3.1. Особливості обліку грошових коштів у касі
Юридичні особи, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій та фірм, що здійснюють підприємницьку діяльність, а також зареєстровані в установленому порядку фізичні особи, котрі є суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи, які здійснюють операції з готівкою в національній валюті, обов'язково повинні виконувати вимоги, встановлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.
Згідно з п. 2.2 Положення № 637 розрахунки готівкою підприємств між собою, а також із фізичними особами як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків здійснюється через касу.
Згідно з Положенням № 637 каса підприємства - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.
Для ведення касових операцій наказом керівника призначається матеріально відповідальна особа - касир, з яким укладається договір про його повну матеріальну відповідальність.
На малому підприємстві обов'язки касира можуть виконуватися будь-яким працівником (у тому числі і бухгалтером), призначеним наказом керівника. Касиру заборонено передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам.
Цінності, які можуть зберігатися у касі підприємства:
- готівка (в національній валюті, в іноземній валюті);
- грошові документи (путівки в будинки відпочинку, санаторії; поштові марки, проїзні квитки);
- бланки суворої звітності (трудові книжки та додатки до них, квитанції подорожніх листів автотранспорту);
- цінні папери, придбані у інших підприємств (акції, облігації, векселі).
Виділяють такі джерела надходження готівки до каси:
- з банківського рахунка;
- від підзвітних осіб;
- у вигляді виручки.
Документальне оформлення розрахунків готівкою юридичних та фізичних осіб здійснюють, застосовуючи наступні документи:
- прибуткові і видаткові касові ордери;
- касові й товарні чеки;
- розрахункові квитанції;
- проїзні документи та інші, що підтверджували б факт продажу (повернення) товару, надання послуг, одержання (повернення) коштів;
- рахунки-фактури;
- договори, угоди, контракти;
- акти закупівлі товарів та інше.
Надходження готівки безпосередньо у касу підприємства оформляється прибутковим касовим ордером. При прийманні грошей у касу касиром підприємства видається відривний корінець прибуткового касового ордеру, за підписами головного бухгалтера і касира.
Після оформлення прибуткові касові ордери реєструються в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів. Після реєстрації прибутковий касовий ордер передається до виконання.
Видача готівки з каси здійснюється за видатковими касовими ордерами або відповідним чином оформленими платіжними (розрахунковими) відомостями згідно з п. 3.4 Положення № 637. Документи на видачу готівки підписує керівник і головний бухгалтер. Усі надходження та видачу готівки малі підприємства обліковують у касовій книзі типової форми (ф. № КО-4).
Після закінчення встановлених термінів виплат, пов'язаних з оплатою праці за платіжними відомостями, касир має виконати такі дії:
- у платіжній відомості навпроти прізвищ осіб, яким не здійснено виплату, поставити штамп або зробити запис: "Депоновано";
- скласти реєстр депонованих сум;
- у кінці відомості зазначити фактично виплачену суму і недоотриману суму виплат, що підлягає депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за платіжною відомістю та засвідчити запис своїм підписом. Якщо готівкові кошти видавалися не касиром, а іншою особою, на відомості додатково робиться запис: "Готівку за відомістю видав (підпис)";
- виконати відповідний запис у касовій книзі згідно з виписаними бухгалтерією видатковими ордерами на фактично видану суму за відомістю.
Бухгалтер робить перевірку позначок у платіжній відомості та здійснює підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми, що підлягають здаванню до банку, оформляються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера.
Приймання і видачу готівки за касовими ордерами можна проводити тільки в день їх складання. Якщо касові документи не були оплачені в цей день, їх анулюють, і наступного разу бухгалтер виписує вже новий документ.
Згідно з первинними документами касир веде касову книгу, яка повинна бути пронумерована, прошнурована і опечатана. Кількість сторінок в книзі засвідчується підписами керівника підприємства і головного бухгалтера. Записи в касовій книзі ведуться у 2-х примірниках через копіювальний папір. Другий примірник є відривним і є звітом касира, який складається в кінці робочого дня (або 1 раз на 3-5 днів). Звіти касира разом з первинними документами передаються бухгалтеру під розписку в касовій книзі. Касова книга є регістром аналітичного обліку руху грошових коштів.
В умовах використання комп'ютерної техніки, при забезпеченні повного зберігання касових документів, касову книгу можна вести з її застосуванням, одночасно отримуючи машинограми "Вкладний аркуш касової книги" та "Звіт касира", які є ідентичними і повністю відповідають змісту касової книги, включаючи нумерацію, що здійснюється автоматично в порядку зростання з початку року. Загальна кількість аркушів машинограм друкується як за місяць, так і за рік.
У касі підприємства на кінець дня кошти можуть зберігатися тільки в межах встановленого ліміту (перевищений може бути у дні видачі заробітної плати) - протягом трьох робочих днів.
Ліміт залишку готівки в касі - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.
Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Якщо підприємство в окремі дні не має перевищення ліміту каси, то таке підприємство може в ці дні не здавати в установлені строки готівку. Установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника підприємства. Кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо. Якщо підприємством ліміт каси не встановлено, то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством вважається понадлімітною.
На малому підприємстві ревізія каси проводиться комісією, яка призначається керівником підприємства за участі бухгалтера і касира, за результатами якої складається акт. Для обліку готівки в плані рахунків передбачено активний рахунок 30 "Каса". Малі підприємства можуть відкривати субрахунки:
301 "Каса в національній валюті";
302 "Каса в іноземній валюті".
По дебету рахунка відображають надходження готівкових коштів, а по кредиту - їх використання. Аналітичний облік ведуть за видами грошових коштів, що надійшли, та в розрізі валют.
Облік готівки, грошових коштів, їх еквівалентів та грошових документів здійснюють у відомості 1-м (розділ І) за дебетом і кредитом рахунка 30 "Каса" у кореспонденції з відповідними рахунками та записами у "Журналі обліку господарських операцій".
- 3.1. Особливості обліку грошових коштів у касі
- 3.2. Облік операцій на поточному рахунку
- 3.3. Організація обліку розрахунків з підзвітними особами та інших операцій
- 3.4. Облік позик банку
- Запитання для самоконтролю
- Використана та рекомендована література Законодавчо-нормативна і правова база
- Теоретичні аспекти