logo search
СОЭИ_т1-14

Тема 7. Інформаційно-обчислювальна система в органах державної статистики

Для вивчення суті інформаційно-обчислювальної системи (ІОС) в органах державної статистики доцільно насамперед визначити її структуру. Проведіть узагальнення допоміжних літературних джерел [2; 3]. Попередні результати аналізу теоретичних і практичних матеріалів підтверджують, що структура ІОС є ієрархічною, побудованою відповідно до організаційної структури державної статистики України. Вона може розглядатись як у вертикальному, так і горизонтальному аспектах. По вертикалі структура ІОС Держкомстату включає районний, обласний та державний рівні. На кожному з цих рівнів створена локальна система оброблення статистичних даних.

На районному рівні проводиться збирання інформації від первинних об’єктів статистичного обліку, виконуються вибіркові обстеження, оброблення та аналіз одержаної статистичної інформації, передача її керівним органам району і по каналах зв’язку на обласний рівень. Районний рівень охоплює 660 районних і міських відділів статистики, забезпечує оброблення 30 млн байт, передачу 24 млн і збереження протягом року 560 млн байт інформації. Кожен районний відділ статистики повинен бути обладнаний локальною мережею, в якій одна з робочих станцій укомплектована модемом для здійснення обміну даними по комутованих каналах зв’язку і, отже, виконує функції поштового сервера. Ло-кальна обчислювальна мережа районного відділу статистики управляється мережевою операційною системою Netware Lite для однорангових мереж, що дозволяє використати невиділений файл-сервер з можливістю організації на ньому додаткового робочого місця. Однак ще більшість районних відділів статистики недостатньо укомплектовані комп’ютерною технікою, тому зібрані дані доводиться передавати для оброблення й аналізу в обласні управління статистики.

Обласний рівень забезпечує збирання статистичних даних від підзвітних статистичних одиниць, одержує статистичні дані по каналах зв’язку з районного рівня, обробляє й аналізує статистичну інформацію в межах території, забезпечує нею керівні органи регіону й передає інформацію на державний рівень по каналах зв’язку. Для забезпечення ефективного використання технічних засобів і скорочення строків оброблення статистичної інформації програмно-технічний комплекс обласного управління статистики об’єднується в локальну обчислювальну мережу на основі поширеного стандарту ІЕЕЕ 802.3 (Ethernet). Ураховуючи необхідність уведення й оброблення на обласному рівні до 680 млн байт статистичної інформації, центр обласного рівня має кілька обчислювальних машин середньої потужності.

Сервер зв’язку обласного управління статистики забезпечує взаємодію з районним рівнем. Він укомплектований груповим модемом, який підтримує обмін даними за протоколом V.23 на діючих комутованих телефонних каналах зв’язку. Інформаційна взаємодія обласного управління статистики і державного рівня статистики здійснюється з використанням засобів електронної пошти на персональному комп’ютері, який виділений для використання у вигляді електронного поштамту.

На державному рівні проводиться збирання, оброблення та аналіз статистичної інформації, яка надходить з обласних управлінь статистики. Результати оброблення спрямовуються в керівні державні органи. Також організується контрольований доступ до статистичних фондів з боку міністерств і відомств. Тут здійснюється об’єднання обласних фрагментів у глобальну мережу статистики України. Державний рівень інформаційно-обчислювальної системи статистики складається з локальної обчислювальної мережі, яка об’єднує управління Держкомстату й відділи Головного міжрегіонального управління статистики в єдиний інформаційний простір з відповідним розподілом прав доступу до інформаційних фондів. Центральний рівень статистичної інформаційної системи має забезпечити введення і оброблення 680 млн байт, передачу 500 млн байт, а також зберігання впродовж року 1700 млн байт статистичної інформації.

Головне міжрегіональне управління статистики (ГМУС) створено у 2000 р. на базі Головного міжрегіонального інформаційного центру. ГМУС знаходиться в безпосередньому підпорядкуванні Державного комітету статистики і є головною організацією з питань збирання, нагромадження й оброблення статистичної ін-формації, матеріалів переписів та вибіркових і соціально-демографічних обстежень. Для передачі інформації використовується мережа УкрПак на базі виділених та комутованих телефонних ліній. Інформація, що надходить з регіонального рівня до ГМУС, агрегується в цілому по Україні, а також за територіями і видами економічної діяльності. Вона використовується Держкомстатом передусім для забезпечення центральних органів державної влади інформацією, необхідною для прийняття управлінських рішень, а також для аналітичної роботи та розповсюдження статистичної інформації серед широкої громадськості.

До складу ГМУС входять функціональні та технологічні відділи. Функціональні відділи виділені згідно з функціональною структурою Держкомстату. До технологічних належать: відділ системного супроводження засобів обчислювальної техніки, відділ інформаційних технологій, відділ програмування, відділ супроводження програмного забезпечення. Ці відділи забезпечують розробку календарних планів запровадження комп’ютерних технологій, виконують усі етапи робіт з алгоритмізації та програмування, а також виконують супровід розроблених проектів у процесі їх запровадження і промислової експлуатації.

По горизонталі структура ІОС органів державної статистики для районного, обласного й державного рівнів є ідентичною та охоплює забезпечувальні й функціональні підсистеми. Складовими забезпечувальних підсистем є інформаційне, технічне, програмне забезпечення й аспекти організаційно-правового забезпечення. Функціональні підсистеми виділені згідно з організа-ційною структурою Держкомстату і його регіональних органів за такими напрямками: розв’язання регламентних статистичних задач, оброблення даних спостережень, розроблення матеріалів перепису населення, а також розповсюдження статистичної інформації.

Для автоматизації функцій огранів державної статистики в ІОС відповідно до організаційної структури Держкомстату виділені такі функціональні підсистеми (комплекси задач): статистика промисловості; статистика інвестицій та будівництва; структурна статистика; статистика сільського господарства та довкілля; статистика торгівлі; статистика послуг, транспорту і зв’язку; статистика фінансів; статистика цін; статистика праці; статистика населення; статистика реформування власності; статистика науки, інновацій та інформатики; статистика природних ресурсів; статистика зовнішньої торгівлі; статистика послуг і соціальних програм; статистика обстеження умов життя і домогосподарств; статистика національних рахунків; статистика зведеної інформації.

Перелік функціональних підсистем визначений відповідно до вимог міжнародних стандартів класифікації видів економічної діяльності (КВЕД).

У межах виділених підсистем здійснюється автоматизоване оброблення інформації для розв’язання регламентних задач і задач оброблення матеріалів обстежень. На центральному та регіональному рівнях оброблення інформації здійснюється за допомогою комплектів електронного оброблення інформації (КЕОІ), що розробляється переважно централізовано колективом ГМУС.

Ураховуючи постійні зміни статистичної звітності в умовах перехідного періоду в економіці держави, відсутність управління часовими інтервалами існування об’єктів класифікації, єдиної системи актуалізації та ведення класифікаторів, стандартів на формати представлення даних, а також низку вад у здійсненні технології оброблення статистичної інформації, актуальною нині є проблема вдосконалення системи оброблення даних в органах державної статистики. Основними напрямками такого вдосконалення є:

Відповідно до Концепції інформатизації органів державної статистики, прийнятої на колегії Держкомстату України, удосконалення та розвиток інформаційно-обчислювальної системи органів державної статистики здійснюється у два етапи. На першому етапі (2000—2004 рр.) здійснюється розроблення та впр-вадження автоматизованої системи збирання, оброблення й аналізу даних державної статистики на основі сучасних інформаційних технологій, створення корпоративної інформаційно-обчислювальної мережі органів державної статистики.

На другому етапі (2005—2007 рр.) передбачається створення та розвиток інтегрованої інформаційної системи органів державної статистики на основі системи введення інформаційних фондів Держкомстату та забезпечення доступу до них центральних і місцевих органів державної влади, підприємств і організацій, науково-дослідних установ та широкого кола громадськості.

Виконання Концепції інформатизації органів державної статистики має також забезпечити остаточний перехід до загальноприйнятих у міжнародній практиці методів збирання, опрацювання, аналізу та розповсюдження статистичної інформації, створення статистичної інформаційної системи, адаптованої до ринкових умов, що діють в Україні, міжнародних стандартів і класифікацій.

Вивчення інформаційного забезпечення органів державної статистики повинно ґрунтуватись на основах створення інформаційних систем, які викладено у спеціальній літературі [1]. При цьому насамперед необхідно визначити суть, зміст і особливості статистичної інформації. Згідно з існуючою концепцією [3] статистична інформація є складовою економічної інформації, їй властиві всі риси економічної інформації, але вона має свої особливості. Ці особливості полягають ось у чому:

Статистична інформація посідає важливе місце в системі управління виробничою та соціальною сферами, вона стала інформаційною базою для прийняття рішень на всіх рівнях державного рівня. Тому виникає потреба в класифікації та кодуванні статистичної інформації в межах класифікації техніко-економічної й соціальної інформації.

Державну систему класифікації й кодування техніко-економічної та соціальної інформації започатковано в Україні відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 326 від 4 травня 1993 р. «Про концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики». Статистичну інформацію класифікують за низкою ознак: призначенням, технологією оброблення, ознакою стабільності і т. ін. Під час вивчення дисципліни доцільно дослідити ознаки групування статистичної інформації на основі концепцій, викладених у дисципліні «Основи створення інформаційних систем».

Головною складовою державної системи класифікації й кодування техніко-економічної та соціальної інформації є класифікація видів економічної діяльності (КВЕД). КВЕД призначена для використання органами державного управління, фінансовими органами та органами статистики. В інформаційній системі Держкомстату поряд із КВЕД формуються, підтримуються та використовуються такі загальнодержавні класифікатори: форм власності, організаційно-правових форм господарювання, основних фондів, продукції та послуг, українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, будівель і споруд, корисних копалин та підземних вод, відходів, видів науково-технічної діяльності, про-фесій, валют, держав світу, зовнішньоекономічної діяльності, об’єктів адміністративно-територіального устрою України, нормативних документів, управлінських позначень одиниць вимірювання та обліку, єдиний державний реєстр підприємств і організацій України та ін.

Крім державних класифікаторів у системі статистики викорис-товується низка відомчих довідників: форм статистичної звітності (вхідних повідомлень); єдиної уніфікованої системи ідентифікації об’єктів інформаційних фондів; форм вихідних повідомлень; структурних підрозділів Держкомстату; пакетів програм для машинного оброблення інформації та ін.

Потоки статистичної інформації можна визначити як вхідні, так і вихідні. Вхідні потоки підтримуються технологіями збирання, а вихідні — технологіями розповсюдження статистичної інформації.

Збирання статистичної інформації. Первинним джерелом статистичної інформації, яка надається органам державної статистики, є підприємства й організації різних форм власності. Збирання первинної інформації проводиться в статистичних звітах, перелік, зміст, форма та періодичність подання яких чітко визначені.

Д

…

ля зменшення затрат часу, підвищення оперативності збирання й оброблення статистичної інформації та її достовірності слід:

Для поглибленого вивчення питання доцільно скласти схеми збирання статистичної інформації в Україні.

Розповсюдження статистичної інформації є складовою безперервного технологічного процесу інформатизації, який охоплює збирання, безпосередньо оброблення та розповсюдження статистичної інформації. Доцільність розповсюдження статистичної інформації визначається її корисністю, тобто своєчасно на-дана й у потрібній формі, а також тим, що вона є об’єктивною й нейтральною, відображає складний характер змін у суспільстві, доступна для сприйняття користувачами.

Статистична інформація видається користувачу на монітор у вигляді паперового документа-машинограми, у формі структурованого чи текстового файла через канал, а також типографських публікацій для загального користувача.

За змістом вихідні повідомлення інформаційної системи статистики поділяються на: відповіді на запити, форми зведеної статистичної звітності, аналітичні таблиці та інші форми надання статистичних матеріалів. За результатами статистичних спостережень, що проводяться відповідно до плану статистичних робіт, затвердженого Кабінетом Міністрів України, випускаються щомісячні статистичні бюлетені та доповіді про соціальний стан країни, збірник «Статистичний щорічник України», а також численні галузеві збірники й бюлетені.

В інформаційній системі Держкомстату вхідні повідомлення заносяться в інформаційний фонд. Під інформаційним фондом розуміють сукупність баз даних, розподілених за різними рівнями органів державної статистики. При цьому об’єктами інформаційного фонду є: класифікатори статистичної звітності, первинні БД статистичної звітності, бази даних метаінформації, бази даних статистичних показників, бази даних текстової інформації (бюлетені, інструктивні матеріали, щорічники тощо), бази даних для розповсюдження статистичної інформації.

Формування і підтримка БД як загальнодержавних класифікаторів і відомчих довідників є однією з основних функцій ІОС Держкомстату, оскільки загальнодержавні класифікатори, що формуються органами державної статистики, використовуються в усіх інформаційних системах державних і недержавних структур.

Особлива увага в ІОС Держкомстату приділяється системі захисту даних. Проблеми захисту інформації набули першорядного значення у зв’язку з використанням локальних і глобальних інформаційних мереж.

Програмне забезпечення статистичної інформаційної системи є сукупністю програмних засобів, які забезпечують відповідне сервісне обслуговування типових процедур уведення-виведення, обчислень, передачі та всіх інших видів оброблення статистичної інформації. Нова інформаційна технологія у статистичній інформаційній системі припускає використання програмного забезпечення, побудованого на основі принципів єдності операційного середовища, відкритості, адаптованості, модульності, універсальності тощо.

Програмне забезпечення в ІОС Держкомстату поділяється на два класи: системне програмне забезпечення і прикладні програми. У свою чергу, серед системного програмного забезпечення виокремлюються операційні системи та сервісні програми, операційні оболонки, мережеві операційні системи, мови та системи програмування.

У Держкомстаті використовується кілька видів операційних систем: MS DOS, Windows, UNIX. Мережеві операційні системи забезпечують доступ до ресурсів, що знаходяться за межами локального комп’ютера.

Прикладні системи, або пакети прикладних програм (ППП), створюють категорію програмних засобів, які призначені для вирішення певних завдань користувачів персональних комп’ютерів — людей, які не зобов’язані вміти програмувати. Прикладні сис-теми можуть орієнтуватися на автоматизацію конкретних видів діяльності (ППП спеціального призначення) або мати загальний характер (ППП загального призначення). Засоби прикладного програмного забезпечення спеціального призначення вирішують завдання агрегації даних з нижчих рівнів ієрархії до верхніх, а також двох підсистем оброблення даних: підсистеми формування даних (ПФД) і підсистеми аналізу даних (ПАД).

Підсистема формування даних охоплює рівні районних відділів статистики, обласних управлінь статистики та Головного міжрегіонального інформаційного центру й забезпечує введення, контроль та оброблення інформації на всіх рівнях. Безпосередньо статистичні звіти від промислових підприємств надходять також до обласних управлінь статистики (ОУС). Від ОУС по електронній пошті зведена статистична інформація надходить до ГМУС, яке надає інформацію відповідним службам Державного комітету статистики.

Підсистема аналізу даних призначена для розміщення в апараті Держкомстату та оброблення даних у його структурних підрозділах за допомогою багатотермінальних комплексів. При цьому використовується інтегрована база даних та інструментальні засоби кінцевого користувача. До інструментальних засобів у статистиці належать пакети Excel, а також спеціалізований пакет для оброблення статистичної інформації SPSS. Спеціалізований пакет являє собою набір програмних засобів, що забезпечують стандартні процедури: арифметичний та логічний контроль, оброблення даних, отримання зведень та формування таблиць. Інструментальні засоби кінцевого користувача будуються на базі зазначених пакетів і реалізації SQL-запитів.

Прикладне програмне забезпечення створюється через неможливість або недоцільність придбання стандартних пакетів, що реалізують одержання всіх необхідних статистичних форм, звітів, аналітичних записок. Таке забезпечення будується розробниками інформаційної системи державної статистики за допомогою стандартних інструментальних засобів згідно з постановками задач. Ці засоби зорієнтовані на мережеві багатотермінальні режими й забезпечують реалізацію таких основних функцій: виконання процедур пошуку, модифікації та перевірки складу баз даних; введення, оброблення та отримання результатів на машинних носіях користувачем-статистиком на основі стандартних програм.

З метою забезпечення широкого доступу до статистичної інформації, а також взаємодії з різними державними установами та громадськими організаціями по різних каналах зв’язку використовуються стандартні засоби прикладного рівня моделі OST-ISO, система обробки повідомлень (електронна пошта), що відповідає рекомендаціям Х.400. Використовуючи цю технологію, економісти-статистики передають з обласних управлінь зведені по області статистичні звіти в Головне міжрегіональне управління статистики. Для взаємодії зі сторонніми користувачами застосовуються пакет СС: Mail узгоджений з FTAM, та рекомендації Х.400 і Х.500. Програмні засоби забезпечують можливість роботи як у локальній мережі, так і по комутованих телефонних каналах загального користування. Для виконання зазначених функцій в ІОС статистики користувачі зорієнтовані на роботу з даними в середовищі SPSS.

Розв’язання регламентних задач — це виділені технологічні процеси для оброблення даних статистичних звітів, поглибленого аналізу результатної статистичної інформації та ведення реєстрів пооб’єктного обліку. Вони мають визначену структуру, перелік вхідних і вихідних статистичних звітів і терміни розв’язання їх на кожному з рівнів інформаційної системи Держкомстату України, тому ці задачі за обсягом інформаційних баз є найбільш ємкою частиною інформаційного процесу в органах державної статистики.

При розв’язанні задач з оброблення статистичних звітів відбувається формування зведеного статистичного звіту на основі звітів, що надійшли від нижчих структур. Консолідація звітів виконується з використанням спеціальних пакетів прикладних програм.

При розв’язанні задач поглибленого аналізу результатної статистичної інформації здійснюється формування відповідей на окремі запити спеціалістів до БД. Такі відповіді можуть формуватися спеціальними програмами, коли запити типові, а якщо запити індивідуальні, відповіді на них формуються за допомогою засобів. Найдоцільніше це робити з використанням SQL-запитів. Інформаційна база цих задач складається з НДІ, оперативної інформації та архівних баз даних.

При веденні реєстрів пооб’єктного обліку використовуються як типові пакети програм, так і електронні таблиці чи спеціально написані програми. Форми аналітичних таблиць задаються користувачем.

За наявною технологією в Держкомстаті України регламентні задачі розв’язуються засобами комплексів електронного оброблення даних (КЕОД). КЕОД — це сукупність програмних, технічних, технологічних і організаційних засобів, що забезпечують електронне оброблення інформації даної регламентної статистичної задачі. Нині в інформаційній системі статистики України функціонують понад 500 комплексів електронного оброблення інформації. У більшості випадків кожен КЕОД обробляє, як правило, одну з форм статистичної звітності, при цьому виконується весь цикл автоматизованого оброблення даних за цією формою включно: введення, контроль, агрегування, отримання вихідних таблиць і передача результатів за призначенням. Дані зберігаються у файлах, що належать відповідному КЕОД. Також у КЕОД зосереджено ведення нормативно-довідкової інформації, яка необхідна під час оброблення даних цим програмним комплексом. Досить часто при цьому використовуються локальні довідники й державні класифікатори. Використання локальних довідників автономно кожним КЕОД і відсутність зв’язків між ними призводять до того, що реалізація інформаційних запитів, для яких потрібні дані з кількох статистичних форм, можлива тільки вручну або потребує розроблення спеціальних програм і таблиць перехідних ключів. Така ситуація обмежує можливості оперативного отримання інформації для аналітичної роботи й розповсюдження.

З метою поліпшення якості комплексів електронного оброблення статистичної інформації та вдосконалення технології їх експлуатації в Держкомстаті України запроваджено новий порядок розроблення, впровадження КЕОД в органах державної статистики, який складається з трьох етапів: перший — розроблення постановки задач (змін); другий — розроблення програмного забезпечення; тре-тій — упровадження в промислову експлуатацію та супровід.

Розроблення постановки задач (змін) здійснюється у функціональних управліннях Держкомстату, тобто безпосередніми користувачами. Спеціалісти управлінь розробляють постановку задачі (зміни), в якій визначають форми звітності та склад показників, встановлюють і описують взаємозв’язки показників для формування на їх базі вихідних таблиць та згідно з нормативами встановлюють вимоги для розроблення програмного забезпечення КЕОД.

Постановка статистичних задач (змін) здійснюється за схемою, яка принципово відрізняється від тієї, що передбачена загальним нормативним документом-стандартом РД 50/—34, 698—90. Схема постановки статистичної задачі охоплює:

  1. Загальний розділ, де наводяться назва роботи, її код, тип статистичної форми, періодичність і тривалість оброблення звітності, види і способи передачі звітності, типи та характеристики технічних комплексів, мова програмування.

  2. Порядок збирання інформації, до якого належать перелік і зміст вхідних форм (таблиць), нормативно-довідкова інформація (державні класифікатори, локальні довідники), бази даних, схема проходження звітності.

  3. Вхідна інформація, яка характеризується кількістю вхідних звітів, що надходять за звітний період, переліком показників, кількістю показників, документів, максимальною значністю показників, організаційною структурою та порядком уведення інформації.

  4. Контроль і конфігурація вхідних документів, при яких вказується порядок проведення контролю (використання контрольних сум, арифметичний, балансовий, логічний та інші види контролю), проводиться опис взаємозв’язків між показниками кожної форми й різних форм звітності, даються рекомендації щодо виправлення помилок, виявлених під час проведення контролю, правила коригування інформації.

  5. Вихідна інформація, яка характеризується переліком одиниць вихідної інформації, описом таблиць, екранних форм, електронних повідомлень та регламентами передачі її до інших наборів даних.

  6. Контроль вихідної інформації, що здійснюється через логічне й арифметичне погодження показників.

  7. Збереження даних, де регламентується порядок передачі інформації на збереження.

Розроблення програмного забезпечення, його удосконалення та супроводження забезпечує Головне міжрегіональне управління статистики. Виконавцями робіт цього напрямку можуть також бути територіальні органи державної статистики, Науково-дослідний інститут статистики, інші підпорядковані Держкомстату установи та сторонні організації. Якщо не вдаватись у сутність загальносистемного програмного забезпечення організації передачі статистичних даних, то можна стверджувати, що для розв’язання регла-ментних задач використовуються оригінальні програмні продукти, типові пакети програм і виділені процедури. Оригінальні програмні продукти, як правило, розробляються на районному та обласному рівнях інформаційної системи статистики для розв’язання нетипових задач. Пакети прикладних програм у цьому випадку є комплексом програмних засобів, що мають чітко виражену мо-дульну структуру і стандартні засоби зв’язку один з одним за допомогою управлінських програм. До виділених процедур належить типовий набір стандартних функцій, бібліотек, програмних модулів.

Упровадження проектних розробок для автоматизованого розв’язання регламентних задач здійснюється з використанням типових процедур оброблення даних:

  1. Збирання даних, зафіксованих у статистичних звітах на паперових та електронних документах, по яких здійснюються вхідний контроль і підрахунок контрольних сум.

  2. Уведення вхідних повідомлень і запис їх у базу вхідних даних, здійснення всіх видів вхідного контролю (логічного, арифметичного, балансового, фрагментарного) програмними засобами з видачею протоколу помилок і коригування введеної інформації.

  3. Підготовка до розв’язання задачі здійснюється згідно з процедурами головного меню, які відкривають необхідні каталоги, довідники та фонди оперативної інформації, виконують коригування окремих елементів.

  4. Оброблення статистичних даних, контроль і видача результатів здійснюються основною програмою або сукупністю модулів. Спочатку на жорсткий диск записуються проміжні результати, а після виконання операцій контролю, збалансування видається зведений звіт на екран та в разі потреби до друку в завершеній формі.

  5. Підготовка зведених даних для передачі на верхній рівень. При виконанні процедури підготовки матеріалів для передачі на вищий рівень здійснюються:

  1. Підготовка до об’єднання файлів зі зведеними звітами, отриманими з нижчого рівня. У разі потреби здійснюється контроль балансового й логічного погодження зведених звітів.

  2. Об’єднання файлів зі зведеними звітами, які отримані з нижчого рівня.

  3. Оброблення й отримання звітів, звітність по яких не централізується. Ця процедура виконується на найвищому рівні.

  4. Формування зведених звітів для місцевих органів влади. Процедура виконується на районному й обласному рівнях.

Відповідно до Концепції інформатизації органів державної статистики основним напрямком удосконалення оброблення статистичних даних є перехід від технології розв’язання регламентних задач за допомогою КЕОД до технології «клієнт—сервер».

Оброблення даних спостережень ділової активності підприємств. Статистичне спостереження є планова, науково організована реєстрація масових даних про будь-які соціально-економічні явища та процеси. Від інших методів збирання даних статистичні спостереження відрізняються характером і масовістю даних та способом їх отримання. Статистичними даними вважаються масові системні кількісні характеристики соціально-економічних явищ і процесів. Масовість відрізняє статистичні дані від інших, оскільки завдяки переходу від окремих фактів до масових можна визначити загальну закономірність, позбавлену впливу випадкових причин. Ступінь масовості залежить від рівня узагальнення досліджуваних явищ. На макрорівні формуються дані про явища та процеси загальнодержавного характеру. Це відомості про виробничий потенціал держави, розмір її фінансових ресурсів, експорт-імпорт товарів, обсяг приватизації об’єктів, рівень безробіття. На мікрорівні дані є також масовими, але іншого ґатунку. Матеріали, які збирають окремі міністерства, відомства, підприємства, установи, товариства та фірми, характеризуються певною фрагментарністю. Статистичні дані обов’язково мають кількісну визначеність, завдяки чому підлягають нагромадженню, зведенню та узагальненню.

В Україні діють дві системи збирання інформації: централізована (загальнодержавна) та децентралізована (відомча, окремих економічних структур). Централізована система збирання інформації має ширші можливості для якісного спостереження: наукову методику, кваліфіковані кадри, технічне забезпечення. Проте децентралізована система збирання інформації є оперативнішою завдяки меншій тривалості часу між збиранням і використанням готової статистичної інформації. Для децентралізованої системи збирання інформації гостро постає проблема наукової обґрунтованості методів статистичного спостереження та їх практичного застосування.

Статистичне спостереження здійснюється в три етапи: підготовка спостереження, реєстрація статистичних даних, формування бази даних. На першому етапі вирішуються організаційні питання: хто, де, коли проводить спостереження і що для цього необхідно. На другому етапі збирають дані. Чим коротший термін збирання, тим своєчаснішою та дешевшою буде інформація. Від якості збирання залежать також точність, повнота й вірогідність даних. Третій етап передбачає контроль та нагромадження даних спостереження, а також їх збереження. На цьому етапі відпрацьовується система оперативного доступу та пошуку необхідних даних.

Згідно з планом державних статистичних спостережень Держкомстату з 1997 року проводяться щоквартальні обстеження ділової активності підприємств, за результатами яких видається бюлетень. Обстеження проводяться за методикою Комісії Європейського Союзу, рекомендованою для застосування в країнах з перехідною економікою. На місцях обстеження проводяться працівниками регіональних органів статистики. Схема проведення обстеження містить такі операції: збирання даних, уведення первинних даних, перевірка даних, впорядкування масиву за критерієм, формування вихідної форми з результатами статистичного аналізу, видача вихідної форми бюлетенів на друкування.

Збирання даних про ділову активність підприємств здійснюється за допомогою анкети (форма №1 КП-квартальна, поштова). Більшість запитань, що ставляться в анкеті, не потребують спеціальних розрахунків, вони мають якісний характер.

Під час оброблення матеріалів обстеження ділової активності підприємств використовуються файли НДІ, файл оперативної інформації й архівні БД, які містять аналогічну інформацію за попередні періоди.

Алгоритми оброблення даних обстежень ділової активності підприємств визначаються кінцевою метою, кінцевими результатами, які повинні отримати. Технологія виконання алгоритму оброблення даних має такі етапи.

На першому етапі здійснюється завантаження даних у робочі зони відповідно до визначеної предметної області для обстеження. Предметними областями можуть бути підприємства промисловості, сільського господарства чи будівництва та ін.

На другому етапі вибираються процедури для виконання статистичних розрахунків. Вибір здійснюється відповідно до методики розрахунку. За методику може бути взято моделювання рядів динаміки, побудову математичних моделей для кількісного опису зв’язку між цільовими показниками модельованих процесів та вхідними показниками, побудову моделей за допомогою оцінки параметрів із застосуванням регресійного аналізу на основі статистичного вибору спостережень, індуктивне моделювання тощо.

На третьому етапі результати оброблення матеріалів обстежень ділової активності підприємств формуються у вихідні повідомлення і подаються у вигляді файлів з періодичністю один раз на квартал з регіонального рівня на державний. Ці дані заносяться у вихідні файли «Дані з обстежень ділової активності промислових підприємств», де зберігається інформація про останній результат обстежень і нагромаджені результати, що були отримані за попередні періоди. За результатами кожного обстеження видається бюлетень обстежень ділової активності підприємств. При підготовці до видачі бюлетеня складаються машинограми, які видаються на екран, а після аналізу — до друку. Перелік і зміст цих машинограм може змінюватись відповідно до вимог респондентів.

Результати обстежень ділової активності підприємств України також передаються для публікацій у щоквартальному статистичному довіднику Організації економічного співробітництва й розвитку, який видається в Парижі.