Акредитивна форма розрахунків

курсовая работа

1.1. Міжнародні розрахунки без помилок і затримок.

Вітчизняні комерційні банки, прилу-чаючись до міжнародного співробітниц-тва, опановують різні форми розра-хунків, прийнятих у світовій банківській практиці. Все більше уповноважених банків України (на сьогодні - близько вісімдесяти) самостійно встановлюють кореспондентські відносини з іноземни-ми. І все ж сфера зовнішньоекономічної діяльності наших банків поки що одна з найменш розвинутих. Українське законодавство, яке регулює діяльність ко-мерційних банків України щодо вико-нання операцій, повязаних із міжнарод-ними розрахунками, містить нормативні акти, що у ряді випадків обмежують можливості здійснення таких операцій. З іншого боку, у вітчизняній банківській практиці ще досить погано освоєні ос-новні міжнародноправові положення, які регулюють окремі форми міжнарод-них розрахунків і значною мірою визна-чають характер міжбанківських взаємо-відносин.

На жаль, через брак практичного досвіду у цій галузі як перед банками, так і їхніми клієнтами постає ряд серйоз-них проблем, що призводить до різно-го роду помилок і затримок у розрахун-ках. Ситуація ускладнюється ще й тим, що українські банки мають недостатню внутрішню інструктивнометодологічну базу. Іноземним підприємцям часто Важко визначити фінансове станови-ще, надійність та технічні можливості свого українського партнера. Але, використовуючи різноманітні форми акреди-тивів, експортери та імпортери можуть звести до мінімуму труднощі та пробле-ми, які виникають у міжнародній торгівлі, а саме:

Експортер має змогу, використову-ючи акредитивну форму розрахунків, звести до незначних ризики, спричинені його поганою обізнаністю з вимогами, стандартами нового освоюваного ринку збуту, політичною та економічною стабільністю в країні імпортера; незнан-ням місцевих законів щодо розрахунків в іноземній валюті, специфіки переве-зення, страхування товару, оформлення документації на його ввезення та відправку.

Імпортер, у свою чергу, скористав-шись акредитивною формою розра-хунків, може звести до мінімуму ризи-ки, повязані із закупівлею товару у не-знайомих країнах; незнанням особливо-стей валютного законодавства країниекспортера (зокрема, стосовно можли-вості ввезення товару); невпевненістю у добропорядності експортера.

Систематизувавши різноманітні ризи-ки, які виникають у експортерів та імпортерів у процесі зовнішньоеко-номічної діяльності, вважаємо, варто наголосити на тих передумовах, що впливають не вибір контрагентами тієї чи іншої форми розрахунків. Це:

Фінансова надійність експорте-ра/імпортера.

Взаємовідносини: продавецьпо-купець (агент із продажу, дочірнє підприємство, перша угода).

Політична та економічна стабіль-ність країниімпортера.

Вид товарів.

Особливості даної галузі.

Сума угоди.

Отже, саме акредитивну форму роз-рахунків можна порекомендувати у випадках, коли між експортером та імпор-тером укладаються:

а) перша угода;

б) угоди на великі суми;

в) угоди, повязані з кредитами на тривалі строки;

г) угоди з імпортерами із країн, які пе-ребувають у важкому економічному ста-новищі, відомих низькою культурою оп-лати та нестабільністю політикоекономічної ситуації;

д) угоди з резидентами й країн, які по-требують оформлення платежів виключ-но через акредитиви.

Делись добром ;)