ліцензіями
- 6.10.7.1. Розрахунок ефекту та ефективності експорту ліцензій
- 6.10.7.2. Розрахунок ефекту та ефективності імпорту ліцензій
- 7. Річний економічний ефект (е) дорівнює:
- 6.11. Економічна оцінка міжнародних лізингових операцій
- 6.12. Ефективність міжнародної* спеціалізації та кооперування
- 6.12.1.Розрахунок економічного ефекту мскв
- 6.12.2.Розрахунок економічної ефективності мскв
- 7.1. Реєстрація підприємства як суб'єкта зовнішньоекономічної
- 7.2. Реєстрація зовнішньоекономічних договорів
- 5. При застосуванні, вберіганні, транспортуванні (необхідне підкреслити) _______________________________________________________
- Одноразовий дозвіл на ввезення на митну територію України
- Україна міністерство охорони здоров'я
- Свідоцтво про державну реєстрацію n
- Україна міністерство охорони здоров'я
- Контрольні запитання
- 8.1. Митні конвенції
- 8.2. Митні режими
- 8.3. Визначення митної вартості
- 8.3.1. Суть митної вартості та її функції
- 8.3.2. Методи визначення митної вартості
- 8.3.2.1. Визначення митної вартості товарі/ за ціною угоди з ввезеними
- 8.3.2.2. Визначення митної вартості за ціною угоди з Ідентичними та подібними товарами (методи 2іЗ)
- 833.3. Визначення митної вартості на основі віднімання вартості
- 8.3.2.5. Визначення митної вартості резервним методом (метод 6)
- 8.3.2.6. Визначення митної вартості у разі встановлення цінових
- 8.4. Схема проходження вантажу через митний кордон України
- 8.5. Митний контроль
- 7) Ведення Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності тощо. Митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів,
- 8.6. Основні митні документи
- 9.1 .Загальні положення
- 9.2. Порядок проведення безготівкових розрахунків в іноземній
- 9.3. Порядок купівлі та продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України
- 9.4. Застосування товаросупровідних документів у зовнішньоекономічній діяльності
- Податковий облік
- 9.5. Облік комісійних операцій у зовнішньоекономічній діяльності
- 1. Комітент - резидент, комісіонер - нерезидент
- 1. Комісіонер - резидент, комітент—нерезидент Податок на прибуток
- Податковий облік
- 9.6. Податковий і бухгалтерський облік операцій з переробки давальницької сировини резидента за межами України
- 2. Оплата послуг нерезидента з переробки давальницької сировини сировиною замовника Приклад
- 9.7. Облік зовнішньоекономічного бартеру
- 9.8. Штрафні санкції за порушення валютного законодавства
- 1. Предмет угоди
- 4. Відповідальність сторін
- Факторинг
- 1. Предмет договору
- 3. Зобов'язання сторін
- 1. Купівля вимог
- 3. Закупівельна ціна і строки платежу
- 4. Відступлення прав і повноважень на стягнення
- 5. Розподіл ризику
- 6. Послуги
- 7. Строк дії договору
- 8. Дія інших умов
- 9. Дієвість окремих положень
- 1. Загальні положення
- 2. Порядок укладення договорів страхування
- 3. Правила й обов'язки сторін за договорами страхування
- Заявка на оплату за продану валюту за факторингом